Вирок № 20788760, 16.01.2012, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 1-191/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2012 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Ставнійчука В.С. .

при секретаріКісь О.О.

з участю прокурораШвець А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Томашпіль справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 17.01.1989 року Томашпільським районним судом за ст. 215 ч.1 КК УРСР до 100 крб. штрафу; 28.02.1990 року цим же райсудом за ст.ст. 143 ч.1, 81 ч.3, 215-3 ч.2, 140 ч.2, 17-81 ч.3, 42, 14 КК УРСР до 5 років позбавлення волі; 21.05.1996 року цим же райсудом за ст. 140 ч.2 КК України до 1 року шести місяців позбавлення волі; 04.11.1998 року цим же райсудом за ст. 140 ч.2 КК України до 2 років шести місяців позбавлення волі; 05.03.2005 року цим же райсудом за ст. 185 частини 2 і 3, 70 КК України до трьох років позбавлення волі; 26.12.2007 року цим же райсудом за ст. 395, 71 КК України до 1 року двох місяців і двох днів позбавлення волі; 27.12.2010 року цим же райсудом за ст. 263 ч.1, 395, 70, 75 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробовуванням протягом іспитового строку на один рік і шість місяців; 14 жовтня 2011 року цим же райсудом за ст. 185 ч.2, 309 ч.1, 70, 71 КК України до трьох років позбавлення волі, у вчиненні злочинів, передбачених ст. 186 ч.2, 185 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вироком Томашпільського районного суду від 14 жовтня 2011 року, будучи засудженим за ст. 185 ч.2, 309 ч.1, 70, 71 КК України до трьох років позбавлення волі в період звернення вироку до виконання вчинив нові злочини за таких обставин.

17 жовтня 2011 року біля 21 год. вечора ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи на перехресті провулку і АДРЕСА_1 із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, маючи умисел на відкрите викрадення майна потерпілої ОСОБА_2, із застосуванням фізичної сили, силоміць почав зривати з шиї потерпілої мобільний телефон марки "Нокіа-2690" ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1216 від 04.11.2011 року 494 грн. 20 коп., в якому знаходилася флеш-карта ємністю 1 Гігабайт вартістю 65 грн. та сім-карта "Київстар" 067-1631360 вартістю 5 грн. При цьому потерпіла ОСОБА_2 впала на землю, вдарившись коліном та ліктем лівої руки об землю, отримавши при цьому згідно виновку судово-медичної експертизи №257 від 24.11.2011 року тілесні ушкодження у вигляді синців і саднів кінцівок, що віднесені до легких тілесних ушкоджень. Після цього ОСОБА_1 відкрито викрав вищевказаний мобільний телефон і з місця вчинення злочину зник, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 564 грн. 20 коп.

Крім того, він же 21 жовтня 2011 року біля 14 год. дня, продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, з корисливих спонукань, маючи умисел на крадіжку чужого майна, шляхом розбиття шибки вікна проник в приміщення літньої кухні громадянки ОСОБА_3, розташованої по АДРЕСА_2, звідки таємно викрав шкіряну куртку чорного кольору вартістю 660 грн., у якій знаходився гаманець вартістю 25 грн. з грішми в сумі 536 грн., зарядний пристрій від мобільного телефону "Нокіа" вартістю 65 грн., чавунну плиту вартістю 150 грн., металеві засуви від плити вартістю 50 грн., дверцята від печі вартістю 80 грн., а всього майна на загальну суму 1566 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на вищевказану суму.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в предявленому йому обвинуваченні за обставин, викладених в обвинувальному висновку, визнав повністю , щиро розкаявся у вчиненому і вважає, як і інші учасники судового розгляду за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом. Зясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, розяснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд уважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню визначити допитом підсудного, відомостей щодо його особи та судових витрат по справі .

По суті пред"явленого обвинувачення ОСОБА_1 суду пояснив, що вироком Томашпільського районного суду від 14.10.2011 року його було засуджено до трьох років позбавлення волі і при цьому судом до вступу вироку у законну силу запобіжний захід йому було залишено попередній підписку про невиїзд.

17 жовтня 2011 року вдень він вживав спиртні напої в центрі смт. Томашпіль. Коли вже було темно, більш точного часу не пам"ятає, він знаходився біля ресторану "Райдуга", де побачив невідому йому жінку, яка була у нетверезому стані, намагалася зупинити попутній транспорт та просила закурити. Коли підсудний стояв на вул. Леніна, ця жінка підійшла до нього й попрохала цигарку й запитала чи не знає він де можна заночувати. Підсудний відповів, що не палить, а заночувати можна у нього на що потерпіла погодилася. Так як на вулиці було холодно, підсудний дав потерпілій свою куртку і вони вдвох пішли провулком І.Франка, щоб вийти на однойменну вулицю. Коли вони йшли, то підсудний бачив на шиї у потерпілої мобільний телефон й, крім того, остання по цьому телефону весь час з кимсь розмовляла. Вийшовши з провулку на вул. І. Франка і пройшовши нею біля 200 м, потерпіла прилягла відпочити, так як була п"яна, після чого підсудний забрав у неї свою куртку, оскільки сам замерз і тоді ж вирішив викрасти у неї мобільний телефон. Рукою зірвав з шиї мобільний телефон, поклав у свою кишеню і пішов за місцем свого проживання. Чи кричала потерпіла йому щось вслід, не пам"ятає. Вранці, уже 18 жовтня, вирішив піти в центр смт. Томашпіль з метою продати викрадений телефон. В центрі зустрів свого знайомого ОСОБА_5, якого попрохав продати телефон, повідомивши того, що телефон він знайшов. ОСОБА_5 комусь телефон віддав, однак гроші за нього ще не взяв, так як їх мали віддати трохи пізніше. Однак, біля 7 год. ранку підсудного затримали працівники міліції, яким він зізнався де і за яких обставин він відкрито викрав мобільний телефон.

Також 21 жовтня 2011 року вранці за місцем свого проживання АДРЕСА_1 підсудний вжив спиртні напої від чого сп"янів. В післяобідній час, приблизно о 14 год. дня він проходив вул. І. Франка повз домогосподарство своєї сусідки ОСОБА_3 й побачив, що господарі пораються на городі. Вирішивши скористатися їх відсутністю, маючи умисел щось викрасти з домогосподарства, зайшов на подвір"я, підійшов до приміщення літньої кухні, рукою розбив шибку вікна і проник всередину. Підійшовши до печі, зняв чавунну плиту, засуви до неї та дверцята, які виніс за кухню і повернувся знову в приміщення. Там побачив чорну шкіряну куртку, яку одягнув на себе та оглянув її кишені. Там виявив гроші в сумі більше 500 грн. і зарядний пристрій до мобільного телефону. Покинувши приміщення літньої кухні, вирішив викрадену чавунну плиту, засуви та дверцята до неї залишити за приміщенням кухні, щоб забрати їх ввечері, а сам вийшов на вулицю. В цей час до нього підійшов ОСОБА_6, який сказав підсудному повернутися назад до домогосподарства, так як куртка не його, а господарки. В подальшому були викликані працівники міліції, які і вилучили у підсудного викрадене майно.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №451 від 14.11.2011 року ОСОБА_1 як в період вчинення злочинів, так і на теперішній час на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 124-126).

Заслухавши пояснення підсудного, дослідивши визначений судом обсяг доказів, які підлягають дослідженню, суд уважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочинів доказана і його дії правильно кваліфіковано за ст. 186 ч. 2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров"я потерпілого та за ст. 185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення.

Призначаючи покарання , суд враховує тяжкість скоєних злочинів, обставини справи, особу підсудного, який повністю визнав вину і щиро розкаявся у вчиненому , сприяв розкриттю злочинів, що суд визнає обставинами, які пом»якшують покарання, однак раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини проти приватної власності за що призначалося покарання у виді позбавлення волі, нові злочини вчинив в період перебування на підписці про невиїзд до вступу попереднього вироку у законну силу, і вважає, що ОСОБА_1 підлягає обранню міра покарання у виді позбавлення волі.

До призначеного покарання відповідно до ст. 71 КК України підлягає частковому приєднанню невідбуте покарання за вироком Томашпільського районного суду від 14 жовтня 2011 року.

Відповідно до висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи №710 від 24.11.2011 року (а.с. 149) ОСОБА_1 виявляє ознаки хронічного алкоголізму П ст., потребує лікування від алкоголізму, яке йому не протипоказане.

Разом з тим, застосування судом до ОСОБА_1 примусового лікування від алкоголізму є неможливим з таких підстав.

Згідно зі ст. 96 КК України примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які скоїли злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров"я інших осіб, тоді як згідно з Основами законодавства про охорону здоров"я від 19.11.92 хронічний алкоголізм до таких хвороб не належить і є соціально небезпечним захворюванням.

Відповідно до ч.1 ст.93 КПК України, судові витрати покладаються на засуджених .

З матеріалів справи встановлено, що вартість проведених по справі судово-товарознавчих експертиз (а.с. 21, 99, 120, 145) складає 2250,54 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (Код 24525055 ГУДКУ у Вінницькій області , р/р 31250272210172, МФО 802015).

На підставі викладеного, керуючись ст. 323-324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 186 ч.2, 185 ч.3 КК України і призначити покарання: за ст. 186 ч.2 КК чотири роки позбавлення волі; за ст. 185 ч.3 КК три роки позбавлення волі. Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю цих злочинів остаточно визначити покарання чотири роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Томашпільського районного суду від 14 жовтня 2011 року у виді трьох років позбавлення волі та остаточно визначити покарання чотири роки і шість місяців позбавлення волі, рахуючи початок строку відбування покарання з 26 жовтня 2011 року.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 2250 грн.54 коп. витрат за проведення судово-товарознавчих експертиз (Код 24525055 ГУДКУ у Вінницькій області , р/р 31250272210172, МФО 802015).

Речові докази по справі передані на зберігання під зберігальні розписки потерпілим ОСОБА_2- мобільний телефон марки "Нокіа-2690" ІМЕІ НОМЕР_1, флеш-карту ємністю 1 Гігабайт та сім-карту "Київстар" НОМЕР_2 ОСОБА_3. - шкіряну куртку чорного кольору, гаманець, гроші в сумі 536 грн., зарядний пристрій від мобільного телефону "Нокіа", чавунну плиту, металеві засуви від плити, дверцята від печі, передати за приналежністю останнім.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим ОСОБА_1 в цей же строк з часу отримання копії вироку, до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.

Суддя:В. С. Ставнійчук