Рішення № 20788189, 11.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.12 Справа№ 5015/6960/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор 538», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа», м.Львів

про стягнення 33620,19 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Дубенюк Н.А.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник (довіреність №04 від 26.04.2010 р);

від відповідача не з»явився

Права та обов»язким , передбачені ст.ст.20,22 ГПК України , суд роз»яснив представнику позивача. Заяви про відвід судді не надходили.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538», м.Львів, звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа», м.Львів, про стягнення 33620,19 грн. заборгованості за надані ,на підставі Угоди №27 від 15.01.2009 року , однак не оплачені послуги (виконані роботи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 14.11.2011 року та призначено розгляд справи на 14.12.2011 року. Вимоги до сторін висвітлені в ухвалі.

09.11.2011 року в канцелярії суду за вх.№29337/11 зареєстровано подані позивачем ( в додаток до листа №09/12 від 09 грудня 2011 року) документи на виконання вимог ухвали суду від 14.11.2011 року.

З підстав, зазначених в ухвалах від 14.12.2011 року, від 23.12.2012 року, розгляд справи відкладався.

09.12.2011 року за вх.№29335/11 в канцелярії суду зареєстровано Заяву відповідача від 06 грудня 2011 року про повне визнання заявлених позивачем вимог та у якій відповідач не заперечує проти ухвалення судом рішення у справі №5015/6960/11 про задоволення позову.

09.12.2011 року за вх.№29336/11 в канцелярії суду зареєстровано Клопотання сторін від 06 грудня 2011 року про затвердження мирової угоди по справі №5015/6960/11. ( до клопотання додано Мирову угоду від 06 грудня 2011 року).

19.12.2011 р за вх.№30104/11 в канцелярії суду зареєстровано лист позивача №16/121 від 16.12.2011 р про долучення до матеріалів справи копії наказу №26 від 01.09.2011 року про призначення виконуючим обов»язки директора ТзОВ «Галицька основа».

11.01.2012 року за вх.№578/12 в канцелярії суду зареєстровано Заяву позивача від 26 грудня 2011 року про відмову від мирової угоди по справі №5015/6960/11; у заяві позивач просить прийняти рішення по суті заявлених вимог.

В судовому засіданні 11.01.2012 року представник позивача підтвердив волевиявлення позивача на відмову від укладення мирової угоди та про розгляд спору по суті . З підстав, наведених у позовній заяві представник позивача заявлені вимоги підтримав та просить задоволити.

Відповідач в жодне із судових засідань явку повноважного представника не забезпечив.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами по заявлених у позовній заяві вимогах.

Судом встановлено.

Позовна заява процесуальний документ , за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.

Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов. Подати позов - означає звернутися до господарського суду із заявою, в якій повинно міститися прохання, адресоване суду, про розгляд спору про право, що виник.

Елементами позову є предмет та підстави позову. При цьому предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстави позову це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом позову є вимога позивача щодо виконання відповідачем зобов»язання, яке виникло на договірній основі (Угода №27 від 15.01.2009 року), сплатити вартість наданих послуг механізмами та автотранспортом, згідно підписаних сторонами Актів приймання виконаних робіт , а підставою позову невиконання відповідачем взятих на себе зобов»язань щодо оплати таких послуг (прийнятих робіт).

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити чи зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову ( ч.4 ст.22 ГПК) . Відповідно до ч.1 ст.78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем чи відповідачем чи обома сторонами.

Тобто, згідно зазначених норм ГПК, право, зокрема на подання до суду заяви про затвердження мирової угоди, сторони реалізовують шляхом подання до суду письмових заяв ( чи спільної заяви), в яких (чи у якій) викладено чітко їх волевиявлення на затвердження мирової угоди. В даному випадку, позивач відмовився від укладення мирової угоди, просить розглянути спір по суті. Відповідач, у поданій заяві від 06 грудня 2011 року повністю визнав заявлені позивачем вимоги і не заперечує проти ухвалення судом рішення у даній справі про задоволення позову.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов»язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. При цьому, згідно зі ст.34 ГПК України обставини справи , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належність доказів спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять в предмет доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об»єктивної істини.

Належність доказів це міра , що визначає залучення до процесу в конкретній справі лише потрібних і достатніх доказів.

Виходячи зі змісту ст.32 ГПК, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

При вирішенні спору по суті заявлених вимог судом встановлено, що 15 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538»(іменоване як підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька основа»( іменоване надалі замовник) укладено Угоду №27 на послуги механізмів та автотранспорту ( надалі угода).

Відповідно до п.1.1 угоди підрядник надає для виконання послуг механізми з механізаторами на своєму пальному згідно заявок замовника , або на пальному замовника.

В підпунктах 2.1-2.5 р.2 угоди сторони погодили найменування механізмів та автотранспорту, якими надаються за угодою підрядником замовнику послуги (виконуються роботи); ціну за надані послуги за 1 годину (по кожному із погоджених видів механізмів , автотранспорту).

Відповідно до умов в п.п.3.1-3.1.3 р.3 підрядник зобов»язувався виконувати роботу , обумовлену даною угодою; подавати техніку на об»єкт згідно заявки ; при проведенні робіт, які є предметом даної угоди, дотримуватись вимог та Правил користування технікою. Замовник зобов»язувався ( п.п.3.2.1-3.2.2 р.3 угоди) : визначити характер та терміни виконання конкретного завдання для підрядника ; своєчасно проводити оплату за виконану роботу в розмірі, визначеному в акті виконаних робіт (форма-2).

Відповідно до умов в п.4.1 р.4 угоди замовник оплачує рахунки за надані послуги в 5-ти денний термін. Підрядник складає форму-2 за надані послуги щомісячно і замовник зобов»язується оплатити різницю в 10-ти денний термін після підписання акту виконаних робіт двома сторонами ( п.4.2 р.4 угоди).

Сторони визначають , що всі ймовірні претензії за даною угодою повинні бути розглянуті ними протягом 30 днів з моменту отримання претензії (п.5.1 р.5 угоди).

Відповідно до умов в п.6.1 р.6 , дана угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного розрахунку сторін і повного розрахунку прийнятих зобов»язань сторонами.

Позивачем надані , а відповідачем отримано послуги механізмами та автотранспортом ( вказаними в угоді), про що сторони без претензій та зауважень підписали двосторонні Акти приймання виконаних робіт , в яких зокрема узгодили вартість виконаних робіт; найменування механізмів та автотранспорту; ціни за одиницю послуг відповідають умовам угоди.

Позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату до кожного акту приймання виконаних робіт ; відповідач частково оплатив вартість прийнятих робіт згідно рахунків, що вбачається із виписок з банківського рахунку позивача ( призначення платежів відповідача).

05 жовтня 2011 року сторони провели взаємозвірку розрахунків; в результаті звірки взаємних розрахунків встановили сальдо в користь ТзОВ «Львівський механізатор -538»в сумі 33620,19 грн. ( зазначена сума відображена у розрахунку ціни позову та заявлена позивачем до стягнення).

07 жовтня 2011 року позивач скерував відповідачу претензію за №51 від 06 жовтня 2011 року , у якій заявив вимогу про термінову сплату боргу в сумі 33620,19 грн за надані ( на підставі угоди №27 від 15.01.2009 року) послуги механізмами та автотранспортом. Претензія отримана відповідачем, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Вимога позивача за претензією не задоволена відповідачем.

Відповідач визнав заявлені вимоги позивача повністю у поданій заяві та не заперечує проти ухвалення судом рішення у справі про задоволення позову.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов»язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України . У відповідності до вимог ч.1 ст.11 ЦК України , цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов»язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо, а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного вижду договорів.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.180 ГПК України,господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов»язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору…

З матеріалів справи ( актів приймання виконаних робіт) вбачається, що позивач надав послуги (виконав для відповідача роботи механізмами та автотранспортом) і станом на момент звернення позивача з позовом до суду борг склав 33620,19 грн.

Відповідач роботи прийняв, про що свідчать підписані уповноваженою особою відповідача акти приймання виконаних робіт; акти завірені печаткою замовника.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов»язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач скеровував відповідачу претензію №51 від 06.10.2011 року з вимогою терміново провести оплату робіт. Відповідач оплати не здійснив.

Відповідач визнає повністю заявлені позивачем вимоги і не заперечує проти ухвалення судом рішення у даній справі про задоволення позову ( заява про визнання позову від 06.12.2011 р ; вх.№29335/11). Зазначене підтверджує відповідач і у мировій угоді від 06 грудня 2011 року . Так у п.1 зазначеної мирової угоди вказано наступне : «Відповідач визнає позовні вимоги Позивача до Відповідача щодо заборгованості в сумі 33620,19 грн, що виникла на підставі угоди №27 від 15 .01.2009р., укладеної між Позивачем (Підрядником) та Відповідачем (Замовником)».

Слід зазначити, що доказів сплати суми боргу ні до порушення провадження у справі, ні в ході судового розгляду суду не надано, хоча з факту подання позовної заяви вбачається вимога позивача, адресована відповідачеві, провести оплату за виконані роботи в сумі 33620,19 грн .

Відповідно до ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарських зобов»язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не розрахувався з позивачем за виконані механізмами та автотранспортом роботи.

Відповідач є юридичною особою, діє на підставі статуту, має свою печатку, зареєстроване в ЄДР за кодом 33419843, а отже , відповідно до приписів ст.96 ЦК України самостійно відповідає за своїми зобов»язаннями.

Слід також зазначити, що згідно ч.2 ст.617 ЦК України не вважається випадком недодержання своїх обов»язків контрагентом боржника, в т.ч., відсутність у боржника необхідних коштів.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заявлена позивачем вимога про стягнення 33620,19 грн боргу є обґрунтована, підтверджується матеріалами справи. Судові витрати покладаються на відповідача. На підставі наведеного, керуючись:

ст.ст.1,2,22,25,32,33,34,36,43,44,49,75,78, 82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

Вирішив:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа»( 79043, м.Львів, вул.Водогінна,2, код ЄДРПОУ 33419843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538»(79017, м.Львів, вул.Зелена,67, код ЄДРПОУ 01415714) 33620,19 грн. боргу 1411,50 грн. судового збору.

3.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4.Відмовити сторонам у затвердженні мирової угоди по справі №5015/6960/11 від 06 грудня 2011 року за клопотанням сторін від 06 грудня 2011 року, яке поступило до суду 09.12.2011 р (вх.№29336/11).

В судовому засіданні 11.01.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.01.2012 р.

Суддя Кітаєва С.Б.