Рішення № 20788136, 10.01.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.12 Справа № 1/193/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська вугільна компанія", м. Луганськ

до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Фащівська", с. Фащівка Перевальського району Луганської області

про стягнення 3279762 грн. 09 коп.

Суддя Н.М.Зюбанова

П р е д с т а в н и к и :

від позивача ОСОБА_1., довіреність від 14.07.11;

від відповідача ОСОБА_2., довіреність № 03/5-556 від 30.12.11;

ОСОБА_3., довіреність № 1/9 від 05.01.12;

Суть спору: про стягнення з відповідача 3279762 грн. 09 коп. заборгованості за надані послуги за договором від 22.07.08 № 103 на підставі договору № 633/04 від 29.04.11 про відступлення права вимоги.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з посиланням на те, що договір № 633/04 від 29.04.11 про відступлення права вимоги, за умовами якого ТОВ "Донбаська вугільна компанія" стає кредитором за договором від 22.07.08 № 103, укладений з порушенням господарського законодавства України та п. 5.5. договору про переробку давальницької сировини. Згідно бухгалтерських відомостей підприємства відповідача кредиторська заборгованість перед ПАТ "Луганська вугільна компанія" складає 3077275,45 грн. та її було прийнято до обліку ДП "Луганськвугілля".

Позивач у запереченнях на відзив відповідача за листами від 08.12.11 № 302/94, від 10.01.12 № 05/01 з доводами останнього не погоджується та інформує суд, зокрема, що відповідача було письмово повідомлено про заміну кредитора у зобов'язанні у відповідності до ст. 516 ЦК України, повідомлення № 147/04/11а від 29.04.11 отримано відповідачем, що підтверджено матеріалами справи та посилається на те, що на адресу позивача не надходило претензій, вимог про перерахунок предявлених сум до сплати.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов до наступного.

Так, 29.04.11 між ТОВ "Донбаська вугільна компанія" /цесіонарій/ та ПрАТ "Луганська вугільна компанія" /цедент/ було укладено договір про відступлення права вимоги № 633/04, за умовами якого згідно п. 1 цесіонарій /позивач/ став кредитором за договором № 103 від 22.07.08, укладеним між цедентом та ДП "Луганськвугілля" в особі ВП "Шахта "Фащівська" /відповідач/.

За змістом п. 2 договору про відступлення права вимоги № 633/04 від 29.04.11 встановлено, що цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання обовязку по сплаті на розрахунковий рахунок цесіонарія грошових коштів в розмірі 3279762,09 грн.

Також сторони дійшли згоди, що цедент зобовязаний надати цесіонарію всі документи, повязані з відступленням права вимоги, а саме договір на переробку давальницької сировини № 103 від 22.07.08, укладений між цедентом та боржником та іншу первісну документацію, що підтверджує наявність у боржника боргу перед цедентом в сумі 3279762,09 грн.; цесіонарій повідомлений про заперечення, які існують у боржника на момент підписання даного договору і які можуть бути висунуті проти його вимог, а також про зміст листування і переговорів між цедентом і боржником.

У ході розгляду справи судом встановлено, що цедент у встановленому законом порядку повідомив відповідача за листом від 29.04.11 № 147/04/11а /а.с. 25, т. 1/ про відступлення права вимоги за договором № 103 від 22.07.08, що підтверджено документально.

Правове регулювання правовідносин сторін за договором, який є підставою позову у даній справі, здійснюється Цивільним кодексом України /далі ЦК України/, зокрема, ст. 512 ЦК України, яка визначає підстави заміни кредитора у зобов"язанні, встановлено, що кредитор у зобов"язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином /відступлення права вимоги/.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов"язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто неможливо передати право, яке ще не належить кредиторові.

Щодо порядку та форми заміни кредитора у зобовязанні, то така заміна здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом /ст. 516 ЦК України/ та правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредиторові /ст. 513 ЦК України/.

Аналіз зазначених норм цивільного законодавства свідчить, що за відступленням права вимоги заміна кредитора у зобовязанні відбувається безумовно та назавжди.

Як свідчать матеріали справи, 22.07.08 між ДП "Луганськвугілля" в особі ВП "Шахта "Фащівська" /замовник/ та ТОВ "Луганська вугільна компанія" /виконавець/ було укладено договір на переробку давальницької вугільної сировини № 103 у редакції протоколу узгодження розбіжностей, за умовами яких замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання по збагаченню рядового вугілля замовника.

Згідно з п. 5.1. вказаного договору сторони обумовили, що оплата з послуг по збагаченню рядового вугілля сплачується замовником виконавцю шляхом перерахування грошових коштів до 5-го числа місяця наступного за звітним.

Належне виконання ТОВ "Луганська вугільна компанія" своїх зобов'язань з надання послуг відповідачу по збагаченню рядового вугілля підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття (надання послуг), перелік яких наведений у розрахунку ціни позову на суму 3098860 грн. 43 коп., які не містять заперечень з боку замовника (відповідача).

Щодо боргу на суму 180901 грн. 66 коп., то він заявлений до стягнення за наступними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані із зауваженнями щодо плати за користування вагонами, відшкодування послуг експедитора, додаткового збору, подачі та прибирання вагонів, телеграфного збору, переробки вугілля, а саме :

- акт № 00000652 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.10 /т. 1 а.с.90/ на суму 47583,33 грн. та ПДВ 20% 9516,67 грн.; підписаний відповідачем на суму 34534,08 грн.;

- акт № 00000813 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.10 /т. 1 а.с. 96/ на суму 31541,67 грн. та ПДВ 20% 6308,33 грн., визнаний відповідачем на суму 22891,68 грн.;

- акт № 00000608 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.09.08 /т. 1 а.с. 105/ на суму 7246,20 грн. та ПДВ 20 % 1449,24 грн., визнаний відповідачем на суму 977,33 грн.;

- акт № 00000603 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.09.08 /т. 1 а.с. 111/ на суму 6248,10 грн. та ПДВ 20% 1249,62 грн., визнаний відповідачем на суму 349,44 грн.;

- акт № 00000690 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.10.08 /т. 1 а.с. 118/ на суму 5432,70 грн. та ПДВ 20 % 1086,54 грн., визнаний відповідачем на суму 2092,56 грн.;

- акт № 00000933 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.12.08 /т. 1 а.с. 134/ на суму 19458,20 грн. ПДВ 20 % 3891,64 грн., визнаний відповідачем на суму 4628,40 грн.;

- акт № 00000152 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.03.09 /т. 2 а.с. 5/ на суму 30907,18 грн. та ПДВ 20% 6181,44 грн., визнаний відповідачем на суму 26608,58 грн.;

- акт № 00000263 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.04.09 на суму 2334,00 грн. та ПДВ 20% 466,80 грн., визнаний відповідачем на суму 70,08 грн.

Таким чином різниця між вартістю послуг, яка була виставлена виконавцем до оплати та визнана замовником, склала 84088 грн. 99 коп.

Щодо даних правовідносин, то вони регулюються главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

У відповідності до ст. 903 ЦК України, яка регулює проведення оплати за договором про надання послуг, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Дослідивши відомості плати за користування вагонами, інші документи, які надані відповідачем, суд погоджується з його контррозрахунком на суму 96812 грн. 67 коп. за підписаними із зауваженнями актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), оскільки відповідач відшкодовує плату за користування вагонами в межах 24 годин (п. 3.2 договору у редакції протоколу узгодження розбіжностей), а також у розрахунку вартості послуг виконавцем допущені помилки, виправлені відповідачем при підписанні із зауваженнями вказаних первинних документів.

Таким чином господарський суд встановлює факт прострочення відповідачем зобов'язання по оплаті послуг за договором № 103 від 22.07.08 на суму 3195673 грн. 10 коп. на час укладання договору цесії, що свідчить саме про "зрілість" даних вимог та уступку колишнім кредитором вже існуючого реального права.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

На суму 84088 грн. 99 коп. боргу слід відмовити за необгрунтованістю. Дані заперечення вже існували на момент укладання договору про відступлення права вимоги та цесіонарій (новий кредитор) був про них повідомлений (п. 4 договору № 633/04 від 29.04.11).

Щодо заперечень відповідача з посиланням на неякісність вугілля та умови п. 4.3 договору на переробку давальницької вугільної сировини, то питання відшкодування шкоди має вирішуватись окремо за межами даного спору про стягнення вартості послуг збагачення.

За вказаних обставин позов підлягає задоволенню частково на суму 3195673 грн. 10 коп. боргу з віднесенням судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог згідно ст. 49 ГПК України. У решті позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, вул. Лєрмонтова, 1в, ідент. код 32473323 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська вугільна компанія", м. Луганськ, вул. Кірова, б. 49, ідент. код 37523588 - 3195673 грн. 10 коп. боргу, 24846 грн. 21 коп. державного мита, 229 грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене та підписане 16.01.12.

Суддя Н.М.Зюбанова

Помічник судді Г.А.Кравцова