Постанова № 2078074, 14.07.2008, Печерський районний суд міста Києва

Справа №4-1591/08

2008 рік

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2008 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Умнової О.В.

при секретарі - Скопенко Л.А.

з участю прокурора - Чепіжака Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_1 - захисника директора ТОВ “Таймер” ОСОБА_2на постанову прокурора відділу прокуратури м. Києва Чепіжака Д.М. від 14.04.2008 року про порушення кримінальної справи за фактом вчинення службовими особами ТОВ “Таймер” злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_1 - захисник директора ТОВ “Таймер” ОСОБА_2звернулася до суду з вищевказаною скаргою. Мотивує вимоги тим, що оскаржувана постанова винесена незаконно, без наявності законних приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Вважає, що матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи не містять достатніх даних, які б свідчили про наявність ознак інкримінованого злочину. Зазначила, що постановою Господарського суду м. Києва від 12.07.2007 року по адміністративній справі №49/103-А, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4.04.2008 року, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.04.2007 року №0002882308/0 та № 0002892308/0, прийняті на підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва № 209/23 -8/24580025 від 17.04.2007 року, що був підставою для порушення кримінальної справи - визнані нечинними. Просить скасувати оскаржувану постанову та відмовити в порушенні кримінальної справи за ознаками інкримінованого злочину.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала скаргу з викладених в ній підстав, просила скасувати оскаржувану постанову та відмовити в порушенні кримінальної справи.

Прокурор просив відмовити в задоволенні скарги, оскільки вважає, що кримінальна справа порушена за наявності приводів і підстав, визначених КПК України та достатніх даних, які вказують на ознаки інкримінованого злочину, а оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.

Суд, вислухавши ОСОБА_1, прокурора, дослідивши матеріали скарги, матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи №50-4916 вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів, наданих органом досудового слідства вбачається, що на підставі матеріалів, в тому числі акту перевірки № 209/23-8/24580025 від 17.04.2007 року „Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Таймер” з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень, листопад 2006 року” оперуповноважений ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Литвиненко О.О. 6.08.2007 року прийняв Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно директора ТОВ „Таймер” Сахарчука С.О., за відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Постановою про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи від 29.10.2007 року прокурор Печерського району м. Києва Філатова Т.М. постанову оперуповноваженого ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва від 6.08.2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно директора ТОВ „Таймер” Сахарчука С.О. за відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 191 КК України, скасовано, та порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та фактом замаху на заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 15 та ч. 5 ст. 191 КК України.

Вказана постанова була прийнята на підставі матеріалів додаткової перевірки, зареєстрованих в КОЗП ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва за № 243 від 20.04.2007 року, на підставі яких 6.08.2007 року ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ТОВ „Таймер”, а також матеріали УСБУ в м. Києві. Кримінальній справі присвоєно реєстраційний №56-1748.

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва Чепіжак Д.М., розглянувши в порядку ст.100 КПК України матеріали кримінальної справи №56-1748, 27.11.2007 року виніс постанову про скасування постанови про порушення кримінальної справи в частині, якою скасував постанову прокурора Печерського району м. Києва від 29.10.2007 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ „Таймер” ОСОБА_2 в частині вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Прокурором відділу прокуратури м. Києва Чепіжак Д. М. 14.04.2008 року, після розгляду матеріалів щодо порушення податкового законодавства, відносно службових осіб ТОВ „Таймер”, було винесено постанову про порушення кримінальної справи за фактом вчинення службовими особами ТОВ „Таймер” злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України. Кримінальній справі присвоєно реєстраційній №50-4916.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи” від 11 лютого 2005 року №1, суд, розглядаючи на досудових стадіях процесу скарги на постанови про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначених постанов і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.94 КПК України приводом до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим та прокурором ознак злочину. Безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину означає, що він сам, без повідомлення будь-якої особи, зі своєї ініціативи виявляє ознаки вчиненого або такого, що готується, злочину.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.94 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Достатніми даними, що вказують на наявність ознак злочину, вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

З матеріалів, які стали підставою для порушення кримінальної справи №50-4916 та пояснень прокурора по справі вбачається, що приводами та підставами для порушення вищевказаної кримінальної справи стало безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим та прокурором ознак злочину в ході перевірки, висновки акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва №209/23-8/24580025 від 17.04.2007 року, та отримані в ході розслідування кримінальної справа у період з 29.10.2007 по 17.12.2007 протоколи виїмки, протоколи допитів тощо, які стали додатковими підставами до порушення кримінальної справи.

В оскаржуваній постанові зазначено, що з матеріалів дослідчої перевірки ТОВ „Таймер” вбачається, що від'ємне значення з ПДВ у ТОВ „Таймер” виникло в результаті включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, отриманих від ТОВ „Комерційна фірма „Торговий Дім „Август”. Зазначені накладні були виписані в рахунок попередньої оплати за міні-завод по виробництву бітумної черепиці з мідним покриттям „Еліт”. Загальна сума поставки склала 150 000 343, 35 грн., в тому числі ПДВ - 25 000 459, 77 грн. В ході перевірки встановлено, що постачальниками міні-заводу по другому ланцюгу було ПП „Багатопрофільне Комерційне підприємство „Курс”. З метою придбання вказаної продукції підприємством „Курс” 11.11.2006 року укладено контракт №2 на загальну суму 18 150 000 доларів США з концерном „CRUPP”. Умовами контракту передбачено поставку товару до 25.04.2007 року. Оскільки станом на 17.04.2007 року, тобто на момент складання акту перевірки поставка міні-заводу не відбулась, ревізором ДПІ зроблено висновок про безпідставне віднесення до складу податкового кредиту ТОВ „Таймер” сум ПДВ, які було перераховано постачальникам в якості попередньої оплати за товар, поставка якого не відбулась.

Перевіркою встановлено, що в період з 13.09.2006 року по 9.10.2006 року ТОВ “Таймер” перераховано в адресу ТОВ „Комерційна фірма” Торговий Дім „Август” 150 000 34,35 грн. в якості оплати за ТМЦ.

Аналізом стану походження грошових коштів та розрахунків ТОВ „Таймер” із постачальниками встановлено наступне. ТОВ „Таймер” 13.09.2006 року укладено кредитний договір № 112-06 з АКБ ”Інвестбанк” на підставі якого Банк надає позичальнику (ТОВ „Таймер”) кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі 8 500 000 грн., строк повернення якого 12.10.2006 року. В якості забезпечення повернення кредиту за вказаним договором є майнові права ТОВ „Таймер” на 5 векселів, емітованих ПП „Мостар”, загальна сума яких склала 150 015 00 грн. З 13.09.2006 року по 9.10.2006 року ТОВ „Таймер” перераховує в адресу ТОВ „ТД „Август” 150 000 343,35 грн. в якості оплати за ТМЦ. Перерахування грошових коштів відбувалось рівними частинами, а саме: було здійснено 17 перерахувань по 8 500 000 грн. і одне перерахування в сумі 5 500 343,35 грн. В свою чергу, ТОВ „ТД „Август” зазначені кошти перерахувало в той же день і в тому ж обсязі в адресу ПП „БКП „Курс”. Тобто, перерахування 150 000 343,35 грн., було здійснено сумами, що не перевищують розмір кредиту, отриманого ТОВ „Таймер” в АКБ „Інвестбанк”.

Таким чином, на думку прокурора, в діях службових осіб зазначених підприємств вбачаються факти імітації розрахунків за продукцію.

Також, в оскаржуваній постанові зазначено, що актом перевірки встановлено, що ТОВ „Таймер” з ВКП „Володар-2” 22.08.2006 року було укладено договір на придбання 5 векселів, емітованих ПП „Мостар”, на загальну суму 150 000 015 грн. В подальшому, 23.08.2006 року ТОВ „Таймер” було укладено договір з підприємством “Курс” про продаж вказаних векселів на загальну суму 150 000 000 грн.

Дослідчою перевіркою встановлено, що ПП „Мостар” має ознаки фіктивності. Згідно показів ОСОБА_3, ПП „Мостар” зареєстровано без мети здійснювати підприємницьку діяльність та за винагороду, яку вона отримала від засновника підприємства ОСОБА_4 При цьому, фінансово-господарську діяльність на підприємстві не здійснювала.

Крім того, в оскаржуваній постанові зазначено, що в ході перевірки встановлено, що всі фінансово-господарські угоди укладені ТОВ „Таймер” носять безтоварний характер та укладені із підприємствами, які мають ознаки фіктивності та подають звітність до ДПІ з відсутністю ведення фінансове-господарської діяльності. Отримані від ТОВ „Комерційна фірма ”Торговий Дім „Август” податкові накладні були включені ТОВ „Таймер” до складу податкового кредиту з ПДВ, що дозволило підприємству незаконно заявити до відшкодування податок на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту „Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „Таймер” з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень, листопад 2006 року” № 209/23-8/24580025 від 17.04.2007 року ДПІ у Печерському районі м Києва прийняла податкові повідомлення - рішення від 17.04.2007 року № 0002882308/0 та № 0002892308/0.

Постановою Господарського суду м. Києва від 12.07.2007 року по справі № 49/103-А, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4.04.2008 року, вищевказані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.04.2007 року №0002882308/0 та №0002892308/0, прийняті на підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва №209/23-8/24580025 від 17.04.2007 року, визнані нечинними.

Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, який є спеціальним законом з питань оподаткування передбачено зобов'язання платника податку сплачувати лише ті податкові зобов'язання, що були узгоджені самостійно платником, в адміністративному чи в судовому порядку (ст.5 вказаного Закону).

Днем узгодження податкового зобов'язання платника податку являється день подання податкової декларації (ст.5 п.5.1. вказаного Закону).

Відповідно до підпункту 5.2.1 п.5.2. ст.5 цього Закону, податкове зобов'язання платників податку, нараховане контролюючим органам, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно із п. 5.2.4 вказаного закону, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

В судовому засіданні встановлено, що на момент порушення кримінальної справи податкові повідомлення-рішення про донарахування ТОВ „Таймер” податків і штрафних санкцій відповідно до акту перевірки були визнані нечинними адміністративним судом.

За таких обставин суд вважає, що на момент порушення кримінальної справи - 14.04.2008 року в ТОВ „Таймер” не було узгоджених податкових зобов'язань перед бюджетом.

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів” №15 від 8.10.2004 року встановлено, що при розгляді справ про злочини, пов'язані з ухиленням від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, судам слід мати на увазі, що фактичні дані, які підтверджують наявність чи відсутність у діях підсудного складу такого злочину, можуть бути встановлені висновком експерта або за допомогою актів документальної перевірки виконання податкового законодавства і ревізії фінансово-господарської діяльності.

Як вбачається зі змісту постанови про порушення кримінальної справи від 14.04.2008 року, орган досудового слідства вбачає ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, на підставі висновків акту перевірки №209/23-8/24580025 від 17.04.2007 року „Про результати позапланової невиїзної позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Таймер” з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень, листопад 2006 року” та інших даних, які були отримані в ході розслідування кримінальної справи реєстраційний №56-1748.

З постанови Печерського райсуду м. Києва від 21.12.2007 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.01.2008 року вбачається, що постанова прокурора Печерського району м. Києва від 29.10.2007 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно директора ТОВ „Таймер” Сахарчука С.О. та порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст.212, ч.2 ст.15 та ч.5 ст.191 КК України, в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.15 та ч.5 ст.191 КК України скасована і в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України відмовлено.

В оскаржуваній постанові від 14.04.2008 року зазначено, що наявність постанови суду про відмову в порушенні кримінальної справи не позбавляє законом можливості порушити кримінальну справу за тим же фактом, та наявність достатніх даних, які вказують на те, що в діях службових осіб ТОВ „Таймер” наявні ознаки складу злочину, передбаченого ч.2 ст.15 та ч.5 ст.191 КК України.

Проте, такий висновок органу досудового слідства суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до ч.2 ст.98 КПК України якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.

З матеріалів, наданих органом досудового слідства, які стали приводом та підставою для порушення кримінальної справи вбачається, що основною службовою особою ТОВ „Таймер” є ОСОБА_2(підприємство зареєстроване як приватне), у відношенні якого вже була порушена кримінальна справа за тими ж обставинами, з тих же приводів і підстав, про що неодноразово приймалося рішення, як органом досудового слідства, так і судом.

З цього можна зробити висновок, що прокурор відділу прокуратури м. Києва, в порушення вимог ст.98 КПК України виносить постанову про порушення кримінальної справи за фактом, хоча з матеріалів перевірки вбачається наявність особи - директора підприємства або бухгалтера ТОВ, у відношенні яких може бути порушена кримінальна справа за наявності достатніх приводів та підстав.

Крім того, орган досудового слідства не врахував, що акту перевірки, на який посилається в оскаржуваній постанові прокурор, недостатньо для порушення кримінальної справи, оскільки вказаний акт містить лише попередню інформацію про порушення податкового законодавства та не містить інформації про ненадходження коштів до бюджету чи державних цільових фондів, тобто, така інформація не містить достовірних та достатніх даних про порушення податкового законодавства та даних про вчинення злочину. Крім того, під час розгляду адміністративної справи №49/103-А, суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку ТОВ „Таймер”.

Суд вважає, що органом досудового слідства не може розглядатись як встановлений факт, достатній для порушення кримінальної справи, і припущення органу досудового слідства, що всі фінансово-господарські угоди укладені ТОВ „Таймер” носять безтоварний характер та укладені із підприємствами, які мають ознаки фіктивності та подають звітність до ДПІ з відсутністю ведення  фінансово-господарської діяльності, оскільки це суперечить ЦК України. Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Частиною 1 ст.234 ЦК України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Частиною 2 ст.234 ЦК України встановлено, що фіктивний правочин визнається судом недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що до суду з позовом про визнання недійсними угод жодна з зацікавлених осіб - сторін за договорами - не зверталась, такі договори в судовому порядку недійсними не визнавались, а отже відповідно до ст.204 ЦК України зазначені угоди та складені на їх підставі первинні документи є правомірними і обов'язковими для сторін.

Підлягає врахуванню і та обставина, що постановою Печерського райсуду м. Києва 24.12.2007 року, залишеною в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.01.2008 року постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. ст. 15 ч. 2, 191 ч.5 КК України скасовано та в порушенні кримінальної справи відносно останнього відмовлено.

За таких обставин суд вважає, що на момент порушення кримінальної справи у органу досудового слідства не було достатніх даних про наявність в діях службових осіб ТОВ „Таймер” ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що достатніх підстав для винесення постанови, що є предметом оскарження, не було, постанова про порушення кримінальної справи є необґрунтованою, належним чином не мотивованою, кримінальну справу порушено за відсутністю достатніх даних, які б вказували на наявність складу злочину.

За таких обставин, постанова про порушення кримінальної справи підлягає скасуванню з одночасним винесенням судом постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину у відповідності з вимогами ст.236-8 КПК України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Державою Україна, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов"язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Досудове слідство, відповідно ст.120 КПК України, у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців, що є розумним строком, у розумінні Конвенції.

Разом з тим, з матеріалів, наданих органом досудового слідства вбачається, що з жовтня 2007 року тривають перевірки ТОВ „Таймер”, виносяться постанови про порушення кримінальної справи, відмову в порушенні кримінальної справи як посадової особи ТОВ, так і службових осіб вказаного ТОВ, що не може позитивно відобразитися на роботі підприємства і на думку суду є порушенням прав службових осіб ТОВ „Таймер”.

На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.94,98,236-7,236-8 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу адвоката ОСОБА_1 - захисника директора ТОВ “Таймер” ОСОБА_2на постанову прокурора відділу прокуратури м. Києва Чепіжака Д.М. від 14.04.2008 року про порушення кримінальної справи за фактом вчинення службовими особами ТОВ “Таймер” злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України задовольнити.

Скасувати постанову прокурора відділу прокуратури м. Києва Чепіжака Д.М. від 14.04.2008 року про порушення кримінальної справи за фактом вчинення службовими особами ТОВ “Таймер” злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України.

В порушенні кримінальної справи за фактом вчинення службовими особами ТОВ “Таймер” злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України відмовити.

На постанову може бути подана апеляція прокурором чи особою, яка подала скаргу, протягом 7 днів з дня її винесення.

Суддя Умнова О.В.