Рішення № 20762479, 10.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2012 р. Справа № 6/143-11

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора Козелецького району Чернігівської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області до Державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг” про стягнення боргу,

прокурора: Безкоровайний Б.О. (пос. №113 від 26.07.2011р.),

позивача :ОСОБА_1. (дов. №01-26/1043 від 12.12.2011р.),

ОСОБА_2. (дов. № 01-26/1044 від 12.12.2011р.),

відповідача:не зявились.

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2011р. Прокурор Козелецького району Чернігівської області (далі прокурор) в інтересах держави в особі Відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області (далі позивач ) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг” (далі - відповідач) про стягнення боргу.

Прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань по договору оренди № 3/41 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району від 10.01.2011р., щодо оплати орендованих приміщень, у звязку з цим прокурор просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 8524,34 грн, з яких: 8219,24 грн основний борг та 305,10 грн - пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2011року порушено провадження у справі № 6/143-11 та призначено її розгляд на 13.12.2011р.

У звязку з неявкою в судове засідання 13.12.2011р. представників прокуратури та відповідача, неподанням ними витребуваних документів, суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 27.12.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.12.2011р., суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.01.2012р., у звязку з неявкою в судове засідання 27.12.2011р. представника відповідача та неподанням ним витребуваних документів.

У судовому засіданні 10.01.2012р. прокурор та позивачі позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 10.01.2012р. знову не зявився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином за адресою, що вказана у позовній заяві та яка відповідає адресі відповідача згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з розясненнями президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.07.1997 року за № 02-5/289 особи, що беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні.

Враховуючи вимоги положень ст. 69 ГПК України та у звязку з відсутністю в матеріалах справи клопотання сторони про продовження строку вирішення спору, суд позбавлений можливості розглянути дану справу у строк більше ніж два місяці та ще раз відкладати розгляд справи.

Відтак, на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними в ній матеріалами та без участі представника відповідача, так як його незявлення та не подання відзиву не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

10.01.2011р. між Відділом освіти Козелецької РДА Чернігівської області (далі - орендодавець) та ДП “Білоцерківський військовий торг” (далі - орендар) укладено договір оренди № 3/41 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району (далі - Договір).

Пунктами 1.1, 3.4-3.6, 5.1.2 та 10.1 Договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (будівлю, споруду) в будівлях, що перебувають в оперативному управлінні (господарському віданні) відділу освіти.

Розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у Додатку № 2 до цього Договору, що є невідємною його частиною.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Міністерством статистики України.

Орендну плату орендар зобовязаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендодавцем у співвідношенні встановленому Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району.

Орендар зобовязується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендодавцю оренду плату.

Договір діє з 10.01.2011р. по 31.03.2011р. включно.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої обовязки за Договором виконав належним чином, що підтверджується актами прийому передачі орендованого майна (а.с. 16-24), які підписані обома сторонами договору.

Так, протягом, січня - березня 2011р. відповідач безперешкодно користувався орендованим майном.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем умов Договору.

З метою сплати орендної плати за зазначений період, позивачем були виставлені відповідачу рахунки на загальну суму 8219,24 грн. Копії зазначених рахунків містяться в матеріалах справи (а.с. 26).

Втім, відповідач свої обовязки за Договором в частині своєчасної сплати орендної плати належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 8219,24 грн.

Факт несплати відповідачем орендної плати за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою УДК у Козелецькому районі ГУ ДК України у Чернігівській області №01-11/36 від 06.01.2012.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача, зокрема 8219,24 грн боргу по сплаті орендної плати за січень - березень 2011р. згідно Договору.

Приписами статей ст. 175, 173, 283 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.

Пунктами 1.1, 5.1.2 Договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (будівлю, споруду) в будівлях, що перебувають в оперативному управлінні (господарському віданні) відділу освіти.

Орендар зобовязується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендодавцю оренду плату.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що орендну плату орендар зобовязаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендодавцем у співвідношенні встановленому Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району.

Господарським судом перевірено та встановлено поданий позивачем розширений розрахунок орендної плати згідно договору є арифметично вірним та обґрунтованим (а.с. 60-63).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач не сплатив орендну плату за спірний період, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 8219,24 грн боргу по сплаті орендної плати за січень березень 2011р. підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків за Договором в частині своєчасної сплати орендної плати (останнє число поточного місяця), позивач просить суд стягнути з відповідача 305,10 грн пені, нарахованої за періоди:

з 01.03.2011р. по 01.07.2011р. на 2083,15 грн боргу за січень 2011р.,

з 01.04.2011р. по 01.07.2011р. на 2999,83 грн боргу за лютий 2011р.,

з 01.05.2011р. по 01.07.2011р. на 3136,26 грн боргу за березень 2010р.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Оскільки розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням Договору, а також є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 305,10 грн підлягає задоволенню.

Прокурором Козелецького району Чернігівської області позов заявлений в інтересах держави в особі Відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації” місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Згідно п. 1 Рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурор самостійно вирішує та обґрунтовує в позовній заяві, з якою звертається до суду, в чому полягають порушення інтересів держави або в чому існує загроза інтересам держави, і така заява відповідно до вимог ст. 2 ГПК є підставою для порушення справи в господарському суді.

Відповідно до п. 5 ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається - нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Пункт 6 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" до повноважень прокуратури відносить звернення до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору було порушено економічний інтерес місцевого органу виконавчої влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги прокуратури про стягнення з відповідача 8219,24 грн основного боргу та 305,10 грн пені є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Як визначено п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору звільняються органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді;

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011р. № 3674-VI із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Станом на момент подання позовної заяви (конверт від 15.11.2011р.) судовий збір розраховується з мінімальної заробітної плати 941 грн (місячний) визначеної Законом України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 23.12.2010р. № 2857-VI на 1 січня 2011р.

Враховуючи наведене, ціна позову становить 8 524,34грн, а тому судовий збір, який підлягає стягненню в доход Державного бюджету України становить 1 411,50 грн.

Оскільки позов задоволено повністю, судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного Підприємства Міністерства Оборони України “Білоцерківський військовий торг” (код ЄДРПОУ 08358735) на користь Відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02147428) 8219,24грн основного богу та 305,10 грн пені.

3.Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг” (код ЄДРПОУ 08358735) на користь Державного бюджету України 1411,50 грн судового збору.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ф. Черногуз