Рішення № 20762408, 11.01.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2012 р.

Справа № 5004/2358/11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг", м. Київ

до відповідача Підприємця ОСОБА_2, м. Ковель

про стягнення 56 083 грн. 14 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: н/з.

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач товариство з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" просить стягнути з відповідача підприємця ОСОБА_2 56 083 грн. 14 коп., в т. ч. 54689 грн. 68 коп. основного боргу згідно договору факторингу від 25.10.2010 року №18/10 (43008 грн. 94 коп. заборгованості по кредиту, 11680 грн. 74 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом), 1393 грн. 46 коп. річних та судові витрати по справі: 561 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач в судове засідання не зявився, вимоги ухвал суду від 03.11.2011р., 16.11.2011 р. не виконав, хоч був вчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Ухвали суду від 03.11.2011р., 16.11.2011р., направлені підприємцю ОСОБА_2 за адресою, вказаною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (45000, АДРЕСА_1) (а.с. 30), повернулись без вручення адресату з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Повернення кореспонденції органами звязку з позначкою "за закінченням терміну зберігання" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, а тому, суд вважає за можливе розглянути даний спір за наявними у справі матеріалами згідно ст. 75 ГПК України

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

10 квітня 2008 року між акціонерним товариством «Індустріально експортний банк»та відповідачем - підприємцем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №024/21/08м (далі кредитний договір, а. с. 12-15).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобовязується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти ( ч. 1 ст. 1054 ЦК України ).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з договору. Між банком та відповідачем зобовязання виникли з кредитного договору №024/21/08м від 10.04.2008 року.

Згідно умов кредитного договору позивач зобовязувався надати відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит в сумі 10000, 00 дол. США із строком користування до 09.10.2009 року для поповнення обігових коштів зі сплатою за користування 23% річних, а відповідач повертати кредит у відповідності до Графіка погашення заборгованості.

П. 5.4 договору передбачено, що кредитор має право вимагати дострокового повернення заборгованості за кредитом, зокрема, якщо позичальник порушує строки повернення кредиту або відсотків за користування кредитом.

На виконання умов договору банк згідно заявки відповідача (а. с. 18-22) надав останньому кредит в сумі 10000, 00 дол. США, що стверджується банківською випискою (а. с. 25).

Додатковим договором від 14.08.2009 року (а. с. 16-17) сторони погодилися, що кредитор надає позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит в сумі 5536,05 дол. США зі сплатою 23,0% річних у дол. США. Термін користування кредитом з 10.04.2008року по 31.12.2012 року.

Відповідач в порушення умов договору кредит, відсотки за користування кредитом не сплатив.

25 жовтня 2010 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" та публічним акціонерним товариством «Індустріально експортний банк» був укладений договір факторингу №18/10 (а. с. 35-41).

Згідно умов договору факторингу до нового кредитора (позивача) переходить право вимоги з моменту підписання додатку №1 з Реєстром прав вимог, визначене у Реєстрі прав вимог, а саме: вимагати від боржника - підприємця ОСОБА_2 виконання обовязків згідно договору №024/21/08м від 10.04.2008 року щодо повернення коштів в сумі 43008 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 11680 грн. 74 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом (витяг з додатку №1 до договору факторингу, а. с. 42).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

Згідно зі ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Такі вимоги - повідомлення були направлені відповідачу (листи від 27.04.2011 року, від 20.07.2011 року (а. с. 8-11), повідомлення про вручення (а.с. 78) ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю»згідно укладеного між ним та позивачем договору доручення від 26.09.2009 року №26/09/09-1 (а. с. 43-46).

Відповідач заборгованість не оплатив.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 54689 грн. 68 коп. (43008 грн. 94 коп. заборгованості по кредиту, 11680 грн. 74 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом), підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання

зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 1 393 грн. 46 коп. річних за період з 25.10.2010 року по 30.08.2011 року підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 560 грн. 83 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг", м. Київ, вул. Танкова, 8, оф.1, код 36303279, р/р 26500010042470 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313

- 54689 грн. 68 коп. основного боргу, 1393 грн. 46 коп. річних, 560 грн. 83 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 56 879 грн. 97 коп. (пятдесят шість тисяч вісімсот сімдесят девять грн. 97 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А. М. Кравчук