Рішення № 20762402, 12.01.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2012 р.

Справа № 5004/2519/11 за позовом Підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньзовнішторгхліб"

про стягнення 5 090,30 грн.

Суддя Черняк Л.О.

При секретарі Хомич О.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність від 20.12.2011 року),

Від відповідача: н/з,

Оскільки представник позивачан не заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

Суть спору: позивач підприємець ОСОБА_1 просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньзовнішторгхліб" 5090,30 грн. з них: 4970грн. заборгованості за поставлений товар, 420,30грн. 3% річних та судові витрати по справі.

Представник позивача у судовому засіданні подав заяву від 10.01.2012 року в порядку ст. 22 ГПК України в якій відмовився від стягнення 3% річних в сумі 420,30грн.

Згідно абзацу 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, судом ухвалено прийняти заяву представника позивача та розглядати спір в межах зменшеної суми позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не зявився, повноважного представника не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, позов не оспорив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду спору(поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення вх.№ 01-29/17809/11д від 22.12.2011 року).

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представника позивача господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Підприємець ОСОБА_1 поставила товариству «Волиньзовнішторгхліб»товар (запчастини) на загальну суму 9397 грн. згідно накладних: №118 від 07.08.2011р. за довіреністю №180 від 05.08.2008р.,через ОСОБА_3на суму 629,00грн з ПДВ; №119 від 07.08.2008р. за довіреністю№180 від 05.08.2008р.,через ОСОБА_3 на суму 3414,00грн. з ПДВ; №120 від 07.08.2008р. за довіреністю №180 від 05.08.2008р.,через ОСОБА_3на суму 114,00грн. з ПДВ; №121 від 07.08.2008р., за довіреністю №180 від 05.08.2008р.,через ОСОБА_3на суму 394,00грн. з ПДВ; №122 від 07.08.2008р., за довіреністю №180 від 05.08.2008р.,через ОСОБА_3на суму 336,00грн. з ПДВ; №123 від 07.08.2008р., за довіреністю №180 від 05.08.2008р.,через ОСОБА_3 на суму 988,00грн. з ПДВ; №124 від 12.08.2008р. за довіреністю №180 від 05.08.2008р.,через ОСОБА_3 на суму 2225,00грн. з ПДВ; №138 від 10.09.2008р. за довіреністю №359 від 10.09.2008р.,через ОСОБА_4 на суму 150,00грн. з ПДВ; №184 від 26.12.2008р. за довіреністю №728 від 24.12.2008р.,через ОСОБА_3 на суму 369,00грн. з ПДВ; №185 від 26.12.2008р. за довіреністю №728 від 24.12.2008р., через ОСОБА_3 на суму 358,00 грн. з ПДВ; №7 від 26.02.2010р., за довіреністю №79 від 26.02.2010р., через ОСОБА_3 на суму 420,00грн. з ПДВ (а.с. 12-34).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Між сторонами зобовязання виникли на підставі накладних підписаних відповідальними особами сторін.

Відповідач здійснив часткову оплату товару, що стверджується платіжними дорученнями №1945 від 01.08.2008р. на суму 4157,00грн. з ПДВ, №2340 від 10.09.2008р. на суму 150,00грн. з ПДВ, №4812 від 24.02.2010р.на суму 420,00грн. з ПДВ

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Строк виконання зобовязання в видаткових накладних не був визначений, письмовий договір між сторонами укладений шляхом виписки накладної, тому позивач в порядку ст.530 ЦК України направив відповідачу претензію № 8 від 25.02.2011 року(а. с. 42), яка залишена без відповіді та не оплачена у строк визначений ч.2 ст. 530 ЦК України. Факт направлення підтверджується квитанцією пошти від 05.04.2011 року №4934 (а.с. 7).

Отже враховуючи вищенаведене, заборгованість відповідача станом на момент розгляду справи становить 4670 грн., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості в заявленій позивачем сумі.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору слід віднести на нього відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, ст. 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 530 Цивільного кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньзовнішторгхліб" (м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, код 32964150) на користь Підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

4670грн. заборгованості за поставлений товар, 1294,91грн.витрат за сплату судового збору.

Суддя Л. О. Черняк

Повний текст рішення

складено та підписано

12.01.12