Постанова № 20762155, 12.01.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2012 р. Справа № 5019/610/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Першиков Є.В.,

судді: Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

розглянувши матеріали касаційної скаргиприватного підприємства "Полісся-УкрТрансЕкспедиція"

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 05.10.2011р.

у справі

господарського суду№5019/610/11

Рівненської області

за позовомвідкритого акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс"

доприватного підприємства "Полісся-УкрТрансЕкспедиція"

про

за участю представників сторін:

позивача

відповідача стягнення в сумі 483 663,67грн.

пр. ОСОБА_1. дов. №757 від 07.04.11р.

керівник ОСОБА_2. довідка АБ №281172 з ЄДРПОУ від 25.10.10р.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2011 року відкрите акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Укртранс" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до приватного підприємства "Полісся-УкрТрансЕкспедиція" про стягнення з відповідача на користь позивача 483 663,67грн., з яких 376 825,10грн. заборгованості по оплаті послуг автомобільного перевезення, 106838,57грн. штрафу за несвоєчасну оплату.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.05.2011р. (суддя Бережнюк В.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.10.2011р. (судді Гудак А.В., Олексюк Г.Є., Сініцина Л.М.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 376 825,10грн. заборгованості по оплаті послуг автомобільного перевезення, 106838,57грн. штрафу та судові витрати, посилаючись на те, що позивач фактично виконав перевезення вантажу на виконання умов договору №45, а відповідач прийняв виконані послуги перевезення. Однак, відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті наданих послуг по перевезенню вантажу.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ПП "Полісся-УкрТрансЕкспедиція" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши присутніх у судовому засіданні представника позивача та керівника ПП"Полісся-УкрТрансЕкспедиція", перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 07 серпня 2009 року приватне підприємство "Полісся-УкрТрансЕкспедиція" (Замовник) уклало договір перевезення сипучих будівельних вантажів №45 від 17 липня 2009 року із відкритим акціонерним товариством "Автомобільна компанія" Укртранс" (Виконавець).

Відповідно до п.1.1 договору Виконавець зобов'язується доставити довірений йому Замовником вантаж (сипучі будівельні матеріали) до пункту призначення та віддати його особі, яка має право одержання вантажу (Одержувачеві), а Замовник зобов'язувався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Вартість послуг за виконаний об'єм робіт розраховується із розрахунку вартості 1 тонна * км роботи погодинно, за 1 км пробігу або за 1 т перевезення вантажу згідно додатків. Додатками №1-№5 до договору сторони погодили вартість перевезень в залежності від маршруту та відстані перевезень. Оплата послуг за виконаний об'єм робіт проводиться Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку або акту виконаних робіт (п.1.4 договору).

На виконання умов договору №45 позивачем було надано послуги з перевезення вантажів, що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими відбитками їхніх печаток актами про надання послуг №123 від 31.10.2009р., №124 від 30.11.2009р., №125 від 30.11.2009р., №129 від 31.12.2009р., №130 від 31.12.2009р., №131 від 31.12.2009р., №2 від 31.01.2010р., №3 від 31.01.2010р.

Згідно вказаних актів та ТТ накладних, вартість наданих послуг складає 534192,84грн.

Відповідачем частково проведені розрахунки за надані послуги перевезення, а саме 31.12.2009р. між сторонами підписано Акт припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, згідно якого позивачем зараховано відповідачу борг в сумі 157 367,74грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані позивачем послуги перевезення складає 376 825,10грн.

Під час розгляду справи по суті судами встановлено, що в процесі досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було пред'явлено претензію від 29.07.2010р. №309 для сплати в добровільному порядку боргу на суму 376 825,10грн., за здійснені перевезення. У відповіді на претензію від 05.08.2010р. відповідач вказав, що акти виконаних робіт, вказані в претензії, підписувались ОСОБА_3., а в теперішнього керівництва немає ні зазначених документів, ні Договору про перевезення, ні товарно-транспортних накладних.

Позивачем повторно на адресу відповідача було надіслано претензію від 12.08.2010р. №443 та документи, які, як зазначав відповідач у нього відсутні. Однак, у відповіді на вказану претензію, відповідач зазначив, що він не визнає наявність вказаного боргу.

Позивачем втретє була надіслана претензія від 08.11.2010р. №468, після отримання якої відповідач не сплатив борг.

Згідно п.2.2.4 договору Замовник зобов'язаний своєчасно протягом 3-х банківських днів після підписання Акту виконаних робіт проводити оплату на розрахунковий рахунок або в касу Виконавця за транспортне обслуговування.

За приписами п.2.2.5 Договору №45 від 17.07.2009р. у разі прострочення платежів за транспортне обслуговування більше ніж на 15 календарних днів з моменту спливу строку оплати, згідно п.2.2.4 Договору, Замовник оплачує Виконавцю штраф у розмірі 20% від вартості наданої послуги.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо оплати послуг, тому позивачем, відповідно до умов договору, нараховано відповідачу штраф у розмірі 20% від вартості наданої послуги, розмір якого складає 106838,57грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами є договір перевезення №45 від 17.07.2009р. з додатками, а також ТТН на перевезення.

Згідно із ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Частиною1 ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

При розглядів справи по суті суди виходили з того, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується підписанням по факсу договору №45 від 17.07.2009р. перевезення сипучих будівельних вантажів.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 376825,10грн. заборгованості за отримані послуги з перевезення вантажу є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу, то судами попередніх інстанцій встановлено, що за умовами п.2.2.5 договору №45 від 17.07.2009р. у разі прострочення платежів за транспортне обслуговування більше ніж на 15 календарних днів з моменту спливу строку оплати, згідно п.2.2.4 договору, Замовник оплачує Виконавцю штраф у розмірі 20% від вартості наданої послуги, а тому суди, враховуючи невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань у строки, передбачені договором на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 17.07.2009р. дійшли висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф у розмірі 20% від вартості наданої послуги, розмір якого складає 106 838,57грн.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги приватного підприємства "Полісся-УкрТрансЕкспедиція", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Полісся-УкрТрансЕкспедиція" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.10.2011р. у справі №5019/610/11 залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді Т. Данилова

І. Ходаківська