Постанова № 20753306, 10.01.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

<Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2012 року Справа № 5002-28/1034-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіБорисової Ю.В.,

суддівГонтаря В.І.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність №4081 від 19.08.10, засновник спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хрест" ОСОБА_3;

відповідача: ОСОБА_4, довіреність №2686 від 26.10.11, засновник спільного товариства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хрест" ОСОБА_5;

відповідач: ОСОБА_5, витяг АЕ537258 від 24.11.11, засновник спільного товариства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хрест" ОСОБА_5;

відповідача: не з'явився, спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хрест";

відповідач: не з'явився, засновник спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Хрест" ОСОБА_6;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 28 листопада 2011 року у справі №5002-28/1034-2011

за позовом засновника спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хрест" ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 97400)

до спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хрест" (вул. 13 Листопада, 79, кв. 6, місто Євпаторія, 97400)

засновника спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хрест" ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, 97400)

засновника спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Хрест" ОСОБА_6 (АДРЕСА_3, 97400)

про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів засновників товариства,

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2011 року засновник спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хрест" ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хрест", інших засновників цього товариства ОСОБА_5 і ОСОБА_6, та з урахуванням уточнень від 21 квітня 2011 року, заявлених в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, просив визнати недійсними і скасувати рішення загальних зборів засновників (учасників) спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хрест" від 27 квітня 2009 року та від 28 травня 2009 року, визнати недійсним статут товариства, зареєстрований 17 червня 2009 року відділом державної реєстрації виконавчого комітету Євпаторійської міської ради.

Позовні вимоги, з посиланням на приписи статей 53, 61, 64 Закону України „Про господарські товариства” та положення Господарського процесуального кодексу України, обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення були прийняті з чисельними порушеннями норм діючого корпоративного законодавства, що призвело до порушення корпоративних прав позивача, зокрема, на участь у проведенні загальних зборів.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 28 листопада 2011 року у справі №5002-28/1034-2011 провадження у справі припинено на підставі пункту 6 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з тим, що станом на 24 листопада 2011 року юридичну особу - спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хрест" припинено, державна реєстрація припинення підприємства проведена 21 листопада 2011 року виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради.

Не погодившись з ухвалою суду, 01 грудня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права.

Так, заявник апеляційної скарги стверджує, що суд першої інстанції неправомірно послався на роз'яснення президії ВАС України від 12.09.1996 року „Про деякі питання практики розгляду спорів пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств” та неправомірно вказав, що претензії і позовні заяви не пред'явлені до виключення підприємства з державного реєстру задоволенню не підлягають, оскільки позовна заява у даній справі була подана до місцевого господарського суду 18 березня 2011 року, тобто за 8 місяців до винесення судом даної ухвали та виключення спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хрест" з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 24 листопада 2011 року.

Суд, за переконанням заявника апеляційної скарги, мав усі підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними і скасування оскаржених рішень загальних зборів засновників (учасників) товариства, а відносно визнання недійсним статуту відповідача, зареєстрованого 17 червня 2009 року, суд мав право відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог, а не обґрунтовувати висновки з припинення провадження у справі Листом Верховного Суду України від 01 серпня 2007 року та рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 28 грудня 2007 року стосовно того, що відповідачем за позовом повинно бути товариство. До того ж, судом не взято до уваги, що в разі визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів засновників (учасників) товариства, ліквідація юридичної особи (відповідача) у відповідності до статті 31 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” підлягала б скасуванню.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2011 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження судовою колегією у складі: головуючий суддя Борисова Ю.В., судді Плут В.М. Гонтар В.І.

10 січня 2012 року до канцелярії Севастопольського апеляційного господарського суду від засновника спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хрест" ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №376), у якому останній заперечує проти вимог позовної заяви та апеляційної скарги, погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, просить залишити без змін оскаржену судову ухвалу, залишивши без задоволення апеляційну скаргу позивача.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції, що відбулось 10 січня 2012 року, присутні представники сторін у повному обсязі підтримали свої вимоги та заперечення.

ОСОБА_6 у судове засідання не зявився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія суду визнала можливим розглянути справу за відсутності іншого відповідача у справі за наявними документами.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила такі обставини спірних відносин.

Дійсно, 21 листопада 2011 року виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хрест" (ідентифікаційний код 24505584), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 24 листопада 2011 року, відомості про правонаступників відсутні.

Посилаючись на вказані обставини, положення статті 104 Цивільного кодексу України, статті 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, рекомендації Президії Вищого господарського суду України „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” від 28.12.2007 р. № 04-5/14, роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 року за №02-5/334 „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств”, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі на підставі пункту 6 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду вважає такі висновки місцевого господарського суду помилковими з огляду на таке.

За статтею 1 Господарського процесуального кодексу України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Отже, спір, заявлений одним із засновників товариства до самого господарського товариства і його інших засновників про визнання недійсними рішень загальних зборів є корпоративним і підвідомчий господарським судам.

Однією із форм завершення справи, яке зумовлено передбаченими законом обставинами, є припинення провадження у справі.

З припиненням провадження у справі закон повязує неможливість подальшого судового розгляду справи.

Підстави припинення провадження у справі визначені статтею 80 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, пунктом 6 цієї статті унормовано, що господарський суд припиняє провадження у справі коли діяльність субєкта господарювання, яке було однією із сторін у справі, припинено, і якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

У відповідності до частин 1, 2 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Пунктом 7 статті 59 Господарського кодексу України встановлено, що скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що станом на 24 листопада 2011 року діяльність юридичної особи - спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хрест" (ідентифікаційний код 24505584) є припиненою. Втім, припиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд не врахував наступне.

Так, предметом спору у даній справі є визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів засновників (учасників) спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хрест" та визнання недійсним статуту в новій редакції.

Оскільки вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників (частина 1 статті 58 Закону України „Про господарські товариства”), позов заявлено до юридичної особи та інших учасників господарського товариства.

Судова колегія погоджується з тими твердженнями першої інстанції, що належним відповідачем у дійсній категорії справ є господарське товариство, про що зазначено й у відповідних розясненнях Вищого господарського суду України й закріплено у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 року. Втім, неможливо залишити поза увагою суду ті обставини, що судом прийняті до провадження вимоги позову й до фізичних осіб учасників товариства, адже це підтверджується і ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2011 (том 1 а.с. 1-2), і оскарженою ухвалою про припинення провадження у справі від 28 листопада 2011 року (том 2 а.с. 60).

Статтею 84 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо у справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів, в рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них. Резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.

Слід зазначити, що обрана судом правова підстава - пункт 6 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість припинення провадження у справі лише з настанням смерті (оголошенням померлої) фізичної особи чи припиненням діяльності субєкта господарювання.

Отже, передбачена процесуальним законом підстава, якою скористався суд першої інстанції, стосується лише одного з відповідачів у справі ліквідованої юридичної особи. Відповідно, відсутні підстави для застосування вказаної норми до решти відповідачів, які беруть участь у справі.

До речі, статтею 23 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов може бути подано до кількох відповідачів. При цьому, кожний з відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Отже, ліквідація спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Хрест", як одного з відповідачів, не зумовлює припинення провадження у справі за позовом у повному обсязі, у тому числі і за позовом до фізичних осіб засновників товариства.

Таким чином, позовні вимоги, заявлені до учасників спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Хрест" місцевим господарським судом першої інстанції залишилися не розглянутими по суті. Стосовно них не вирішено й питання про припинення провадження у справі за іншими підставами, передбаченими статтею 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно мотивів суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі з підстав того, що належним відповідачем у справі є юридична особа, а притягнення до участі у справі інших учасників господарського товариства не є обовязковим, судова колегія зауважує, що за наведених обставин, які підлягають встановленню судом на загальних підставах, суд повинен відмовити у задоволенні позову до неналежних відповідачів, а не припиняти провадження у справі.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що в порушення приписів Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд дійшов неправомірного висновку про наявність підстав для припинення провадження у даній справі в цілому.

Оскільки рішення у відповідності до вимог статті 82 Господарського процесуального кодексу України судом у справі не приймалося, за наведених вище обставин оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню як прийнята з невірним застосуванням норм процесуального права, а справа передачі до суду першої інстанції на розгляд, під час якого суду належить перевірити підстави для вирішення спору відносно кожного з відповідачів, і вже за результатами розгляду прийняти відповідно ухвали та/або судове рішення.

Разом з тим, за думкою суду апеляційної інстанції, апеляційна скарга заявника підлягає частковому задоволенню з підстав того, що в ній міститься вимога про прийняття у справі нового рішення, що виходить за межі перегляду справи в апеляційній інстанції відповідно до положень статей 101, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 99, 101, пункт 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 28 листопада 2011 року у справі №5002-28/1034-2011 скасувати.

3. Справу направити на розгляд господарського суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддя< Підпис >Ю.В. Борисова

Судді< Підпис >В.І. Гонтар

< Підпис >В.М. Плут