Постанова № 20753289, 11.01.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2012 р.Справа № 5024/1767/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючогоКартере В.І.

суддів:Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.

(склад колегії визначено розпорядженням Голови суду №731 від 19.12.2011р. про заміну судді Жекова В.І. суддею Лавриненко Л.В. у зв'язку із закінченням перебування останньої у відпустці по догляду за дитиною)

при секретарі судового засідання Головченко І.І.

за участю ФОП ОСОБА_2

та представників:

від ТОВ „Міжнародна клініка відновного лікування” Конюхов І.В., Підвірний М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Херсонської області від 25.10.2011р.

по справі № 5024/1767/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна клініка відновного лікування”

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

13.03.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Міжнародна клініка відновного лікування” (далі ТОВ „МКВЛ”) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовом до Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 в якому просило:

- визнати за ТОВ „МКВЛ” право на користування земельною ділянкою площею 4,4550 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із розміщеними на ній будівлями (руїнами) та спорудами, в тому числі спорудою пожежного водоймища;

- зобовязати ФОП ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні ТОВ „МКВЛ” земельною ділянкою площею 4,4550 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із розміщеними на ній будівлями (руїнами) та спорудами, в тому числі спорудою пожежного водоймища;

- судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано із посиланням на приписи ст. 95 Земельного кодексу (далі - ЗК) України та ст. 25 Закону України „Про оренду землі”, відповідно до яких землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі, а також ч.2 ст. 152 ЗК України, відповідно до якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 25.10.2011р. (суддя Клепай З.В.) позовні вимоги задоволено частково.

Зокрема, в резолютивній частині судового рішення зазначено:

„Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Міжнародна клініка відновного лікування”, Львівська область, 82200, м. Трускавець, вул. Помірецька, 37, код ЄДРПОУ 31003551, право на користування земельною ділянкою площею 4,4550 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із розміщеними на ній будівлями (руїнами) та спорудами, в тому числі спорудою пожежного водоймища та зобов'язати на підставі договору оренди землі від 06.05.08р., що зареєстрований у Генічеському реєстраційному відділі ЦДЗК 16.05.08р. за номером 4АА002144-04087200008. Строк договору оренди 49 років.

3. По відношенню до вимог про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні товариству з обмеженою відповідальністю „Міжнародна клініка відновного лікування” земельною ділянкою площею 4,4550 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із розміщеними на ній будівлями (руїнами) та спорудами, в тому числі спорудою пожежного водоймища провадження у справі припинити.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, Ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/рахунки невідомі, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна клініка відновного лікування”, Львівська область, 82200, м. Трускавець, вул. Помірецька, 37, код ЄДРПОУ 31003551, р/рахунки невідомі - 85(вісімдесят п'ять) грн. витрат по держмиту та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ”.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, ФОП ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 просить скасувати рішення місцевого господарського суду по даній справі в частині визнання за позивачем права на користування земельною ділянкою та припинити провадження по справі у звязку із відсутністю предмету спору.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 зазначає, що місцевий господарський суд, визнавши за позивачем право на користування земельною ділянкою площею 4,4550 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, фактично змінив умови договору оренди землі від 06.05.2008р., оскільки визнав за позивачем право користування спорудами та будівлями, що на ній розміщені, не отримавши на це згоди землевласника.

Також апелянт стверджує, що місцевий господарський суд, приймаючи судове рішення в оскарженій частині, не прийняв до уваги факт наявності у відповідача та інших осіб права власності на споруди та будівлі, що розміщені на земельній ділянці площею 4,4550 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Крім того, апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду й на те, що ніяких перешкод у користуванні позивачем земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, яку останній орендує на підставі договору оренди землі від 06.05.2008р., він не створює.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відповідності до приписів ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2008р. між Генічеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ „Міжнародна клініка відновного лікування” (Орендар) укладено договір оренди землі (а.с.11), відповідно до умов якого Орендодавець на підставі рішення ХХІ сесії V скликання Генічеської міської ради від 27.12.2007р. №493 надав, а Орендар прийняв у строкове (49 років) платне користування земельну ділянку землі житлової забудови і громадського призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. п. 2, 3 вказаного договору в оренду передається земельна ділянка площею 4,4550 га на якій знаходяться руїни, залишки споруд колишнього маслосирзаводу. Зазначена земельна ділянка передається в оренду без будинків, будівель та інших обєктів (п.4 договору).

Вказаний договір набув чинності з 16.05.2008р., після державної реєстрації у Генічеському реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії ДП „Центр ДЗК” за №49А002144-040872000008.

16.05.2008р. земельна ділянка площею 4,4550 га за адресою: АДРЕСА_1 була передана Орендодавцем та прийнята Орендарем, про що свідчить акт про прийом та передачу земельної ділянки в натурі (а.с.17).

Відповідно до ст. 215 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч.5 ст. 216 ЗК України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Враховуючи наявність у позивача зареєстрованого в установленому порядку договору оренди земельної ділянки від 06.05.2008р., який є діючим на даний момент, ТОВ „МКВЛ” є законним та належним користувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, що також не заперечується й відповідачем.

Таким чином, право користування ТОВ „МКВЛ” земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 на умовах визначених в договорі оренди землі від 06.05.2008р. зареєстрованому в Державному реєстрі земель за №49А002144-040872000008 від 16.05.2008р. у встановленому законом порядку, визнано уповноваженими державою органами, а отже в даному випадку правові підстави для додаткового визнання такого права у судовому порядку відсутні.

Що стосується позовних вимог про визнання за позивачем, на підставі вказаного договору оренди землі, права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 із розміщеними на ній будівлями (руїнами) та спорудами, в тому числі спорудою пожежного водоймища, то такі вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до приписів ст. 3 Закону України „Про оренду землі” об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності, а відтак договором оренди не може бути визначено право користування будь-якими рухомими або нерухомими речами, що розташовані на орендованій земельній ділянці, оскільки чинне законодавство не містить положень, згідно з якими сама по собі наявність права користування відповідною земельною ділянкою стає безумовною підставою визнання за орендарем права користування рухомим або нерухомим майном, що розташовано на відповідній земельній ділянці.

Висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачем права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 із розміщеними на ній будівлями (руїнами) та спорудами, в тому числі спорудою пожежного водоймища мотивований з посиланням на приписи ст. ст. 25 та 27 Закону України „Про оренду землі”.

Однак, в оскаржуваному судовому рішенні не наведено, які саме порушення права позивача на оренду земельної ділянки допущені відповідачем. В матеріалах справи докази таких порушень також відсутні.

В той же час слід зазначити, що положеннями ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено право власника земельної ділянки або землекористувача вимагати усунення саме наявних на момент предявлення позову порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Ствердження відповідача про наявність у нього прав на розташовані на орендованій позивачем земельній ділянці будівлі (руїни) та споруди, в тому числі споруди пожежного водоймища, не може бути розцінене як порушення прав позивача на землю, оскільки такі ствердження жодним чином не перешкоджають позивачу в користуванні орендованою земельною ділянкою на умовах, визначених договором оренди.

Що стосується встановлення фактів наявності або відсутності у відповідача прав на відповідні будівлі (руїни) та споруди, в тому числі споруду пожежного водоймища, то такі факти при вирішенні даного спору не підлягають встановленню, оскільки не стосуються предмету спору, визначеного згідно із заявленими позовними вимогами.

Вказані обставини не були враховані судом першої інстанції, що призвело до помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання за ТОВ „Міжнародна клініка відновного лікування”, Львівська область, 82200, м. Трускавець, вул. Помірецька, 37, код ЄДРПОУ 31003551, права на користування земельною ділянкою площею 4,4550 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із розміщеними на ній будівлями (руїнами) та спорудами, в тому числі спорудою пожежного водоймища, у звязку з чим в цій частині оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, а у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Що стосується позовних вимог в частині зобовязання ФОП ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні ТОВ „МКВЛ” земельною ділянкою площею 4,4550 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із розміщеними на ній будівлями (руїнами) та спорудами, в тому числі спорудою пожежного водоймища, то місцевий господарський суд правомірно не взяв до уваги ствердження позивача про наявність обґрунтованих підстав вважати, що відповідач має намір позбавити його права на частину орендованої земельної ділянки та розміщені на ній споруди, у тому числі шляхом її захоплення, огородження чи здійснення на ній самовільного будівництва, оскільки чинним законодавством України не передбачено порядку та способу захисту права, яке можливо буде порушеним у майбутньому.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого та вірного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобовязання ФОП ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні ТОВ „МКВЛ” земельною ділянкою площею 4,4550 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із розміщеними на ній будівлями (руїнами) та спорудами, в тому числі спорудою пожежного водоймища, а тому у вказаній частині, оскаржуване рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

Пункти 2 та 4 резолютивної частини рішення Господарського суду Херсонської області від 25.10.2011р. по справі №5024/1767/2011 скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна клініка відновного лікування” - відмовити.

В решті рішення Господарського суду Херсонської області від 25.10.2011р. по справі №5024/1767/2011 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна клініка відновного лікування” на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 470,50 грн.

Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:В.І. Картере

Судді:Л.В. Лавриненко

В.Т. Пироговський

Повний текст постанови підписаний 12.01.2012р.