Рішення № 20753101, 10.01.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.01.2012 Справа № 5024/2137/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнє підприємство "Херсонський річковий порт " Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"

до Фізична особа- підприємець ОСОБА_1

про стягнення 15671грн. 67коп.

за участю представників сторін:

від позивача уповноважена особа Мартиновець Т.Ю.

від відповідача - уповноважена особа ОСОБА_3

Дочірнє підприємство "Херсонський річковий порт "Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (позивач по справі) звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( відповідач) про стягнення 15671грн. 67 коп. заборгованості у звязку з невиконанням відповідачем своїх обовязків по розрахунках за договором оренди №01-10/62 від 01.09.2010року.

Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що приміщення, які передавалися йому в оренду, не могли використовуватися за призначенням для розміщення їдальні, оскільки знаходилися в незадовільному стані і потребували ремонту. Відповідач вважає, що відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України він звільняється від плати за оренду, так як обєкт оренди не міг бути ним використаний через обставини, за які він не відповідає. Відповідач зазначає, що у звязку із здійсненими поліпшенями він звертався до позивача з пропозицією зарахувати вартість ремонтних робіт в рахунок плати за користування майном, однак позивач ухилився від вирішення цього питання.

Крім того, відповідач посилається на те, що він підписував лише перший аркуш договору, а аркуші 2, 3, 4, 5, 6 не узгоджував, не підписував і печаткою не засвідчував та стверджує, що текст на зазначених аркушах був виготовлений позивачем після підписання договору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

01 вересня 2010року між дочірнім підприємством «Херсонський річковий порт «Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот»(позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір оренди №01-10/62.

Згідно з зазначеним договором в користування відповідача на умовах оренди передано нерухоме майно, а саме - нежилі приміщення загальною площею 75 кв.м. , які розташовані в АДРЕСА_2 на 2 поверсі адміністративної будівлі.

Строк дії договору сторонами узгоджено пунктом 3.1 з 01.09.2010року до 01.09.2011року.

Актом приймання-передачі від 01.09.2010року підтверджується факт передачі майна в користування відповідача.

Відповідно до розділу 2 зазначеного договору оренди відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату в узгодженому сторонами розмірі - 20грн.00коп. за 1 кв.м. а всього - 1500грн.00коп. за базовий місяць оренди, а також компенсує комунальні платежі за ціною організації, яка надає послуги, здійснює плату за користування місцями загального користування в розмірі 50грн.00коп. на підставі виставлених позивачем рахунків, які відповідно до пункту 2.6.1 орендар отримує у орендодавця самостійно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено обовязок субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір оренди від 01.09.2010року з моменту його підписання набирає силу закону і є обовязковим для виконання обома сторонами, а сторони під час його дії мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Однак під час дії договору оренди своїх обов'язків по своєчасному перерахуванню орендної плати на розрахунковий рахунок позивача у встановленому договором оренди від 01.09.2010року розмірі та порядку відповідач не виконував.

Відповідно до наданого до справи розрахунку заборгованість відповідача з орендної плати та за надані комунальні послуги за період з 27.09.2010року по 29.06.2011року становить 15671грн.67коп.

Позивачем 25.02.2011року, 20.05.2011року, 05.07.2011року надсилалися відповідачу вимоги в порядку ст. 530 ЦК України про сплату боргу, а також копії рахунків та актів виконаних робіт, однак відповіді на зазначені вимоги відповідач не надав.

Документального підтвердження перерахування боргу відповідачем не надано і станом на день вирішення спору, тому заборгованість з орендної плати в сумі 14738грн.71коп. та за спожиту електроенергію в сумі 932грн.96коп. стягується на користь позивача.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не надано документального підтвердження належними доказами виконання обовязків по розрахунках згідно з умовами договору оренди. Його посилання на те, що текст сторінок 2, 3, 4, 5, 6 договору не узгоджувався і не підписувався ним, не є доказом не укладення договору оренди від 01.09.2010року, оскільки відповідачем не заперечувався факт підписання сторінки 1 договору, яка відображає зміст правовідносин сторін та містить істотні умови договору.

Посилання відповідача на неможливість використання орендованих приміщень до здійснення поліпшень обєкту оренди та звільнення його від сплати орендної плати на підставі ч.6 ст. 762 ЦК України судом не приймається як належний доказ по справі, оскільки із акту приймання-передачі від 01.09.2010року вбачається, що приміщення зазначені в п.1 договору оренди, на день підписання акту, знаходяться в технічно справному стані, що свідчить про те, що відповідач в момент передачі нежилих приміщень перевірив якість орендованого майна. Якщо ж він і не переконався в момент передачі майна в його справності, то відповідно до частини 3 ст. 767 ЦК України майно вважається таким, що передано в належному стані. Обовязок орендаря здійснити поліпшення обєкту оренди за умовами договору не ставиться в залежність від орендних платежів та не звільняє його від сплати орендної плати і відшкодування комунальних платежів.

Безпідставне і посилання відповідача на зарахування вартості поліпшень в рахунок орендної плати, оскільки за умовами договору оренди сторонами такий порядок не узгоджувався, навпаки, відповідно до пункту 1.2 договору оренди орендар зобовязаний здійснити поліпшення (поточний ремонт) обєкту за умовами передбаченими договором, а пунктом 1.3 договору узгоджено, що право власності на поліпшення залишається в позивача з моменту здійснення цих поліпшень. Таким чином, умовами договору передбачався обовязок відповідача здійснити поточний ремонт, обовязок проведення якого відповідно до ч.1 ст. 776 ЦК України покладається на наймача, тобто на відповідача, та за його рахунок. При цьому зарахування вартості поточного ремонту в рахунок орендної плати чинним законодавством не передбачено. Не узгоджено такий порядок і умовами договору.

Безпідставне і посилання відповідача на ненадіслання йому рахунків, оскільки відповідно до пункту 2.6.1 договору він самостійно зобовязаний був отримувати рахунки у позивача щомісячно не пізніше 15 числа. До того ж, як зазначено вище, позивач тричі надсилав відповідачу вимоги про сплату боргу ( арк.. справи 14-19), до яких були додані і рахунки та копії актів виконаних робіт. Зазначені вимоги отримані відповідачем, що підтверджується наданими до матеріалів справи поштовими повідомленнями, та залишені без задоволення..

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги позивача обґрунтовані належними доказами, а тому вони підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 інші реквізити невідомі на користь дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт "Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" м. Херсон Одеська площа, 6 р/р 2600802692519 в ФА КБ «Укрексімбанк»м. Херсон МФО 352639 ідентифікаційний код 03150208 15671грн. 67 коп. основного боргу, 156грн. 72 коп. витрат по сплаті держмита та 236грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 11.01.2012р.