Рішення № 20753049, 12.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2012 р. Справа № 5023/10679/11

вх. № 10679/11

Суддя господарського суду Потапенко В.І.

при секретарі судовогозасідання Гребенник Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність № 1305 від 30.12.2011 р.

відповідача - ОСОБА_2., довіреність № 66-01-16/10 від 10.01.2012 р.

3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Харків 3-я особа <Текст >

до НТУ "Харківський політехнічний інститут", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 136 701,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 136701,71 заборгованості, з яких: 132352,15 грн. основного боргу, 2789,65 грн. пені, 1233,19 грн. 3% річних та 326,72 грн. інфляційних витрат, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань по договору про надання послуг електрозв'язку № 057106680 від 29.02.2008 р., а також просить стягнути з відповідача судовий збір.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву від 12.01.2012 р. вх. № 441 просить суд у позові відмовити, оскільки відповідач є бюджетною організацією і з 2011 р. для сплати послуг зв'язку більше 100 тис.грн. на рік необхідно проведення тендеру, який не був проведений не з вини відповідача, тому відповідач був позбавлений своєчасно сплатити позивачеві заборгованість в сумі 136701,71 грн.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

29.02.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг електрозв'язку № 057106680 (надалі - договір), у відповідності до умов якого позивач зобов'язався надати послуги електрозв'язку, перераховані в додатку № 1 і безплатні послуги, перераховані в додатку №2, а відповідач, в свою чергу, повно та своєчасно їх оплачувати. Пунктом 4.2. договору передбачено, що споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою кредитною системою оплати з наданням рахунків. Пунктом 4.3. договору передбачено, що споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою або за змінною величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС. Пунктом 4.5. договору передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Пунктами 7.1. та 7.2. договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з дня підписання і діє 5 років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.

На виконання умов вказаного договору позивачем надавались відповідачеві послуги електрозв'язку, проте відповідач порушував свої зобов'язання в частині оплати за надані послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 132352,15 грн.

Позивач вказував суду на те, що ним було направлено на адресу відповідача претензію від 14.09.2011 р. № 26-29/162 про необхідність сплатити борг в сумі 132352,15 грн., проте відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 5 ст. 33 ЗУ "Про телекомунікації", пунктів 32 "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" послуги електрозв'язку повинні оплачуватись відповідачем вчасно щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення 132352,15 грн. основного боргу правомірна та обгрунтована, не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Пунктом 5.8. договору передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, яка складає 2789,65 грн., підтверджується наданим позивачем розрахунком та не суперечить чинному законодавству, тому підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на суму основного боргу нарахував відповідачеві 3% річних в сумі 1233,19 грн. та інфляційні збитки в сумі 326,72 грн., які просить стягнути на свою користь. Враховуючи те, що на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, ці позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають наданому розрахунку, не суперечать вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", м. Харків (61002 м. Харків, вул. Фрунзе, 21, р/р 35227007000076 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 02071180) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Харків (адреса: 61001, м. Харків, вул. Державінська, 4, код ЄДРПОУ 25614660, р/р № 26003592 в ХОД ВАТ "РайффайзенБанкАваль", МФО 350589) 132352,15 грн. основного боргу, 2789,65 грн. пені, 1233,19 грн. 3% річних, 326,72 грн. інфляційних витрат та 2734,04 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Потапенко В.І.

Повне рішення складено 13.01.2012 р.