Рішення № 20752738, 11.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/29111.01.12 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, тел. 486-65-72

За позовомНаціонального банку України в особі Головного управління Національного банку по м. Києву і Київській області

доПублічного акціонерного товариства "Банк Столиця"

простягнення пені за кредитним договором в сумі 12 253,96 грн.,

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача ОСОБА_2, представник за довіреністю; від відповідача ОСОБА_1., представник за довіреністю. СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2011 року Національний банк України в особі Головного управління Національного банку по м. Києву і Київській області (далі позивач) звернулся до Господарського суду м. Києва із позовом доПублічного акціонерного товариства "Банк Столиця" (далі відповідач)про стягнення пені за кредитним договором в сумі 12 253,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором № 09/09 від 10.02.2009, укладеним між позивачем та відповідачем, а оскільки відповідач прострочив виконання зобовязань щодо повернення суми процентів за користування кредитом, позивачем на підставі пункту 2.2.4 була нарахована пеня за період з 30.11.2010 до 30.01.2011 у сумі 12253,96 грн.

Ухвалою суду від 02.12.2011 було порушено провадження у справі №34/291, розгляд справи було призначено на 21.12.2011.

Ухвалою суду від 21.12.2011 задоволено клопотання представника позивача щодо розгляду справи в закритому судовому засіданні. Відтак справа а порядку статті 4-4 ГПК України розглядається в закритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 21.12.2011 оголошувалась перерва до 11.01.2012.

В судовому засіданні 11.01.2012 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому останній погодився з позовними вимогами, але просив суд відстрочити виконання рішення суду терміном на три місяці.

Ухвалою суду від 16.11.2011 розгляд справи було відкладено на 05.12.2011.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2009 між Національним банком України (далі позивач або Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Столиця»(далі відповідач або Товариство) було укладено кредитний договір №09/09 (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого, Банк надає Позичальнику кредит на суму 30000000 грн. на строк з 10.02.2009 по 05.02.2010 за ставкою 16,5 % річних (пункт 1.1 Договору). Базова кількість днів для нарахування процентів 365.

Умовами Кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує відсотки за користування кредитом щомісячно в передостанній робочий день місяця до 13 години - за період з першого по останнє число поточного місяця - та разом з поверненням кредиту на рахунок №611631503, відкритий в ОПЕРУ Національного банку (пункт 1.3 Кредитного договору).

Відповідно до пункту 2.3.1 Кредитного договору відповідач зобовязується повернути кредитору 05.02.2010 суму кредиту та суму процентів за його користування.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язань щодо повернення суми процентів за користування кредитом позивачем на підставі пункту 2.2.4. була нарахована пеня за період з 30.11.2010 до 30.01.2011 у сумі 12 253, 96 грн. за простроченими процентами за користування кредитом.

Відповідно до пункту 2.2.4 Кредитного договору Кредитор має право у разі неможливості списання заборгованості за наданим кредитом і процентів за користування ним з кореспондентського рахунку Позичальника через відсутність коштів, віднести заборгованість на рахунки з обліку простроченої заборгованості за кредитом та прострочених нарахованих доходів і нарахувати пеню в розмірі 0,5 процента від суми заборгованості за кожен день невиконання зобов'язань, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з пунктом 2.3.7 Кредитного договору Позичальник зобовязується у разі неможливості списання з кореспондентського рахунку коштів, що становлять вимоги Кредитора, сплатити пеню в розмірі 0,5 процента від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення виконання зобовязання.

На виконання умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 30000000 грн., що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

Головним управлінням Національного банку України надсилалась до відповідачу вимога №06/108/20130 від 16.11.2011 щодо погашення нарахованої пені у сумі 12253,96 грн.

Відповідач не заперечив проти сплати пені, проте зазначив, що фінансовий стан відповідача не дозволяє сплатити в повному обсязі вищевказану заборгованість (лист №14-3/201-ел від 17.11.2011).

Враховуючи вищевикладене, за період з 30.11.2010 по 30.01.2011 за відповідачем обліковувалась заборгованість по пені за Кредитним договором на загальну суму 12253,96 грн.

За таких обставин справи позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України (у редакції статті чинній на момент укладання Кредитного договору та виникнення прострочення сплати боргу) передбачалося, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи дані норми кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як убачається з матеріалів справи у відповідача в звязку із порушеннями строків сплати процентів за користування кредитом з 30.11.2010 до 30.01.2011 за вказаний період рахується заборгованість по пені в сумі 12253,96 грн. Відповідачем вказана сума заборгованості визнається. Доказів на підтвердження факту сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд у задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення відмовляє за недоведеністю.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»(04205, м. Київ, вул.. Маршала Тимошенка, буд. 29-Б, ідентифікаційний код 26520464) на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, ідентифікаційний код 00032106) 12 253 (дванадцять тисяч двісті пятдесят три) грн. 96 коп. пені.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 13.01.2012