Рішення № 20752591, 10.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/41510.01.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Віна Лівадії”

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю “Белбог-2009”

Простягнення 9 851,98 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1. (дов. б/н від 01.11.2011 року)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10 січня 2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Віна Лівадії” (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Белбог-2009” (далі по тексту - відповідач) про стягнення 9 851,98 грн., з яких 8 322,76 грн. основної заборгованості за поставлений товар за Договором поставки товару №422/10 від 30.09.2009 року, 996, 94 грн. пені, 832,28 грн. штрафу, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобовязань відповідачем перед позивачем, щодо сплати заборгованості за поставлений товар за Договором поставки товару №422/10 від 30.09.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/415, розгляд справи призначено на 10.01.2012 року.

В призначене судове засіданні на 10.01.2012 р. представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду від 15.12.2011 р., не виконав, відзив на позов суду не надав та не надіслав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку за адресою: 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 46-В, кв. 122.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до абз. 3 п. 3.6 Розяснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 було направлене відповідачу за адресою, вказаній позивачем у позовній заяві та яка відповідає адресі, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців.

З огляду на вищенаведене, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду судом справи. Причини неявки відповідача в судові засідання суду не відомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Представник позивача у судовому засіданні 10.01.2012 року вимоги ухвали суду від 15.12.2011 року виконав, надав додаткові матеріали по справі, надано оригінали документів доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні.

Окрім того, представником позивача надано усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 20009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Віна Лівадії” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Белбог-2009” (покупець) було укладено Договір поставки товару №422/10 (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору протягом дії цього Договору постачальник зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) покупцю товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Предметом поставки є наступний товар: алкогольні вироби в асортименті виробництва ТОВ "Віна Лівадії" (п. 1.2. Договору).

Згідно з п.п. 2.1, 2.2. Договору постачальник поставляє товар партіями згідно заявок покупця в асортименті та за цінами, що діють на момент поставки товару, які узгоджені Сторонами та вказані у рахунках-фактурах, що фіксуються у накладних, які засвідчують приймання товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами Договору. Кількість та асортимент товару, що постачається згідно діючого Договору сторони визначають на підставі письмових заявок.

Ціни на товар вказуються у накладних, що є невід'ємними частинами даного Договору (п.4.1. Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8 322, 76 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № РН-0012886 від 23.12.2010 року на суму 7 571, 60 грн. та № РН-0012686 від 04.03.2011 року на суму 751,16 грн. (належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних додано позивачем до позовної заяви).

Спір виник у зв'язку з тим, що за твердженням позивача, відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату за поставлений товару, у зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 8 322, 76 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялись претензію з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар, зокрема за вих. № 316 від 25.02.2011 року. Проте, на дату подання позову у даній справі, відповідач оплату товару не здійснив.

Зважаючи н6а вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача 8 322,76 грн. основної заборгованості за поставлений товар за Договором поставки товару №422/10 від 30.09.2009 року, 996, 94 грн. пені та 832,28 грн. штрафу.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За своєю правовою природою Договір №422/10 від 30.09.2009 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 8 322, 76 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № РН-0012886 від 23.12.2010 року на суму 7 571, 60 грн. та № РН-0012686 від 04.03.2011 року на суму 751,16 грн. Про отримання товару відповідачем свідчать підписи уповноважених осіб відповідача та відбиток печатки на зазначених товарно-транспортних накладних. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що Покупець зобов'язується оплатити поставлений товар по ціні, що визначена в товарно-транспортних накладних, шляхом перерахунку коштів в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника, або іншим не забороненим діючим законодавством способом з розстрочкою платежів протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Як встановлено судом, відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у звязку з чим виникла заборгованість.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 8 322,76 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати зазначеного боргу у відповідності до положень п. 5.1. Договору настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 8 322,76 грн.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 5.2. Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь пені за поставлений товар згідно накладної № РН-0012886 від 23.12.2010 року за період з 06.01.2011 р. по 27.10.2011р. (296 днів) в розмірі 930,31 грн., за поставлений товар згідно накладної № РН-0012686 від 04.03.2011 року за період з 18.03.2011 р. по 27.10.2011р. (224 дні) в розмірі 66,03 грн. та штраф у розмірі 832,28 грн.

У відповідності до п. 5.2. Договору, покупець у разі не своєчасної оплати повинен оплатити постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом цих норм закону забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (штрафу, пені) - це санкція, спрямована на виконання зобов'язання, що може бути застосована лише до реальних зобов'язань, які є чинними й дія яких не припинена; нею може забезпечуватися лише дійсна вимога, розмір якої обраховується із суми невиконаного, неналежно виконаного чи несвоєчасно виконаного зобов'язання за фактично надані послуги. У разі ж розірвання договору така санкція не може нараховуватися на майбутнє, оскільки надання послуг припинилося. При цьому штраф та пеня є різновидами неустойки відповідно до норм ЦК України та різними видами штрафних санкцій відповідно до норм ГК України.

Згідно зі ст. 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності - неустойки, у звязку з чим вимога позивача у даній справі щодо стягнення з відповідача і пені і штрафу, протирічить основному принципу Конституції України щодо неможливості застосування до винної особи відповідальності двічі.

За таких обставин, враховуючи викладене суд відмовляє у стягненні 996,94 грн. пені, оскільки, застосування за невиконання грошового зобов'язання і пені і штрафу одночасно є неправомірним та суперечить приписам наведених норм. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 12.07.07. № 13/710-06.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума штрафу в розмірі 832,28 грн. у відповідності до п. 5.2 Договору. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені суд відмовляє.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Віна Лівадії” підлягають задоволенню частково.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю “Белбог-2009” ( 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 46-В, кв. 122; код ЄДРПОУ 36566442; р/р 26001060403809 в РЦ "Приватбанк", МФО 320649, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Віна Лівадії” (98612, АР Крим, м. Ялта, вул. Жовтнева, буд. 8, кв. 32, код ЄДРПОУ 32362063, р/р 260073123701 в ФАБ "Південний", м. Ялта, МФО 384522) 8 322 (вісім тисяч триста двадцять дві) грн. 77 коп. основного боргу, 832 (вісімсот тридцять дві) грн. 28 коп. штрафу, 1 311 (одну тисячу триста одинадцять) грн. 65 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 13.01.2012 року