Рішення № 20752323, 20.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/21920.12.11 За позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "ААА Груп"

простягнення боргу в сумі 1 589 010,60 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю; від відповідача не зявився. СУТЬ СПОРУ:

У жовтні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті ворота" (далі позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "ААА Груп" (далі відповідач)про стягнення боргу в сумі 1 589 010,60 грн., з яких: 677720,32 грн. прострочення за кредитом, 534737,91 грн. прострочення по відсотках, 376552,37 грн. пені по кредиту та процентам.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором № 75/08 U від 20.02.2008 (далі Кредитний договір), укладеним між позивачем та відповідачем.

Ухвалою суду від 26.10.2011 було порушено провадження у справі №34/219, розгляд справи було призначено на 16.11.2011.

Ухвалою суду від 16.11.2011 розгляд справи було відкладено на 05.12.2011.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва з огляду на те, що суддя Сташків Р.Б. з 05.12.2011 перебував на лікарняному, та з метою дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України передано справу №34/219 на розгляд судді Мудрому С.М.

Ухвалою суду від 05.12.2011 розгляд справи відкладено на 20.12.2011.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва з огляду на те, що суддя Сташків Р.Б. з 15.12.2011 вийшов з лікарняного та з метою дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України передано справу №34/219 на розгляд судді Сташківу Р.Б.

В судовому засіданні 20.12.2011 представник позивача надав уточнений розрахунок суми пені, а саме:

пеня на прострочену частину кредиту 55795,18 грн.;

пеня на прострочені відсотки за користування кредитом 8634,62 грн.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 03186, м. Київ, бул. Чоколівський, буд. 19.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, відповідач належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань. Клопотань про відкладення чи перенесення розгляду справи відповідачем не подавались, відтак відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Подане клопотання про забезпечення позову суд відхилив з тих підстав, що позивачем у порушення статті 66 Господарського процесуального кодексу не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2008 між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №75/08 U (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого, Банк надає кредит на поповнення обігових коштів шляхом оплати платіжних документів з позичкового рахунку №2062 4301700869 шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника №2600 4301700869 в філії АКБ «Золоті ворота»у м. Києві, код Банку 300238 (пункт 2.1 Договору).

Відповідно до п 1.1 Кредитного договору у період з 20 лютого 2008 року по 19 лютого 2009 року Банк зобов'язується надати позичальникові кредит у рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 1 041 500,00 (один мільйон сорок одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок (ліміт) у будь-який день зазначеного періоду, а Позичальник зобов'язується повернути кредит у строк 19 лютого 2009 року та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 21% річних на визначених Договором умовах.

Згідно з пункту 3.1 Кредитного договору проценти є платою за користування кредитом і сплачуються за весь час користування кредитом до дня його фактичного повернення, у тому числі і після закінчення строку, на який було надано кредит.

Відповідно до пункту 3.2 Кредитного договору за користування кредитом Банк нараховує проценти на рахунок № 2068 0301700869, а Позичальник у строк до 25 числа (включно) кожного поточного місяця (включаючи місяць надання кредиту, якщо кредит було надано до 20 числа включно)), а також на день закінчення строку дії Договору, сплачує проценти Банку за період з 21 числа попереднього місяця (у місяці надання кредиту - з дня фактичного надання кредиту) по 20 число поточного місяця включно (або по день, що передує дню повного погашення кредиту) на рахунок № 2068 0301700869.

Відповідно до пункту 5.2. Кредитного договору, позичальник зобовязаний здійснити погашення кредиту та сплату процентів в повному обсязі в порядку та на умовах, передбачених Договором.

На виконання умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 2227000,05 грн. , з яких відповідачем повернуто 1549 2798,73 грн., що підтверджується банківським виписками, які знаходяться в матеріалах справи.

У зв'язку з невиконанням Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, зокрема щодо повернення Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, Банк надіслав на адресу Позичальника лист (повідомлення) від 31.08.2009 №19/1776 про порушення зобов'язань із вимогою погасити прострочену заборгованість, яка станом на 31.08.2009 ставила 1039300,25 грн. Відповідачем вказаний лист залишений без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, станом на 18.10.2011 за відповідачем обліковувалась заборгованість за Кредитним договором на загальну суму 1212 458,230 грн., з яких:

за кредитом у сумі 677720,32 грн.

за процентами у сумі 534737,91 грн.

За таких обставин справи позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України (у редакції статті чинній на момент укладання Кредитного договору та виникнення прострочення сплати боргу) передбачалося, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи дані норми кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи у відповідача в звязку із порушеннями строків сплати суми Кредиту, станом на 18.10.2011 рахується заборгованість за кредитом в сумі 677720,32 грн., за процентами за користування кредитом у сумі 534737,91 грн. Доказів на підтвердження факту сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати суми кредиту та нарахованих відсотків, яка відповідно до уточненого розрахунку позивача складає 64429,80 грн., з яких:

55795,18 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

8634,62 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів з користування кредитом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 6.1.1 Кредитного договору у випадку порушення строку повернення кредиту, передбаченого п. 1.1 Договору, та/або строків сплати процентів, комісій, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки на рахунок № 6397*. У разі, якщо заборгованість Позичальника перед Банком виражена в іноземній валюті - розмір пені розраховується від гривневого еквіваленту заборгованості Позичальника, який (еквівалент) розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти станом на дату.

Відповідно до пункту 7.9 Кредитного договору сторони домовились, що позовна давність про стягнення неустойки (пені, штрафу) встановлюється тривалістю в три роки.

Таким чином, уточнений розрахунок суми пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів з користування кредитом відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам кредитного договору, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в сумі 64429,80 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ААА Груп»(03186, м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 19, ідентифікаційний код 35378914) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота»(61166, м. Харків проспект Леніна, буд. 36, ідентифікаційний код 20015529) 677 720 (шістсот сімдесят сім тисяч сімсот двадцять) грн. 32 коп. заборгованості за кредитом, 534 737 (пятсот тридцять чотири тисячі сімсот тридцять сім) грн. 91 коп. заборгованості за процентами, 64 429 (шістдесят чотири тисячі чотириста двадцять девять) грн. 80 коп. пені, 12 643 (дванадцять тисяч шістсот сорок три) грн. 60 коп. витрат по сплаті державного мита та 189 (сто вісімдесят девять) грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У решті позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 10.01.2012