Рішення № 20752273, 27.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/53927.12.11 За позовомПриватного підприємства “ ОСОБА_2 ” До Товариства з обмеженою відповідальністю “Лізингова компанія

“Контрактова”

Третя особаПриватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1

Провизнання виконавчого напису нотаріуса недійсним

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Мавлянова Д.Б.,Чуприна Є.Є.

Від відповідача Агафонов А.В.. Береговий І.В.

Від третьої особи ОСОБА_6

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису, який вчинений 08.06.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстровано в реєстрі за № 3036 про звернення стягнення на автотранспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO, 2.7, 2007 року випуску, реєстраційний номер АА7799ЕВ, що був переданий в користування на умовах фінансового лізингу за Договором фінансового лізингу транспортних засобів № 008 від 14.08.2007 року, з метою погашення заборгованість в сумі 19 224,44 грн. на користь ТОВ “ «Лізингова компанія “КОНТРАКТОВА”, таким, що не підлягає виконанню, як вчиненого з порушенням діючого законодавства.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 16.11.2011р. та додаткових поясненнях від 16.12.2011р.

Позивач також, надані письмові пояснення відносно відзиву відповідача від 23.11.2011р. та 20.12.2011р., в яких заперечує проти відзиву та підтримує позовні вимоги.

Від третьої особи через канцелярію суду надійшли письмові пояснення від 09.12.2011р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Лізингова компанія “Контрактова”(Лізингодавець) та Приватним підприємством “ОСОБА_2”(Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу транспортних засобів № 008, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання набути у власність транспортні засоби згідно визначеної позивачем в пункті 2.1 такого правочину специфікації, і передати його у користування позивачу на строк та на умовах, визначених Договором.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що предметом лізингу за Договором є транспортний засіб TOYOTA PRADO 6792, 2007 року випуску, у кількості однієї одиниці, ціна предмету лізингу становить 225735,00.

Розділом 2 Договору визначено склад лізингових платежів, порядок їх сплати та можливість коригування.

Згідно п. 2.2.1 Договору передбачено, що лізингові платежі за користування предметом лізингу, нараховуються щомісячно, починаючи з дати підписання сторонами акту прийому-передачі такого транспортного засобу, що укладається за формою, наведеною в Додатку 2 до цього Договору.

У відповідності до п. 2.2.2 Договору, сторонами погоджено, що лізингові платежі сплачуються Лізингоодержувачем щомісячно, в термін до 25 числа місяця, наступного за місяцем, в якому сторонами підписано акт прийому-передачі, в розмірі та в порядку, визначених Графіком сплати лізингових платежів.

На виконання умов Договору ТОВ “Лізингова компанія “Контрактова” передала ПП “ОСОБА_2” предмет лізингу.

08.06.11. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було вчинено виконавчий напис за реєстровим № 3036, яким позивачу було запропоновано за невиплачену в строк до 25.12.10. заборгованість у розмірі 7732,56 грн., в строк до 25.01.11. заборгованість у розмірі 7753,98 грн., в строк до 25.02.11. заборгованість у розмірі 7737,92 грн., що загалом становить 19224,44 грн., повернути на користь ТОВ “Лізингова компанія “КОНТРАКТОВА” предмет лізингу, який був переданий за умовами Договору фінансового лізингу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 при вчиненні виконавчого напису № 3036 від 08.06.11. не переконався належним чином у безспірності розміру суми, запропонував позивачу за невиплачену в строк до 25.12.2010р. заборгованість у розмірі 19224,44грн. повернути на користь ТОВ «Лізингова компанія «Контрактова»Предмет лізингу, що був переданий за Договором, чим порушив норми ст. 87 Закону України “Про нотаріат”, п. 284 Інструкції та п.п. б ч. 2 п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Позивач стверджує, що на дату вчинення Виконавчого напису Договір діяв, тому у ТОВ «Лізингова компанія «Контрактова»на момент вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 оскаржуваного виконавчого напису не виникло права вимагати повернення Предмета лізингу від Позивача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки були відсутні належні документальні докази, що підтверджують виконання ТОВ «Лізингова компанія «Контрактова»рішення про дострокове припинення Договору внаслідок розірвання його в односторонньому порядку. Тобто, Позивач вважає, що у ТОВ «Лізингова компанія «Контрактова»відсутні належні докази направлення позивачу вимоги про повернення предмету лізингу до вчинення спірного Виконавчого напису.

Позивач стверджує, що на адресу ПП «ОСОБА_2 ”»повідомлення від ТОВ «Лізингова компанія «Контрактова»про односторонню відмову від Договору не надходило, наручним під розписку про отримання такого листа з такою інформацією позивача не отримував.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі, а відповідно до ч. 1 ст.16 зазначеного Закону сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України “Про фінансовий лізинг”, лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, установленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до п.8.2 Договору Відповідач має право відмовитися від Договору та вимагати повернення предмету лізингу від Позивача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Позивач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Така ж норма передбачена ч.2 ст. 7 Закону України “Про фінансовий лізинг”.

В п. 8.4 договору зазначено, що відмова від цього Договору є вчиненою з моменту отримання однією із сторін повідомлення від іншої сторони про мотивовану відмову від Договору.

Згідно ч.3 ст. 7 Закону України “Про фінансовий лізинг” відмова від Договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалась або могла довідатися про таку відмову.

Відповідно до п. 11.6 договору надання будь-якої інформації відповідно до Договору сторони здійснюють рекомендованим листом або наручним під розпис про отримання Листа з такою інформацією.

Відповідач стверджує, що в звязку з порушенням позивачем зобовязань за Договором фінансового лізингу щодо сплати лізингових платежів у визначений строк, відповідач своїм листом № 15-03/4 від 15.03.11. повідомив позивача про відмову від Договору фінансового лізингу. В підтвердження повідомлення позивача про відмову від Договору фінансового лізингу суду надані наступні докази: поштова квитанція від 16.03.2011р. за №4380, опис вкладення у ц/л без визначення дати відправлення (оригінал опису вкладення у ц/л на вимогу суду не надано), повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.03.2011р.

Позивач стверджує, що на адресу ПП “ОСОБА_2 ” повідомлення від ТОВ “Лізингова компанія “Контрактова”»про односторонню відмову від Договору не надходило, наручним під розписку про отримання такого листа з такою інформацією позивача не отримував.

Суд не приймає до уваги твердження Відповідача щодо повідомлення позивача про відмову від Договору фінансового лізингу, з наступного:

- суду не надано належних доказів направлення на адресу ПП “ОСОБА_2” повідомлення від ТОВ “Лізингова компанія “Контрактова” про односторонню відмову від Договору. Наданий в копії опис вкладення не може бути належним доказом, оскільки з наданого опису не вбачається дата відправлення, оригінал опису вкладення у ц/л на вимогу суду не надано;

- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 в письмових поясненнях на позовну заяву від 07.12.2011р. за №39/01-16 зазначає, що разом із Заявою про вчинення виконавчого напису, стягувач подав йому:

а) оригінал Договору фінансового лізингу №008 від 14.08.2007р., який передбачав у безспірному порядку повернення обєкта лізингу (п.8.2 договору фінансового лізингу);

б) засвідчену лізингодавцем (стягувачем) копію рахунку, направлену лізингоодержувачу (боржнику) з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення (з повідомленням про вручення боржнику почтовим звязком від 22.03.201р.);

- матеріали справи свідчать, що платежі, які здійснював Позивач, зазначаючи цільове призначення платежу згідно Договору фінансового лізингу №008 від 14.08.2007р. Відповідачем не повернуті до цього часу.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що на адресу ПП “ОСОБА_2” було направлено тільки рахунок та лист від 15.03.201р. №15-03/4 про існуючу прострочену заборгованість по сплаті лізингових платежів.

Суд погоджується з твердженням Позивача, що Позивачу не було відомо, що Відповідач по справі розірвав вищезазначений договір лізингу.

Тому, суд прийшов до висновку, що на дату вчинення Виконавчого напису Договір діяв, тому у ТОВ “Лізингова компанія “Контрактова” на момент вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 оскаржуваного виконавчого напису не виникло права вимагати повернення Предмета лізингу від Позивача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки були відсутні належні документальні докази, що підтверджують виконання ТОВ «Лізингова компанія «Контрактова»рішення про дострокове припинення Договору внаслідок розірвання його в односторонньому порядку.

Суду також доведено, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом, тобто станом на 08.06.2011р. позивач по справі сплатив невиплачені в строк до 25.12.2010р. заборгованість у розмірі 7753,54грн., в строк до 25.01.2011р. заборгованість у розмірі 7753,98грн., в строк до 25.02.2011р. заборгованість у розмірі 7737,92грн..

Так, платіжним дорученням №17 від 28.01.2011р. перерахований Відповідачу Позивачем лізинговий платіж за грудень 2010р. в розмірі 4037,14грн., платіжним дорученням №53 від 05.04.2011р. перерахований лізинговий платіж за грудень 2010р. в розмірі 3732,54грн.

Таким чином, сукупний розмір лізингової винагороди та частини лізингового платежу, спрямованої на компенсацію витрат лізингодавця, який передбачений Додатковою угодою від 22.06.201р. до договору фінансового лізингу транспортних засобів №008 від 14.08.2007р. за грудень 2010р. в розмірі 7769,68грн. Позивачем був сплачений ще в квітні 2011р., задовго до вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Платіжним дорученням від 20.04.2011 року Позивачем перераховано лізинговий платіж за січень 2011 року в розмірі 4131, 34 грн., а платіжним дорученням від 26.04.2011 року Позивачем перерахований лізинговий платіж-винагорода за січень-березень 2011 року в розмірі 10 527,91 грн., який складається з наступних сум: 3 622, 64 грн. - платіж-винагорода за січень 2011 p., З 510, 18 грн. - платіж-винагорода за лютий 2011 року, 3 395, 09 грн. - платіж-винагорода за березень 2011 року.

Таким чином сукупний розмір лізингової винагороди та частини лізингового платежу, спрямованої на компенсацію витрат лізингодавця, який передбачений Додатковою угодою від 22.06.2010 року до Договору фінансового лізингу транспортних засобів № 008 від 14.08.2007 року за січень 2010 року в розмірі 7 753,98 грн. Позивачем був сплачений ще в квітні 2011 року, задовго до вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Платіжним дорученням від 26.04.2011 року Позивачем перераховано лізинговий платіж за лютий 2011 року (4 227, 74 грн.) та березень 2011 року (4 326, 39 грн.) в розмірі 8 554, 13 грн. (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири грн. 13 коп.).

Таким чином, на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом, тобто станом на 08.06.2011 року Позивач по справі вже давно проплатив невиплачені в строк до 25.12.2010 року заборгованість у розмірі 7753, 54 грн., в строк до 25.01.2011 року заборгованість у розмірі 7753, 98 грн., в строк до 25.02.2011 року заборгованість у розмірі 7737, 92 грн., на які йдеться посилання в виконавчому написі.

До того ж, матеріали справи свідчать, що Позивач продовжував здійснювати лізингові платежі, передбачені Договором та додатками до нього з посиланням в платіжних дорученнях на спірний договір, а Відповідач приймав зазначені платежі.

Так, платіжним дорученням від 14.06.2011 року Позивач перерахував лізинговий платіж-винагороду за квітень 2011 року у розмірі 3 277, 31 грн. та платіжним дорученням від 14.06.2011 року Позивач сплатив лізинговий платіж за квітень 2011 року в розмірі 4427, 34 грн. та за травень 2011 року в розмірі 4530, 64 грн. загальною сумою 8 957, 98 грн.

Крім того, платіжним дорученням від 23.06.2011 року позивач сплатив лізинговий платіж за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року у розмірі 24 289, 15 грн.

Платіжним дорученням від 23.06.2011 року Позивач сплатив лізинговий платіж-винагороду за травень - червень 2011 року у розмірі 6190, 25 грн.

Умови вчинення виконавчого напису визначені ст. 88 Закону України “Про нотаріат”, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. При цьому, якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

08.06.11. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Лізингова компанія “КОНТРАКТОВА”, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вчинено виконавчий напис № 3036 на Договорі фінансового лізингу транспортних засобів № 008 від 14.08.2011. про повернення ПП “ОСОБА_2” на користь ТОВ “Лізингова компанія “КОНТРАКТОВА” транспортний засіб, який переданий у користування на умовах Договору фінансового лізингу транспортних засобів № 008 від 14.08.2007, транспортний засіб TOYOTA PRADO 6792, 2007 року випуску, у кількості однієї одиниці, ціна предмету лізингу становить 225735,00

Відповідно до ст. 88 Закону України “Про нотаріат” передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Згідно п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.99. визначено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.04., встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі, якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Таким чином, обов'язковою умовою для вчинення виконавчого напису є безспірність майнових вимог до боржника.

Необхідним є з'ясування не лише правильності вчинення виконавчого напису, а і перевірки правильності вимог, зазначених у виконавчому написі, оскільки при розгляді спору про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за позовом боржника до кредитора, суд має встановити наявність у позивача права на звернення стягнення на рухоме майно в сумі, яка визначена в виконавчому написі.

Правильність визначення дійсної суми боргу покладається на суд, який за наслідками перевірки і визначає дійсність виконавчого напису (п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду “Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні ”).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 09.11.11. у справі № 4/256.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували заборгованість позивача за вказаним вище Договором, а саме: за листопад 2010 р. в розмірі 3732,54 грн., за грудень 2010 р. в розмірі 7753,98 грн. та за січень 2011 р. в розмірі 7737,92 грн., яка була зазначена в рахунку-фактурі № 15-03/4К від 15.03.11.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено наявності заборгованості Приватного підприємства “ОСОБА_2” перед відповідачаем за Договором фінансового лізингу в сумі, яка визначена у вказаному вище рахунку-фактурі, а тому заборгованість в даному випадку не може вважатись безспірною.

За таких обставин, відповідачем не доведено суду безспірності його майнових вимог до Приватного підприємства “ОСОБА_2”.

Таким чином, з наведеного вбачається, що в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності суми боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання.

Судом встановлено, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 при вчиненні виконавчого напису № 3036 від 08.06.11. не переконався належним чином у безспірності розміру суми, що підлягає стягненню (у даному випадку звернення на майно) за виконавчим написом, чим порушив норми ст. 88 Закону України “Про нотаріат”, п. 284 Інструкції та п.п. б ч. 2 п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

За таких обставин, у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 були відсутні правові підстави вважати заборгованість позивача, через наявність якої відповідач вимагав повернення предмету лізингу за виконавчим написом нотаріуса, безспірною в розумінні ст. 88 Закону України “Про нотаріат”.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного підприємства “ОСОБА_2” є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачами належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис, який вчинено 08.06.11. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстровано в реєстрі за № 3036 про звернення стягнення на автотранспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO, 2.7, 2007 року випуску, реєстраційний номер АА7799ЕВ, що був переданий в користування на умовах фінансового лізингу за Договором фінансового лізингу транспортних засобів № 008 від 14.08.2007 року, з метою погашення заборгованість в сумі 19 224,44 грн. на користь ТОВ «Лізингова компанія «КОНТРАКТОВА», таким, що не підлягає виконанню, як вчиненого з порушенням діючого законодавства.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лізингова компанія “КОНТРАКТОВА”(04176, м. Київ, вул. Електриків, 23, код ЄДРПОУ 31868367) на користь Приватного підприємства “ОСОБА_2”(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 10, кв. 22, код ЄДРПОУ 30574547) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 11.01.2012р.