Рішення № 20751992, 05.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/40105.01.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Фаберже"

Простягнення 7676,10 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1 (дов. №20/07/11 від 20.07.2011р.)

від відповідача не зявився

В судовому засіданні 05.01.2012р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаберже" про стягнення 7676,10 грн., з яких 6357, 77 грн. основної заборгованості за Договором №93/10-Х від 20.07.2010р. за поставлений відповідачу товар, 499, 48 грн. пені, 246, 65 грн. трьох відсотків річних, 572, 20 грн. інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобовязання, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №93/10-Х від 20.07.2010р. в частині оплати за поставлений товар. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 611, 614, 625, 692 ЦК України, ст. ст. 193, 202, 216, 218, 224 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №9/401, розгляд справи призначено на 05.01.2012 року.

В судове засідання 05.01.2012 року відповідач не зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представником позивача вимоги ухвали суду від 05.01.2012 року виконано, надано додаткові матеріали, оригінали документів для огляду в судовому засіданні. Надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що незявлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" (далі по тексту Позивач, Постачальник за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаберже" (далі по тексту Відповідач, Покупець за Договором) укладено Договір №93/10-Х (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору (п. 1.1), Постачальник постачає та передає у власність, а Покупець приймає Товари згідно накладних, та оплачує їх на умовах цього Договору.

У відповідності до п. п. 1.2., 1.3. Договору, Товаром згідно цього Договору є лікеро-горілчана продукція та інші продукти харчування згідно прайсу Постачальника. Ціни на Товар погоджуються Сторонами при узгодженні замовлення Покупця до постачання Постачальником і вказуються в накладних на постачання Товару, які є невідємною частиною цього Договору.

Поставка кожної партії Товару здійснюється на підставі та у відповідності з узгодженим сторонами замовленням на поставку Товару. Замовлення направляється Покупцем Постачальнику в будь-якій обумовлений сторонами спосіб (шляхом заповнення бланку замовлення, факсом, телефоном, через торгового постачальника, тощо) і потребує обовязкового узгодження із Постачальником. Термін постачання, асортимент Товару та його ціна погоджуються сторонами при узгодженні замовлення на постачання (п. 2.1. Договору).

У відповідності до п. п. 2.3., 2.4. Договору, постачання товару здійснюється на умовах поставки товару до пункту (ів) визначеного (их) Покупцем до рампи магазину (складу, тощо) силами та за рахунок Постачальника. Передача товару оформлюється шляхом підписання накладної про отримання товару довіреною особою Покупця. При цьому Покупець гарантує, що у пункті поставки є особа, що має відповідні повноваження по отриманню Товару і саме ця особа отримає у Постачальника Товар.

Згідно п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору, оплата Товару проводиться Покупцем на користь Постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання Товару Покупцем. Оплата Товару здійснюється Покупцем в безготівковому порядку на рахунок Постачальника або іншим способом не забороненим законодавством України. Якщо на накладній не зазначена дата фактичної передачі Товару, датою отримання Товару визнається дата виписки накладної. Датою оплати Товару вважається дата фактичного надходження коштів на рахунок Постачальника.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє 31 грудня 201 року. У випадку, якщо не одна із Сторін протягом одного місяця до закінчення терміну дії цього Договору письмово не заявить про бажання розірвати його, цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік.

На виконання умов Договору, Позивачем поставлено Відповідачу товар на загальну суму 20056, 92 грн., згідно видаткової накладної №РНл-001700 від 30.07.2010р. (оригінал видаткової накладної підписаної представниками сторін та скріплені печатками, було надано для огляду в судовому засіданні).

За ствердженням Позивача, станом на момент розгляду справи Відповідачем кошти за поставлений товар сплачено частково, в результаті чого у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість у розмірі 6357, 77 грн.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 6357, 77 грн. основної заборгованості, 499, 48 грн. пені, 246, 65 грн. трьох відсотків річних, 572, 20 грн. інфляційних збитків.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір №93/10-Х від 20.07.2201р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено Відповідачу товар на суму 20056, 92 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме видатковою накладною №РНл-001700 від 30.07.2010р.

На підтвердження отримання Відповідачем товару, Позивачем до матеріалів справи додано Довіреність №312407 від 30.07.2010 року видана Відповідачем на отримання від Позивача цінностей, зокрема за видатковою накладною №РНл-001700 від 30.07.2010р.; копії товарно-транспортних накладних та податкової накладної.

За твердженням Позивача, поставлений товар Відповідачем оплачено частково, сума заборгованості станом на момент розгляду справи складає 6357, 77 грн.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 6357, 77 грн. Відповідачем суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором в сумі 6357, 77 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, строк оплати зазначеного боргу у відповідності до положень п. 3.1. Договору настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 6357, 77 грн.

В звязку з тим, що Відповідач припустився прострочення по платежах, Позивач на підставі п. 5.1. Договору просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 499,48 грн. пені за період з 16.08.2010р. по 16.08.2011р. (185 днів).

У відповідності до п. 5.1. Договору, за прострочення терміну платежу Покупець на вимогу Постачальника сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення всього терміну прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Виходячи з сукупного аналізу наведених норм, суд приходить до висновку про те, що строк нарахування штрафних санкцій не може бути змінений за домовленістю сторін в договірному порядку, якщо такий строк нарахування передбачений нормами закону, оскільки Господарським кодексом України встановлено пріоритетність розміру та строку штрафних санкцій встановлених законом перед договірними домовленостями сторін щодо строку нарахування штрафних санкцій.

Враховуючи несвоєчасне погашення Відповідачем заборгованості та керуючись ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені частково, виходячи з нарахування пені на суму заборгованості на строк у шість місяців у розмірі облікової ставки НБУ.

Беручи до уваги вищевикладене, суд здійснив наступний перерахунок пені із врахування настання строку виконання зобовязань по оплаті та строку передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України.

Сума боргуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

6357,77 грн.16.08.2010р.- 13.02.2011р.1820.042%491,38

За таких обставин, суд приходить до висновку , що з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 16.08.2010р. по 13.02.2011р. у розмірі 491, 38 грн. відповідно до розрахунку суду.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 246,65 грн. та інфляційні витрати у розмірі 572,20 грн. за період з 16.08.20.10р. по 30.11.11 року.

ВІдповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних збитків ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобовязання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 246, 65 грн. та інфляційних збитків у сумі 572,20 грн., підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт" підлягають частковому задоволенню.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаберже»(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 5-А; код ЄДРПОУ 37101876; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт»(02660, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, буд. 101-А; код ЄДРПОУ 34425622) 6357 (шість тисяч триста пятдесят сім) грн. 77 коп. основного боргу, 491 (чотириста девяносто одна) грн. 38 коп. пені, 572 (пятсот сімдесят дві) грн. 20 коп. інфляційних збитків, 246 (двісті сорок шість) грн. 65 коп. трьох відсотків річних, 1410 (одна тисяча чотириста десять) грн. 01 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 10.01.2012р.