Рішення № 20751649, 11.01.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.01.2012р. Справа № 5008/1720/2011

14/5008/1720/2011 236/2012

За позовом Державного підприємства „Воловецьке лісове господарство”, смт. Воловець

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення загальної суми 101549,53грн. (в тому числі сума 60654,86грн. основний борг, сума 28 204,51грн. нарахована пеня, сума 4245,84грн. застосований штраф, сума 6126,14грн. - інфляційні втрати та сума 2318,18грн. три проценти річних),

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 провідний юрисконсульт за дов. від 24.10.2011р.

від відповідача: не з”явився

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство „Воловецьке лісове господарство”, смт. Воловець (далі позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (далі відповідач) про стягнення загальної суми 84505,51грн. (в тому числі сума 60654,86грн. основний борг, сума 11160,49грн. нарахована пеня, сума 4245,84грн. застосований штраф, сума 6126,14грн. - інфляційні втрати та сума 2318,18грн. три проценти річних), з урахуванням письмової заяви ДП „Воловецьке лісове господарство” від 05.12.2011р. про уточнення позовних вимог (а.с.43-44).

Представником позивача у даному судовому засіданні позовні вимоги підтримано повністю в уточненому розмірі позовних вимог, з підстав зазначених у позовній заяві та з посиланням на підтвердження даних позовних вимог долученими до матеріалів справи документальними доказами. Зокрема, посилається на непроведення відповідачем в повному обсязі оплати вартості отриманого від позивача товару (лісопродукції) на загальну суму 63538,40грн. З урахуванням включення позивачем в залік наявної у позивача перед відповідачем кредиторської забогованості в сумі 2883,54грн., заборгованість відповідача перед позивачем складає загальну суму 60654,86грн. Крім того, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України підлягає також стягненню з відповідача на користь позивача сума 6126,14грн. інфляційних втрат та сума 2318,18грн. трьох процентів річних. Також, з урахуванням тієї обставини, що позивач відноситься до державного сектору економіки, відповідно до вимог п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача також сума 11160,49грн. нарахованої пені у зменшеному розмірі та сума 4245,84грн. застосованого штрафу, з періоду невиконання відповідачем перед позивачем зобов”язання у наявній загальній сумі 60654,86грн. заборгованості, відповідно до отриманої від позивача претензії від 18.06.2010р. №336, з урахуванням вимог п.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

Представником позивача письмовим клопотанням від 10.01.2012р., у дане судове засідання, подано до матеріалів справи: бухгалтерську довідку ДП „Воловецьке лісове господарство” від 10.01.2012р., як доказ у підтвердження наявності у відповідача перед позивачем заборгованості у сумі 60654,86грн. станом на 10.01.2012р. та довідку НОМЕР_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 03.01.2012р., як доказ у підтвердження факту перебування ФОП ОСОБА_1 станом на 03.01.2012р. у ЄДРЮО та ФОП з адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 та про відсутність доказів про її (дану адресу) зміну даною фізичною особою - підприємцем (а.с.60-62).

Відповідач повторно письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подав, свого уповноваженого представника у засідання суду не направив, хоча судом належним чином був повідомлений судом про час і місце розгляду даної справи на підставі ухвали суду від 20.12.2011р. про відкладення розгляду справи №5008/1720/2011 на 11.01.2012р., яка була надіслана відповідачеві на адресу, зазначену у позовній заяві - АДРЕСА_1 та яка є ідентичною адресі, зазначеній у довідці НОМЕР_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 03.01.2012р. та яка (дана ухвала) на адресу суду не поверталась, що свідчить про її отримання відповідачем.

Суд зазначає, що ухвала суду від 15.11.2011р. про порушення провадження у справі №5008/1720/2011 та ухвала суду від 06.12.2011р. про відкладення розгляду справи №5008/1720/2011 на 20.12.2011р., які були надіслані відповідачеві за вищевказаною адресою - АДРЕСА_1 - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, були отримані відповідачем, що підтверджено повідомленнями про вручення 22.11 та 08.12.2011р. відповідачеві вищезазначеної кореспонденції суду (а.с. а.с. 41, 50).

Дана обставина свідчить про належне виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

Отже, відповідач мав можливість скористатись правами, передбаченими ст.22 ГПК України, що ним зроблено не було.

Відповідно до вимог чинного законодавства, суд зазначає те, що судом повідомляються учасники судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій на підставі процесуальних документів, шляхом їх надсилання за наявними в матеріалах справи - поштовими реквізитами учасників судового процесу.

За вищенаведених обставин, судом вжито достатніх заходів щодо повідомлення учасників судового процесу (в тому числі і відповідача) про вчинення вищезазначених процесуальних дій по даній справі, а тому спір по даній справі у даному судовому засіданні вирішується на підставі наявних у справі матеріалів в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі нарядів на відпуск лісопродукції від 04.01.2008р. №5 та №6 (а.с.11 - 13), позивачем було реалізовано відповідачеві лісопродукцію загальною вартістю 63538,40грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи товарно - транспортними накладними від 04, 05, 11, 12, 15 та 16.01.2008р. (а.с.16 - 28) та перелік яких наведено у реєстрі товарно - транспортних накладних (а.с.15) та що також підтверджується бухгалтерською довідкою про реалізовану лісопродукцію (а.с.9).

У зв”язку з існуванням у позивача перед відповідачем кредиторської заборгованості в наявній сумі 2883,54грн., остання була включена позивачем в рахунок часткового погашення вартості отриманого товару, у зв”язку з чим у відповідача перед позивачем залишилась неоплаченою сума 60654,86грн., як заборгованість від загальної суми 63538,40грн. вартості отриманого товару (лісопродукції) за вищезазначеними товарно - транспортними накладними, що також підтверджується бухгалтерськими довідками ДП ”Воловецьке лісове господарство” від 19.10., 05.12. та від 19.12.2011р. та від 10.01.2012р. (а.с. а.с.31, 45, 54, 61).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вимогами ст.530 Цивільного кодексу України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання та зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (п.1 даної статті). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Вимогами п.2 даної статті передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, як було зазначено вище, відповідач не оплатив вартість отриманої лісопродукції на суму 60654,86грн., тому з врахуванням вимог п.2 ст. 530 ЦК України і була надіслана позивачем відповідачеві 30.06.2010р. вимога у вигляді претензії №326 від 18.06.2010р. (а.с.32), що підтверджується засвідченими копіями з реєстру відправлених листів від 30.06.2010р. (а.с.34 ) та з поштової квитанції від 30.06.2010р. (а.с.33), та з урахуванням строку поштового обігу та семиденного строку з дня отримання відповідачем даної претензії, початком строку виконання відповідачем даного зобов”язання є 11.07.2010р. та матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем з даного періоду часу вищезазначеного грошового зобов”язання перед позивачем, а тому з 12.07.2010р. вищевказана сума 60654,86грн. є заборгованістю. Позивачем повторно, про необхідність оплати наявної заборгованості у сумі 60654,86грн., на адресу відповідача було надіслано 07.10.2010р. претензію №676 від 21.09.2011р. (а.с.35), що підтверджується засвідченою копією з реєстру відправлених листів від 07.10.2010р. (а.с.36 ). Однак дана претензія також була залишена відповідачем без задоволення.

З урахуванням вищезазначеного та норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 60654,86грн., є такими, що належним чином позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, відповідачем не спростовані, а тому позов підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача заборгованості у сумі 60654,86грн..

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв”язку з вищенаведеною нормою, є правомірним нарахування позивачем, по періоду з 12.07.2010р. по 19.10.2011р. відповідачеві суми 6126,14грн. інфляційних втрат та суми 2318,18грн. трьох процентів річних, які зазначено у позовній заяві та обґрунтований розрахунок яких наведено у розрахунках (а.с.30) та які також підлягають стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.

Статтею 231 Господарського кодексу України передбачено, що Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (п.1 даної статті) та п.2 якої передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Оскільки позивач відноситься до державного сектору економіки є Державним підприємством, що підтверджується довідкою №012 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.37), тому з урахуванням вимог п.2 ст.231 Господарського кодексу України підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача також сума 11160,49грн. нарахованої пені у зменшеному розмірі, з урахуванням вимог п.6 ст. 232 ГК України, розрахунок якої наведено у письмовій заяві ДП „Воловецьке лісове господарство” від 05.12.2011р. про уточнення позовних вимог (а.с.43-44) та сума 4245,84грн. застосованого штрафу, розрахунок якого наведено у розрахунку (а.с.29).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача частково відшкодування на користь позивача суми 1690грн. понесених витрат по оплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 82 85, 115, 116 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю у зменшеному розмірі позовних вимог.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2/ на користь Державного підприємства „Воловецьке лісове господарство” /Воловецький район, смт.Воловець,вул. Фабрична, 2, ідентифікаційний код 22114566/ загальну суму 84505,51грн. (в тому числі сума 60654,86грн. основний борг, сума 11160,49грн. нарахована пеня, сума 4245,84грн. застосований штраф, сума 6126,14грн. - інфляційні втрати та сума 2318,18грн. три проценти річних) та суму 1690грн. часткового відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Карпинець.