Рішення № 20751440, 12.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.01.12р.Справа № 37/5005/16386/2011 За позовом Приватного акціонерного товариства "Царичанський завод мінводи", смт Царичанка, Царичанський район, Дніпропетровська область

доТовариства з обмеженою відповідальністю "МВК ПЛЮС",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 20 748 грн. 58 коп.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання - помічник судді Бобир Ю.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 16.06.2011 року

Від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерного товариство "Царичанський завод мінводи" (Позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МВК ПЛЮС" (Відповідач, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 20 748 грн. 58 коп. заборгованості.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наявністю невиконаних відповідачем грошових зобовязань за договором дистрибуції № 3 від 01.01.2009р.

Відповідач відзив на позов не надав та не забезпечив явку представника в судове засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, так як останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

У зв'язку з цим справа розглядається за наявними матеріалами згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 10.01.12р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення Позивача та дослідивши надані докази, господарський суд

встановив:

Між Приватним акціонерним товариством "Царичанський завод мінводи" (Виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МВК ПЛЮС" (Покупець) укладений договір дистрибуції № 3 від 01.01.2009р., відповідно до умов якого Виробник зобовязується виготовити та продати Покупцю продукцію - мінеральну воду Торгової марки "Царичанська" в асортименті, а Покупець зобов'язаний прийняти цю продукцію та своєчасно оплатити її вартість на умовах даного договору (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 4.3. Договору Покупець оплачує товар шляхом 100% попередньої оплата вартості товару на розрахунковий рахунок Виробника.

01.11.09р. Між Виробником та Дистриб'ютором була укладена додаткова угода № 1 до Договору, згідно якої п. 4.3. Договору було викладено в новій редакції, а саме: Дистриб'ютор сплачує товар, поставлений Виробником по даному Договору, в строк до моменту припинення дії Договору, тобто до 31.12.09р.

Позивач на виконання умов Договору здійснив поставку товару на загальну суму 20 634 грн. 24 коп., що підтверджується накладною №000001420 від 16.12.09р. (а.с. 18), яка наявна в матеріалах справи.

Відповідач свої зобовязання по повній та своєчасній оплаті отриманої продукції здійснив частково на суму 3 387 грн. 08 коп. Так, Позивач посилається на банківську виписку від 12.04.10р. (а.с. 19), в якій зазначається за документом № 50158 оплату Відповідачем суми 9000 грн., в призначенні платежу вказано: "оплата за товар згідно договору ДГ-0000707 від 15.05.05р., накл. 0020 від 14.01.10р., втр ПДВ 20% - 1500 грн.". При цьому Позивач вказує на те, що за вказаним договором заборгованість Відповідача відсутня, вважає таке призначення платежу помилковим, тому зарахував з цієї суми в рахунок погашення заборгованості за Договором про дистриб'юцію № 3 від 01.01.2009р. 1574 грн. 44 коп. Крім того, Відповідачем за прибутковим касовим ордером № 01301 від 22.04.10р. (а.с. 20) сплачено 1808 грн. 64 коп., які також зараховані Позивачем в погашення боргу за вказаним договором про дистриб'юцію. Отже, за даними Позивача заборгованість Відповідача за обставинами справи складає 17 247 грн. 16 коп., що Відповідачем не спростовано.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

Позивач нарахував Відповідачу суму 2522 грн. 05 коп. індекс інфляції, а також суму 979 грн. 37 коп. три проценти річних.

Таким чином, заборгованості Відповідача перед Позивачем за поставлений товар складає 20 748 грн. 58 коп.

Відповідач доказів погашення заборгованості на час розгляду справи не надав.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що господарські зобов'язання сторін по справі виникли за договором поставки, який регулюється ст. 265 ГК України.

Факт поставки з боку Позивача доводиться матеріалами справи.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу положень ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідач не виконав свої встановлені договором поставки майново-господарські зобовязання перед Позивачем щодо оплати отриманого товару, тому позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми 17 247 грн. 16 коп. основного боргу, 2522 грн. 05 коп. індекс інфляції та 979 грн. 37 коп. три проценти річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача згідно зі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МВК ПЛЮС" (49050, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 74, р/р 26003050206922, №26003050106921 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 33517518) на користь Приватного акціонерного товариства "Царичанський завод мінводи" (51000, Дніпропетровська область, Царичанський р-н, смт Царичанка, вул. Кірова, 151, р/р 2600900101422 в ПАТ КБ "Земельний капітал" м. Дніпропетровськ, МФО 305880, код ЄДРПОУ 00377101) суму 17 247 грн. 16 коп. основного боргу, 2522 грн. 05 коп. індекс інфляції, 979 грн. 37 коп. три проценти річних та 1411 грн. 50 коп. судового збіру.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Б. Кеся Повне рішення складено - 12.01.12р.