Ухвала суду № 2074909, 23.07.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/скарга №К-13019/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2008 Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу

Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.12.2004 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 31.03.2005

у справі№ 11/247-04

за позовомРжевуського дочірнього підприємства ВАТ «Вінницяхлібопродукт»

до Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.12.2004, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 31.03.2005, позов Ржевуського дочірнього підприємства ВАТ «Вінницяхлібопродукт» задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Липовецької МДПІ № 000122301/0 від 02.08.2004 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 60931 грн. основного платежу та 18279,30 грн. штрафних санкцій. В решті позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача,у якій ставиться питання про скасування судових рішень в частині задоволення позову та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час письмового провадження повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2003 по 31.05.2004, про що складено акт перевірки від 29.07.2004 №183-23-00953272.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №000122301/0 від 02.08.2004, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 93845,80 грн., у т.ч. 66819 грн. основний платіж та 27026,80 грн. штрафні санкції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Ренам» та позивачем укладено договір №Р-8 від 29.03.2004, за яким останній набув право власності на скло оптичне БК-10 в кількості 12050 см. куб. на загальну суму 360054 грн. з ПДВ.

29.03.2004 позивач (комітент) за договором комісії №К/21 доручив, а ТОВ «Новий продукт» (комісіонер) зобовязався від свого імені та за рахунок комітента здійснити реалізацію продукції нерезидентами України. На виконання договору комісії ТОВ «Новий продукт» укладено контракт №02/02/04 від 02.02.2004 з «DenactTraidingLimited» (Кіпр) та відвантажено заготівку оптичного елементу зі скла БШ 7200216 БК 10 в кількості 12036 см.куб., згідно вантажно-митної декларації №12500/4/310577 від 20.04.2004 з належними відмітками Північної регіональної митниці.

За реалізований товар ТОВ «Новий продукт» отримано від «DenactTraidingLimited» 57171 дол.США, що відповідає 304607,09 грн. за курсом НБУ, які були перераховані позивачу, що підтверджується виписками банку.

Відповідно до положень пп.3.1.3 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» обєктом оподаткування є операції платників податку з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та поставки послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

За нульовою ставкою, згідно пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», обчислюється податок за операціями з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України у разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Суди попередніх інстанцій встановивши, що вантажна митна декларація №12500/4/310577 від 20.04.2004 оформлена належним чином, перевірена митним органом відповідно до його компетенції, вказаний у ній товар вивезений за межі митного кордону України з оплатою, зробили правильний висновок про відсутність у відповідача законних підстав для визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 60931 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 18279,30 грн. по даній експортній операції.

Вірними є і висновки судів, що податкове зобовязання за даною господарською операцією визначене розрахунковим методом і базується на припущеннях, а тому податковим органом необґрунтовано зазначено підставою прийняття податкового повідомлення-рішення п. «б» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків оскаржуваних судових рішень.

За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 14.12.2004 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 31.03.2005 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.А.Сергейчук

О.І.Степашко