Ухвала суду № 2074879, 02.07.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/скарга №К-12051/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2008 Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області

на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 17.10.2005 р.

у справі№8/344

за позовом Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав»

до 1. Відділення державного казначейства у м.Свердловську Луганської області

2. Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області

про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 02.09.2005, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 17.10.2005, позов задоволено. Стягнуто з державного бюджету на користь позивача бюджетну заборгованість з ПДВ за квітень 2005 в сумі 4680851,00 грн. та проценти за несвоєчасне відшкодування в сумі 14389,66 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-2, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та про припинення провадження у справі, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій позивачем було подано до ДПІ у м.Свердловську декларацію з ПДВ за квітень 2005 року, в якій відображене відємне значення податку в сумі 4680851,00 грн., у т.ч. 2718938,00 грн. експортного відшкодування з розрахунком та документами, що підтверджують факт вивезення товарів за межі митної території України. Зазначено напрямок відшкодування шляхом перерахування на рахунок в установі банку.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з пп.7.7.1 цієї статті, має відємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у пункті п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ» строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума бюджетного відшкодування позивачем за квітень 2005 року визначена правильно, але таке відшкодування не проведене, сума заборгованості на дату звернення з позовом склала 4680851 грн., що підтверджується довідкою податкового органу від 13.07.2005 №288/232/05827201, якою встановлено, що основними постачальниками позивача у квітні 2005 року були 12 підприємств з якими позивач повністю розрахувався за придбаний товар, у т.ч. сплативши ПДВ у ціні товару.

Податковим органом не встановлено порушень Закону України «Про податок на додану вартість» ні з боку позивача, ні з боку його контрагентів, серед яких не встановлено підприємств з ознаками фіктивності.

Розрахунок процентів в сумі 14389,66 грн. здійснено з дотриманням пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, суди попередніх інстанцій, встановивши, що позивач обґрунтовано відносив до податкового кредиту суми ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних виданих платниками податку на додану вартість, дійшли вірного висновку про обґрунтованість заявленого позову. Податковий орган вправі здійснювати перевірку до кінцевого виробника, але перенесення строків відшкодування ПДВ за такою підставою, пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачена.

Згідно ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки не спростовують правильності висновків оскаржених судових рішень.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права прийняли правильні рішення, і не вбачає підстав для їх скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 221-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області відхилити.

Рішення Господарського суду Луганської області від 02.09.2005 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 17.10.2005 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.А.Сергейчук

О.І.Степашко