Рішення № 20747066, 11.01.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2012 р.Справа № 10/5025/2170/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аполло" м. Київ

до приватного підприємства "Топ Трейд" м. Хмельницький

про стягнення 68125,39грн.

Суддя Виноградова В.В.

Представники сторін

від позивача: ОСОБА_1- за довіреністю №580 від 19.12.2011р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом , враховуючи збільшення позовних вимог, про стягнення з відповідача 68125,39 грн., з яких 54682,75 грн. основного боргу за отриману згідно договору купівлі-продажу №338/19 від 23.09.2010р. молочну продукцію, 2816,16 грн. пені, 8202,41 грн. штрафу, 2314,65 грн. відсотки за користування коштами, 109,42 грн. інфляційних нарахувань, посилаючись на умови договору купівлі - продажу №338/19 від 23.09. 2010р., ст.ст. 214, 256, 257, 258, 526, 550, 551, 310, 611, 623, 624, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 199, 216, 223, 225, 229, 230, 285, 286 Господарського кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, про причини неявки та неподання доказів не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався. При цьому адреса останнього та його правовий статус підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно на цю адресу та адресу, зазначену у позовній заяві, направлялися ухвали суду. Відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи, оскільки ухвала суду надіслана відповідачу, що підтверджується штампом господарського суду та реєстром відправленої кореспонденції. При цьому наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149 затверджено нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів. Згідно п.4.1 вказаних нормативів у редакції наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 08.12.2009 р. N1267 встановлено, що нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 4.1.1. Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 4.1.2. У межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1; 4.1.3. Між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2; 4.1.4. Між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. Згідно п.4.2 Нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день. Враховуючи, що ухвали суду надсилаються рекомендованою кореспонденцією та зважаючи на місцезнаходження відповідача , останнім мала бути отримана ухвала суду протягом зазначеного терміну (аналогічна позиція в постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 р. по справі №22/1829-10). Правова позиція Вищого господарського суду України щодо того, що штамп (відмітка про відправку ухвали) вважається належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час і місце судового засідання викладена у п.32 листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” № 01-08/530 від 29.09.2009р..

При цьому судом враховано положення ст. 64 ГПК України, відповідно до якої вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена стороні належним чином, якщо вона надіслана за адресою місцезнаходження сторони, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на викладене , відповідно до ст. 75 ГПК України , суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) 23.09.2010р. укладено договір купівлі-продажу №338/19 відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати (передати) покупцю молочну продукцію обумовлену згідно з накладними, специфікаціями, а покупець зобов'язується приймати продукцію та своєчасно здійснювати оплату на умовах договору. Асортимент продукції та ціни узгоджуються сторонами у письмових заявок по телефонно/факсимільному зв'язку, або у вигляді листів та відображуються у від повідних супроводжувальних документах (р.1 договору).

Відповідно до п.п.3.1.1,3.1.4 договору продавець зобов'язується поставлену партію продукції супроводжувати товарною накладною. Поставка продукції здійснюється за рахунок продавця, згідно міжнародних правил „Інкотермс 2000" на умовах ЕХW (р.3 договору).

Згідно з п. п. 3.1.3, 4.1 , 4.2 договору ціна на поставлену продукцію узгоджується між сторонами, вказується в товарній накладній на кожну партію. Ціна на продукцію являється договірною та визначається сторонами згідно специфікації або накладної на кожну конкретну партію. Ціна, яка вказана в накладній на конкретну партію продукції, являється стабільною для даної партії та не розповсюджується на наступні партії продукції. Загальна ціна даного договору складається з суми вартості продукції, що була передана по всім накладним, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.п.3.2.2., 3.2.4, 4.4,4.5 договору на покупця покладено обов'язок повністю сплатити отриману продукцію ( що вказана в накладній) протягом 14 календарних днів від дати її отримання. Форма оплати здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця, або іншим незабороненими законом способом. Розрахунки по договору проводиться в національній валюті України - гривні.

Згідно п.п.4.6, 4.7 договору датою прийняття покупцем продукції вважається дата яка вказана в накладній на кожну конкретну партію продукції. Перехід ризиків і права власності на продукцію відбувається в момент прийняття її покупцем , про що засвідчує підпис представника покупця на накладних при отриманні товару.

Пунктом 5. 3 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати покупцем , в термін обумовлений в п. 4.4. договору , продавець має право вимагати від покупця сплатити неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, за кож ний день прострочення платежу, а в разі затримки розрахунку понад 7 робочих днів, продавець, окрім пені передбаченої п.5.3. договору, має право вимагати від покупця сплатити неустойку у вигляді штрафу в розмірі 15% загальної ціни отриманої, але не оплаченої продукції, а також покупець сплачує продавцю за користування чужими коштами згідно ст. 625 ЦК України 15% річних.

Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

На виконання договору №338/19 від 23.09.2010р., позивач згідно з видатковими накладними від 26.11.2010р. № АП-0000074 на суму 94317,70 грн., від 09.06.2011р. № АП-0000125 на суму 105000грн., від 17.06.2011р. АП-0000130 на суму 79551,90 грн., від 24.06.2011р. № АП 0000137 на суму 34130,85 грн. поставив відповідачу молочну продукцію на загальну суму 313000,45 грн.

Позивачем направлялись відповідачу претензії №30 від 15.07.2011р, №363 від 18.08.2011р., №478 від 06.10.2011р. з вимогою сплатити заборгованість .

Відповідач частково оплатив отриману продукцію на загальну суму 258317,70грн., що підтверджується довідкою відділення „Ренесанс” ПАТ „ВТБ Банку” № 1807/110-08-2 від 01.11.2011р., утворивши заборгованість в сумі 54682,75 грн.

Оскільки, відповідач не оплатив поставлений позивачем товар в сумі 54682,75 грн., позивач звернувся до суду з позовною заявою, враховуючи збільшення позовних вимог, про стягнення з відповідача 54682,75 грн. основного боргу за отриману згідно договору купівлі-продажу №338/19 від 23.09.2010р. молочну продукцію, 2816,16 грн. пені, 8202,41грн. штрафу, 2314,65 грн. відсотки за користування коштами, 109,42 грн. інфляційних нарахувань.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності , судом враховується:

Згідно з ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами укладено договір купівлі-продажу №388 від 23.09.2010р.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 655, 692 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобовязання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 313000,45грн. , що підтверджується видатковими накладними від 26.11.2010р. № АП-0000074 на суму 94317,70 грн., від 09.06.2011р. № АП-0000125 на суму 105000грн., від 17.06.2011р. АП-0000130 на суму 79551,90грн., від 24.06.2011р. № АП 0000137 на суму 34130,85 грн. Однак, відповідач, в порушення договірних зобов'язань своєчасно та в повному обсязі розрахунки за отриману продукцію не провів, сплативши лише 258317,70 грн. Заборгованість відповідача склала 54682,75 грн. Доказів, які б спростовували вищенаведене суду не подано.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 54682,75 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 109,42 грн. інфляційних нарахувань за вересень-листопад 2011р. та 2314,65 грн. 15% річних за період з 08.09.2011р. по 19.12.2011р. судом враховується, що статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник , який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти , річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи поданий позивачем розрахунок нарахування інфляційних втрат , суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 109,42 грн. інфляційних втрат, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ст. 625 ЦК України, п. 5.3 договору від 23.09.2010р., в якому сторони домовились , що розмір процентів становить 15 % , перевіривши поданий позивачем розрахунок річних за період з 08.09.2011р. по 19.12.2011р., суд вважає, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 2314, 65 грн.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобовязання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобовязання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.3. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати покупцем, в термін обумовлений в п.4.4. даного договору, продавець має право вимагати від покупця сплатити неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, за кож ний день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача 2816, 16 грн. пені за період з 08.09.2011р. по 19.12.2011р.

З огляду на викладене, аналізуючи поданий розрахунок, суд вважає, що обґрунтованим є нарахування пені на суму боргу - 54682,75 грн. за період з 08.09.2011р. по 19.12.2011р. в розмірі 2391,81 грн., яка підлягає стягненню з відповідача . В частині стягнення 424,35 грн. пені слід відмовити.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 8202,41 грн. штрафу, посилаючись на п.5.3. договору згідно якого в разі затримки розрахунку понад 7 (сім) робочих днів продавець має право вимагати з покупця сплатити неустойку у вигляді штрафу в розмірі 15% загальної ціни отриманої, але не оплаченої продукції.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми чинного законодавства, умови договору (п.5.3), поданий розрахунок, позивач правомірно нарахував відповідачу штрафні санкції в сумі 8202,41 грн.

З огляду на викладене, враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 54682,75 грн. заборгованості, 2314,65грн. річних, 109,42грн. інфляційних втрат, 2391, 81 грн. пені, 8202,41 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги суму заявлених позовних вимог (68125,39 грн.) та сплачений судовий збір в розмірі 1434, 51 грн., ст. ст. 4, 7 Закону України „Про судовий збір”, судовий збір в розмірі 23,01 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету як зайво сплачений.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 32-34, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аполло" м. Київ до приватного підприємства "Топ Трейд" м. Хмельницький про стягнення 68125,39 грн. задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Топ Трейд" м. Хмельницький, вул. Друга Нова , 69 (код 37225380) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аполло" м. Київ, вул. Старовокзальна, 17 (код 24099262) 54682,75 грн. (пятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят дві гривні 75 коп.) заборгованості, 2314,65грн. (дві тисячі триста чотирнадцять гривень 65 коп.) річних, 109,42грн. (сто девять гривень 42 коп.) інфляційних втрат, 2391, 81 грн. (дві тисячі триста девяносто одну гривню 81 коп.) пені, 8202,41 грн. (вісім тисяч двісті дві гривні 41 коп.) штрафу, 1402,71 грн. ( одну тисячу чотириста дві гривні 71 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В позові в частині стягнення 424,35 грн. пені відмовити.

Повернути з Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю "Аполло" м. Київ, вул. Старовокзальна, 17 (код 24099262) зайво сплачений платіжним дорученням від 19.12.2011р. № 11065 судовий збір в розмірі 23, 01 грн. ( двадцять три гривні 01 коп.) , про що видати довідку.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук 4 прим: 1-до справи; 2-позивачу (м. Київ, вул..Старовокзальна17); 3,4-відповідачу (м. Вінниця вул.. Максимовича б.33 та м. Хмельницький , вул. Друга Нова, б.69)