Рішення № 20746863, 20.12.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2011 р.                                                                      Справа №18/3457/11

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,39600

до Приватного підприємства "Кран-Сервіс", вул. Леонова, 6, м.Кременчук, Полтавська область,39600

ІІІ особа ОСОБА_2. АДРЕСА_2

про стягнення 19307,35грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з"явився          

від ІІІ особи -не з"явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договорами підряду від 08.07.2008р. та 31.07.2008р. у розмірі 14307,35грн. з них 11026,00грн. - сума основного боргу, 2950,35грн. - інфляційні нарахування, 331грн. - 3% річних та 5000грн. відшкодування моральної шкоди.

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

ІІІ особа пояснень по суті спору не надала, в судове засідання не з’явилася, причини неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

08.07.2008р. та 31.07.2008р. було укладено договора-підряду. відповідно до яких відповідач (замовник) доручає позивачу (підряднику) виконати ремонт приміщень в офісі підприємства за адресою м.Кременчук, вул.Леонова.6.

Відповідно до умов договорів замовник зобов"язується забезпечити підрядника усіма необхідними для цього матеріалами.

Позивач вказує на те, що відповідач в серпні 2008 року перестав виконувати свої обов"язки по забезпеченню матеріалами, що спричинило простій у роботі.

03.11.2008р. сторонами було підписано акт прийому частково виконаних робіт на загальну суму 11026,00грн. відповідно до кошторису.

Відповідно до п.п. 2.2 Договору оплата виконується поетапно з виплатою авансу у розмірі не менше 30% від загальної вартості робіт. Кінцевий розрахунок здійснюється не пізніше трьох днів з моменту прийняття роботи

Відповідач свої зобов"язання за договором не виконав, у зазначений час кошти не сплатив.

Позивач 27.01.2009р. надіслав відповідачу претензію з вимогою оплатити виконані роботи. Дану претензію відповідач залишив без задоволення.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

          Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

          Стаття 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 266 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Заява про застосуванн судом позовної давності до суду не надходила.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встанов леного індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, сума інфляційних нарахувань становить - 2950,35грн. та 3% річних - 331грн.

Відносно стягнення з відповідача 5000грн. відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди, передбачений Цивільним кодексом України, пов'язаний із зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, а не із зобов'язанням, яке виникає з договору чи з інших підстав.

Статтею 23 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральною шкодою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Позивач повинен довести факт заподіяння йому моральної шкоди відповідачем.                     Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди повинно бути викладено: зміст позовних вимог, тобто, в чому полягає моральна шкода, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, якими саме неправомірними діями завдана ця шкода та зазначення доказів, що підтверджують позов.

У позовній заяві позивачем не вказано, у чому полягає моральна шкода, яка завдана йому, не визначено з чого виходив позивач при встановленні суми моральної шкоди.

          Таким чином, обставини, які свідчили б про приниження відповідачем ділової репутації позивача, посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, зниження престижу чи підрив довіри до його діяльності, відсутні.

          З урахуванням викладеного підстав для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 5000грн. не вбачається.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Кран-Сервіс" ( вул. Леонова, 6, м.Кременчук, Полтавська область,39600, код 25172475) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1,39600, код НОМЕР_1) 11026,00грн. - сума основного боргу, 2950,35грн. - інфляційні нарахування, 331грн. - 3% річних, 1046,34грн. - судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову - відмовити.

           Суддя                                                                      Кльопов І.Г.

Повний текст рішення складено: 22.12.2011р.