Ухвала суду № 20746106, 29.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"29" грудня 2011 р.

№ 2/17-2011-2632

Суддя Бахарєв Б. О., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальний магазин „Чайка” (65098, м. Одеса, вул. Академіка Гарькавого, 116, код 30317490) про визнання банкрутом у порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

ВСТАНОВИВ:

Голова ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальний магазин „Чайка” звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальний магазин „Чайка” за положеннями ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є: не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Згідно з преамбулою Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності –боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Статтею 51 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлених зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до вимог ст.105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до вимог ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Згідно з вимогами ч. 7, 8 ст.111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

За змістом частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону (№ 2343-ХІІ) є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ); повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ).

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б.

Голова ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальний магазин „Чайка” обґрунтовує заяву про визнання банкрутом тим, що засновниками 10.06.2011р., протоколом № 44 прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи та призначено ліквідаційну комісію. Однак наданий примірник протоколу товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальний магазин „Чайка” № 44 від 10.06.2011 р., не приймається судом як відповідний доказ, оскільки доказів які б підтверджували повноваження голови зборів та секретаря зборів, на підписання відповідного протоколу про ліквідацію товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальний магазин „Чайка” до суду не надано.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Універсальний магазин „Чайка” у заяві посилається на заборгованість перед кредиторами на суму 421 000, ,00 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є: договори та інші правочини.

Крім того, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Приймаючи до уваги, що заявником не надано вказаних доказів виникнення зобов’язань товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальний магазин „Чайка” перед кредиторами вказаними в заяві, господарський суд дійшов висновку, що заборгованість в сумі 421 000, 00 грн. не є грошовим зобов’язанням в розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

У заяві голови ліквідаційної комісії про визнання товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальний магазин „Чайка” банкрутом відсутні відомості та до матеріалів заяви не додано доказів щодо належної публікації оголошення в офіційних друкованих органах згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, не проведено аналіз активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ), а також про результати їх розгляду.

Головою ліквідаційної комісії боржника належним чином не повідомлено орган державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про ліквідацію підприємства.

Таким чином, Заявником не надано доказів проведення відповідних дій, як передумови для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.ст. 105,110,111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ), а тому заява голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальний магазин „Чайка” підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Керуючись ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.. 3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальний магазин „Чайка” про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальний магазин „Чайка” за положеннями ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернути заявнику без розгляду.

Додаток: заява про порушення провадження у справі про банкрутство на 25 аркушах .

довідка на повернення судового збору.

Примірник ухвали надіслати заявнику.

Суддя < /підпис/ > Бахарєв Б.О.