Рішення № 20746097, 26.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2011 р.Справа № 27/17-4595-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. при секретарі судового засідання: Холіній Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не зявились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Експериментальна база "Дачна" Селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський м'ясопереробний завод"

про стягнення 162637,62 грн.;

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 02.11.2011 року Позивач - Державне підприємство "Експериментальна база "Дачна" Селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський м'ясопереробний завод", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 162 637,62 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що протягом періоду з січня по червень 2011 року Державне підприємство "Експериментальна база "Дачна" Селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення поставило відповідачу товар за відповідними видатковими накладними на загальну суму 423798,60 грн., а саме свині та корови, на підставі усної домовленості з Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський м'ясопереробний завод", між тим відповідач за отриманий товар своєчасно і у повному обсязі не розрахувався, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

У судовому засіданні 28.11.2011 року, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву у розгляді справи до 05.12.20011 року.

У судовому засіданні 26.12.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 26.12.2011р. не зявився, між тим, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином та безпосередньо під розпис. Представник відповідача був присутнім у судовому засіданні 05.12.2011р., в якому проти позову заперечував, що вбачається з наданих суду усних пояснень, між тим, письмового відзиву на позов не надав, як і не висловив жодної правової позиції щодо суті спору та не навів підстав покладених в обґрунтування своїх заперечень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Згідно до видаткових накладних №РН-0000003 від 10.01.2011р.на суму 56748,00 грн., №РН-0000007 від 27.01.2011р. на суму 23280,00 грн., №РН-0000008 від 27.01.2011р. на суму 46092,00 грн., №РН-0000009 від 02.02.2011р. на суму 2879,60 грн., №РН-0000032 від 28.02.2011р. на суму 25032,00 грн., №РН-0000033 від 28.02.2011р. на суму 4410,00 грн., №РН-0000124 від 29.03.2011р. на суму 42627,00 грн., №РН-0000125 від 29.03.2011р. на суму 50052,00 грн., №РН-0000148 від 12.05.2011р. на суму 41366,00 грн., №РН-0000149 від 12.05.2011р. на суму 1500,00 грн., №РН-0000152 від 13.05.2011р. на суму 35373,00 грн., №РН-0000153 від 13.05.2011р. на суму 56856,00 грн. та №РН-0000164 від 29.06.2011р. на суму 37583,00 грн. ДП "Експериментальна база "Дачна" Селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення поставило товар (свині та корови) на загальну суму 423798,6грн., а уповноваженим представником ТОВ "Одеський м'ясопереробний завод" отримано вказаний товар, що підтверджується вищезазначеними видатковими накладними (а.с.22-34), підписаними уповноваженими представниками обох сторін, та довіреностями на отримання товарно-матерільних цінностей (а.с. 35-40).

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків (а.с. 42), з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати у розмірі 380000,00 грн. та наявної станом на 01.01.2011р. заборгованості у розмірі 118839,02 грн., на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість перед ДП "Експериментальна база "Дачна" Селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення за фактично отриманий товар протягом періоду з січня по червень 2011 року, включно, у розмірі 162 637,62 грн.

Як встановлено матеріалами справи, згідно банківських виписок за відповідний період (а.с. 54-71) ТОВ "Одеський м'ясопереробний завод" в призначення платежу щодо здійснених проплат зазначало невірний номер накладних та посилалось на договір №10 від 03.01.2011р. Між тим, як стверджує позивач здійснені відповідачем часткові проплати зараховувались в погашення заборгованості за спірними накладними, без урахування вказаного відповідачем призначення платежу, оскільки між сторонами існують тривалі відносини щодо поставки товару (свині та корови) та будь-яких договірних стосунків оформлених у письмовому вигляді з укладенням договору не існують, при цьому, зазначені обставини ніяким чином не заперечуються відповідачем.

Крім того, в матеріалах справи наявний гарантійний лист відповідача від 09.09.2011р. вих. №173 (а.с. 41), згідно якого ТОВ "Одеський м'ясопереробний завод" взяло на себе зобовязання перед ДП "Експериментальна база "Дачна" Селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення по сплаті суми боргу в розмірі 167637,62 грн. за наступним графіком: вересень 2011р. 32637,62 грн.; жовтень 2011р. 45000,00 грн.; листопад 2011р. - 45000,00 грн; грудень 2011р.- 45000,00 грн. Але, всупереч своїм зобовязанням, сума, сплачена відповідачем за вересень 2011р., склала лише 5000,00 грн., що підтверджується випискою банку за відповідний період, інших платежів відповідачем не здійснено.

Таким чином, зазначений гарантійний лист, на думку суду, свідчить про визнання відповідачем суми боргу перед ДП "Експериментальна база "Дачна" Селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення та про наявність зобовязання у ТОВ "Одеський м'ясопереробний завод" перед позивачем погасити вказану заборгованість відповідно до зазначеного графіку.

Отже, станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за фактично отриманий товар протягом періоду з січня по червень 2011 року, включно, у розмірі 162637,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням зобовязань відповідача по оплаті за отриманий товар та направлено на стягнення заборгованості у розмірі 162637,62грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Положеннями ст. 208 Цивільного кодексу України, передбачено обовязкову письмову форму для правочинів між юридичними особами. В свою чергу, відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

При цьому, у відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Проаналізувавши наведені положення чинного законодавства України, суд доходить висновку, що шляхом підписання між сторонами по справі вищевказаних накладних та за наявності у матеріалах справи довіреностей на отримання уповноваженою особою відповідача матеріальних цінностей від позивача, з дотриманням вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, між ДП "Експериментальна база "Дачна" Селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення та ТОВ "Одеський м'ясопереробний завод" було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору поставки товарів.

Положеннями ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. В свою чергу, ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, отримання товару ТОВ "Одеський м'ясопереробний завод" підтверджуються довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей даного підприємства - у кількості та вартості відповідно до перелічених накладних.

Крім того, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання взятих зобовязань, згідно з графіком погашення заборгованості та у встановлені терміни не здійснив відповідні проплати.

Таким чином, в порушення вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ТОВ "Одеський м'ясопереробний завод" оплату у повному обсязі за поставлений товар здійснено не було, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 162637,62 грн., яка до теперішнього часу у добровільному порядку не погашена.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед ДП "Експериментальна база "Дачна" Селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення у розмірі 162637,62 грн. та не надано будь яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.

Враховуючи, що позовні вимоги ДП "Експериментальна база "Дачна" Селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 162637,62 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи документами, суд доходить висновку, що вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 3252,75 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський м'ясопереробний завод" (65000, м.Одеса, Миколаївська дорога, 235, код ЄДРПОУ 33970605, п/р 26008054401495 в Південному ГРУ ПриватБанку, МФО 328704) на користь Державного підприємства "Експериментальна база "Дачна" Селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (67624, Одеська обл., Біляївський р-н, с.Дачне, вул.Гаркового, 5, код ЄДРПОУ 32539624, п/р 2600501911768 в ПАТ „Кредобанк” Одеське відділення, МФО 325365) 162637 /сто шістдесят дві тисячі шістсот тридцять сім/грн. 62 коп. заборгованості та 3252/три тисячі двісті пятдесят дві/грн. 75 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення підписано 03.01.2012р.