Рішення № 20746087, 03.01.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" січня 2012 р. Справа № 5016/3834/2011(3/226)

за позовом: Южноукраїнської міської ради

55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ,

вул. Дружби народів, 48

До відповідача: Приватного підприємства «Укртехсервіс»

56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, буд. 2

про стягнення грошових коштів в сумі 30939,00 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача збитки в сумі 30939,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради № 803 від 28.10.2004 р., рішення Южноукраїнської міської ради № 382 від 17.11.2004 р., договору оренди земельної ділянки від 17.12.2004 р., листа № 1419/02-09/16 від 02.08.2010 р., рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради № 282 від 31.08.11 р., листів до ПП «Укртехсервіс», акту комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, норм ст.ст. 22, 611, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 29, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 152, 156, 157 Земельного кодексу України та мотивовані тим, що відповідач ухилявся від виконання рішення Южноукраїнської міської ради від 25.02.2010 р. № 1245 «Про встановлення орендованих ставок по оренді землі в межах міста Южноукраїнська», ніяких дій по укладенню додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки не здійснював, в звязку з чим позивачу відповідачем були нанесені збитки в розмірі 30939,00 грн.

Відповідач у відзиві позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що згоду на зміну умов договору позивачу не давав. Рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради «Про затвердження актів комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам»вважає противоправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, а нараховані збитки - безпідставними.

05.12.11 р. відповідач у відзиві просив суд зупинити провадження по справі до розгляду адміністративного позову ПП «Укртехсервіс»до Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради про визнання рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради № 282 від 31.08.2011 року «Про затвердження актів комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам»протиправним, таким, що суперечить вимогам чинного законодавства та його скасування, в звязку з тим, що зазначений позов напряму повязаний з правомірністю позову Южноукраїнської міської ради про відшкодування збитків, нанесених Южноукраїнській міській раді.

Суд дослідивши вищевказане клопотання, дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідно приписам абз. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

В даному випадку суд не вбачає підстав для здійснення відповідних процесуальних дій.

Водночас суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду, за наслідками розгляду адміністративної справи, в подальшому може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою зацікавленої сторони.

03.01.2012 року, за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд

встановив:

На підставі рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради від 28.10.2004 р. № 803, затвердженого рішенням Южноукраїнської міської ради від 17.11.2044 р. № 382, приватному підприємству «Укртехсервіс»передано в довгострокову оренду земельну ділянку для комерційного використання під розміщення та обслуговування магазину біля житлового будинку № 19 по вул. Дружби Народів.

Як наслідок наведеного, 17.12.2004 року між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрованого за № 010500300085 від 07.06.2005 р. згідно з умовами якого, позивач, як орендодавець, надає, а відповідач, як орендар, приймає в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення та обслуговування магазину по вул. Дружби Народів, 19.

Відповідно до умов пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1894 га.

Строк дії договору сторони встановили 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк (п. 6 договору).

Цей договір набуває чинності після підписання його сторонами і державної реєстрації (п. 36 договору).

Пунктами 7 та 10 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься в грошовій формі і складає 8259,77 грн. в рік; розміри орендної плати переглядаються щорічно у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; в) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; г) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 29 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Пунктами 35 36 частини 1 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності територіальних громад є виключною компетенцією сільських, селищних та міських рад.

З матеріалів справи вбачається, що 25.02.2010 р. Южноукраїнська міська рада Миколаївської області прийняла рішення №1245 “Про встановлення орендних ставок по оренді землі в межах м.Южноукраїнська”, яким згідно з пунктом 3.7 додатку до вказаного рішення встановила для земель комерційного використання розмір орендної ставки 6% від грошової оцінки землі.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Податкового кодексу України” № 2756- VІ від 02.12.2010 р. внесено зміни до статті 21 Закону України “Про оренду землі”, у звязку з чим частина 2 цієї статті викладена у такій редакції: “Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)”.

Матеріали справи свідчать, що з метою врегулювання спору в досудовому порядку Южноукраїнська міська рада неодноразово зверталася до відповідача з пропозицією укладення додаткової угоди до договору в частині зміни орендної ставки, а саме: направлялися відповідні листи від 02.08.2010 р. №1419/02-09/16; від 23.03.2010 р. №529/02-9/18; від 27.12.2010 р. №2435/02-09/16; від 08.02.2011 р. №318/02-09/23.

Проте, відповідач ухилявся від внесення змін до договору, що змусило прокурора звернутися до господарського суду Миколаївської області з відповідним позовом в інтересах держави в особі Южноукраїнської міської ради до ПП «Укртехсервіс»про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Після чого, рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.08.2011 р. позов прокурора було задоволено у повному обсязі з мотивів обґрунтованості та доведеності позовних вимог. Внесено зміни до договору оренди землі від 17.12.2004 р. щодо розміру орендної плати, укладеного між Южноукраїнською міською радою та Приватним підприємством “Укртехсервіс”, зареєстрованого в державному реєстрі від 07.06.2005 р. за № 010500300085.

24.11.2011 р. Одеський апеляційний господарський суд постановою рішення господарського суду Миколаївської області від 25.08.2011 р. у справі № 5016/2322/2011 (13/134) залишив без змін, а апеляційну скаргу ПП «Укртехсервіс»без задоволення.

15.08.2011 року Рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради № 282 було затверджено акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, згідно якого розмір збитків, заподіяних Южноукраїнській міській раді ухиленням відповідача від укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,1894 га для комерційного використання під розміщення та обслуговування магазину по вул. Дружби Народів, 19 (щодо зміни процентної ставки) вказаною комісією визначено за період з 01.03.2010 року до 01.07.2011 року в сумі 30939,00 грн.

При цьому, лист виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради про затвердження актів комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 12.09.2011 року за №3031/02-09/23, в якому йдеться про затвердження 31 серпня 2011 року розміру збитків спричинених Приватним підприємством «Укртехсервіс», останнім залишено без належного реагування.

Отже, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступного:

Позивач звернувся з позовом стягнути з відповідача 30939 грн. 00 коп. збитків у вигляді неодержаного доходу за період з 01.03.2010 року до 01.07.2011 року.

Так, відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в т. ч. п. „г-1", шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284.

Відповідно до п. 2 Постанови № 284 розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київської та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських рад (міст обласного значення).

До складу комісій включаються:

- представники вказаних органів, як голови комісій;

- власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки;

- представники підприємств, установ, організацій та громадян, які будуть їх відшкодовувати;

- представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформлюються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 284 визначено, що відшкодуванню підлягають, в т.ч., інші збитки власників землі і землекористувачів, (і орендарів), включаючи неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Пунктом 1 вказаної Постанови № 284 встановлено, що власником землі та землекористувачам відшкодовується збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покрову та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, суд проаналізувавши викладені обставини, перевіривши нарахування позивачем до стягнення розмір збитків, дійшов висновку про порушення відповідачем в спірних правовідносинах прав та законних інтересів позивача, в звязку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Укртехсервіс»(56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, буд. 2, код ЄДРПОУ 31336556) на користь Южноукраїнської міської ради (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 48, код ЄДРПОУ 33850880, р/р 31514931700010 в ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013) збитки в сумі 30939,00 грн., 309,39 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 10.01.2012 року.