Рішення № 20746056, 04.01.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2012 р. Справа № 5016/2401/2011(12/116)

м. Миколаїв

За позовом: Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва “Одестрансбуд” (65026,м.Одеса, пл.Катерининська,4)

до 1-ого відповідача: Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк” (04053, м.Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-А) в особі Миколаївської філії Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк”

(54055, м.Миколаїв, пр.Леніна, 135)

до 2-ого відповідача: Дочірнього підприємства Будівельного управління №3 відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва “Одестрансбуд”

(327021, м.Миколаїв, пров.Транспортний, 9).

Ліквідатор: Дарієнко Віктор Дмитрович

(АДРЕСА_1).

про: визнання недійсним іпотечного договору.

Суддя Васильєва Л.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_2, дов. від 31.12.2011р.

Від 1-ого відповідача: ОСОБА_3, дов. від 31.12.2011р.

Від 2-ого відповідача: не зявився

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить визнати недійсним іпотечний договір від 30.06.2004р., укладений між Дочірнім підприємством «Будівельне управління №3»Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва “Одестрансбуд” та Публічним акціонерним товариством “Український інноваційний банк”, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі під № 2031.

Перший відповідач письмовий відзив по суті позовних вимог не надав. У судовому засіданні представник першого відповідача усно проти позову заперечує, зазначає, що іпотечний договір від 30.06.2004р. укладений у відповідності до чинного законодавства. Пояснив суду, що на предмет іпотеки житловий будинок відсутня можливість звернути стягнення шляхом вчинення нотаріального напису, оскільки житловий будинок вже введено в експлуатацію, власниками квартир є приватні особи, житловий обєкт зареєстрований за іншою адресою ніж та, яка зазначена в іпотечному договорі.

Другий відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що позивач не є стороною іпотечного договору від 30.06.2004р., а отже не має права оскаржувати його у судовому порядку. Представник другого відповідача у судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив.

Згідно ст.. 75 господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

встановив:

30.06.2004р. між першим та другим відповідачами у справі - Дочірнім підприємством «Будівельне управління №3»Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва “Одестрансбуд” та Публічним акціонерним товариством “Український інноваційний банк” був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі під № 2031.

За умовами вказаного договору іпотеки, другий відповідач виступив майновим поручителем за зобовязаннями ТОВ «Зубарев и К», ТОВ «Телец-ВАК», АТЗТ «Джоббер-Мед»по кредитним договорам № 12-040931 від 30.09.2004р., № 12-040933 від 30.09.2004р., № 12-040932 від 30.09.2004р.

Предметом іпотеки за даним договором є нерухоме майно незавершений будівництвом обєкт нерухомого майна з відсотком виконання робіт 80%, що розташований в м. Миколаєві по вул. 5-та Слобідська, 36-А, який належить другому відповідачу на праві власності на підставі Рішення місцевого Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.04.2002р. (справа № 2-1324/2002р.).

Позивач у позовній заяві зазначає, що іпотечний договір від 30.06.2004р. був укладений відповідачами з порушенням п.п. 4,11, 9.3 Статуту, а саме без надання згоди на його укладання правлінням позивача. Вказує на те, що на момент укладання спірного договору іпотеки перший відповідач не був наділений цивільною дієздатністю та керівник першого відповідача перевищив свої повноваження. Зазаначає, що договір не відповідає вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України. У судовому засіданні педставник позивача усно зазначив, що предмет договору іпотеки - житловий будинок на даний час введений в експлуатацію та заселений мешканцями, які оформили право власності на квартири. На підставі вищевикладеного просить суд визнати недійсним вищезазначений іпотечний договір.

Позовні вимоги заявлені позивачем обгрунтовано та підлягають задоволенню виходячи з такого.

Відповідно до п.п. 3.5 Статуту позивача (в редакції 2001 року, яка діяла станом на час укладення іпотечного договору) ВАТ «Одестрансбуд»являється власником майна та оборотних коштів, одержаних товариством, включаючи його дочірні підприємства, в результаті господарської діяльності.

Згідно з п.п. 4.8 вищевказаного Статуту, все майно, що знаходиться в управлінні дочірніх підприємств, структурних підрозділів, філій і представництв, рівно як і придбане ними в ході здійснення господарської -фінансової діяльності, а також оборотні кошти являються власністю акціонерного товариства.

Дочірні підприємства, філії, представництва і структурні підрозділи мають право розпоряджатися вищезазначеним майном тільки по рішенню правління Товариства.

Пунктом 9.3.5 Статуту позивача встановлено, що рішення з питання передачі майна товариства в заставу приймається одностайно в присутності всіх членів правління на засіданні правління.

Згідно до п.5 Статуту першого відповідача - Дочірнього підприємства «будівельного управління № З»ВАТ «Одестрансбуд», для виконання покладених на нього завдань, а також завдань акціонерного товариства БУ-3 укладає господарські договори з дочірніми підприємствами акціонерного Товариства, іншими організаціями та громадянами у відповідності з законодавством України, його Статутом, Статутом акціонерного товариства, а також внутрішніми нормативними актами та документами Товариства.

Пунктом 11 Статуту першого відповідача передбачено, що він не вправі продавати, обмінювати, передавати безоплатно та в оренду юридичним особам та громадянам засоби виробництва без згоди правління позивача.

Враховуючи вищевикладене, іпотечний договір було укладено відповідачами в порушення норм Статутів позивача та першого відповідача, а саме, без надання згоди на його укладення правлінням позивача.

Згідно частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1,2,3,4,5 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 575 Цивільного кодексу України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Нормами частин 1 та 2 ст. 161 Цивільного кодексу України передбачено, що виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом; виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства; виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень; виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом; виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Згідно частин 1, 2,4 статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині; цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду; цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частинами 1, 2, 3 статті 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом; у випадках, встановлених законом юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно, розумно та не перевищувати своїх повноважень.

За таких обставин, враховуючи що, на момент укладення спірного договору іпотеки перший відповідач не був наділений цивільною дієздатністю та керівник першого відповідача перевищив свої повноваження, вказаний договір був укладений з недодержанням вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, він є недійсним та таким, що не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачі не спростували вимоги позивача, при укладені оспорюваного іпотечного договору, відповідачами дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в звязку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним іпотечний договір від 30.06.2004 року, укладений між Дочірнім підприємством «Будівельне управління №3»Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва “Одестрансбуд” (327021, м.Миколаїв, пров.Транспортний, 9, код ЄДРПОУ 22425527) та Публічним акціонерним товариством “Український інноваційний банк” (04053, м.Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-А, код ЄДРПОУ 05839888), посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі під № 2031.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк” (04053, м.Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-А, код ЄДРПОУ 05839888) в особі Миколаївської філії Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк” (54055, м.Миколаїв, пр.Леніна, 135) на користь Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва “Одестрансбуд” (65026,м.Одеса, пл.Катерининська,4, код ЄДРПОУ 01380524) судові витрати в сумі 85 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.І. Васильєва

повний текст складено та підписано 06.01.2012р.