Рішення № 20745994, 11.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.12 Справа№ 5015/7174/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Кохановській Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ «Память», м. Львів

до відповідача: ТзОВ «Юпітер», м. Стрий

про: стягнення 41726,42 грн.

Суддя У.І.Ділай

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1 представник (Довіреність б/н від 05.05.2011р.)

Від відповідача: не зявився

Представнику позивача розяснено права і обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява ТзОВ «Память», м. Львів до відповідача ТзОВ «Юпітер», м. Стрий про стягнення 41 726,42 грн.

Ухвалою суду від 02.12.2011 р. дана позовна заява була прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 22.12.2011р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 22.12.2011 р. розгляд справи відкладався

В судовому засіданні представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

27.05.2011 р. між сторонами у справі укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 60, відповідно до умов якого позивач здав, а відповідач прийняв в строкове платне володіння та користування нежитлові приміщення, загальною площею 66,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 100. Торговий центр «ВАМ».

Факт передачі приміщення відповідачу підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі обєкта оренди до Договору оренди нежитлового приміщення № 60 від 27.05.2011 р.

У п. 3.1. Договору сторони погодили, що вартість за користування обєктом оренди на період з 01.06.2011 р. по 31.12.2011 р. складає 17380,44 грн. за кожен місяць оренди та в еквіваленті становить 2178,00 дол. США по курсу НБУ на день підписання даного Договору. З 01.01.2012 р. вартість за користування обєктом оренди складає 18433,80 грн. за кожен місяць оренди та в еквіваленті становить 2 310 дол. США по курсу НБУ на день підписання даного Договору.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що відповідач сплачує орендну плату щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, за який вона нараховується.

Відповідно до п. 5.1.2. Договору відповідач зобовязався своєчасно сплачувати орендну плату.

Як вказано у позовній заяві всупереч умовам Договору, за період з 01.06.2011 р. по 12.08.2011 р. ТзОВ «Юпітер»було допущено заборгованість по сплаті орендної плати на загальну суму 37383,25 грн.

29.07.2011 р. та 03.08.2011 р. позивачем направлялись на адресу відповідача листи-вимоги про сплату заборгованості № 112/а та № 120 відповідно. У листі № 120 від 03.08.2011 р. позивач просив сплатити заборгованість в термін до 11.08.2011 р.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, листи-вимоги позивача залишені відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

За прострочення зобовязання по сплаті орендної плати, позивачем на підставі п. 7.1. Договору нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 10 % від суми несплаченої орендної плати. Згідно розрахунку позовних вимог сума пені складає 604,85 грн., сума штрафу складає 3738,32 грн.

Загальна сума позовних вимог становить 41 726,42 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як вбачається із матеріалів справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору оренди нежитлового приміщення № 60 від 27.05.2011 р., відповідно до умов якого відповідачу було надано в строкове платне володіння та користування нежитлові приміщення, загальною площею 66,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 100, Торговий центр «ВАМ».

Згідно визначення ст. 759 ЦК за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п.п. 3.2., 5.1.2. відповідач зобовязався сплачувати орендну плату щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, за який вона нараховується.

Як встановлено в процесі розгляду справи договірних зобовязань щодо внесення плати за користування нежитловими приміщеннями відповідач належно не виконав.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

У ст. 611 ЦК України як правовий наслідок порушення зобовязання передбачено, зокрема, сплата неустойки.

П. 7.1. Договору передбачено, що за прострочення зобовязання по сплаті орендної плати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 10 % від суми несплаченої орендної плати.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій унормований ст. 231 ГК України, п. 6 якої передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Проаналізувавши положення вищенаведених правових норм та перевіривши здійснений позивачем розрахунок позовних вимог, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 604,85 грн. пені.

Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З огляду на те, що в даному випадку пеню і штраф позивачем нараховано за одне й те ж правопорушення, а саме прострочення зобовязання по сплаті орендної плати, із врахуванням положень ст. 231 ГК України суд вважає, що в задоволенні позову в частині стягнення 3738,32 грн. штрафу слід відмовити.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовий збір ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216, 230, 231 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 549, 599, 610-612, 759, 762 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТзОВ «Юпітер»(82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Базарна, 5а. Ідентифікаційний код 31712181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Память»(79071, м. Львів, вул. Виговського, 100. Ідентифікаційний код 20826021) 37383,25 грн. основного боргу, 604,85 грн. пені, всього 37 988,10 грн.; 1 285,04 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 3738,32 грн. штрафу у позові відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.01.2012 р.