Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.01.12 Справа № 15/204/2011
За позовом
Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ
до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОрантаЛугань», м. Луганськ
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 3 354 грн. 83 коп.
Суддя господарського суду Луганської області
Пономаренко Є.Ю.
За участю представників:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - ОСОБА_3, юрисконсульт, довіреність від 04.08.2011 № 02-07/727;
від третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1- не прибув.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми сплаченого страхового відшкодування в сумі 3354 грн. 83 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на такі обставини:
- 24.06.2009 між позивачем та ОСОБА_4 укладений договір добровільного страхування № 3165543/05АВ, предметом якого є майнові інтереси ОСОБА_4, повязані з володінням, експлуатацією і розпорядженням належним ОСОБА_4 транспортного засобу від страхових ризиків;
- внаслідок ДТП ОСОБА_4 як власнику транспортного засобу було завдано матеріальну шкоду, яку позивач як страховик виплатив страхувальнику ОСОБА_4;
- ДТП сталося з вини ОСОБА_1 на транспортному засобу «ІЖ-412», власником якого з відповідачем укладено договір про страхування цивільно-правової відповідальності.
Тому, на думку позивача, відповідач повинен відшкодувати спричинену ОСОБА_4 та сплачену їй позивачем матеріальну шкоду у розмірі 3 354 грн. 83 коп. Позивач не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. При цьому, від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 23.11.2011 № 02-07/1015.
ОСОБА_1 (третя особа у справі) відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Явка у судове засідання повноважних та компетентних представників учасників процесу не визнавалася обовязковою.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА України»(відповідно до протоколу від 20-23.01.2011 № 31 позачергових загальних зборів акціонерів товариство припинено шляхом приєднання до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»), як страховиком, та ОСОБА_4, як страхувальником, укладено 24.06.2009 договір страхування № ИБ 2165543/05АВ (далі за текстом - Договір страхування).
Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника (ОСОБА_4.), що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом та іншим майном (п. 1 договору). Відповідно до п.п. 5 та 7 договору застрахованим транспортним засобом є «ВАЗ 21043 ЗНГ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, від страхових ризиків: - 7.1. викрадення;
- 7.2 збитки внаслідок ДТП;
- 7.3 збитки внаслідок інших подій.
За умовами п. 12.2 договору безумовна франшиза за ризиком 7.2 складає 1% від страхової суми.
В м. Алчевську Луганської області 09.07.2009 по вул. Чапаєва, 164 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: «ІЖ-412», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5 (на момент ДТП даний транспортний засіб перебував під керуванням ОСОБА_1), та «ВАЗ 21043 ЗНГ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 (на момент ДТП даний транспортний засіб перебував під керуванням ОСОБА_6).
Згідно з довідкою Відділення державної інспекції з обслуговування м. Алчевськ та автомобільно-технічної інспекції управління Державтоінспекції УМВС України в Луганській області від 25.08.2009 № 885 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 пункту 10.9 Правил дорожнього руху України.
Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 27.07.2007 по справі № 3-1691/09 ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні за статтею 124 КУаАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді сплати штрафу.
Відповідно до параграфа 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 (рішення чинне з 06.11.2002) в справі «Совтрансавто-Холдінг»проти України»одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Європейського суду по справі «Брумареску проти Румунії», параграф 61).
Отже, факт вини ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді є встановленим та не піддається сумніву при вирішенні даного господарського спору.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику «ВАЗ 21043 ЗНГ»була заподіяна матеріальна шкода на суму 3 725 грн. 48 коп.
Так, страхувальником (ОСОБА_4.) було надано акт приймання-передачі робіт з ремонту (відновленню) від 21.06.2011 № ЧП-0000005, складений особою, що здійснювала відновлювальні роботи - підприємцем ОСОБА_7 Згідно з рахунком-фактурою від 11.07.2009 № ЧП-0000163 вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 3 725 грн. 48 коп.
Позивачем складений страховий акт від 21.08.2009 № 8390/09/05/13.
За даним актом вказана дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком і визначена сума страхового відшкодування у розмірі 3 354 грн. 83 коп.
Такий розрахунок здійснено виходячи з наступного.
Відповідно до договору страхування від 24.06.2009 № ИБ 2165543/05АВ, за яким страхове відшкодування виплачується в межах страхової суми з врахуванням франшизи, сума страхового відшкодування була розрахована наступним чином: 3 725 грн. 48 коп. (вартість відновлювального ремонту застрахованого обєкта з урахуванням його фізичного зносу) 370 грн. 65 коп. (розмір франшизи п. 12.2 договору) = 3 354 грн. 83 коп. Позивачем у справі Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування», ОСОБА_4 (власнику) застрахованого автомобіля було виплачено 2 417 грн. 09 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 13618 від 25.04.2009. Різниця між сумами в страховому акті та платіжному дорученні виникла у звязку з тим, що на день настання страхового випадку страхова премія за договором страхування була сплачена не у повному обсязі, тому страхове відшкодування було сплачено за вирахуванням недостатньої частки страхового платежу відповідно до приписів п. 20.24 договору страхування, тобто до суми, що підлягала виплаті, була залікована сума, що підлягала сплаті страхувальником, але не була ним сплачена (3354,83 грн. 937,74 грн. = 2417,09 грн.)
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ІЖ-412», водій якого був визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2894086.
Позивач листом від 25.03.2011 № 535АР звернувся до відповідача з вимогою про перерахування сплаченого ОСОБА_4 страхового відшкодування в сумі 3 354 грн. 83 коп. Вказана сума не була сплачена відповідачем. Виходячи з наведених обставин, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідно до приписів ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічне положення містить і ст. 27 Закону України «Про страхування».
Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи положення ст. 22 Цивільного кодексу України, майновою шкодою є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Умовами договору (полісу) № ВС/2894086 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Вказаний договір укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).
Під час вищевказаної дорожньо транспортної пригоди автомобілем «ІЖ-412»керував ОСОБА_1, якого визнано винною особою у вчиненні дорожньотранспортної пригоди.
Пунктом 37.4 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, особами, відповідальними за завдані ОСОБА_4 збитки, у даному випадку є Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Оранта-Лугань»відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/2894086, та ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 1188 Цивільного кодексу України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Оранта-Лугань»як страховиком.
Отже, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № ИБ 2165543/05АВ, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа ОСОБА_4 мала до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань»як до особи, відповідальної за завдані збитки. Згідно із ч.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.
Положеннями ч. 1 ст. 12 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
При цьому, розмір франшизи за розділом 2 Полісу №ВС/2894086 визначено у сумі 510 грн. 00 коп.
Так, сума страхового відшкодування з урахуванням обовязкового ліміту відповідальності страховика та зменшенням на розмір франшизи становить 2 844 грн. 83 коп. (3 354 грн. 83 коп. 510 грн. 00 коп.). Отже, саме в межах цієї суми відповідач відповідає перед позивачем. Посилання відповідача на те, що розмір страхового відшкодування повинен бути зменшений ще й з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу ДТЗ, відхиляються судом з наступних підстав.
За розрахунком страхового відшкодування від 13.08.2009 встановлено, що вартість відновлювального ремонту застрахованого обєкта з урахуванням його фізичного зносу складає 3725 грн. 48 коп.
Пленумом Верховного суду України було прийнято постанову «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 № 6. В пункті 9 вказаної постанови було зазначено наступну правову позицію: «Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості».
Крім того, відповідно до п. 20.10 договору страхування від 24.06.2009 № ИБ 2165543/05АВ при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення транспортного засобу (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартості ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на базі СТО на підставі рахунків СТО.
Так, згідно з рахунком-фактурою від 11.07.2009 № ЧП-0000163 вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 3 725 грн. 48 коп. Відповідач також у відзиві на позовну заяву від 23.11.2011 № 02-07/1015 зазначає, що позивач провів огляд пошкодженого при ДТП транспортного засобу марки ВАЗ 21043 без участі представника відповідача та не попередив відповідача про час та місце проведення огляду зазначеного засобу, в чому вбачається порушення п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.
Так, згідно із п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.
Так, вказані посилання відповідача судом також відхиляються як необґрунтовані та такі, що не впливають на результат розгляду спору.
Заперечення відповідача з посиланням на непроведення належної оцінки відхиляється судом з наступних підстав.
Наданих позивачем документів суд вважає достатньо для доведення вартості пошкоджень автомобіля.
Так, рахунок-фактура № ЧП-0000163 від 11.07.2009 та акт здачі-приймання робіт по ремонту (відновленню) № ЧП-00005 від 21.06.2011 містять достатньо необхідних відомостей. Зокрема, у вказаних документах визначено перелік пошкоджених та знищених деталей, які відповідно замінювались чи відновлювались на СТО. Також, вони містять розрахунок розміру витрат (як калькуляція).
Саме на підставі таких документів може визначатися страховиком (позивачем) розмір збитків за умовами п. 19.2 договору страхування від 24.06.2009 № ИБ 2165543/05АВ.
Таким чином, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими частково в сумі 2 844 грн. 83 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог у складі: 86 грн. 49 коп. державного мита, а також 200 грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОрантаЛугань»за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 3 354 грн. 83 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань», м. Луганськ, вул. Оборонна, б. 20, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 02305867, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ, вул. Братська, б. 14, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20474912: суму страхового відшкодування в розмірі 2 844 грн. 83 коп., державне мито у сумі 86 грн. 49 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 200 грн. 13 коп. Наказ видати.
3. В решті позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 10.01.2012 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено та підписано 13.01.2012.
СуддяЄ.Ю. Пономаренко
Судове рішення № 20745870, Господарський суд Луганської області було прийнято 10.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 15/204/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: