Ухвала суду № 20745587 від 10.08.2011 , Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"10" серпня 2011 р. Справа № Б8/086-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за заявою: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Роммакс», ідентифікаційний код юридичної особи 32961610, місцезнаходження: 08300, Київська область м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14 (надалі за текстом «Кредитор 1»); 2) товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг», ідентифікаційний код юридичної особи 25404922, місцезнаходження: 08300, Київська область м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14 (надалі за текстом «Кредитор 2» / Заявник 44),

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталоінвест», ідентифікаційний код: 32961605, місцезнаходження: 08300, Київська область м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14,

про банкрутство,

розпорядник майна Боржника арбітражний керуючий Мілютіна Л.В.;

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Заявників, - акціонерний комерційний банк «Київ», 01030 м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22, ідентифікаційний код: 14371869, МФО: 322498;

Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Заявників, - товариство з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд», ідентифікаційний код: 32305010, місцезнаходження: 08320, Бориспільський район, село Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 14 а;

Третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Заявників, - територіальне управління м. Києва, Київської, Житомирської, Черкаської та Чернігівської областей Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (01001, м. Київ-1, вул. Б. Грінченка, буд. 30);

Третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Заявників, - територіальне управління у м. Києві та Київській області Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (03680, м. Київ-150, вул. Горького, буд. 51);

Прокуратура Київської області;

Заявник 1-1 - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва, місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 26 (надалі за текстом «Заявник 1-1»);

Заявник 3 - громадянка України ОСОБА_1, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві 02 серпня 2005 року) (надалі за текстом «Заявник 3»);

Заявник 4 - громадянин України ОСОБА_2, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 (паспорт серії НОМЕР_4, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 11 квітня 1996 року) (надалі за текстом «Заявник 4»);

Заявник 4-1 - громадянка України ОСОБА_3, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 (паспорт серії НОМЕР_6, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 25 січня 1996 року) (надалі за текстом «Заявник 4-1»);

Заявник 5 - громадянка України ОСОБА_4, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_7, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 (паспорт серії НОМЕР_8, виданий Канівським МРВ УМВС України в Черкаській області 12 лютого 2004 року) (надалі за текстом «Заявник 5»);

Заявник 6 - громадянин України ОСОБА_5, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_9, який проживає за адресою: АДРЕСА_4 (паспорт серії НОМЕР_10, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 24 жовтня 2000 року) (надалі за текстом «Заявник 6»);

Заявник 7 - громадянка Російської Федерації ОСОБА_6 (ОСОБА_6 (Рос.)), ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_11, яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 (паспорт НОМЕР_12, виданий ОВС міста Нягани Ханти-Мансійського автономного округу Югри Тюменської області 12 вересня 2006 року) (надалі за текстом «Заявник 7»);

Заявник 8 - громадянин України ОСОБА_7, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_13, який проживає за адресою: АДРЕСА_6 (паспорт серії НОМЕР_14, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 24 листопада 1998 року) (надалі за текстом «Заявник 8»);

Заявник 9 - громадянин України ОСОБА_8, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_15, який проживає за адресою: АДРЕСА_7 (паспорт серії НОМЕР_16, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 26 березня 1998 року) (надалі за текстом «Заявник 9»);

Заявник 9-1 - громадянка України ОСОБА_9, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_17, яка проживає за адресою: АДРЕСА_7 (паспорт серії НОМЕР_18, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 26 березня 1998 року) (надалі за текстом «Заявник 9-1»);

Заявник 10 - громадянка України ОСОБА_10, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_19, яка проживає за адресою: АДРЕСА_8 (паспорт серії НОМЕР_20, виданий Нетішинським МВ УМВС України в Хмельницькій області 11 серпня 2000 року) (надалі за текстом «Заявник 10»);

Заявник 11 - громадянка України ОСОБА_11, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_21, яка проживає за адресою: АДРЕСА_9 (паспорт серії НОМЕР_22, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 09 червня 1998 року) (надалі за текстом «Заявник 11»);

Заявник 12 - громадянин України ОСОБА_12, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_23, який проживає за адресою: АДРЕСА_10 (паспорт серії НОМЕР_24, виданий Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 22 березня 1997 року);

Заявник 13 - громадянин України ОСОБА_13, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_25, який проживає за адресою: АДРЕСА_11 (паспорт серії НОМЕР_26, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 30 липня 1996 року) (надалі за текстом «Заявник 13»);

Заявник 14 - громадянка України ОСОБА_14, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_27, яка проживає за адресою: АДРЕСА_12 (паспорт серії НОМЕР_28, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 24 жовтня 2000 року) (надалі за текстом «Заявник 14»);

Заявник 15 - громадянин України ОСОБА_15, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_29, який проживає за адресою: АДРЕСА_13 (паспорт серії НОМЕР_30, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 19 листопада 1996 року) (надалі за текстом «Заявник 15»);

Заявник 16 - громадянин України ОСОБА_16, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_31, який проживає за адресою: АДРЕСА_14 (паспорт серії НОМЕР_32, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 27 березня 1997 року) (надалі за текстом «Заявник 16»);

Заявник 17 - громадянин України ОСОБА_17, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_33, який проживає за адресою: АДРЕСА_15 (паспорт серії НОМЕР_34, виданий Енергодарським МВ УМВС України в Запорізькій області 17 березня 1999 року) (надалі за текстом «Заявник 17»);

Заявник 18 - громадянин України ОСОБА_18, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_35, який проживає за адресою: АДРЕСА_16 (паспорт серії НОМЕР_36, виданий Фастівським МРВ ГУМВС України в Київській області 10 червня 1999 року) (надалі за текстом «Заявник 18»);

Заявник 19 - громадянин України ОСОБА_19, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_37, який проживає за адресою: АДРЕСА_17 (паспорт серії НОМЕР_38, виданий Корольовським РВ ГУМВС України в Житомирській області 27 березня 1999 року) (надалі за текстом «Заявник 19»);

Заявник 20 - громадянка України ОСОБА_20, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_39, яка проживає за адресою: АДРЕСА_18 (паспорт серії НОМЕР_40, виданий Краматорським МВ ГУМВС України в Донецькій області 18 грудня 2007 року) (надалі за текстом «Заявник 20»);

Заявник 21 - громадянка України ОСОБА_21, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_41, яка проживає за адресою: АДРЕСА_19, (паспорт серії НОМЕР_42, виданий Дарницьким РУ ГУМВС України в м. Києві 27 лютого 2007 року) (надалі за текстом «Заявник 21»);

Заявник 22 - громадянка України ОСОБА_22, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_43, яка проживає за адресою: АДРЕСА_55 (паспорт серії НОМЕР_45, виданий Ленінським РВ УМВС України в Київській області 25 грудня 1997 року) (надалі за текстом «Заявник 22»);

Заявник 23 - громадянин України ОСОБА_23, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_46, який проживає за адресою: АДРЕСА_48 (паспорт серії НОМЕР_48, виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в м. Києві 18 вересня 1997 року) (надалі за текстом «Заявник 23»);

Заявник 23-1 - громадянка України ОСОБА_24, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_49, яка проживає за адресою: АДРЕСА_48 (паспорт серії НОМЕР_50, виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в м. Києві 05 листопада 1996 року) (надалі за текстом «Заявник 23-1»);

Заявник 24 - громадянин України ОСОБА_25, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_51, який проживає за адресою: АДРЕСА_20 (паспорт серії НОМЕР_52, виданий Подільським РУ ГУМВС України в м. Києві 02 грудня 1999 року) (надалі за текстом «Заявник 24»);

Заявник 25 - громадянин України ОСОБА_26, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_53, який проживає за адресою: АДРЕСА_21 (паспорт серії НОМЕР_54, виданий Ленінградським РУ ГУМВС України в м. Києві 16 грудня 1997 року) (надалі за текстом «Заявник 25»);

Заявник 26 - громадянин України ОСОБА_27, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_55, який проживає за адресою: АДРЕСА_22 (паспорт серії НОМЕР_56, виданий Дніпровським РУ ГУМВС України в м. Києві 21 квітня 1998 року) (надалі за текстом «Заявник 26»);

Заявник 27 - громадянин України ОСОБА_28, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_57, який проживає за адресою: АДРЕСА_23 (паспорт серії НОМЕР_58, виданий Харківським РУ ГУМВС України в м. Києві 25 січня 2001 року) (надалі за текстом «Заявник 27»);

Заявник 28 - громадянин України ОСОБА_29, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_59, який проживає за адресою: АДРЕСА_24 (паспорт серії НОМЕР_60, виданий Святошинським РУ ГУМВС України в м. Києві 20 травня 2010 року) (надалі за текстом «Заявник 28»);

Заявник 29 - громадянин України ОСОБА_30, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_61, який проживає за адресою: АДРЕСА_25 (паспорт серії НОМЕР_62, виданий Святошинським РУ ГУМВС України в м. Києві 26 лютого 2008 року) (надалі за текстом «Заявник 29»);

Заявник 30 - громадянка України ОСОБА_31, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_63, яка проживає за адресою: АДРЕСА_26 (надалі за текстом «Заявник 30»);

Заявник 31 - громадянин України ОСОБА_32, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_64, який проживає за адресою: АДРЕСА_27 (паспорт серії НОМЕР_65, виданий Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві 30 жовтня 2004 року) (надалі за текстом «Заявник 31»);

Заявник 31-1 - громадянка України ОСОБА_33, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_66, яка проживає за адресою: АДРЕСА_28 (паспорт серії НОМЕР_67, виданий Радянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 21 березня 2000 року) (надалі за текстом «Заявник 31-1»);

Заявник 32 - Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції, ідентифікаційний код: 21615608, місцезнаходження 04070, м. Київ, вул. Борисів Тік, буд. 30 (надалі за текстом «Заявник 32»);

Заявник 33 - громадянин України ОСОБА_34, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_68, який проживає за адресою: АДРЕСА_29 (паспорт серія НОМЕР_69, виданий Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 17.10.1997 року) (надалі за текстом «Заявник 33»);

Заявник 34 - товариство з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд-2000», ідентифікаційний код: 30778312, місцезнаходження 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31 (надалі за текстом «Заявник 34»);

Заявник 35 - громадянка України ОСОБА_35, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_70, яка проживає за адресою: АДРЕСА_30 (паспорт серії НОМЕР_71, виданий Житомирським РВ УМВС України в Житомирській області 09 грудня 2003 року) (надалі за текстом «Заявник 35»);

Заявник 36 громадянин України ОСОБА_36, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_72, який проживає за адресою: АДРЕСА_31 (паспорт серії НОМЕР_73) (надалі за текстом «Заявник 36»);

Заявник 37 - громадянка України ОСОБА_37, яка проживає за адресою: 12443, АДРЕСА_30 (паспорт серії НОМЕР_74, виданий Житомирським РВ УМВС України в Житомирській області 04 жовтня 2008 року) (надалі за текстом «Заявник 37»);

Заявник 38 - громадянка України ОСОБА_38, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_75, яка проживає за адресою: АДРЕСА_32 (паспорт серія НОМЕР_76, виданий Московським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28 січня 2001 року) (надалі за текстом «Заявник 38»);

Заявник 39 - громадянин України ОСОБА_39, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_77, який проживає за адресою: АДРЕСА_33 (паспорт серії НОМЕР_78, виданий Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 23 вересня 1999 року) (надалі за текстом «Заявник 39»);

Заявник 40 - громадянка України ОСОБА_40, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_79, яка проживає за адресою: АДРЕСА_34 (паспорт серія НОМЕР_80, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 14 жовтня 1997 року) (надалі за текстом «Заявник 40»);

Заявник 41 - громадянка України ОСОБА_41, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_81, яка проживає за адресою: АДРЕСА_35 (паспорт серії НОМЕР_82, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 14 грудня 2007 року) (надалі за текстом «Заявник 41»);

Заявник 42 - товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест», ідентифікаційний код: 31351574, місцезнаходження 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31 (надалі за текстом «Заявник 42»);

Заявник 43 - товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні системи», ідентифікаційний код юридичної особи: 32162646, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31 (надалі за текстом «Заявник 43»);

Заявник 44 - товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг», ідентифікаційний код юридичної особи: 25404922, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31 (надалі за текстом «Заявник 44»);

Заявник 45 - Відкрите акціонерне товариство «Автомобільна компанія «Укртранс», ідентифікаційний код юридичної особи: 22890514, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд 83-А (надалі за текстом «Заявник 45»);

Заявник 46 - товариство з обмеженою відповідальністю «Систем-Івест», ідентифікаційний код юридичної особи: 32597849, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31 (надалі за текстом «Заявник 46»);

Заявник 47 - товариство з обмеженою відповідальністю «Центробуд-трейд», ідентифікаційний код юридичної особи: 33446835, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького/І.Франка, буд. 31/27 (надалі за текстом «Заявник 47»);

Заявник 49 - громадянин України ОСОБА_42, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_83, який проживає за адресою: АДРЕСА_36 (паспорт серії НОМЕР_84, виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві 27 травня 1999 року) (надалі за текстом «Заявник 49»);

Заявник 50 - громадянка України ОСОБА_43, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_85, яка проживає за адресою: АДРЕСА_37 (паспорт серії НОМЕР_86, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 11 серпня 1998 року) (надалі за текстом «Заявник 50»);

Заявник 51 - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Бориспільському районі Київської області, ідентифікаційний код: 25885672, місцезнаходження: 08300, м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 6 (надалі за текстом «Заявник 51»);

Заявник 52 - товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестлайн», ідентифікаційний код юридичної особи: 33240447, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31 (надалі за текстом «Заявник 52»);

Заявник 53 - товариство з обмеженою відповідальністю «Центрінвествклад», ідентифікаційний код юридичної особи: 30929156, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31 (надалі за текстом «Заявник 53»);

Заявник 54 - товариство з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд», ідентифікаційний код: 32305010, місцезнаходження: 08320, Бориспільський район, село Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 14 а, в особі арбітражного керуючого - керуючого санацією ТОВ «Київвисотбуд»Кіцула С.Б. (надалі за текстом «Заявник 54»);

Заявник 55 - публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», ідентифікаційний код: 14371869, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 16-22 (надалі за текстом «Заявник 55»);

Заявник 56 - товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант», ідентифікаційний код юридичної особи: 33446809, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького/І.Франка, буд. 31/27 (надалі за текстом «Заявник 56»);

Заявник 57 - громадянка України ОСОБА_44, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_87, яка проживає за адресою: АДРЕСА_54 (паспорт серії НОМЕР_88, виданий Московським РУ ГУ МВС України в м. Києві 05 серпня 1997 року) (надалі за текстом «Заявник 57»);

Заявник 58 - громадянка України ОСОБА_45, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_90, яка проживає за адресою: АДРЕСА_38 (паспорт серії НОМЕР_91, виданий Дніпровським РВ Дніпродзержинського УМВС України в Дніпропетровській області 26 березня 2007 року) (надалі за текстом «Заявник 58»);

Заявник 59 - громадянин України ОСОБА_46, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_92, який проживає за адресою: АДРЕСА_39 (паспорт серії НОМЕР_93, виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 14 вересня 2000 року) (надалі за текстом «Заявник 59»);

Заявник 60 - громадянка України ОСОБА_47, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_94, яка проживає за адресою: АДРЕСА_40 (паспорт серії НОМЕР_95, виданий Любарським РВ УМВС України в Житомирській області 04 березня 2003 року) (надалі за текстом «Заявник 60»);

Заявник 62 - громадянка України ОСОБА_48, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_96, яка проживає за адресою: АДРЕСА_41, (паспорт серії НОМЕР_97, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 18 квітня 1997 року) (надалі за текстом «Заявник 62»),

за участю представників учасників судового провадження:

від Боржника ОСОБА_49, яка діє на підставі довіреності від 12 квітня 2011 року б/№, довіреності б/№ від 02 вересня 2010 року;

від Кредитора 1, - ОСОБА_50, яка діє на підставі довіреності б/№ від 06 липня 2010 року; ОСОБА_51., який діє на підставі довіреності б/№ від 08 липня 2010 року;

від Кредитора 2, - ОСОБА_50, яка діє на підставі довіреності б/№ від 18 серпня 2010 року; ОСОБА_51., який діє на підставі довіреності б/№ від 18 серпня 2010 року;

розпорядник майна Боржника арбітражний керуючий Мілютіна Л.В., яка діє на підставі ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_98;

від Третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Заявників, - ОСОБА_52, який діє на підставі довіреності № 25/143 від 21 березня 2011 року;

від Третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Заявників, - керуючий санацією заявника 54 арбітражний керуючий Кіцул С.Б., який діє на підставі ліцензії серії НОМЕР_99 від 26 квітня 2006 року та ухвали господарського суду Київської області у справі Б13/058-08/3 від 28 вересня 2010 року;

від Третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Заявників, - ОСОБА_53, яка діє на підставі довіреності № 13551/44 від 18 жовтня 2010 року;

від Третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Заявників, - ОСОБА_54., який діє на підставі довіреності № 30-КУ від 12 липня 2010 року);

від Прокуратури Київської області, - не зявився;

від Заявника 1-1: ОСОБА_55, який діє на підставі довіреності №5732/9/24-104 від 06 жовтня 2009 року;

від Заявника 3: не зявився;

від Заявника 4: ОСОБА_56., що діє на підставі довіреності б№3-762 від 06 березня 2007 року;

від Заявника 4-1: громадянка України ОСОБА_3, особа якої посвідчена паспортом серії НОМЕР_6, виданим Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 25 січня 1996 року;

від Заявника 5: не зявився;

від Заявника 6: громадянин України ОСОБА_5, особа якого посвідчена паспортом серії НОМЕР_10, виданим Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 24 жовтня 2000 року;

від Заявника 7: громадянка Російської Федерації ОСОБА_6 (ОСОБА_6 (Рос.)), особа якої посвідчена паспортом НОМЕР_12, виданим ОВС міста Нягани Ханти-Мансійського автономного округу Югри Тюменської області 12 вересня 2006 року;

від Заявника 8: громадянин України ОСОБА_7, особа якого посвідчена паспортом серії НОМЕР_14, виданим Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 24 листопада 1998 року;

від Заявника 9: громадянин України ОСОБА_8, особа якого посвідчена паспортом серії НОМЕР_16, виданим Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 26 березня 1998 року;

від Заявника 9-1: не зявився;

від Заявника 10: громадянка України ОСОБА_10, особа якої посвідчена паспортом серії НОМЕР_20, виданого Нетішинським МВ УМВС України в Хмельницькій області 11 серпня 2000 року;

від Заявника 11: ОСОБА_57., який діє на підставі довіреності б/№ від 10 листопада 2010 року;

від Заявника 12: громадянин України ОСОБА_12, особа якого засвідчена паспортом серії НОМЕР_24, виданим Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 22 березня 1997 року;

від Заявника 13: громадянин України ОСОБА_13, особа якого посвідчена паспортом серії НОМЕР_26, виданим Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 30 липня 1996 року;

від Заявника 14: ОСОБА_58., яка діє на підставі довіреності №4788 від 14 жовтня 2009 року; громадянка України ОСОБА_14, особа якої посвідчена паспортом серії НОМЕР_10, виданим Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 24 жовтня 2000 року;

від Заявника 15: громадянин України ОСОБА_15, особу якого посвідчено паспортом серії НОМЕР_30, виданим Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 19 листопада 1996 року;

від Заявника 16: громадянин України ОСОБА_16, особа якого посвідчена паспортом серії НОМЕР_32, виданим Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 27 березня 1997 року;

від Заявника 17: громадянин України ОСОБА_17, особа якого посвідчена паспортом серії НОМЕР_34, виданим Енергодарським МВ УМВС України в Запорізькій області 17 березня 1999 року;

від Заявника 18: громадянин України ОСОБА_18, особа якого посвідчена паспортом серії НОМЕР_36, виданим Фастівським МРВ ГУМВС України в Київській області 10 червня 1999 року);

від Заявника 19: громадянин України ОСОБА_19, особа якого посвідчена паспортом серії НОМЕР_38, виданим Корольовським РВ ГУМВС України в Житомирській області 27 березня 1999 року;

від Заявника 20: не зявився;

від Заявника 21: ОСОБА_59., що діє на підставі довіреності б/№ від 15 листопада 2010 року, ОСОБА_60., особа якої посвідчена паспортом серії НОМЕР_100, виданим Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 27 лютого 2007 року;

від Заявника 22: не зявився;

від Заявника 23: громадянин України ОСОБА_23, особу якого посвідчено паспортом серії НОМЕР_48, виданим Залізничним РУ ГУ МВС України в м. Києві 18 вересня 1997 року);

від Заявника 23-1: громадянка України ОСОБА_24, особа якої посвідчена паспортом серії НОМЕР_50, виданим Залізничним РУ ГУ МВС України в м. Києві 05 листопада 1996 року);

від Заявника 24: не зявився;

від Заявника 25: громадянин України ОСОБА_26, особа якого посвідчена паспортом серії НОМЕР_54, виданим Ленінградським РУ ГУМВС України в м. Києві 16 грудня 1997 року;

від Заявника 26: не зявився;

від Заявника 27: не зявився;

від Заявника 28: не зявився;

від Заявника 29: громадянин України ОСОБА_30, особу якого посвідчено паспортом серії НОМЕР_62, виданим Святошинським РУ ГУМВС України в м. Києві 26 лютого 2008 року;

від Заявника 30: ОСОБА_61., який діє на підставі довіреності №2645 від 18 листопада 2010 року;

від Заявника 31: громадянин України ОСОБА_32, особа якого посвідчена паспортом серії НОМЕР_65, виданим Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві 30 жовтня 2004 року);

від Заявника 31-1: громадянка України ОСОБА_33, особа якої посвідчена паспортом серії НОМЕР_67, виданим Радянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 21 березня 2000 року;

від Заявника 32: не зявився;

від Заявника 33: не зявився;

від Заявника 34: не зявився;

від Заявника 35: не зявився;

від Заявника 36: не зявився;

від Заявника 37: не зявився;

від Заявника 38: громадянка України ОСОБА_38, особу якої посвідчено паспортом серії НОМЕР_76, виданим Московським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28 січня 2001 року);

від Заявника 39: не зявився;

від Заявника 40: не зявилась;

від Заявника 41: не зявився;

від Заявника 42: не зявився;

від Заявника 43: ОСОБА_62., яка діє на підставі довіреності б/№ від 14 жовтня 2010 року;

від Заявника 44: ОСОБА_62., яка діє на підставі довіреності б/№ від 01 жовтня 2010 року;

від Заявника 45: ОСОБА_63., що діє на підставі довіреності від 01 листопада 2010 року № 448;

від Заявника 46: ОСОБА_62., яка діє на підставі довіреності б/№ від 12 серпня 2010 року;

від Заявника 47: ОСОБА_62., яка діє на підставі довіреності б/№ від 01 жовтня 2010 року;

від Заявника 49: не зявився;

від Заявника 50: не зявився;

від Заявника 51: не зявився;

від Заявника 52: не зявився;

від Заявника 53: не зявився;

від Заявника 54: керуючий санацією Заявника 54 арбітражний керуючий Кіцул С.Б., який діє на підставі ліцензії серії НОМЕР_99 від 26 квітня 2006 року та ухвали господарського суду Київської області у справі Б13/058-08/3 від 28 вересня 2010 року;

від Заявника 55: ОСОБА_52, який діє на підставі довіреності № 25/143 від 21 березня 2011 року;

від Заявника 56: ОСОБА_62., яка діє на підставі довіреності б/№ від 01 вересня 2010 року;

від Заявника 57: не зявився;

від Заявника 58: не зявився;

від Заявника 59: не зявився;

від Заявника 60: не зявився;

від Заявника 62: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 20 серпня 2010 року порушено провадження у справі №Б8/086-10 на загальних підставах, передбачених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі за текстом: «Закон про банкрутство») за спільною заявою кредиторів - товариства з обмеженою відповідальністю «Роммакс»(ідентифікаційний код юридичної особи 32961610, місцезнаходження: 08300, Київська область м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14) (надалі за текстом: «Кредитор 1» / «Заявник 1») та товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг»(ідентифікаційний код юридичної особи 25404922, місцезнаходження: 08300, Київська область м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14) (надалі за текстом: «Кредитор 2» / «Заявник 44») до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталоінвест»(місцезнаходження: 08300, Київська область м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14) (надалі за текстом: «Боржник») про порушення справи про банкрутство останнього б/№ від 19 серпня 2010 року; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 12 Закону про банкрутство; призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 03 вересня 2010 року; витребувано додаткові докази по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області у цій справі від 03 вересня 2010 року визнані безспірні вимоги ініціюючих Кредиторів 1, 2, зокрема, визнано безспірні вимоги Кредитора 1 в сумі 202965,05 грн. та безспірні вимоги Кредитора 2 в сумі 119618,00 грн.; зобовязано Кредитора 1 - товариство з обмеженою відповідальністю «Роммакс»(ідентифікаційний код юридичної особи 32961610) подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України»чи Кабінету Міністрів України «Урядовий курєр»оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено арбітражного керуючого Мілютіну Ліну Василівну (ліцензія серії НОМЕР_101 Державного департаменту з питань банкрутства, ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_102) розпорядником майном Боржника; вирішено процедурні питання у справі, в тому числі, призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 29 жовтня 2010 року.

Публікація оголошення про порушення провадження у справі №Б8/086-10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталоінвест»здійснена в газеті «Голос України»№ 173 (4923) від 17 вересня 2010 року. Граничний строк для подачі заяв з конкурсними вимогами кредиторів становить 18 жовтня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Київської області у цій справі від 24 листопада 2010 року в звязку з значною чисельністю заявлених кредиторських вимог до Боржника та з інших підстав продовжено строки, встановлені п. 11 ст. 11 Закону про банкрутство на вісім місяців та десять днів; зобовязано розпорядника майна боржника до 05 липня 2011 року подати попередній реєстр грошових вимог кредиторів; призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 10 серпня 2011 року; витребувано додаткові докази, пояснення по справі.

Провадження знаходиться в процедурі розпорядження майном боржника на стадії попереднього засідання.

Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 п.п. 2.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого. Згідно зі статтею 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону Україну “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно абз. 1-4 ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; за результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Частиною 2 п. 46 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»визначено, що відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону заяви цих кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з підсудністю, що встановлена Законом, тобто тим господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. За змістом абзацу третього частини шостої статті 14 Закону вимоги цих кредиторів встановлюються згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

В п. 47 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» вказано, що за змістом абзацу другого частини шостої статті 14 Закону кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника, мають право подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство. Однак вимоги цієї категорії кредиторів незалежно від їх звернення із заявою встановлюються розпорядником майна згідно з даними обліку боржника, а також за даними державного реєстру застав.

Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 14 вказаного Закону, боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обгрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Частиною 48 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»встановлено, що відповідно до частини третьої статті 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.

Пунктом 8.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, передбачено, що боржник разом з розпорядником майна розглядає копії заяв кредиторів, які надійшли на їх адресу. Боржник може визнати вимоги повністю, частково або відхилити. Якщо вимоги боржником визнаються повністю, то вони включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Завдання розпорядника майна полягає в перевірці обґрунтованості визнання боржником грошових вимог. Розпоряднику майна не надано право самостійно включати до реєстру вимоги кредиторів, за виключенням випадків, коли керівник боржника ухиляється від розгляду вимог кредиторів або взагалі відсутній і місцезнаходження його невідоме. Про наслідки розгляду заяв розпорядник майна письмово повідомляє заявників та господарський суд. Якщо боржник не визнає вимоги кредитора або визнає частково, він зобов'язаний письмово обґрунтувати свої заперечення з посиланням на відповідні докази і норми закону, та подати ці докази і заперечення до господарського суду.

Відповідно до п.п. 8.10. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вимоги кредиторів до боржника, щодо визнання яких розпорядником майна чи іншими кредиторами подані заперечення, розглядаються господарським судом з викликом боржника, кредитора, вимоги якого оспорюються та інших кредиторів, що заявили заперечення стосовно цих вимог. Якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково. Про визнання чи відмову у визнанні вимог кожного кредитора судом виноситься ухвала.

Частиною 1 п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року передбачено, що згідно з частиною шостою статті 14 Закону вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За змістом цієї норми до реєстру мають включатися визнані вимоги всіх конкурсних кредиторів, у тому числі безспірні вимоги кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство.

Згідно з п. 74 зазначеної Постанови, у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний розглянути скарги усіх кредиторів, щодо вимог яких були заперечення боржника та які не були включені розпорядником майна до реєстру, і за результатами їх розгляду вирішити питання про включення або не включення цих вимог до реєстру з визначенням їх розміру. За результатами попереднього засідання господарський суд виносить ухвалу про розмір визнаних судом вимог кожного із кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначає дату проведення зборів кредиторів. За змістом припису частини другої статті 14 Закону цією ж ухвалою господарський суд затверджує реєстр вимог кредиторів.

18 березня 2011 року розпорядником майна Боржника Мілютіною Л.В. подано до суду «Уточнений реєстр вимог кредиторів ТОВ «Капіталоінвест»від 11 березня 2011 року, який складено за результатами спільного розгляду заяв кредиторів розпорядником майна, уповноваженими представниками боржника.

До уточненого реєстру вимог кредиторів поданого розпорядником майна Боржника Мілютіною Л.В. включено наступні вимоги кредиторів:

-Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції, ідентифікаційний код: 21615608, з сумою основного зобовязання: 720,26 грн.;

-Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва, з сумою основного зобовязання: 52 012,61 грн.;

-Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Бориспільському районі Київської області, ідентифікаційний код: 25885672, з сумою основного зобовязання: 194,07 грн.;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Центрінвествклад», ідентифікаційний код юридичної особи: 30929156, з сумою основного зобовязання: 873860,00 грн., сумою штрафних санкцій: 629379,69 грн. та 125,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Центробуд-трейд», ідентифікаційний код юридичної особи: 33446835, з сумою основного зобовязання: 3148450,00 грн., сумою штрафних санкцій: 1569750,96 грн. та 125,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів;

-громадянин України ОСОБА_34, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_68, з сумою штрафних санкцій: 315273,01 грн. та 125,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант», ідентифікаційний код юридичної особи: 33446809, з сумою основного зобовязання: 2100508,00 грн., сумою штрафних санкцій: 1194041,55 грн. та 125,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні системи», ідентифікаційний код юридичної особи: 32162646, з сумою основного зобовязання: 480111,00 грн., сумою штрафних санкцій: 260745,78 грн. та 125,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест», ідентифікаційний код: 31351574, з сумою основного зобовязання: 310000,00 грн., сумою штрафних санкцій: 94642,22 грн. та 125,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Систем-Івест», ідентифікаційний код юридичної особи: 32597849, з сумою основного зобовязання: 7172374,00 грн., сумою штрафних санкцій: 1598 9191,19 грн. та 125,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд-2000», ідентифікаційний код: 30778312, з сумою основного зобовязання: 60 000 грн., сумою штрафних санкцій: 20185,00 грн. та 125,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестлайн», ідентифікаційний код юридичної особи: 33240447, з сумою основного зобовязання: 1272 630 грн., сумою штрафних санкцій: 629424,03 грн. та 125,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів;

-товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг», ідентифікаційний код юридичної особи 25404922, з сумою основного зобовязання: 462200,00 грн., сумою штрафних санкцій: 169027,25 грн. та 1543,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів;

-товариства з обмеженою відповідальністю «Роммакс», ідентифікаційний код юридичної особи 32961610, з сумою основного зобовязання: 1583692,30 грн., сумою штрафних санкцій: 347348,77 грн. та 2933,20 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів;

-публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», ідентифікаційний код: 14371869, з сумою основного зобовязання: 9158935,09 грн., сумою штрафних санкцій: 878635,51 грн.;

-ОСОБА_36, з сумою основного зобовязання: 21232,65 грн.;

-ОСОБА_64, з сумою основного зобовязання: 7588,23 грн.

09 серпня 2011 року від розпорядника майна надійшов Інформаційний лист № 320 від 09 серпня 2011 року з долученими низкою доказів по справі, в тому числі копіями актів рпиймання0передачі майнових прав на квартири та ін.

Заслухавши представників Заявників (Кредиторів), розпорядника майна Боржника та представників Боржника суд приходить до висновку, що наявних в справі доказів, документів достатньо для прийняття рішення у даному судовому засіданні про затвердження реєстру вимог кредиторів.

Включенню до реєстру вимог кредиторів підлягають грошові вимоги у розмірі, що визнані судом в даному судовому засіданні.

1.Розглянувши заяви Заявників:

1.1. Заявника 3, - громадянки України ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1), якою в заяві про визнання кредитором від 12 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 355127,92 грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 281 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 3 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 3 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 281 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 3 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі інвестиційної угоди № 24-02-281 (про інвестування у житлове будівництво) від 10 серпня 2005 року;

1.2. Заявника 4 - громадянина України ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_2) та Заявника 4-1, - Давиденко Віри Володимирівни (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2), які в спільній заяві про визнання кредитором від 12 жовтня 2010 року заявили вимоги до Боржника: 1) визнати їх кредиторами Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторськими вимогами в сумі 247847 гривень 05 грн. (Двісті сорок сім тисяч вісімсот сорок сім гривень 05 коп.), в т.ч. ПДВ 41307,84 грн. кожному, на загальну суму 495694,10 грн. (Чотириста девяносто пять тисяч шістсот девяносто чотири гривні 10 коп.), в т.ч. ПДВ 82615,68 грн., що полягає в отриманні кожному у власність ? частини квартири № 230 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявниками 4 та 4-1 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявників 4 та 4-1 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 230 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 4 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цими кредиторами заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі інвестиційної угоди № 40-02-230 (про інвестування у житлове будівництво) від 10 січня 2006 року;

1.3. Заявника 5, - громадянки України ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_7, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3), якою в заяві про визнання кредитором від 14 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 1321650,00 грн., що полягає в отриманні у власність однокімнатної квартири № 63 в секції 1, розташованої у житловому будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_43) включити її до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на однокімнатну квартиру № 63 в секції 1, розташовану у житловому будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_43 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 5 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 27 грудня 2006 року, додаткової угоди від 03 грудня 2007 року № 1 до вказаного договору;

1.4. Заявника 6, - громадянина України ОСОБА_5, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_9, який проживає за адресою: АДРЕСА_4, який в заяві про визнання кредитором від 12 жовтня 2010 року заявив вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 434090,00 (Чотириста тридцять чотири тисячі девяносто гривень 00 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 295 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 6 сплачено 100% її вартості; 2) включити його до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 295 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 6 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі інвестиційної угоди № 27-02-295 (про інвестування у житлове будівництво) від 02 вересня 2005 року, додаткових угод № 1 від 27 жовтня 2005 року, № 2 від 21 листопада 2005 року та № 3 від 29 листопада 2005 року до вказаної інвестиційної угоди;

1.5. Заявника 7, - громадянки Російської Федерації ОСОБА_6 (ОСОБА_6 (Рос.), ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_11, яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 (паспорт НОМЕР_12, виданий ОВС міста Нягани Ханти-Мансійського автономного округу Югри Тюменської області 12 вересня 2006 року), якою в заяві про визнання кредитором від 12 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 444176,70 (Чотириста сорок чотири тисячі сто сімдесят шість грн. 70 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 325 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 7 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 7 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 325 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 7 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди №33-02-325 від 24 жовтня 2005 року;

1.6. Заявника 8 - громадянина України ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_13, який проживає за адресою: АДРЕСА_6), яким в заяві про визнання кредитором від 12 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 302261,78 грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 261 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 8 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 8 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 261 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 8 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди №2-02-261 від 21 березня 2005 року;

1.7. Заявників 9, 9-1, - громадянина України ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_15, який проживає за адресою: АДРЕСА_7) та громадянки України ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_17, яка проживає за адресою: АДРЕСА_7), якими в спільній заяві про визнання кредиторами від 12 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати Заявників 9, 9-1 кредиторами Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 443122,90 грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 225 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявниками 9 та 9-1 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявників 9, 9-1 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 225 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявників 9, 9-1 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредиторами заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди №37-02-225 від 12 січня 2006 року;

1.8. Заявника 10, - громадянки України ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_19, яка проживає за адресою: АДРЕСА_8), якою в заяві про визнання кредитором від 12 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 198189,15 грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 268 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 10 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 10 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 268 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 10 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди №14-02-268 від 22 квітня 2005 року;

1.9. Заявника 11, - громадянки України ОСОБА_11 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_21, яка проживає за адресою: АДРЕСА_9), яка в заяві про визнання кредитором від 12 жовтня 2010 року просить: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 443872,80 грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 159 в секції В, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 11 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 11 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 159 в секції В, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 11 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди №45-03-159 від 12 січня 2006 року;

1.10. Заявника 12, - громадянина України ОСОБА_12, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_23, який проживає за адресою: АДРЕСА_10, яким в заяві про визнання кредитором від 12 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 308 234,35 (триста вісім тисяч двісті тридцять чотири гривні 35 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 59 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 12 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 12 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 59 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 12 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди №11-02-59 (про інвестування у житлове будівництво) від 06 квітня 2005 року, додаткової угоди від 07 квітня 2005 року до Інвестиційної угоди №11-02-59 (про інвестування у житлове будівництво) від 06 квітня 2005 року, додаткової угоди № 1 від 02 жовтня 2006 року до Інвестиційної угоди №11-02-59 (про інвестування у житлове будівництво) від 06 квітня 2005 року;

1.11. Заявника 13, - громадянина України ОСОБА_13, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_25, який проживає за адресою: АДРЕСА_11, який в заяві про визнання кредитором від 11 жовтня 2010 року заявив вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 196575,61 (сто девяносто шість тисяч пятсот сімдесят пять гривень шістдесят одна коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 277 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 13 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 13 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 277 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 13 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди №13-02-277 (про інвестування у житлове будівництво) від 13 квітня 2005 року;

1.12. Заявника 14, - громадянки України ОСОБА_14, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_27, яка проживає за адресою: АДРЕСА_44, якою в заяві про визнання кредитором від 12 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 196902,20 грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 248 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 14 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 14 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 248 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 14 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди №18-02-248 (про інвестування у житлове будівництво) від 06 травня 2005 року;

1.13. Заявника 15, - громадянина України ОСОБА_15, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_29, який проживає за адресою: АДРЕСА_45, яким в заяві про визнання кредитором від 12 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 377408 (триста сімдесят сім тисяч чотириста вісім гривень) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 286 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 15 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 15 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 286 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 15 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди №35-02-286 (про інвестування у житлове будівництво) від 02 листопада 2005 року;

1.14. Заявника 16, - громадянина України ОСОБА_16, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_31, який проживає за адресою: АДРЕСА_46, яким в заяві про визнання кредитором від 11 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 422 837,25 (чотириста двадцять дві тисячі вісімсот тридцять сім гривень двадцять пять коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 245 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 16 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 16 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 245 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 16 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн. - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди №26-02-245 (про інвестування у житлове будівництво) від 31 серпня 2005 року;

1.15. Заявника 17, - громадянина України ОСОБА_17, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_33, який проживає за адресою: АДРЕСА_47, яким в заяві про визнання кредитором від 07 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 176 365,97 (сто сімдесят шість тисяч триста шістдесят пять гривень девяносто сім коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 228 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 17 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 17 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника квартиру № 228 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10 і зобовязати Боржника передати її у власність Боржника; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 17 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди №15-02-228 (про інвестування у житлове будівництво) від 21 квітня 2005 року;

1.16. Заявника 18, - громадянина України ОСОБА_18, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_35, який проживає за адресою: АДРЕСА_16, яким в заяві про визнання кредитором від 14 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 486 855,60 (чотириста вісімдесят шість тисяч вісімсот пятдесят пять гривень 60 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 335 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 18 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 18 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 335 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 18 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди №42-02-335 (про інвестування у житлове будівництво) від 12 січня 2006 року;

1.17. Заявника 19, - громадянина України ОСОБА_19, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_37, який проживає за адресою: АДРЕСА_17, яким в заяві про визнання кредитором від 14 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 183 185,60 (сто вісімдесят три тисячі сто вісімдесят пять гривень 60 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність ? частини квартири № 279 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 19 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 19 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 279 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 19 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди №38-02-279 (про інвестування у житлове будівництво) від 10 січня 2006 року;

1.18. Заявника 20, - громадянки України ОСОБА_20 (до одруження згідно свідоцтва про шлюб, виданого 16 листопада 2007 року серії НОМЕР_103,- ОСОБА_20), ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_39, яка проживає за адресою: АДРЕСА_18, якою в заяві про визнання кредитором від 14 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 183185,60 (сто вісімдесят три тисячі сто вісімдесят пять гривень 60 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність ? частини квартири № 279 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 20 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 20 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 279 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 20 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди №38-02-279 (про інвестування у житлове будівництво) від 10 січня 2006 року;

1.19. Заявника 22, - громадянки України ОСОБА_22, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_43, яка проживає за адресою: АДРЕСА_55, якою в заяві про визнання кредитором від 07 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою, що полягає в отриманні у власність квартири № 278 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 22 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 22 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника квартиру № 278 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 22 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди №26-02-278 (про інвестування у житлове будівництво) від 26 липня 2005 року;

1.20. Заявників 23, 23-1, - громадян України ОСОБА_23, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_46, який проживає за адресою: АДРЕСА_48 та ОСОБА_24, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_49, яка проживає за адресою: АДРЕСА_48, які в спільній заяві про визнання кредитором від 14 жовтня 2010 року заявили вимоги до Боржника: 1) визнати їх кредиторами Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторськими вимогами в сумі 191 388 гривень (сто девяносто одна тисяча триста вісімдесят вісім гривень), що полягає в отриманні у власність квартири № 267 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявниками 23 та 23-1 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявників 23 та 23-1 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 267 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 23-1 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цими кредиторами заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказують вказані Заявники, на підставі Інвестиційної угоди №22-02-267 (про інвестування у житлове будівництво) від 01 червня 2005 року;

1.21. Заявника 24, - громадянина України ОСОБА_25, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_51, який проживає за адресою: АДРЕСА_20, яким в заяві про визнання кредитором від 14 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 365770 (триста шістдесят пять тисяч сімсот сімдесят гривень 00 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 246 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 24 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 24 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 246 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 24 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди №25-02-246 (про інвестування у житлове будівництво) від 23 серпня 2005 року;

1.22. Заявника 25, - громадянина України ОСОБА_26, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_53, який проживає за адресою: АДРЕСА_21, яким в заяві про визнання кредитором від 13 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 404 304 (чотириста чотири тисячі триста чотири гривні) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 262 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 25 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 25 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 262 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 25 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Договору № 1/Б-262 про відступлення права вимоги від 01 грудня 2006 року, укладеного між ТОВ «Регіон-Інвест», Заявником 25, Акціонерним комерційним банком «Київ»; на підставі інвестиційного договору № Б-262 від 25 грудня 2005 року, укладеного між Боржником та ТОВ «Регіон-Інвест»; додаткової угоди від 21 грудня 2006 року до Інвестиційного договору № Б-262 від 25 грудня 2005 року;

1.23. Заявника 26, - громадянина України ОСОБА_27 ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_55, який проживає за адресою: АДРЕСА_22, яким в заяві про визнання кредитором від 13 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 532823,50 (пятсот тридцять дві тисячі вісімсот двадцять три гривні пятдесят коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 156 в секції В, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 26 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 26 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 156 в секції В, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 26 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі договору № 156-В купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 01 листопада 2006 року;

1.24. Заявника 27, - громадянина України ОСОБА_28, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_57, який проживає за адресою: АДРЕСА_23, яким в заяві про визнання кредитором від 15 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 198189,15 (сто девяносто вісім тисяч сто вісімдесят девять гривень пятнадцять коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 288 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 27 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 27 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 288 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 27 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди №21-02-28 (про інвестування у житлове будівництво) від 19 травня 2005 року;

1.25. Заявника 28, - громадянина України ОСОБА_29, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_59, який проживає за адресою: АДРЕСА_24, яким в заяві про визнання кредитором від 14 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 441120,68 (чотириста сорок одна тисяча сто двадцять гривень шістдесят вісім коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 215 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 28 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 28 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 215 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 28 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди №24-02-215 (про інвестування у житлове будівництво) від 05 липня 2005 року, додаткової угоди від 04 квітня 2006 року до Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №24-02-215;

1.26. Заявника 29, - громадянина України ОСОБА_30, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_61, який проживає за адресою: АДРЕСА_49, яким в заяві про визнання кредитором від 15 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 252000,00 (двісті пятдесят дві тисячі гривень 00 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 221 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 29 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 29 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 221 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 29 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди №4-02-221 (про інвестування у житлове будівництво) від 25 березня 2005 року, додаткової угоди № 1 до Інвестиційної угоди №4-02-221 від 25 березня 2005 року;

1.27. Заявника 30, - громадянки України ОСОБА_31, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_63, яка проживає за адресою: АДРЕСА_50, якою в заяві про визнання кредитором від 13 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 177856,11 (сто сімдесят сім тисяч вісімсот пятдесят шість гривень 11 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири, за яку Заявником 30 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 30 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника квартиру № 227 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, яка про інвестована Заявником 30 згідно Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №7-02-227 від 04 квітня 2005 року та зобовязати передати її у власність Кредитора 30 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 30 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №7-02-227 від 04 квітня 2005 року;

1.28. Заявників 31, 31-1, - громадян України ОСОБА_32, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_64, який проживає за адресою: АДРЕСА_28 та ОСОБА_33, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_66, яка проживає за адресою: АДРЕСА_28, якими в спільній заяві про визнання кредитором від 14 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати їх кредиторами Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторськими вимогами в сумі 390005,50 гривень (триста девяносто тисяч пять гривень 50 коп.), що полягають в отриманні у власність квартири № 266 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявниками 31 та 31-1 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявників 31 та 31-1 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 266 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 31 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цими кредиторами заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №28-02-266 від 06 вересня 2005 року;

1.29. Заявника 33, - громадянина України ОСОБА_34, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_68, який проживає за адресою: АДРЕСА_29, яким в заяві про визнання кредитором від 13 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 1684 085 (один мільйон шістсот вісімдесят чотири тисячі вісімдесят пять гривень 00 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 204 в секції Г, у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_51, ділянка 14, за яку Заявником 33 сплачено 100% її вартості; 2) визнати його кредитором Боржника з його кредиторською вимогою в сумі 315273,01 грн., що полягає у збитках, що були завдані внаслідок невиконання боржником умов Інвестиційної угоди № 03-204 (про інвестування у житлове будівництво) від 12.01.2006 року; 3) включити Заявника 33 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 204 в секції Г, в житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_51 ділянка 14 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 5) стягнути з Боржника на користь Заявника 33 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №03-204 від 12 січня 2006 року;

1.30. Заявника 35, - громадянки України ОСОБА_35, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_70, яка проживає за адресою: АДРЕСА_30, якою в заяві про визнання кредитором від 13 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 1808 300 грн., що полягає в отриманні у власність однокімнатної квартири № 72 в секції 1, розташованої у житловому будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_43) включити Заявника 35 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на однокімнатну квартиру № 72 в секції 1, розташовану у житловому будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_43 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 35 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 78 від 22 листопада 2006 року; додаткової угоди № 1 від 05 грудня 2007 року до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 78 від 22 листопада 2006 року;

1.31. Заявника 36, - громадянина України ОСОБА_36, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_72, який проживає за адресою: АДРЕСА_31, яким в заяві про визнання кредитором від 15 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 1130 880 грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 132, розташованої у житловому будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_43) включити Заявника 36 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 132, розташовану у житловому будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_43 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 36 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 144 від 12 грудня 2006 року; додаткової угоди № 1 від 12 грудня 2007 року до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 144 від 12 грудня 2006 року;

1.32. Заявника 37, - громадянки України ОСОБА_37, яка проживає за адресою: 12443, АДРЕСА_30, якою в заяві про визнання кредитором від 15 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 1940 400 грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 167, розташованої у житловому будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_43) включити Заявника 37 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 167, розташовану у житловому будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_43 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 37 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Як вказує заявник 37, заборгованість виникла на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 181 від 20 грудня 2006 року, укладеного між Боржником та ОСОБА_65, паспорт серії НОМЕР_104; додаткової угоди № 1 від 04 грудня 2007 року до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 181 від 20 грудня 2006 року; додаткової угоди № 2 від 26 листопада 2008 року до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 181 від 20 грудня 2006 року.

Крім того, 25 жовтня 2010 року Заявником 37 було подано уточнення до заяви про визнання кредитором, де останній вказує, що він має інші вимоги, які не були ним заявлені в заяві від 15 жовтня 2010 року, зокрема, які виникли на підставі договору № 163 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 12 лютого 2007 року. ОСОБА_37. у вказаних уточненнях заявлено що Боржника вимоги: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 3810400,00 грн., що полягає в отриманні у власність квартир № 167 та № 151, розташованих у житловому будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_43) включити Заявника 37 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартири № 167, № 151, розташовані у житловому будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_43 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 37 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн.

Суд звертає увагу на наступне. Ухвалою господарського суду Київської області по цій справі від 18 жовтня 2010 року суд зобовязав Заявника 37 надати докази по справі, в тому числі належний доказ зміни свого прізвища, - оригінал та належним чином засвідчену копію свідоцтва про укладення шлюбу, який Заявником 37 суду на виконання зазначеної ухвали суду надано не було, в судове засідання заявник не зявився, про причини неявки в судове засідання суду не повідомив.

1.33. Заявника 38, - громадянки України ОСОБА_38, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_75, яка проживає за адресою: АДРЕСА_52, якою в заяві про визнання кредитором від 15 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 1326858,50 грн. (один мільйон триста двадцять шість тисяч вісімсот пятдесят вісім гривень 50 коп.), що полягає в отриманні у власність квартири № 112 в секції Б, у будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_51, ділянка 14, за яку Заявником 38 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 38 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 112 в секції Б, що будується за адресою: АДРЕСА_51, ділянка 14 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 38 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №04-112 від 12 січня 2006 року;

1.34. Заявника 39, - громадянина України ОСОБА_39, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_77, який проживає за адресою: АДРЕСА_33, яким в заяві про визнання кредитором від 14 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 384463,28 (триста вісімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят три гривні двадцять вісім коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 289 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 39 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 39 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 289 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 39 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №34-02-289 від 27 жовтня 2005 року, додаткової угоди № 1 від 15 березня 2006 року до Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №34-02-289 від 27 жовтня 2005 року; додаткової угоди № 1 від 06 червня 2006 року до Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №34-02-289;

1.35. Заявника 40, - громадянки України ОСОБА_40, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_79, яка проживає за адресою: АДРЕСА_34, якою в заяві про визнання кредитором від 13 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 187925,92 (сто вісімдесят сім тисяч девятсот двадцять пять гривень девяносто дві коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 258 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 40 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 40 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 258 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 40 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №6-02-258 від 01 квітня 2005 року;

1.36. Заявника 41, - громадянки України ОСОБА_41 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_81, яка проживає за адресою: АДРЕСА_35), якою в заяві про визнання кредитором від 14 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 по заборгованості в одержанні у власність Обєкту визначеного Основним Договором, за наступними характеристиками: квартира в АДРЕСА_51, ділянка 14, квартира №1, секція А, поверх 3, кількість кімнат 2, загальна площа 82,68 кв. м. вартістю 1074840,00 грн.; 2) включити Заявника 41 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) не включати в ліквідаційну масу Боржника права Заявника 41 в одержанні у власність Обєкту за наступними характеристиками: квартира в АДРЕСА_51, ділянка 14, квартира №1, серія А, поверх 3, кількість кімнат 2, загальна площа 82,68 кв. м. вартістю 1 074 840,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі договору № 1/1-А про відступлення права вимоги від 08 грудня 2006 року, укладеного між Заявником 41 та ТОВ «Інвестгарант», який виступив первісним кредитором за вказаним договором, а Заявник 41, - новим кредитором; Інвестиційного договору (про інвестування у житлове будівництво) №9 від 26 грудня 2005 року, укладеного між Боржником та ТОВ «Інвестгарант»; додаткової угоди № 1 від 04 січня 2006 року до інвестиційного договору № 9 (про інвестування у житлове будівництво» від 26 грудня 2005 року; додаткової угоди № 2 від 21 грудня 2006 року до Інвестиційного договору № 9 від 26 грудня 2005 року;

1.37. Заявника 50, - громадянки України ОСОБА_43 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_85, яка проживає за адресою: АДРЕСА_53), якою в заяві про визнання кредитором від 15 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 483725,00 (чотириста вісімдесят три тисячі сімсот двадцять пять гривень 00 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 265 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 50 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 50 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 265 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 50 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №30-02-265 від 28 вересня 2005 року;

1.38. Заявника 57, - громадянки України ОСОБА_44, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_87, яка проживає за адресою: АДРЕСА_54, якою в заяві про визнання кредитором від 14 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 133084,68 (сто тридцять три тисячі вісімдесят чотири гривні 68 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 74 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 57 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 57 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 74 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 57 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №5-02-74 від 07 березня 2005 року;

1.39. Заявника 58, - громадянки України ОСОБА_45, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_90, яка проживає за адресою: АДРЕСА_38, якою в заяві з вимогами до боржника від 13 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати її конкурсним кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; «2) визнати заявлені Заявником 58 вимоги до Боржника на загальну суму 204959,80 грн. (сто чотири тисячі девятсот пятдесят девять гривень 80 коп.), з яких 104959, 80 грн. (сто чотири тисячі девятсот пятдесят девять гривень 80 коп.) сума заборгованості перед Заявником 58 та 100000 грн. сума відшкодування завданих матеріальних та моральних збитків»; 3) включити заявлені Заявником 58 вимоги до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) відшкодувати за рахунок Боржника суму державного мита та витрати за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог по справі про банкрутство, - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі інвестиційного договору № 5-96 від 23 грудня 2005 року; договору № 1 про відступлення права вимоги від 27 жовтня 2006 року;

1.40. Заявника 59, - громадянина України ОСОБА_46, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_92, який проживає за адресою: АДРЕСА_39, яким в заяві з вимогами до боржника від 13 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його конкурсним кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 2) визнати заявлені Заявником 59 вимоги до Боржника на загальну суму 204959,80 грн. (двісті чотири тисячі девятсот пятдесят девять гривень 80 коп.), з яких частина (сто чотири тисячі девятсот девять гривень 80 коп.) сума заборгованості перед Заявником 59 та 100000 грн. сума відшкодування завданих матеріальних та моральних збитків; 3) включити заявлені Заявником 59 вимоги до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) відшкодувати за рахунок Боржника суму державного мита та витрати за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог по справі про банкрутство, - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі інвестиційного договору № 5-96 від 23 грудня 2005 року; договору № 1 про відступлення права вимоги від 27 жовтня 2006 року;

1.41. Заявника 60, - громадянки України ОСОБА_47 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_94, яка проживає за адресою: АДРЕСА_40), якою в заяві про визнання кредитором від 15 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 376627,60 (триста сімдесят шість тисяч шістсот двадцять сім гривень 60 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 269 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 60 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 60 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 269 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 60 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №29-02-269 від 05 вересня 2005 року;

1.42. Заявника 62, - громадянки України ОСОБА_48 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_96, яка проживає за адресою: АДРЕСА_41), якою в заяві про визнання кредитором від 15 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 461 539 (чотириста шістдесят одна тисяча пятсот тридцять девять гривень) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 315 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 62 сплачено 100% її вартості; 2) включити Заявника 62 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 315 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42 у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) стягнути з Боржника на користь Заявника 62 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Заборгованість виникла, як вказує Заявник, на підставі Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №36-02-315 від 21 грудня 2005 року; додаткової угоди № 2 від 06 квітня 2006 року до Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) № 29 02269, додаткової угоди № 2 від 06 квітня 2006 року до Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) № 36 02315, - суд встановив наступне.

Відповідно до даних Реєстру вимог кредиторів від 11 листопада 2010 року, поданого розпорядником майна Боржника Мілютіною Л.В. 12 листопада 2010 року (вх. № 13855 від 12 листопада 2010 року) та Уточненого реєстру вимог кредиторів Боржника у цій справі від 11 березня 2011 року, поданого розпорядником майна Боржника Мілютіною Л.В. 18 березня 2011 року (вх. № 3691 від 18 березня 2011 року) за результатами розгляду Боржником разом з розпорядником майна заяв з кредиторськими вимогами до Боржника, що надійшли, втому числі кредиторські вимоги: Заявника 3, - громадянки України ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1), Заявника 4 - громадянина України ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_3), Заявника 4-1, - Давиденко Віри Володимирівни (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_5), Заявника 5, - громадянки України ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_7), Заявника 6, - громадянина України ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_9), Заявника 7, - громадянки Російської Федерації ОСОБА_6 (ОСОБА_6 (Рос.) (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_11), Заявника 8 - громадянина України ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_13), Заявників 9, 9-1, - громадянина України ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_15) та громадянки України ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_17), Заявника 10, - громадянки України ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_19), Заявника 11, - громадянки України ОСОБА_11 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_21), Заявника 12, - громадянина України ОСОБА_12 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_23), Заявника 13, - громадянина України ОСОБА_13 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_25), Заявника 14, - громадянки України ОСОБА_14 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_27), Заявника 15, - громадянина України ОСОБА_15 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_29), Заявника 16, - громадянина України ОСОБА_16 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_31), Заявника 17, - громадянина України ОСОБА_17 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_33), Заявника 18, - громадянина України ОСОБА_18 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_35), Заявника 19, - громадянина України ОСОБА_19 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_37), Заявника 20, - громадянки України ОСОБА_20 (до одруження ОСОБА_20) (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_39), Заявника 22, - громадянки України ОСОБА_22 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_43), Заявників 23, 23-1 - громадян України ОСОБА_23 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_46) та ОСОБА_24 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_49), Заявника 24, - громадянина України ОСОБА_25 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_51), Заявника 25, - громадянина України ОСОБА_26 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_53), Заявника 26, - громадянина України Сокола Олександра Анатолійовича (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_55), Заявника 27, - громадянина України ОСОБА_28 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_57), Заявника 28, - громадянина України ОСОБА_29 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_59), Заявника 29 - громадянина України ОСОБА_30 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_61), Заявника 30, - громадянки України ОСОБА_31 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_63), Заявників 31, 31-1, - громадян України ОСОБА_32 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_64) та ОСОБА_33 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_66), Заявника 33, - громадянина України ОСОБА_34 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_68), Заявника 35, - громадянки України ОСОБА_35 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_70), Заявника 36, - громадянина України ОСОБА_36 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_72), Заявника 37, - громадянки України ОСОБА_37, Заявника 38, - громадянки України ОСОБА_38 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_75), Заявника 39, - громадянина України ОСОБА_39 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_77), Заявника 40, - громадянки України ОСОБА_40 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_79), Заявника 41, - громадянки України ОСОБА_41 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_81), Заявника 50, - громадянки України ОСОБА_43 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_85), Заявника 57, - громадянки України ОСОБА_44 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_87), Заявника 58 громадянки України ОСОБА_45, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_90; Заявника 59 - громадянина України ОСОБА_46, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_92; Заявника 60, - громадянки України ОСОБА_47 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_94), Заявника 62, - громадянки України ОСОБА_48 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_96), за результатами їх розгляду боржником та розпорядником майна Боржника не були визнані конкурсними кредиторами з грошовими зобовязаннями до Боржника про що розпорядник майна повідомила кожного з перелічених заявників окремо з наданням правового обргунтування причин прийнятого рішення про невизнання їх конкурсними кредиторами з грошовими зобовязаннями до Боржника (Т. 19), зокрема факт направлення листів-відповідей розпорядником майна Боржника заявникам підтверджено: Заявнику 13 (лист № 9 від 02 листопада 2010 року), Заявнику 17 (лист № 29 від 05 листопада 2010 року), Заявнику 41 (лист № 11 від 02 листопада 2010 року), Заявнику 49 (лист № 33 від 05 листопада 2010 року), Заявнику 15 (лист № 39 від 05 листопада 2010 року), Заявнику 28 (лист № 32 від 05 листопада 2010 року), Заявнику 29 (лист № 45 від 08 листопада 2010 року), Заявнику 62 (лист № 52 від 08 листопада 2010 року), - факт направлення перелічених листів-відповідей розпорядником майна за результатом розгляду заяв з кредиторськими вимогами підтверджено списком згрупованих відправлень рекомендованих листів, засвідченого печаткою поштового відділення № 30 від 11 листопада 2010 року, оригінал якого наявний у матеріалах справи (Т. 19); Заявнику 33 (лист № 35 від 05 листопада 2010 року), Заявнику 38 (лист № 47 від 08 листопада 2010 року), Заявнику 40 (лист № 25 від 05 листопада 2010 року), Заявнику 18 (лист № 38 від 05 листопада 2010 року), Заявникам 31, 31-1 (лист № 31 від 05 листопада 2010 року), Заявнику 30 (лист № 37 від 05 листопада 2010 року), Заявнику 3 (лист № 26 від 05 листопада 2010 року), Заявнику 57 (лист № 63 від 09 листопада 2010 року), Заявнику 12 (лист № 10 від 02 листопада 2010 року), Заявникам 19, 20 (листи № 46 від 08 листопада 2010 року та №48 від 08 листопада 2010 року відповідно), Заявнику 50 (лист № 51 від 08 листопада 2010 року), Заявнику 14 (лист № 27 від 05 листопада 2010 року), Заявнику 27 (лист № 43 від 08 листопада 2010 року), Заявнику 24 (лист № 28 від 05 листопада 2010 року), Заявнику 25 (лист № 22 від 04 листопада 2010 року), Заявнику 60 (лист № 41 від 08 листопада 2010 року), Заявнику 22 (лист №66 від 10 листопада 2010 року), Заявнику 16 (лист № 30 від 05 листопада 2010 року), - факт направлення перелічених листів відповідей розпорядника майна Боржника за результатом розгляду заяв з кредиторськими вимогами підтверджено списком згрупованих відправлень рекомендованих листів, засвідченого печаткою поштового відділення № 192 від 11 листопада 2010 року, оригінал якого наявний у матеріалах справи (Т. 19); Заявникам 23, 23-1 (лист № 23 від 05 листопада 2010 року), Заявнику 26 (лист № 49 від 08 листопада 2010 року), - факт направлення перелічених листів відповідей розпорядника майна Боржника за результатом розгляду заяв з кредиторськими вимогами підтверджено списком згрупованих відправлень рекомендованих листів, засвідченого печаткою поштового відділення № 30 від 11 листопада 2010 року, копія якого наявна у матеріалах справи (Т. 19); Заявнику 10 (лист № 14 від 03 листопада 2010 року), факт направлення відповіді розпорядника майна Боржника за результатом розгляду заяви з кредиторськими вимогами підтверджено списком згрупованих відправлень рекомендованих листів, засвідченого печаткою поштового відділення № 192 від 04 листопада 2010 року та квитанцією поштового відділення № 192 №9940 від 04 листопада 2010 року; Заявнику 7 (лист № 15 від 03 листопада 2010 року), факт направлення відповіді розпорядника майна Боржника за результатом розгляду заяви з кредиторськими вимогами підтверджено списком згрупованих відправлень рекомендованих листів, засвідченого печаткою поштового відділення № 192 від 04 листопада 2010 року та квитанцією поштового відділення № 192 №9947 від 04 листопада 2010 року; Заявнику 8 (лист № 16 від 03 листопада 2010 року), факт направлення відповіді розпорядника майна Боржника за результатом розгляду заяви з кредиторськими вимогами підтверджено списком згрупованих відправлень рекомендованих листів, засвідченого печаткою поштового відділення № 192 від 04 листопада 2010 року та квитанцією поштового відділення № 192 №9941 від 04 листопада 2010 року; Заявнику 11 (лист № 17 від 03 листопада 2010 року), факт направлення відповіді розпорядника майна Боржника за результатом розгляду заяви з кредиторськими вимогами підтверджено списком згрупованих відправлень рекомендованих листів, засвідченого печаткою поштового відділення № 192 від 04 листопада 2010 року та квитанцією поштового відділення № 192 №9943 від 04 листопада 2010 року; Заявникам 9, 9-1 (лист № 18 від 03 листопада 2010 року), факт направлення відповіді розпорядника майна Боржника за результатом розгляду заяви з кредиторськими вимогами підтверджено списком згрупованих відправлень рекомендованих листів, засвідченого печаткою поштового відділення № 192 від 04 листопада 2010 року та квитанціями поштового відділення № 192 №9944, №9946 від 04 листопада 2010 року; Заявнику 36 (лист № 3 від 28 жовтня 2010 року), факт направлення відповіді розпорядника майна Боржника за результатом розгляду заяви з кредиторськими вимогами підтверджено квитанцією поштового відділення № 192 №9799 від 02 листопада 2010 року; Заявнику 5 (лист № 4 від 28 жовтня 2010 року), факт направлення відповіді розпорядника майна Боржника за результатом розгляду заяви з кредиторськими вимогами підтверджено квитанцією поштового відділення № 192 №9802 від 02 листопада 2010 року; Заявнику 35 (лист № 5 від 28 жовтня 2010 року), факт направлення відповіді розпорядника майна Боржника за результатом розгляду заяви з кредиторськими вимогами підтверджено квитанцією поштового відділення № 192 №9802 від 02 листопада 2010 року; Заявнику 37 (лист № 6 від 28 жовтня 2010 року), факт направлення відповіді розпорядника майна Боржника за результатом розгляду заяви з кредиторськими вимогами підтверджено квитанцією поштового відділення № 192 №9800 від 02 листопада 2010 року; Заявнику 6 (лист № 19 від 03 листопада 2010 року), факт направлення відповіді розпорядника майна Боржника за результатом розгляду заяви з кредиторськими вимогами підтверджено квитанцією поштового відділення № 192 №9942 від 04 листопада 2010 року та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, скріпленого печаткою 192 поштового відділення від 04 листопада 2010 року; Заявникам 4, 4-1 (лист № 20 від 04 листопада 2010 року), факт направлення відповіді розпорядника майна Боржника за результатом розгляду заяви з кредиторськими вимогами підтверджено квитанцією поштового відділення № 192 №9945 від 04 листопада 2010 року та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, скріпленого печаткою 192 поштового відділення від 04 листопада 2010 року.

Кредиторські вимоги Заявників 3, 4, 4-1, 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 23-1, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 31-1, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62, частина вимог заявника 33, не були визнані розпорядником майна Боржника, а заявників не було визнано конкурсними кредиторами з грошовими зобовязаннями до Боржника з таких мотивів. Відповідно до перелічених вище листіввідповідей адресованих перерахованим Заявникам (надалі за текстом - «Заявники-1»), з позиції Боржника, розпорядника майна Боржника, згідно норм ст. ст. 1, 15 Закону про банкрутство, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо саме грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), а боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами; в свою чергу грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України; в той час як у реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, виходячи з чого, розпорядник майна, дослідивши договори на підставі яких виникли права вимоги вказаних Заявників-1 до Боржника, згідно ч. 2 ст. 190 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що майнові права є неспоживною річчю, майнові права визнаються речовими правами, - дійшла висновку про те, що по-перше, заявлені Заявниками-1 вимоги, зокрема, зобовязання Боржника передати відповідні квартири відповідним заявникам за своїх характером не є грошовими згідно наведених правових норм; по-друге, такі договори з зазначеними Заявниками-1 є чинними, відносини між Боржником з Заявниками-1 не розривалися у встановленому порядку, відомості про розривання договорів у судовому порядку відсутні, зобовязання не припинялися, договори, на яких грунтуються кредиторські вимоги Заявників-1 є чинними та не містять зобовязань Боржника заплатити Заявникам-1 грошову суму, а тому дійшла висновку про відсутність підстав для виникнення грошових зобовязань та відсутність правових підстав визнання Заявників-1 (Заявників 3, 4, 4-1, 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 23-1, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 31-1, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62 та Заявника 33 частково, кредиторами Боржника і включення до реєстру вимог кредиторів Боржника. В свою чергу розпорядник майна наголошує на тому, що підприємницька діяльність Боржника не припинена і продовжує здійснюватися, і на підставі чинних договорів, на підставі яких виникли у Заявників-1 до Боржника речові права, - Боржник зобовязаний виконати свої зобовязання за цими договорами.

При цьому розпорядник майна підкреслює таке (Т. 19 у листавх-ідповідях, адресованих Заявникам 1).

Стосовно договорів купівлі-продажу майнових прав на квартири (Заявники 5, 26, 35, 36, 37), - посилаючись на норму ч. 2 ст. 190 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що майнові права є неспоживною річчю, майнові права визнаються речовими правами, - дійшла висновку про те, що, заявлені вказаними Заявниками вимоги за договором купівлі-продажу майнових прав, - зобовязання Боржника передати відповідні квартири відповідним заявникам за своїх характером не є грошовими згідно наведених правових норм. При цьому, розпорядник майна зазначає про те, що в разі ліквідації Боржника згідно норми ст. 26 Закону про банкрутство, майнові права на квартири до ліквідаційної маси Боржника не включаються, оскільки вони вже не належать останньому на праві власності на дату відкриття провадження у цій справі.

Стосовно укладених інвестиційних угод / договорів (Заявники 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 23-1, 24, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 31-1, 33, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62), де предметом договору виступала участь кредитора у фінансуванні будівництва обєкта нерухомості з метою отримання у власність квартири у новозбудованому будинку (обєкт інвестування шляхом внесення коштів на рахунок повіреного - АКБ «Київ»), розпорядник майна дійшла висновку про те, що, заявлені заявниками вимоги за інвестиційними угодами, де зобовязання боржника полягає у передачі кредитору за актом прийому-передачі готової квартири, - не є грошовим зобовязанням, так як кредитор в заявлених вимогах не вимагає від Боржника сплати грошей на свою користь, а фінансує за власні кошти будівництво квартири, а виходячи з ч. 2 ст. 190 Цивільного кодексу України, є речовим зобовязанням. При цьому, розпорядник майна зазначає про те, що в разі ліквідації Боржника згідно норми ст. 26 Закону про банкрутство, майнові права на квартири до ліквідаційної маси Боржника не включаються, оскільки вони вже не належать останньому на праві власності на дату відкриття провадження у цій справі.

Детально, всебічно дослідивши матеріали справи, в тому числі заяви про визнання кредиторами Заявників 3, 4, 4-1, 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 23-1, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 31-1, 35, 36, 37, 38, 39,40, 41,50, 57, 60, 62 з долученими до них документами, реєстр вимог кредиторів наданий розпорядником майна, копії листів останнього, адресованих відповідним з перелічених Заявникам-1 про результати розгляду заявлених вимог до Боржника, суд встановив, що вказаними Заявниками-1 заяви подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство, однак судом встановлено, що кредиторські вимоги Заявників 3, 4, 4-1, 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 23-1, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 31-1, 35, 36, 37, 38, 39,40, 41,50, 57, 60, 62 у відповідних сумах, що полягають у отриманні у власність відповідних квартир за які Заявниками було сплачено 100% їх вартості, заявлені вказаними Заявниками-1 в їх заявах та вимоги Заявників-1 щодо включення перелічених Заявників до реєстру кредиторів Боржника у цій справі, - не підлягають задоволенню, у звязку з чим, суд відмовляє у їх задоволенні повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1-3 п.п. 2.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого. Згідно зі статтею 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Частиною 1 п. 49 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року передбачено, що згідно з частиною шостою статті 14 Закону вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За змістом цієї норми до реєстру мають включатися визнані вимоги всіх конкурсних кредиторів, у тому числі безспірні вимоги кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство.

Частинами 1, 2 п. 74 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний розглянути скарги усіх кредиторів, щодо вимог яких були заперечення боржника та які не були включені розпорядником майна до реєстру, і за результатами їх розгляду вирішити питання про включення або не включення цих вимог до реєстру з визначенням їх розміру. За результатами попереднього засідання господарський суд виносить ухвалу про розмір визнаних судом вимог кожного із кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначає дату проведення зборів кредиторів. За змістом припису частини другої статті 14 Закону цією ж ухвалою господарський суд затверджує реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до п.п. 8.10. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, вимоги кредиторів до боржника, щодо визнання яких розпорядником майна чи іншими кредиторами подані заперечення, розглядаються господарським судом з викликом боржника, кредитора, вимоги якого оспорюються та інших кредиторів, що заявили заперечення стосовно цих вимог. Якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково. Про визнання чи відмову у визнанні вимог кожного кредитора судом виноситься ухвала.

Відповідно до абз. 1, 3 ч. 1, ч. 2, абз. 1 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обгрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Дослідивши детально заявлені вимоги кредиторів Заявників 5, 26, 35, 36, 37, кожен з яких з Боржником уклали договір купівлі-продажу майнових прав на квартири, зокрема,

Заявника 5 - ОСОБА_4., якою серед заявлених вимог до Боржника заявлено вимоги визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 1321650,00 грн., що полягає в отриманні у власність однокімнатної квартири № 63 в секції 1, розташованої у житловому будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_43 та включити її до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість виникла на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 27 грудня 2006 року, додаткової угоди від 03 грудня 2007 року № 1 до вказаного договору;

Заявника 26, - ОСОБА_27., яким серед заявлених вимог до Боржника заявлено вимоги визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 532 823,50 (пятсот тридцять дві тисячі вісімсот двадцять три гривні пятдесят коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 156 в секції В, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 26 сплачено 100% її вартості та включити його до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість виникла на підставі договору № 156-В купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 01 листопада 2006 року;

Заявника 35, - ОСОБА_35, якою серед заявлених вимог до Боржника заявлено вимоги визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 1808 300 грн., що полягає в отриманні у власність однокімнатної квартири № 72 в секції 1, розташованої у житловому будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_43 та включити її до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість виникла на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 78 від 22 листопада 2006 року; додаткової угоди № 1 від 05 грудня 2007 року до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 78 від 22 листопада 2006 року;

Заявника 36, - ОСОБА_36, яким серед заявлених вимог до Боржника заявлено вимоги визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 1130 880 грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 132, розташованої у житловому будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_43 та включити його до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість виникла на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 144 від 12 грудня 2006 року; додаткової угоди № 1 від 12 грудня 2007 року до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 144 від 12 грудня 2006 року;

Заявника 37, - ОСОБА_37., якою серед заявлених вимог до Боржника заявлено вимоги визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 1940 400 грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 167, розташованої у житловому будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_43 та включити її до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де як вказує Заявник 37, заборгованість виникла на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 181 від 20 грудня 2006 року, укладеного між Боржником та ОСОБА_65, паспорт серії НОМЕР_104; додаткової угоди № 1 від 04 грудня 2007 року до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 181 від 20 грудня 2006 року. Крім того, 25 жовтня 2010 року Заявником 37 було подано «уточнення»до заяви про визнання кредитором, де Заявник 37 вказує, що має й інші вимоги, які не були нею заявлені в заяві від 15 жовтня 2010 року, зокрема, які виникли на підставі договору № 163 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 12 лютого 2007 року, укладеного між Боржником та ОСОБА_66., які (майнові права на квартиру) були в наступному на підставі договору № В/163 про відступлення права вимоги від 15 березня 2010 року, укладеного між Заявником 37 та ОСОБА_66. відступлені Заявнику 37 та оплачені ОСОБА_66. у повному обсязі. ОСОБА_37. у вказаних уточненнях заявлено що Боржника вимоги в тому числі: визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 3810400,00 грн., що полягає в отриманні у власність квартир № 167 та № 151, розташованих у житловому будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_43 та включити її до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10. Суд звертає увагу на таке. Ухвалою господарського суду Київської області по цій справі від 18 жовтня 2010 року суд зобовязав Заявника 37 надати докази по справі, в тому числі належний доказ зміни свого прізвища, - оригінал та належним чином засвідчену копію свідоцтва про укладення шлюбу, який Заявником 37 суду на виконання зазначеної ухвали суду надано не було, в судове засідання заявник не зявився, про причини неявки в судове засідання суду не повідомив.

Розглянувши перелічені вимоги, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ч. 15 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, а кредитором юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно з цією статтею вказаного Закону, під грошовим зобов'язанням слід розуміти - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 04 червня 2004 року №05-5/1193, зокрема, п.п. 3.1.1., кредиторами у справі про банкрутство можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи, які мають у встановленому порядку підтверджені відповідними доказами грошові вимоги до боржника, вимоги щодо виплати заробітної плати, а також щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів); згідно абз. 1 п.п. 4.3. зазначених Рекомендацій, у вирішенні питання про визначення розміру вимог за грошовими зобовязаннями господарські суди мають враховувати, що частина 7 статті 1 закону визначає грошове зобовязання як зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

В свою чергу, відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Дослідивши заявлені вимоги Заявників 5, 26, 35, 36, 37 та долучені до заяв документи, в тому числі договори купівлі-продажу майнових прав укладені між Боржником та вказаними Заявниками, суд встановив, що предметом вказаних договорів купівлі-продажу майнових прав на квартиру, укладених вказаними Заявниками та Боржником є таке: продавець (яким виступає Боржник) продає, а покупець (яким виступає відповідний Заявник) покупає майнові права на квартиру (Обєкт) встановленою договором площею, яка будується в житловому будинку за відповідною адресою. Покупець за цим договором одержує майнові права Продавця на Обєкт, які належать останньому. Предметом договору є майнові права Продавця на Обєкт, які після набуття Покупцем їх у власність реалізуються шляхом набуття права власності на обєкт після введення будівництва в експлуатацію шляхом оформлення між Покупцем та Продавцем акту прийому-передачі готової квартири. Майнові права на обєкт за цим договором передаються Продавцем Покупцю шляхом підписання акта приймання-передачі майнових прав. Акт приймання-передачі підписується сторонами після проведення 100% оплати згідно відповідного пункту договору (п. 1. 1.1. - 1.3. 5, 35, 36, 37; п.п. 1.1.1 - 1.4. договору з заявником 37). Судом встановлено, що Заявниками 5, 26, 35, 36, а щодо частини вимог Заявника 37, - первісним кредитором ОСОБА_66. було сплачено 100% вартості майнових прав згідно умов відповідного пункту договору та на підставі відповідних актів приймання-передачі майнових прав на квартиру (відповідні квартири) до Заявників 5, 26, 35, 36, 37 перейшли майнові права на відповідні квартири, передбачені відповідними укладеними між Боржником та кожним з Заявників 5, 35, 36, 37, 26 договорами. Судом встановлено, що вищевказані договори, укладені між Боржником та Заявниками 5, 26, 35, 36, 37 є чинними, відомості про їх розірвання у встановленому законом та договором порядку відсутні та жодних доказів розірвання вказаних договорів у матеріалах справи немає, в тому числі відсутні докази розірвання договорів у судовому порядку. Таким чином, відповідно до ст. 1, ч. 15 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.п. 3.1.1., абз. 1 п.п. 4.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 04 червня 2004 року №05-5/1193, ст. 190 Цивільного кодексу України, заявлені вимоги Заявників 5, 26, 35, 36, 37 не є грошовими вимогами до Боржника за правовою природою, - а подані вказаними Заявниками документи не містять зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, в тому числі на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. В свою чергу право вимоги передачі відповідної квартири Заявнику не є грошовим зобовязанням та становить речове зобовязання.

Крім того, Заявниками 5, 26, 35, 36, 37 заявлено вимогу не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на відповідні квартири.

Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 26 Закону про банкрутство, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси …. Індивідуально визначені речі, що належать банкруту на підставі речових прав, крім права власності і повного господарського відання, не можуть бути включені до складу ліквідаційної маси Боржника.

На підставі вищенаведеного, судом встановлено, що майнові права на квартири станом на поточну дату (як і на дату подачі заяв Заявниками) вже передані Боржником Заявникам 5, 26, 35, 36, 37 у власність згідно умов відповідних договорів на підставі актів приймання-передачі укладених між Заявниками 5, 26, 35, 36, 37 та Боржником після 100% оплати згідно відповідного пункту договору. Відповідно, вказані майнові права не перебувають у власності Боржника та не можуть бути включені до ліквідаційної маси останнього.

Поряд з цим, Заявниками 5, 26, 35, 36, 37 заявлено вимоги стягнути з Боржника на їх користь державне мито в сумі 85,00 гривень та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн. Розглядаючи вказані вимоги кредиторів, суд звертає увагу на таке. Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити: виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Дослідивши подані вказаними Заявниками Заяви, судом встановлено, що Заявниками 5, 26, 35, 36, 37 не надано обґрунтування заявлених вимог стосовно стягнення з боржника 85 грн. мита в сумі 85,00 гривень та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн. Водночас, згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається: суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при відмові в позові - на позивача. Керуючись абз. 2 ч. 6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги відмову суду в задоволенні вимог 1, 2 Заявників 5, 26, 35, 36, 37 судові витрати, - державне мито в сумі по 85,00 гривень, плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі по 40,00 грн. покласти на кожного з Заявників 5, 26, 35, 36, 37.

Дослідивши детально заявлені вимоги кредиторів Заявників 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 23-1, 24, 27, 28, 29, 30, 31, 31-1, 38, 39, 40, 50, 57, 60, 62, частину вимог Заявника 33 (надалі разом за текстом «Заявники 1.1.»), кожен з яких з Боржником уклали інвестиційну угоду, та Заявників 25, 41 (надалі разом за текстом «Заявники 1.2.»), які уклали з Боржником інвестиційні договори з Боржником, зокрема,

Заявника 3 - ОСОБА_1., якою серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 355127,92 грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 281 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 3 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 3 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі інвестиційної угоди № 24-02-281 (про інвестування у житлове будівництво) від 10 серпня 2005 року; додаткової угоди № 1 від 29 серпня 2006 року до зазначеної інвестиційної угоди № 24-02-281;

Заявників 4, 4-1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3., якими серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати їх кредиторами Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторськими вимогами в сумі 247847 гривень 05 грн. (двісті сорок сім тисяч вісімсот сорок сім гривень 05 коп.), в т.ч. ПДВ 41307,84 грн. кожному, на загальну суму 495694,10 грн. (чотириста девяносто пять тисяч шістсот девяносто чотири гривні 10 коп.), в т.ч. ПДВ 82615,68 грн., що полягає в отриманні кожному у власність ? частини квартири № 230 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявниками 4 та 4-1 сплачено 100% її вартості та включити Заявників 4 та 4-1 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявниками виникла на підставі інвестиційної угоди № 40-02-230 (про інвестування у житлове будівництво) від 10 січня 2006 року;

Заявника 6 - ОСОБА_5., яким серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 434090,00 (чотириста тридцять чотири тисячі девяносто гривень 00 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 295 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 6 сплачено 100% її вартості та включити його до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі інвестиційної угоди № 27-02-295 (про інвестування у житлове будівництво) від 02 вересня 2005 року, додаткових угод № 1 від 27 жовтня 2005 року, № 2 від 21 листопада 2005 року та № 3 від 29 листопада 2005 року до вказаної інвестиційної угоди;

Заявника 7 ОСОБА_6, якою серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 444176,70 (чотириста сорок чотири тисячі сто сімдесят шість грн.70 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 325 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 7 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 7 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди №33-02-325 від 24 жовтня 2005 року;

Заявника 8 - ОСОБА_7., яким серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 302261,78 грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 261 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 8 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 8 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди №2-02-261 від 21 березня 2005 року;

Заявників 9, 9-1 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9., якими серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати Заявників 9, 9-1 кредиторами Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 443122,90 грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 225 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявниками 9 та 9-1 сплачено 100% її вартості та включити Заявників 9, 9-1 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявниками виникла на підставі Інвестиційної угоди №37-02-225 (про інвестування у житлове будівництво) від 12 січня 2006 року;

Заявника 10 - ОСОБА_10., якою серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 198189,15 грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 268 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 10 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 10 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди №14-02-268 (про інвестування у житлове будівництво) від 22 квітня 2005 року;

Заявника 11 - ОСОБА_11 якою серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 443872,80 грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 159 в секції В, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 11 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 11 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди №45-03-159 від 12 січня 2006 року;

Заявника 12 - ОСОБА_12., яким серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 308 234,35 (триста вісім тисяч двісті тридцять чотири гривні 35 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 59 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 12 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 12 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди №11-02-59 (про інвестування у житлове будівництво) від 06 квітня 2005 року, додаткової угоди № 1 від 02 жовтня 2006 року до Інвестиційної угоди №11-02-59 (про інвестування у житлове будівництво) від 06 квітня 2005 року; додаткової угоди від 07 квітня 2005 року до Інвестиційної угоди №11-02-59 (про інвестування у житлове будівництво) від 06 квітня 2005 року, згідно якої внесено зміни до угоди, згідно яких інвестор набуває майнові права на належний йому Обєкт інвестування (квартиру) з моменту виконання ним зобовязань згідно п. 4.4. Угоди, шляхом підписання між Інвестором, Товариством акту прийому-передачі майнових прав на Обєкт інвестування (квартиру), який (акт) був підписаний 29 вересня 2006 року Інвестором та Товариством;

Заявника 13 - ОСОБА_13., яким серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 196575,61 (сто девяносто шість тисяч пятсот сімдесят пять гривень шістдесят одна коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 277 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 13 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 13 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди №13-02-277 (про інвестування у житлове будівництво) від 13 квітня 2005 року;

Заявника 14 - ОСОБА_14., якою серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 196902,20 (сто девяносто шість тисяч девятсот дві гривні 20 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 248 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 14 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 14 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди №18-02-248 (про інвестування у житлове будівництво) від 06 травня 2005 року;

Заявника 15 - ОСОБА_15, яким серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 377408,00 грн. (триста сімдесят сім тисяч чотириста вісім гривень) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 286 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 15 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 15 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди №35-02-286 (про інвестування у житлове будівництво) від 02 листопада 2005 року; додаткової угоди № 2 від 30 січня 2006 року до вказаної Інвестиційної угоди № 35-02-286 від 02 листопада 2005 року; додаткової угоди № 4 від 06 березня 2006 року до вказаної Інвестиційної угоди № 35-02-286 від 02 листопада 2005 року; додаткової угоди № 1 від 17 січня 2006 року до вказаної Інвестиційної угоди № 35-02-286 від 02 листопада 2005 року; додаткової угоди № 3 від 13 лютого 2006 року до вказаної Інвестиційної угоди № 35-02-286 від 02 листопада 2005 року; додаткової угоди № 1 від 02 листопада 2005 року до вказаної Інвестиційної угоди № 35-02-286 від 02 листопада 2005 року, згідно якої внесено зміни до угоди, згідно яких інвестор набуває майнові права на належний йому Обєкт інвестування (квартиру) з моменту виконання ним зобовязань згідно п. 4.3. Угоди, шляхом підписання між Інвестором, Товариством та Забудовником акту прийому-передачі майнових прав на Обєкт інвестування (квартиру), який (акт) був підписаний 15 листопада 2007 року Інвестором та Товариством;

Заявника 16 - ОСОБА_16., яким серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 422 837,25 (чотириста двадцять дві тисячі вісімсот тридцять сім гривень двадцять пять коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 245 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 16 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 16 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди №26-02-245 (про інвестування у житлове будівництво) від 31 серпня 2005 року;

Заявника 17 - ОСОБА_17., яким серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 176 365,97 (сто сімдесят шість тисяч триста шістдесят пять гривень девяносто сім коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 228 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 17 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 17 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди №15-02-228 (про інвестування у житлове будівництво) від 21 квітня 2005 року;

Заявника 18 - ОСОБА_18., яким серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 486 855,60 (чотириста вісімдесят шість тисяч вісімсот пятдесят пять гривень 60 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 335 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 18 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 18 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди №42-02-335 (про інвестування у житлове будівництво) від 12 січня 2006 року;

Заявника 19 - ОСОБА_19., яким серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 183 185,60 (сто вісімдесят три тисячі сто вісімдесят пять гривень 60 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність ? частини квартири № 279 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 19 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 19 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди №38-02-279 (про інвестування у житлове будівництво) від 10 січня 2006 року;

Заявника 20 - ОСОБА_20. (до одруження згідно свідоцтва про шлюб, виданого 16 листопада 2007 року серії НОМЕР_103,- Фоміна М.В.), якою серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 183 185,60 (сто вісімдесят три тисячі сто вісімдесят пять гривень 60 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність ? частини квартири № 279 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 20 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 20 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість виникла на підставі Інвестиційної угоди №38-02-279 (про інвестування у житлове будівництво) від 10 січня 2006 року;

Заявника 22, - ОСОБА_22., якою серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою, що полягає в отриманні у власність квартири № 278 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 22 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 22 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди №26-02-278 (про інвестування у житлове будівництво) від 26 липня 2005 року;

Заявників 23, 23-1 - ОСОБА_23 та ОСОБА_24., якими серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати їх кредиторами Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторськими вимогами в сумі 191 388 гривень (сто девяносто одна тисяча триста вісімдесят вісім гривень), що полягають в отриманні у власність квартири № 267 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявниками 23 та 23-1 сплачено 100% її вартості та включити Заявників 23 та 23-1 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявниками виникла на підставі Інвестиційної угоди №22-02-267 (про інвестування у житлове будівництво) від 01 червня 2005 року;

Заявника 24 - ОСОБА_25., яким серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 365770,00 (триста шістдесят пять тисяч сімсот сімдесят гривень 00 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 246 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 24 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 24 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди №25-02-246 (про інвестування у житлове будівництво) від 23 серпня 2005 року;

Заявника 25 - ОСОБА_26., яким серед заявлених вимог заявлено вимогу визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 404 304 (чотириста чотири тисячі триста чотири гривні) грн., в тому числі ПДВ 67384 гривень, що полягає в отриманні у власність квартири № 262 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 25 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 25 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Договору № 1/Б-262 про відступлення права вимоги від 01 грудня 2006 року, укладеного між ТОВ «Регіон-Інвест», Заявником 25, Акціонерним комерційним банком «Київ»та на підставі інвестиційного договору № Б-262 від 25 грудня 2005 року, укладеного між Боржником та ТОВ «Регіон-Інвест»; додаткової угоди від 21 грудня 2006 року до Інвестиційного договору № Б-262 від 25 грудня 2005 року;

Заявника 27 - ОСОБА_28., яким серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 198 189,15 (сто девяносто вісім тисяч сто вісімдесят девять гривень пятнадцять коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 288 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 27 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 27 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди №21-02-288 (про інвестування у житлове будівництво) від 19 травня 2005 року;

Заявника 28 - ОСОБА_29., яким серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 441120,68 (чотириста сорок одна тисяча сто двадцять гривень шістдесят вісім коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 215 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 28 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 28 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди №24-02-215 (про інвестування у житлове будівництво) від 05 липня 2005 року, додаткової угоди № 1 від 04 квітня 2006 року до Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №24-02-215;

Заявника 29 - ОСОБА_30., яким серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 252000,00 (двісті пятдесят дві тисячі гривень 00 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 221 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 29 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 29 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди №4-02-221 (про інвестування у житлове будівництво) від 25 березня 2005 року, додаткової угоди № 1 від 15 квітня 2010 року до Інвестиційної угоди №4-02-221 від 25 березня 2005 року;

Заявника 30 - ОСОБА_31., якою серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою, що полягає в отриманні у власність квартири Боржника, за яку Заявником 30 сплачено 100% її вартості в сумі 177856,11 (сто сімдесят сім тисяч вісімсот пятдесят шість гривень 11 коп.) грн. та включити Заявника 30 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість виникла на підставі Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №7-02-227 від 04 квітня 2005 року;

Заявників 31, 31-1, - ОСОБА_32. та ОСОБА_33., якими серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати їх кредиторами Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторськими вимогами в сумі 390005,50 гривень (триста девяносто тисяч пять гривень 50 коп.), що полягає в отриманні у власність квартири № 266 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявниками 31 та 31-1 сплачено 100% її вартості та включити Заявників 31 та 31-1 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявниками виникла на підставі Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №28-02-266 від 06 вересня 2005 року;

Заявника 33 - ОСОБА_34., яким серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 1684 085 (один мільйон шістсот вісімдесят чотири тисячі вісімдесят пять гривень 00 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 204 в секції Г, у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_51, ділянка 14, за яку Заявником 33 сплачено 100% її вартості; включити Заявника 33 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість виникла на підставі Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №03-204 від 12 січня 2006 року;

Заявника 38 - ОСОБА_38., якою серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 1326858,50 грн. (один мільйон триста двадцять шість тисяч вісімсот пятдесят вісім гривень 50 коп.), що полягає в отриманні у власність квартири № 112 в секції Б, у будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_51, ділянка 14, за яку Заявником 38 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 38 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №04-112 від 12 січня 2006 року;

Заявника 39 - ОСОБА_39., яким серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 384 463,28 (триста вісімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят три гривні двадцять вісім коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 289 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 39 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 39 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №34-02-289 від 27 жовтня 2005 року, додаткової угоди № 1 від 15 березня 2006 року до Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №34-02-289 від 27 жовтня 2005 року; додаткової угоди № 1 від 06 червня 2006 року до Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №34-02-289;

Заявника 40 - ОСОБА_40., якою серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 187925,92 (сто вісімдесят сім тисяч девятсот двадцять пять гривень девяносто дві коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 258 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 40 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 40 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №6-02-258 від 01 квітня 2005 року;

Заявника 41 - ОСОБА_41, якою серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 по заборгованості в одержанні у власність Обєкту визначеного Основним Договором, за наступними характеристиками: квартира в АДРЕСА_51, ділянка 14, квартира №1, секція А, поверх 3, кількість кімнат 2, загальна площа 82,68 кв. м. вартістю 1074840,00 грн. та включити Заявника 41 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі договору № 1/1-А про відступлення права вимоги від 08 грудня 2006 року, укладеного між Заявником 41 та ТОВ «Інвестгарант», який виступив первісним кредитором за вказаним договором, а заявник 41, - новим кредитором; додаткової угоди № 2 від 21 грудня 2006 року до Інвестиційного договору № 9 від 26 грудня 2005 року; Інвестиційного договору (про інвестування у житлове будівництво) №9 від 26 грудня 2005 року, укладеного між Боржником та ТОВ «Інвестгарант»; додаткової угоди № 1 від 04 січня 2006 року до інвестиційного договору № 9 (про інвестування у житлове будівництво»від 26 грудня 2005 року;

Заявника 50 - ОСОБА_43., якою серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 483725,00 (чотириста вісімдесят три тисячі сімсот двадцять пять гривень 00 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 265 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 50 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 50 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди №30-02-265 (про інвестування у житлове будівництво) від 28 вересня 2005 року;

Заявника 57 - ОСОБА_44., якою серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 133084,68 (сто тридцять три тисячі вісімдесят чотири гривні 68 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 74 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 57 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 57 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №5-02-74 від 07 березня 2005 року;

Заявника 60 - ОСОБА_47., якою серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 376627,60 (триста сімдесят шість тисяч шістсот двадцять сім гривень 60 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 269 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 60 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 60 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди №29-02-269 (про інвестування у житлове будівництво) від 05 вересня 2005 року;

Заявника 62 - ОСОБА_48., якою серед заявлених вимог заявлено вимоги визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 461539,00 (чотириста шістдесят одна тисяча пятсот тридцять девять гривень) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 315 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку Заявником 62 сплачено 100% її вартості та включити Заявника 62 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, де заборгованість Боржника перед заявником виникла на підставі Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №36-02-315 від 21 грудня 2005 року; додаткової угоди № 1 від 30 березня 2006 року до Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) № 36-02-315, додаткової угоди № 2 від 06 квітня 2006 року до Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) № 29 02269, додаткової угоди № 2 від 06 квітня 2006 року до Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) № 36-02-315, додаткової угоди № 3 від 05 червня 2006 року до Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №36-02-315,

суд, дослідивши заявлені вимоги перелічених Заявників 1.1. та долучені до заяв документи, в тому числі вищеперелічені інвестиційні угоди (про інвестування у житлове будівництво) укладені між Боржником та вказаними Заявниками 1.1. (надалі за текстом «Угоди», які за змістом є однотипними), надані розпорядником майна разом з Боржником обґрунтування підставі відхилення вимог Заявників, інші матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Суд бере до уваги те, що розпорядником майна Боржника Мілютіною Л.В. було надано повідомлення № 318, в якому розпорядник майна повідомила про те, що вона передає суду копії заяв з вимогами до Боржника ОСОБА_69. та ОСОБА_70, які надали свої заяві їй, однак до суду вказані особи свої заяви не направляли. З метою здійснення обєктивного, повного та всебічного розгляду справи, суд бере до уваги вимоги вказаних осіб до Боржника.

Судом встановлено, що між кожним з Заявників 1.1. - Заявниками 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 23-1, 24, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 31-1, 33, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62 (разом «Заявники 1.1.») та Боржником були укладені відповідні вищеперелічені інвестиційні угоди (з заявниками 25, 41, 50 - договори), згідно яких Заявники виступили Інвесторами, Боржник, - «Товариством», а третя особа 1, - ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ», - «повіреним», відповідно до умов яких: предметом угоди є участь Інвестора, відповідного Заявника, у фінансуванні будівництва Обєкта нерухомості з метою отримання у власність квартири у новозбудованому будинку (Обєкт інвестування) шляхом внесення коштів на рахунок повіреного; Інвестори - Заявники здійснюють фінансування капітальних вкладень (інвестують) в житло, що будується, по поточній на момент інвестування вартості вимірної одиниці площі (1 м. кв) (п.п. 1.1., 1.2. Угод). Умовами Угод встановлено: право Інвестора після введення обєкту в експлуатацію отримати від Товариства - Боржника відповідну квартиру по акту прийому-передачі за умови інвестування у 100 % загальної площі відповідної квартири; право Інвестора на отримання довідки про інвестування площі квартири, вкладаючи свої кошти на інвестування у будівництво житла (п.п. 2.1.1., 2.1.2. (окрім Заявників 9., 9-1)), та кореспондуючий обовязок Товариства Боржника надати таку довідку (п.п. 3.2.4. / 3.2.2. Угод); поряд з цим, Угоди передбачають право Інвестора відмовитись від інвестування шляхом дострокового розірвання Інвестиції угоди (п.п. 2.1.4 /2.1.5 Угод); а частина Угод, в тому числі, укладених Заявниками 4,4-1, 6-12, 14-16, 18, 22, 27-31, 39, 40, 57, 60, 62 прямо передбачає право Інвестора переуступити право вимоги за Угодою на користь третіх осіб за згоди Товариства. Відповідно до умов Угоди (п. 3.1.1), Інвестор зобовязаний оплатити вартість інвестування квартири згідно умов відповідної Угоди, відповідно до угоди (3.1.1. Угод), в свою чергу Товариство, - Боржник зобовязаний після введення будинку (в частині Угод, в тому числі укладених з Заявниками 4-1, 9, 9-1, 11, 34, 38, - протягом 1 місяця з моменту введення Обєкту в експлуатацію) в експлуатацію, за умови дотримання умов по оплаті відповідної квартири, передати Обєкт інвестування, що буде відповідати вимогам проектно-кошторисної документації та Державних будівельних норм України по акту прийому-передачі Інвестору, відповідному Заявнику та надати йому необхідні документи для подальшого оформлення Обєкту інвестування у власність (п.п. 3.2.1. Угод). Крім того, Угодами встановлено право Інвестора відмовитись від інвестування шляхом дострокового розірвання Угод. Таким чином, згідно умов Угод, зобовязанням Боржника взятим перед Заявниками є передача відповідному Заявнику Обєкту інвестування - відповідної квартири, після введення будинку в експлуатацію за умови дотримання Заявниками умов по оплаті відповідної квартири, - по акту прийому-передачі Інвестору, а також у передачі відповідному Заявнику необхідних документів для оформлення Обєкту інвестування у власність.

В свою чергу п.п. 3.1.4. Угоди, укладеної з Заявниками 9, 9-1, передбачено, що після вводу будинку в експлуатацію, заявники 9, 9-1 протягом місяця повинні здійснити остаточні розрахунки згідно умов угоди та прийнято Обєкт по акту, якими (заявниками) профінансовано будівництво квартири згідно наданих копій платіжних документів на суму 455736,58 грн., де оплата коштів вже підтверджена довідкою про інвестування загальної площі квартири від 02 червня 2006 року, підписана Боржником та Третьою особою 1.

Крім того, судом встановлено, що стосовно Заявника 25, - спочатку між Боржником та товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест»було укладено інвестиційній договір на умовах, згідно яких Інвестор (ТОВ «Регіон-Інвест») за рахунок власних або / та запозичених коштів здійснює інвестування квартири (далі Обєкт) у будинку, що будується; після проведення технічної інвентаризації Обєкту протягом 3 днів після виконання Інвестором обовязків по оплаті, передати Обєкт інвестору; при цьому кредиторські вимоги Заявника 25 виникли безпосередньо на підставі договору про відступлення права вимоги за інвестиційним договором, раніш укладеним між Боржником та товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест», де Заявнику було передано акти прийому-передачі майнових прав, укладені між первісним кредитором та Боржником.

Стосовно Заявника 41, - спочатку між Боржником та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант» було укладено інвестиційний договір на вищевказаних аналогічних інвестиційним угодам, до якого 04 січня 2006 року було внесено зміни, в тому числі згідно яких після проведення технічної інвентаризації Обєкту протягом 3 днів після виконання Інвестором обовязків по оплаті, передати Обєкт інвестору (п.п. 3.2.7.), при цьому кредиторські вимоги Заявника 41 виникли безпосередньо на підставі договору про відступлення права вимоги за інвестиційним договором, раніш укладеним між Боржником та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант», де Заявнику було передано акт прийому-передачі майнових прав, укладений між первісним кредитором та Боржником.

Судом встановлено, що Заявниками 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 23-1, 24, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 31-1, 33, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62 здійснено 100% оплати вартості Обєків інвестування по відповідним угодам вище переліченим угодам, укладеним мід Боржником та кожним з вказаних Заявників.

Частинами 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено, що вищевказані Угоди, укладені між Боржником та Заявниками 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 23-1, 24, 27, 28, 29, 30, 31, 31-1, 33, 38, 39, 40, 50, 57, 60, 62 та Повіреним, та договори, укладені між Заявниками 25, 41, ТОВ «Регіон-Іневст», ТОВ «Інвестгарант»- відповідно та Боржником, станом на поточну дату згідно наявних матеріалів справи є чинними, жодні відомості про їх розірвання у встановленому законом та Угодами порядку відсутні та жодних доказів розірвання вказаних Угод у матеріалах справи немає, в тому числі відсутні жодні докази розірвання Угод у судовому порядку. Відсутні докази того, що хоча б один з перелічених Заявників, у яких Угодами передбачено таке право, скорився своїм правом на відмову від інвестування шляхом дострокового розірвання Інвестиційної угоди.

Відповідно до ч. 15 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Відповідно до Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 червня 2004 року №05-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, п.п. 3.1.1., кредиторами у справі про банкрутство можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи, які мають у встановленому порядку підтверджені відповідними доказами грошові вимоги до боржника, вимоги щодо виплати заробітної плати, а також щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів); згідно абз. 2 п.п. 4.3. зазначених Рекомендацій, у вирішенні питання про визначення розміру вимог за грошовими зобовязаннями господарські суди мають враховувати, що частина 7 статті 1 закону визначає грошове зобовязання як зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до абз. 1 ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку.

Абзацами 1, 4 ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство встановлено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

На підставі вищенаведеного, керуючись нормами ст. 1, абз. 1 ч. 9 ст. 13, ч. 15 ст. 11, абз. 1, 4 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.п.п 3.1.1. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 04 червня 2004 року №05-5/1193, ст. ст. 190, 651, 654 Цивільного кодексу України, заявлені вимоги Заявників 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 23-1, 24, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 31-1, 33, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62, (що полягають у визнанні їх кредиторами Боржника у цій справі з кредиторською вимогою, вираженій у відповідній заявленій сумі кожним Заявником, що полягає в отриманні у власність проінвестованої кожним з Заявників відповідної квартири та включенні Заявників до реєстру вимог кредиторів Боржника), - не є грошовими вимогами вказаних Заявників 1.1. до Боржника за правовою природою, - а подані Заявниками 1.1. документи, в тому числі - Угоди не містять зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, в тому числі на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. В свою чергу права вимоги передачі відповідної квартири не є грошовим зобовязанням та становить речове зобовязання. Виходячи та на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що вказана вимога Заявників 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 23-1, 24, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 31-1, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62 не є грошовими, виходячи з чого, їх вимоги щодо визнання їх кредиторами Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторськими вимогами, які полягають у передачі кожному з Заявників 1.1. відповідної квартири, за яку ними сплачено 100% її вартості та включити їх до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 не підлягають задоволенню; Заявники не є кредиторами у цій справі у розумінні Закону про банкрутство та не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника.

Стосовно вимог Заявника 33 ОСОБА_34., - визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 1684 085 (один мільйон шістсот вісімдесят чотири тисячі вісімдесят пять гривень 00 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 204 в секції Г, у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_51, ділянка 14, за яку Заявником 33 сплачено 100% її вартості; визнати його кредитором Боржника з його кредиторською вимогою в сумі 315273,01 грн., що полягає у збитках, що були завдані внаслідок невиконання боржником умов Інвестиційної угоди № 03-204 (про інвестування у житлове будівництво) від 12 січня 2006 року; включити Заявника 33 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, суд встановив наступне. Стосовно першої вимоги, - визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою в сумі 1684 085 (один мільйон шістсот вісімдесят чотири тисячі вісімдесят пять гривень 00 коп.) грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 204 в секції Г, у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_51, ділянка 14, за яку Заявником 33 сплачено 100% її вартості, - на підставі вищенаведеного, керуючись нормами абз. 1 ч. 9 ст. 13, ст. 1, ч. 15 ст. 11, абз. 1, 4 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.п.п 3.1.1. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 04 червня 2004 року №05-5/1193, ст. ст. 190, 651, 654 Цивільного кодексу України, в звязку з тим, що вище вже суд встановив, що така вимога не є грошовою, в частині цієї вимоги, суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги Заявника 33, яке в цій часті є повністю аналогічною за змістом вищерозглянутим вимогам Заявників 1.1.. Стосовно вимоги визнати його кредитором Боржника з його кредиторською вимогою в сумі 315273,01 грн., що полягає у збитках, що були завдані внаслідок невиконання Боржником умов Інвестиційної угоди № 03-204 (про інвестування у житлове будівництво) від 12 січня 2006 року та відповідно включити Заявника 33 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, судом встановлено таке.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство, вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до листа № 35 від 05 листопада 2010 року розпорядник майна Боржника повідомив Заявника 33 про те, що боржником та розпорядником майна визнано частково вимоги Заявника 33 у сумі 315398,01 грн. (Т. 19), що полягають у 125,00 грн. витрат на оплату державного мита у сумі 85,00 грн. та 40,00 грн. витрат за оплату внесення інформації Єдиної бази інформації щодо кредитора, які підлягають задоволенню у першу чергу та 315273,01 грн. сума заявлених збитків Заявника 33 як відшкодування збитків - відсотків за користування кредитором отриманим Заявником 33 для забезпечення виконання укладеної Інвестиційної угоди, які нараховано за прострочення сплати кредиту внаслідок порушення Боржником умов угоди щодо строків введення профінансованої квартири в експлуатацію. Дослідивши вказану вимогу Заявника 33 та позицію Боржника, розпорядника майна, суд встановив, що вказана Інвестиційна угода № 02-204 (про інвестування у житлове будівництво) від 12 січня 2006 року є належним чином укладеною, чинною; суд визнає кредитором Боржника з його кредиторською вимогою у сумі 315398,01 грн., яка складається з: 125,00 грн. - сума витрат на оплату державного мита у розмірі 85,00 грн. та 40,00 грн. витрат за оплату внесення інформації Єдиної бази інформації щодо кредитора, які відповідно до п.п. «г»п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів та задоволенню у першу чергу та 315273,01 грн. сума заявлених збитків Заявника 33, які відповідно до ст. 31 Закону про банкрутство, підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів та підлягають задоволенню у шосту чергу. Вимога Заявника 33 стосовно невкючення до ліквідаційної маси майнових прав на квартиру № 204 в секції Г, в житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_51, ділянка 14, - розглянута судом нижче.

Розглядаючи вимоги Заявників 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 23, 23-1, 24, 25, 27, 28, 29, 31, 31-1, 33, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62 стосовно не включення майнових прав на відповідні квартири до ліквідаційної маси Боржника, за які Заявниками сплачено 100% від їх вартості, судом встановлено таке. Розглянувши вказану вимогу вказаних Заявників, розпорядник майна Боржника надала суду листи-відповіді за результатами розгляду Боржником разом з розпорядником майна заявлених вимог Заявників, в тому числі й тієї, що розглядається (Т. 19), згідно яких розпорядник майна повідомляє: «У випадку ліквідації боржника відповідно до ст. 26 Закону про банкрутство майнові права (на відповідну квартиру кожного з перерахованих Заявників) до ліквідаційної маси боржника не включаються, оскільки вже не належать йому на праві власності, володіння, користування, повного господарського відання на дату відкриття провадження у справі про банкрутство.». Крім того, 09 серпня 2011 року в судовому засіданні на виконання вимог ухвал суду по цій справі, зокрема від 24 листопада 20101 року, розпорядник майна за результатами проведеної нею роботи, аналізу фінансово-господарських документів Боржника надала інформаційний лист № 320 від 09 серпня 2011 року, в якому вказала, з посиланням на норму п.п. 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», згідно якої інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України, - розпорядник майна, підтвердила факт, що майнові права на відповідні квартири в будинках, що будуються за адресою: АДРЕСА_42, за адресою: АДРЕСА_51, ділянка 14, за адресою: АДРЕСА_56 у Печерському районі Боржник передав Заявникам у справі на підставі актів прийому-передачі майнових прав, оскільки Боржник як субєкт інвестиційної діяльності інвестор відповідно до п.п. 3 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність»за власним рішенням право володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результати їх здійснення може передати іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. До вказаного інформаційного листа, розпорядником майна долучено копії актів прийому-передачі майнових прав на про інвестовані квартири: 1) між Боржником та Заявниками 9, 9-1 (ОСОБА_8., ОСОБА_9.) від 30 липня 2008 року на квартиру № 225 за будівельною адресою: АДРЕСА_42, площею 105, 38 м.кв., секція Б; 2) між Боржником та Заявником 12 (ОСОБА_12) від 29 вересня 2006 року на квартиру № 59 за будівельною адресою: АДРЕСА_42, площею 88,07 м.кв., секція Б; 3) між Боржником та ОСОБА_67 від 18 липня 2007 року на квартиру № 294 за будівельною адресою: АДРЕСА_42, площею 46,68 м.кв. (секція Б); 4) між Боржником та Заявником 40 (ОСОБА_40) від 19 липня 2007 року на квартиру № 258 за будівельною адресою: АДРЕСА_42, площею 48,11 м.кв., секція Б; 5) між Боржником та Заявником 57 (ОСОБА_44.) від 20 липня 2007 року на квартиру № 74 за будівельною адресою: АДРЕСА_42, площею 46,68 м.кв.,секція Б.; 6) між Боржником та Заявниками 4, 4-1 (ОСОБА_12., ОСОБА_3.) від 23 липня 2007 року на квартиру № 230 за будівельною адресою: АДРЕСА_42, площею 109,91 м.кв.,секція Б.; 7) між Боржником та Заявниками 31, 31-1 (ОСОБА_32., ОСОБА_33) від 14 серпня 2007 року на квартиру № 266 за будівельною адресою: АДРЕСА_42, площею 88,07 м.кв.,секція Б.; 8) між Боржником та Заявником 21 (ОСОБА_60.) від 12 серпня 2007 року на квартиру № 247 за будівельною адресою: АДРЕСА_42, площею 46,68 м.кв.,секція Б.; 9) між Боржником та Заявником 27 (ОСОБА_28) від 17 липня 2007 року на квартиру № 288 за будівельною адресою: АДРЕСА_42, площею 48,11 м.кв.,секція Б.; між Боржником та Заявником 16 (ОСОБА_16.) від 23 листопада 2007 року на квартиру № 245 за будівельною адресою: АДРЕСА_42, площею 105,38 м.кв.,секція Б.; 10) між Боржником та Заявником 11 (ОСОБА_11) від 12 жовтня 2007 року на квартиру № 159 за будівельною адресою: АДРЕСА_42, площею 88,07 м.кв.,секція В.;

Детально дослідивши матеріали справи, в тому числі заяви Заявників 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 23, 23-1, 24, 25, 27, 28, 29, 31, 31-1, 33, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62 з доданими до них документами, беручи до уваги долучені судові рішення інших судів, дослідивши позицію Боржника, розпорядника майна Боржника та долучені останнім документи, суд дійшов наступних висновків. Так, всі досліджені інвестиційні Угоди, були укладені між вказаними Заявниками 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 23, 23-1, 24, 25, 27, 28, 29, 31, 31-1, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62 (Заявники 1.1.,) та Заявником 33, в період з 07 березня 2005 року по 12 січня 2006 року. В даний період часу правовою основою регулювання відносин інвестиційних угод виступали норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про інвестиційну діяльність»в редакціях що діяли станом на дату укладення відповідної інвестиційної угоди, зокрема, стосовно Заявників 8, 29, 57, - в редакції Закону від 23 грудня 2004 року, та для інших Заявників, - в редакції Закону від 25 березня 2005 року (яка діяла до 14 січня 2006 року); норми Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», в редакції, що була чинна станом на укладення угод, - від 19 червня 2003 року, яка діяла до 14 січня 2006 року (до змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 15 грудня 2005 року №3201-IV, які набули чинності 14 січня 2006 року). Суд звертає увагу на те, що саме змінами до Закону України «Про інвестиційну діяльність»внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 15 грудня 2005 року №3201-IV, які набули чинності 14 січня 2006 року було встановлено, що «Об'єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких об'єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості». Тобто на Угоди між Заявниками 1.1., Заявником 33 та Боржником укладались до набрання чинності зазначеними змінами, що має істотне значення при розгляді цієї справи.

Частиною 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність», умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.

Таким чином, вказані зміни набули чинності 14 січня 2006 року та не поширюють свою дію на відносини Заявників 1.1., Заявника 33 та Боржника, які виникли на підставі укладених Інвеститційних угод, так як виникли на підставі Інвестиційних угод, укладених до набуття чинності казаними змінами та норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 15 грудня 2005 року №3201-IV, не мають зворотної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність»(в ред. від 23 грудня 2004 року, від 25 березня 2005 року), об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права; п.п. 1, 2 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави; інвесторами є суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування; Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Згідно ч. 1 ст. 6, п. 2 ст. 7 вказаного Закону, відносини, що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності на Україні, регулюються цим Законом, іншими законодавчими актами України; інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів. Відповідно до п.п. 3., 5 ст. 7 зазначеного Закону, за рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів. Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність»встановлено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 10 зазначеного Закону, інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок: власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо).

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 3 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Детально дослідивши матеріали справи, в тому числі установчі документи Боржника, інвестиційні угоди, договори, судом встановлено, що Інвестиційні угоди, укладені між Заявниками 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 23, 23-1, 24, 25, 27, 28, 29, 31, 31-1, 33, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62 та Боржником, інвестиційні договори, укладені між Заявниками 252, 41 та Боржником, - є укладеними (належним чином, сторони досягли згоди з усіх істотних умов), чинними, в тому числі особи, які укладали Інвестиційні угоди від імені Боржника були належним чином уповноважені, які були правомочними на дату укладення інвестиційних угод укладати відповідні Інвестиційні угоди; посадові особи Боржника були належним чином призначені. Зокрема, директором Боржника за період з 07 березня 2005 року по 12 січня 2006 року була Іллічова І.В., яка діяла на підставі статуту Боржника в редакції, затвердженій Протоколом № 1 Зборів Учасників Боржника від 14 травня 2004 року та зареєстрованій 18 травня 2004 року, згідно п.п. 6.17.2. якого директор уповноважений без доручень здійснювати всі дії від мені Товариства; водночас інші положення статті 6 Статуту Боржника у цій редакції, не містить обмежень правомочності підписання директором правочинів. Факт призначення Іллічової І.В. на посаду директора Боржника підтверджено Протоколом № 5 зборів учасників Боржника від 06 жовтня 2004 року (яка перебувала на цій посаді до 14 листопада 2007 року).

Судом встановлено, що вищевказані договори, укладені між Боржником та Заявниками є чинними, відомості про їх розірвання у встановленому законом та договором порядку відсутні та жодних доказів розірвання вказаних договорів у матеріалах справи немає, в тому числі у формі, передбаченій ст. 654 Цивільного кодексу України; відсутні докази розірвання договорів у судовому порядку.

Згідно документів та пояснень долучених до матеріалів справи розпорядником майна, спорудження будівників, у фінансуванні яких брали участь інвестори Заявники 1.1., Заявник 33 з метою отримання у власність квартир - Обєктів інвестування шляхом внесення коштів на рахунок повіреного здійснювалось:

-будинку за адресою: на розі АДРЕСА_56, ВАТ Автомобільна компанія «Укртратс»;

-будинку за адресою: АДРЕСА_51, ділянка 14, - товариством з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд»;

-житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_42, - товариством з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд».

Згідно з матеріалами справи, майнові права на квартири № 132, 151, 46, 167 на розі вулиць АДРЕСА_51 були передані від ВАТ Автомобільна компанія «Укртранс»Боржнику, що підтверджено двома актами приймання-передачі майнових прав на квартири від 19 листопада 2007 року б/№. Також в письмових поясненнях розпорядника майна від товариства з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд»Боржнику на підставі укладених між ними інвестиційних договорів було передано майнові права на квартири, зокрема, - по вул. Старонаводницькій на підставі інвестиційного договору № 3 на будівництво житлового будинку, - майнові права на 18 квартир, по АДРЕСА_42 на підставі інвестиційних договорів № № 4, 5, 6, майнові права на 66 квартир, загальною площею 5267,68 м. кв.

Поряд з цим, судом встановлено, що Заявниками 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 23, 23-1, 24, 25, 27, 28, 29, 31, 31-1, 33, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62, - кожним з них було виконано свої інвестиційні зобовязання належним чином та в повному обсязі, - сплачено сто відсотків вартості Обєкта інвестування, відповідних квартир, що підтверджено Довідками про інвестування площі квартири, виданими Боржником відповідним Заявникам, засвідчені повіреним (АКБ «Київ»).

Крім того, відповідно до матеріалів справи, зокрема,

-згідно рішення Святошинського районного суду м. Києва у справі № 2-2992-1/07, 2-201-1/08, визнано право власності на обєкт будівництва - житловий комплекс з будованими-прибудованими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_42: за Заявником 57 ОСОБА_44. в частині однокімнатної квартири № 74, загальною площею 46,68 м.кв., що розташована на 10 поверсі секції «Б»; за Заявником 40 ОСОБА_40 в частині однокімнатної квартири № 258 загальною площею 48,11 кв.м., що розташована на 7 поверсі секції «Б»; ОСОБА_2. в частині 50% від трьохкімнатної квартири № 230 загальною площею 109,91 кв.м., що розташована на 4 поверсі секції «Б», ОСОБА_3 в частині 50% від трьохкімнатної квартири № 230 загальною площею 109,91 кв.м., що розташована на 4 поверсі секції «Б»; крім того, Заявниками 4, 4-1 надано Реєстраційне посвідчення № 010303 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна, яким посвідчено, що кв. 230, розташована по АДРЕСА_42, секція Б зареєстрована за ОСОБА_2 ? частина, ОСОБА_3, - ? частина на праві власності на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 січня 2008 року; крім того, в зазначеному судовому рішенні Святошинського районного суду м. Києва (а.р. 3), судом встановлено, що за актом приймання-передачі були передані майнові права (позивачам, в т.ч. вищевказаними заявниками 4, 4-1, 40, 57) на спірні квартири. Спір у справі № 2-201-1/08, № 2-2992-1/07 розглядався за участю вказаних Заявників, Боржника, який виступав Відповідачем у справі та ТОВ «Київвисотбуд», який виступав третьою особою у справі; при розгляді справи № 2-201-1/08, № 2-2992-1/07 ТОВ «Капіталоінвест»як Відповідач у вказаній справі позов визнав повністю, проти задоволення позовних вимог не заперечував. При розгляді кредиторських вимог Заявників 4, 4-1, 40, 57 жодних доказів скасування зазначеного судового рішення, заперечення від учасників провадження не надійшло; дійсність та справжність судового рішення жодним з учасників провадження під сумнів не ставилось.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України, Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Окрім того, стосовно Заявника 40, - судом встановлено, що 19 липня 2007 року на підставі акту прийому-передачі майнових прав Боржником було передано, а Заявником 40 ОСОБА_40 прийнято майнові права на квартиру № 258, розташовану у будинку № АДРЕСА_42, площею 48,11 м. кв.;

-між Боржником та Заявником 57ОСОБА_44. 20 липня 2007 року було укладено акт приймання-передачі майнових прав, згідно якого майнові права на квартиру № 74 розташовану по АДРЕСА_42, секція Б площею 46,68 м. кв. було передано Боржником Заявнику 57;

-між Боржником та Заявником 16 ОСОБА_16. 23 листопада 2007 року було укладено акт приймання-передачі майнових прав, згідно якого майнові права на квартиру № 245 розташовану по АДРЕСА_42, секція Б площею 105,38 м. кв. було передано Боржником Заявнику 16; крім того, рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі №2-251-1/08, 2/3212-1/07 від 17 липня 2008 року було визнано за Заявником 16 майнові права на обєкт незавершеного будівництва в частині трьохкімнатної квартири № 245 загальною площею 105,38 кв.м., розташовану по АДРЕСА_42, секція Б. Боржник який виступав Відповідачем у справі, позов визнав.

-відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва у справі № 2-1308-1/08 від 02 квітня 2008 року за позовом заявника 6 до Боржника, за Заявником 6 було визнано право власності на квартиру № 295, площею 105,38 м. кв., що знаходиться на 11 поверсі буд. АДРЕСА_42. Представник Відповідача за рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі № 2-1308-1/08 від 02 квітня 2008 року (Боржника у цій справі) позов повністю визнав (до матеріалів справи долучено журнал внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень на зазначену квартиру № 295);

-на підставі додаткової угоди до Інвестиційної угоди №11-02-59 (про інвестування у житлове будівництво) від 06 жовтня 2005 року, укладеної між Заявником 12 і Боржником 07 квітня 2005 року та довідки про інвестування загальної площі квартири від 29 вересня 2006 року, видану Заявнику 12 Боржником та повіреним, майнові права на Обєкт інвестування, яким є квартира № 59, розташована у будинку № АДРЕСА_42, площею 88,07 м. кв. перейшли до Заявника 12 ОСОБА_12., що підтверджено також актом прийому-передачі майнових прав від 29 вересня 2006 року, укладеним між Боржником та Заявником 12; рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі №2-3243 2007 р. від 06 серпня 2007 року за Заявником 12 визнано право власності на обєкт будівництва - квартиру № 59 за будівельною адресою АДРЕСА_42, секція Б; до матеріалів справи долучено реєстраційне посвідчення № 030718 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна, яке посвідчує, що кв. 59, розташована в АДРЕСА_42 зареєстрована за ОСОБА_12. на праві приватної власності на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2007 року;

-30 липня 2008 року на підставі акту прийому-передачі майнових прав Боржником було передано, а Заявниками 9, 9-1 ОСОБА_8. та ОСОБА_9. прийнято майнові права на квартиру № 225, розташовану у будинку № АДРЕСА_42, площею 105,38 м. кв.; крім того, відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва у справі № 2-3328/2008 р. від 02 жовтня 2008 року, за кожним з Заявників 9, 9-1 визнано майнові права та право власності на ? частину трьокімнатної квартири № 225, загальною площею 105,38 кв.м., що розташована на 4 поверсі у житловому будинку № АДРЕСА_42;

-20 листопада 2007 року на підставі акту прийому-передачі майнових прав Боржником було передано, а Заявником 22 ОСОБА_22 прийнято майнові права на квартиру № 278, розташовану у будинку № АДРЕСА_42, площею 48,11 м. кв.;

-14 серпня 2007 року на підставі акту прийому-передачі майнових прав Боржником було передано, а Заявниками 31, 31-1 ОСОБА_33, ОСОБА_32. прийнято майнові права на квартиру № 266, розташовану у будинку № АДРЕСА_42, площею 88,07 м. кв.; рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі № 2-1345-1/08 від 05 травня 2008 року визнано за кожним з Заявників 31, 31-1 майнові права на обєкт інвестування в частині ? квартири № 266, загальною площею 88,07 м.кв., в житловому будинку Б по АДРЕСА_42; Представник відповідача (ТОВ «Капітлоінвест») з позовом погодився;

-між Боржником на Заявником 3 ОСОБА_1. 11 грудня 2007 року було укладено акт приймання-передачі майнових прав, згідно якого майнові права на квартиру № 281 розташовану по АДРЕСА_42, секція Б площею 86,77 м. кв. було передано Боржником Заявнику 3;

-між Боржником на Заявником 11 ОСОБА_11 12 жовтня 2007 року було укладено акт приймання-передачі майнових прав, згідно якого майнові права на квартиру № 159 розташовану по АДРЕСА_42, секція В площею 88,07 м. кв. було передано Боржником Заявнику 11; рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі №2-1673-1/08 від 21 травня 2008 року визнано за ОСОБА_11 майнові права на обєкт інвестування в частині двокімнатної квартири № 159, загальною площею 99,07 м.кв., що розташована на 18 поверсі секції В по АДРЕСА_42;

-відповідно до додаткової угоди № 1 до Інвестиційної угоди № 35-02-286 (про інвестування у житлове будівництво) від 02 листопада 2005 року, було встановлено, що інвестор набуває майнові права на належний йому Обєкт інвестування (квартиру) з моменту виконання ним зобовязань згідно п.п. 4.3. цієї Угоди, шляхом підписання між інвестором, товариством та Забудовником акту приймання-передачі майнових прав на Обєкт інвестування (квартиру); між Боржником на Заявником 15 ОСОБА_15 15 листопада 2007 року було укладено акт приймання-передачі майнових прав, згідно якого майнові права на квартиру № 286 розташовану по АДРЕСА_42, секція Б площею 88,07 м. кв. було передано Боржником Заявнику 15;

-між Боржником на Заявниками 19, 20 ОСОБА_19., ОСОБА_20. (в наступному ОСОБА_20.) 22 серпня 2007 року було укладено акт приймання-передачі майнових прав, згідно якого майнові права на квартиру № 279 розташовану по АДРЕСА_42, секція Б площею 88,07 м. кв. було передано Боржником Заявникам 19, 20; рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі № 2-3244-1/07, 2-256-1/08, де Відповідач (ТОВ «Капіталоінвест»), - Боржник у цій справі, проти позову не заперечував, - визнано за кожним з Заявників 19, 20 майнові права у рівних частках на обєкт інвестування двохкімнатну квартиру № 279 загальною будівельною площею 88,07 кв.м. у будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_42; визнано у рівних частках за Заявниками 19, 20 право власності на частку в обєкті незавершеного будівництва що складається з матеріалів, що були використані в процесі будівництва двокімнатної квартири № 279 загальною будівельною площею 88,07 м.кв. у житловому будинку Б за будівельною адресою: АДРЕСА_42, яка була ними проінвестована у розмірі 183185,60 грн.;

-судовим рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі № 2-545-1/09 від 21 січня 2009 року визнано за Заявниками 23, 23-1 майнові права на обєкт інвестування однокімнатну квартиру № 267, загальною площею 46,68 м.кв, секції Б, поверх 8, у житловому будинку АДРЕСА_42;

-21 грудня 2007 року між Боржником та ТОВ «Регіон-Інвест», як первісним кредитором за інвестиційним договором № Б-262 від 25 грудня 2005 року було укладено акт приймання-передачі майнових прав; в свою чергу згідно договору № 1/Б-262 про відступлення права вимоги від -1 грудня 2006 року, Заявник 25 став новим кредитором за інвестиційним договором № Б-262 від 25 грудня 2005 року;

-між Боржником та Заявником 27 ОСОБА_28 17 липня 2007 року було укладено акт приймання-передачі майнових прав, згідно якого майнові права на квартиру № 288 розташовану по АДРЕСА_42, секція Б площею 48,11 м. кв. було передано Боржником Заявнику 27;

-між Боржником та Заявником 28 ОСОБА_29. 28 вересня 2007 року було укладено акт приймання-передачі майнових прав, згідно якого майнові права на квартиру № 215 розташовану по АДРЕСА_42, секція Б площею 105,38 м. кв. було передано Боржником Заявнику 28;

-між Боржником та первісним кредитором за інвестиційним договором 9 (про інвестування у житлове будівництво) від 26 грудня 2005 року, яким виступало ТОВ «Інвестгарант», 26 грудня 2005 року було укладено акт приймання-передачі майнових прав, згідно якого майнові права на квартиру № 1 розташовану по вул. Старонаводницькій, буд. 14 а, площею 82,68 м. кв. було передано Боржником первісному кредитору ТОВ «Інвестгарант», де Заявник 41 стала новим кредитором за інвестиційним договором 9 (про інвестування у житлове будівництво) від 26 грудня 2005 року на підставі договору № 1/1-А про відступлення права вимоги від 08 грудня 2006 року.

Перелічені вище акти приймання-передачі майнових прав, як встановлено сторонами в самих актах, є невідємними частинами відповідних інвестиційних угод, укладених між кожним з Заявників та Боржником.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Жодним з учасників провадження не було надано доказів завершення будівництва Обєктів інвестування (трьох вищевказаних будівель), в тому числі, доказів оформлення права власності на новостворені житлові приміщення, відсутні докази введення Обєктів інвестування в експлуатацію, оформлення права власності на будівлі на дату розгляду вимог кредиторів; відсутні акти про прийняття будинків в експлуатацію, технічні паспорти на будівлі. Відповідно до Інформаційного листа № 320 від 09 серпня 2011 року, розпорядник майна на підставі проведеного аналізу, проведеного на вимогу суду повідомила суд про те, що будинки за адресою: АДРЕСА_42; АДРЕСА_51, ділянка 14; перетин АДРЕСА_56 не введені в експлуатацію, права власності на відповідні квартири не виникло у Боржника.

Виходячи з наведеного, обєкти інвестування за адресами: АДРЕСА_42; АДРЕСА_51, ділянка 14; перетин АДРЕСА_56, - є незавершеним будівництвом. Крім того, згідно даних наданих Боржником, станом на 20 січня 2011 року будівництво будинку на розі АДРЕСА_56 триває (згідно пояснень Боржника від 20 січня 2011 року б/№ (а.с. 3-4 Т. 21)), а в свою чергу, ВАТ «АК «Укртарнс»своє зобовязання по Договору № 2 про інвестування будівництва житла від 16 серпня 2004 року, укладеного між ВАТ «АК «Укртарнс»та Боржником не виконало, будинок за вказаною адресою в експлуатацію не здало, в результаті чого не передало Боржнику проінвестовані квартири, в свою чергу, договірні відносини за вказаним договором тривають.

Судом встановлено з матеріалів справи та зі змісту укладених Інвестиційних угод (Угод), що Товариство за інвестиційними угодами Боржник станом на дату розгляду заяв Заявників 1.1., Заявника 33 не виконав взяті за Інвестиційними угодами зобовязання (п.п. 3.2.1) по передачі інвесторам Заявникам 1.1., Заявнику 33 після введення в експлуатацію Обєктів інвестування та надання їм документів для оформлення обєктів інвестування у власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 31 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий зобов'язаний: аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках. Згідно ч.ч. 8, 9 ст. 13 зазначеного Закону, розпорядник майна має право: звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом; залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів з оплатою їх діяльності з коштів боржника, якщо інше не передбачено цим Законом або рішенням комітету кредиторів; розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника.

З метою всебічного дослідження вимог Заявників у справі, при призначенні розгляду заяв кожного з Заявників на підтвердження його вимог судом витребовувались відповідні докази по справі, в тому числі було зобовязано Боржника разом з розпорядником майна на відповідні дати розгляду заяв відповідних заявників у справі, надати фінансово-бухгалтерські документи Боржника за відповідні періоди його діяльності з відображенням відповідного правочину у бухгалтерському обліку Боржника, в тому числі баланси (форма № 1) Боржника починаючи з 1-го кварталу 2005 року, звіти про рух грошових коштів, звіти про власний капітал, примітки до річної фінансової звітності, звіти про наявність та рух основних фондів, тощо, що підтверджено матеріалами справи, ухвалами про прийняття до розгляду та призначення до розгляду заяв кожного з заявників. Витребувані неодноразово судом документи в повному обсязі, що мають істотне значення, не були надані суду Боржником. Надана лише частина звітності Боржника, в тому числі баланси Боржника, звіти про фінансові результати за 2009 рік, за 9 місяців 2010 року, баланс станом на 30 червня 2010 року, 31 березня 2010 року; 30 вересня 2010 року, звіт про фінансові результати за 1 півріччя, 1 квартал 2010 року, 9 місяців 2010 року. Розпорядник майна повідомив, що Боржник є субєктом малого підприємництва, він здає звітність за формою 1-м, однак Боржником не було надано інших витребуваних судом документів, які відображають фінансово-господарську діяльність підприємства в тому числі до 2009 року та вказані розпорядником майна балансів за формою 1-м за періоди до 2009 року. При цьому, Боржником надано договір зберігання №9 від 13 липня 2009 року, укладений між Боржником, який виступив поклажодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю «Офіціал», який виступив зберігачем, де згідно договору Боржником було передано 14 липня 2009 року на зберігання зберігачу низку первинних документів Боржника за період з 2004 року по 2008 рік, які відповідно до повідомлення № 59 від 28 листопада 2009 року директора ТОВ «Офіціал»згоріли в результаті пожежі, де факт пожежі підтверджено довідкою від 24 листопада 2009 року № 25/1993 Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в м. Києві, копія якої долучена до копії наданої Довідки №59 від 28 листопада 2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 ст. 5 Закону про банкрутство встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Керуючись нормами ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, абз. 2 ч. 5 ст. 31 Закону про банкрутство, ч.ч. 8, 9 ст. 13 зазначеного Закону, на підставі наявних доказів у справі, в тому числі на підставі наданих на підставі проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника розпорядником майна у справі відомостей та пояснень, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність», держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її субєктів.

Умовами Інвестиційних угод передбачені зобовязання взяті Боржником товариством, - після введення будинку в експлуатацію, за умови виконання умов договору по оплаті обєкту інвестування, передати обєкт інвестування та надати Інвестору необхідні документи для подальшого оформлення обєкту інвестування у власність (п.п. 3.2.1.).

Відповідно до ч.ч. 3, 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність», за рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів. Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до документів наданих суду розпорядником майна Боржника, зокрема відповідей надісланих розпорядником майна Боржника за результатами розгляду Боржником разом з розпорядником майна Боржника заявлених вимог кредиторів - Заявників, які здійснені на підставі аналізу фінансово-господарської документації Боржника, майнові права на Обєкти інвестування за Інвестиційними угодами, укладеними між Заявниками 1.1., Заявником 33 та Боржником, - майнові права на відповідні квартири за які Заявниками 1.1., Заявником 33 сплачено 100 % їх вартості, станом на дату відкриття провадження у цій справі перейшли до Заявників 1.1., Заявника 33, де даний факт визнаний Боржником та також підтверджений розпорядником майна Мілютіною Л.В. у інформаційному листі № 320 від 09 серпня 2011 року, а перехід майнових прав на квартири до окремих Заявників, які перелічені вище підтверджено зазначеними вище судовими рішеннями, які набрали законної сили, актами приймання-передачі майнових прав на відповідні квартири; в звязку з переходом майнових прав на Обєкти інвестування за Інвестиційними угодами, укладеними між Заявниками 1.1., Заявником 33 до останніх, вони (майнові права на квартири) не належать Боржнику на праві власності, володіння, користування, повного господарського відання. При цьому, розпорядник майна на підставі проведеного ним аналізу фінансово-господарської документації Боржника зробив висновок про те, що всі інвестиційні угоди укладені між Заявниками та Боржником, є чинними та після введення відповідних будинків в експлуатацію, а саме будівників за адресами: м. Київ, вул. сімї Сосніних, б. 4-а; м. Київ, Старонаводницька, буд. 2-20, ділянка 14; м. Київ, перетин вул. Димитрова та Анрі Барбюса у Печерському районі м. Києва, - та підтвердив наявність дійсного зобовязання Боржника за відповідними Інвестиційними угодамипередати кредиторам Заявникам готові квартири.

Таким чином, судом встановлено та визнано розпорядником майна Боржника, Інвестиційні угоди надані Заявниками є дійсними, чинними, укладеними, також судом встановлено факт 100% сплати всіма Заявниками 100% вартості обєктів інвестування. Відповідно, згідно ч. 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність»інвестори мають право володіти, користуватися і розпоряджатися відповідними об'єктами та результатами інвестицій. Всі Заявники мають право вимоги, речове право на про інвестовану ним квартиру Обєкт інвестування, в той час як майнові права на проінвестовані ними обєкти інвестування відповідні квартири станом на дату порушення провадження у цій справі перейшли до відповідних Заявників (3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 23-1, 24, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 31-1, 33, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62), що підтверджено вищенаведеними доказами, в тому числі актами приймання-передачі майнових прав, судовими рішеннями, викладеною позицією розпорядника майна Боржника, яка підтверджує відсутність майнових прав на Обєкти інвестування у Боржника, та підтверджує в повному обсязі належність та дійсність зобовязань Боржника перед Заявниками по передачі готових проінвестованих квартир останнім.

Крім того, при розгляді зазначеного питання щодо належності майнових прав на проінвестовані квартири, судом взято до уваги наступне. Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України, Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судом встановлено, що учасниками провадження не надано жодних доказів скасування вищеперлічених судових рішень, якими визнано за окремими Заявниками майнові права на обєкти інвестування, що розглядаються у цій справі; заперечення від учасників провадження щодо вказаних судових рішень не надходило; чинність, дійсність та справжність судових рішень жодним з учасників провадження під сумнів не ставилось.

Дослідивши всі вищезгадані судові рішення, суд вважає істотним той факт, що відповідачем по переліченим цивільним справам виступало товариство з обмеженою відповідальність «Капіталоінвест» - Боржник у цій справі, який брав участь у всіх вказаних судових цивільних провадженнях. В межах усіх вказаних судових цивільних проваджень, які були завершені наданими Заявниками 1.1., 33 судовими рішеннями - заявлені відповідними заявниками позовні вимоги щодо визнання за ними майнових прав на про інвестовані ними квартири Боржник визнав повністю позови, проти задоволення позовних вимог не заперечував, визнав майнові права відповідних заявників на Обєкт будівництва у вигляді відповідної проінвестваної квартири, що підтверджено матеріалами цієї справи.

В судових засіданнях у цій справі під час розгляду вимог Заявників 1.1., 33 Боржник, розпорядник майна не надали жодного заперечення факту переходу майнових прав на проінвестовані квартири до відповідних Заявників (3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 23-1, 24, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 31-1, 33, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62), жодних доказів, які спростовують факт такого переходу майнових прав учасниками провадження суду не надано.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази заперечення визнання, або невизнання з боку Боржника майнових прав вказаних Заявників на про інвестовані ними квартири обєкти інвестування.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону про банкрутство, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Таким чином, розглядаючи вимогу Заявників 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 19, 20,23, 23-1, 24, 27, 28, 29, 31, 31-1, 33, 38, 39, 40, 57, 60, 62 не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на відповідні квартири, за які ними сплачено 100% їх вартості, суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги виходячи з того, що майнові права на обєкти інвестування відповідні квартири, за які переліченими Заявниками сплачено 100% грошей від їх вартості вже перейшли до Заявників 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 23, 23-1, 24, 27, 28, 29, 31, 31-1, 33, 38, 39, 40, 57, 60, 62 та не належать Боржнику, в звязку з чим не можуть бути включені до його ліквідаційної маси згідно абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону про банкрутство. Водночас, зобовязання Боржника по передачі Заявникам 1.1., 33 після введення обєктів інвестування в експлуатацію у встановлені відповідними Інвестиційними угодами строки, - передати проінвестовані квартири відповідним Заявникам 1.1., 33 та виконати інші зобовязання по оформленню прав власності на обєкти інвестування, є дійсними.

Заявниками 17, 22, 30 заявлено вимоги не включати до ліквідаційної маси Боржника проінвестовані ними квартири, зокрема, Заявником 30 ОСОБА_31., - квартиру № 227 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, яка проінвестована Заявником 30 згідно Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) № 7-02-227 від 04 квітня 2005 року та зобовязати Боржника передати її Заявнику 30 у власність; Заявником 22 ОСОБА_22. - квартиру № 278 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, яка проінвестована Заявником 22 згідно Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) № 26-02-278 від 26 липня 2005 року та зобовязати Боржника передати її Заявнику 22 у власність; Заявником 17 ОСОБА_17., - квартиру № 228 в секції Б, загальною площею 48,11 кв.м., розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, яка проінвестована Заявником 17 згідно Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) № 15-02-288 від 21 квітня 2005 року і зобовязати Боржника передати її Заявнику 17 у власність.

Детально дослідивши вказані вимоги Заявників 17, 22, 30 (надалі Заявники 1.3.), судом встановлено таке.

Як вже встановлено судом, згідно Інвестиційних угод, укладених між Заявниками та Боржником, Боржник взяв на себе зобовязання після введення в експлуатацію будинку, за умови дотримання інвестором умов інвестиційної угоди по оплаті вартості обєкту інвестування, передати інвестору обєкт інвестування (п.п.п 3.2.1 Угоди), що буде відповідати вимогам проектно-кошторисної документації та Державних будівельних норм України по акту приймання-передачі та надати йому необхідні документи для подальшого оформлення Обєкту інвестування у власність.

Виходячи з матеріалів справи, Боржником було укладено: 1) з ВАТ «Автомобільна компанія «Укртранс»договір про інвестування будівництва житла № 2 від 16 серпня 2004 року та додаткові угоди до нього (Т. 21), договір № 13 про інвестування будівництва житла від 17 жовтня 2005 року з додатковими угодами до нього, де Боржник виступив інвестором, а ВАТ «Автомобільна компанія «Укртранс»- виконавцем, згідно якого, інвестор зобовязався здійснити інвестування будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним гаражем на земельній ділянці, що розташована на розі вулиць АДРЕСА_51, а виконавець зобовязався здійснити капітальне будівництво будинку своїми силами або залученими силами за власні або залучені кошти і надати інвестору всі необхідні документи для оформлення у власність обєкту інвестування - квартир (згідно інформаційного листа розпорядника майна, складеного за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника (Т. 19)); 2) 27 вересня 2004 року аналогічний за змістом інвестиційний Договір № 3 на будівництво житлового будинку по вул. Старонаводницькій, 2-20, діл. 14 був укладений Боржником з ТОВ «Київвисотбуд»; 3) 15 листопада 2004 року аналогічний за змістом договір № 4 на будівництво житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_42 був укладений Боржником з ТОВ «Київвисотбуд»; 4) відповідно до інформаційного листа № 320 від 09 серпня 2011 року розпорядника майна 02 лютого 2005 року між ТОВ «Капіталоінвест»та ТОВ «Київвисотбуд»було укладено інвестиційний Договір №5, а 27 травня 2005 року інвестиційний договір № 6 на будівництво житлового комплексу по вул. С. Сосніних, 4а (аналогічні за змістом вищевказаним). За зазначеними договорами, як вказує розпорядник майна кошти на фінансування обєкту будівництва сплачувались товариству з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд», відкритому акціонерному товариству «Автомобільна компанія «Укртранс»(згідно інформаційного листа № 13 від 02 листопада 2010 року, згідно інформаційного листа № 320 від 09 серпня 2011 року) і на підставі актів приймання-передачі від виконавців Боржнику передавались майнові права на квартири, які в наступному відійшли відповідним Заявникам Інвесторам за інвестиційними угодами. Однією з умов передачі Заявникам Обєктів інвестування від Боржника Заявникам введення відповідного будинку в експлуатацію. Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Як вже було встановлено судом будівлі за адресами: АДРЕСА_51, діл. 14; АДРЕСА_42 а; на розі вулиць АДРЕСА_51 є незавершеним будівництвом станом на поточну дату. Жодним з учасників провадження, в тому числі жодним з Заявників 1.3. не було надано доказів завершення будівництва житлових вказаних будівель; докази оформлення права власності на новостворені житлові приміщення за зазначеними адресами відсутні, відсутні докази введення перелічених будинків в експлуатацію, відсутній акт про прийняття будинків в експлуатацію, технічні паспорти на будівлі; відповідно до даних, наданих розпорядником майна Боржника Мілютіної Л.В. у відповідях Заявникам за результатами розгляду Боржником разом з розпорядником майна заявлених вимог кредиторів (Т. 19), станом на дату розгляду вимог Заявників, будівництво перелічених будівель не завершене і триває. Перелічені обставини дають підстави для висновку про те, що казані будівлі є незавершеним будівництвом, докази оформлення права власності на новостворене житлове приміщення за зазначеними адресами, докази їх введення в експлуатацію, акти про прийняття будинків в експлуатацію, технічні паспорти на будівлю, - відсутні та суду жодним з учасників провадження надані не були, жодним з учасників провадження цей факт не заперечувався. На підставі ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, вищевикладене підтверджує те, що право власності на новостворене нерухоме майно від виконавців за договорами про інвестування будівництва житла, укладеними між Боржником та ТОВ «Київвисотбуд», ВАТ «Автомобільною компанією «Укртранс», - до Боржника не перейшло.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, в тому числі з відсутності документів в матеріалах справи, які дають правові підстави вважати, що будинок за адресою: АДРЕСА_42, секція Б не введений, не прийнятий в експлуатацію, відповідно у Боржника станом на поточну дату відсутнє право власності на квартири № 278, 228, 227, за адресою: АДРЕСА_42, секція Б, за які Заявниками 17, 22, 30 сплачено 100% їх вартості, як і на праві повного господарського відання.

На підставі вищенаведеного керуючись ст. 26 Закону про банкрутство,

по-перше, встановивши факт відсутності права власності, права повного господарського відання у Боржника на квартири № 278, 228, 227, за адресою: АДРЕСА_42, секція Б, в звязку з не прийняттям його в експлуатацію, не завершеним будівництвом будівлі, в звязку з чим, квартири № 278, 228, 227 не можуть бути включені до ліквідаційної маси Боржника, а доказів належності Боржнику на праві власності про інвестованих квартир жодним учасником провадження суду надано не було;

по-друге, вимога Заявників 17, 22, 30 стосовно зобовязання передати відповідні квартири Заявниками 17, 22, 30, як вже було вже досліджено було вище, керуючись нормами абз. 1 ч. 9 ст. 13, ст. 1, ч. 15 ст. 11, абз. 1, 4 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.п. 3.1.1., абз. 2 п.п. 4.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 червня 2004 року №05-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 190, 651, 654 Цивільного кодексу України, не є грошовими вимогами Заявників 17, 22, 30 до Боржника за правовою природою, - а подані Заявниками документи, в тому числі - Угоди не містять зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, в тому числі на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. Право вимоги передачі відповідної квартири не є грошовим зобовязанням та становить речове зобовязання. Виходячи та на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявників 17, 22, 30 стосовно не включати вказані вище квартири до ліквідаційної маси Боржника та зобовязання Боржника передати їх відповідні квартири, не підлягають задоволенню. При цьому, судом вище вже було встановлено, що Інвестиційні угоди, укладені між Заявниками 17, 22, 30 та Боржником, в тому числі взяті зобовязання Боржника, є дійсними, чинними, в тому числі зобовязання передати відповідну квартиру інвестору після введення будинку в експлуатацію.

Судом встановлено, що між кожним з Заявників 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 23, 23-1, 24, 25, 27, 28, 29, 31, 31-1, 33, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62 та Боржником були укладені інвестиційні угоди (про інвестування у житлове будівництво), предмет яких суд вже встановлено вище. Дослідивши матеріали справи, судом, встановлено, що Угоди укладені належним чином, а їх сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов.

Заявниками 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 23-1, 24, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 31-1, 33, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62 заявлено вимоги стягнути з Боржника на їх користь державне мито в сумі 85,00 гривень та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн. Розглядаючи вказані вимоги кредиторів, судом встановлено таке. Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що позовна заява повинна містити: виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Дослідивши подані вказаними Заявниками Заяви з долученими до них документами судом встановлено, що Заявниками 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 23-1, 24, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 31-1, 33, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62, 62 не надано обґрунтування заявлених вимог стосовно стягнення з Боржника на користь кожного з Заявників 85 грн. державного мита в сумі 85,00 гривень та плати за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн. Водночас, згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається: суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при відмові в позові - на позивача. Керуючись абз. 2 ч. 6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, на підставі відмови суду в задоволенні вищерозглянутих вимог (вимог першої, другої, третьої) Заявників 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 23-1, 24, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 31-1, 33, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62, судові витрати - державне мито в сумі по 85,00 гривень, плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі по 40,00 грн. покласти на кожного з Заявників 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 23-1, 24, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 31-1, 33, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62.

Розглянувши вимоги Заявника 21 суд дійшов наступних висновків.

Заявником 21 ОСОБА_60. в заяві про визнання кредитором від 12 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з грошовою вимогою по розміру основному боргу в сумі 178562,67 (сто сімдесят вісім тисяч пятсот шістдесят дві гривні 67 коп.) грн. та по розміру 3 % річних та інфляційних втрат у сумі 11834,32 (сто одинадцять тисяч вісімсот тридцять чотири гривні 32 грн.; 2) зобовязати арбітражного керуючого включити вимоги Заявника 21 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами у повному обємі у сумі 290396,99 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. Зобовязання Боржника перед Заявником 21 виниклі на підставі Інвестиційної угоди №10-02-247 (про інвестування у житлове будівництво) від 06 квітня 2005 року, додаткової угоди № від 17 липня 2007 року до інвестиційної угоди №10-02-247 (про інвестування у житлове будівництво) від 06 квітня 2005 року.

25 жовтня 2010 року від ОСОБА_60 надійшла заява про збільшення (уточнення) позовних вимог від 22 жовтня 2010 року, в якій Заявник 21 просить суд: визнати її кредитором з грошовими вимогами по розміру основного боргу 178562,67 грн., по розміру 3% річних та інфляційних втрат у сумі 111834,32 грн.; зобовязати арбітражного керуючого включити Заявника 21 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами у сумі 290396,99 грн.; не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру №247, секція Б, за адресою: АДРЕСА_42; стягнути з Боржника на користь Заявника 21 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн.

В судовому засіданні 17 грудня 2010 року Заявником 21 на запитання суду стосовно заявлених вимог, заявником 21 надано пояснення, згідно яких остання вказала на те, що хоче отримати на підставі укладеної нею Інвестиційної угоди №10-02-247 (про інвестування у житлове будівництво) від 06 квітня 2005 року, - квартиру №247, секція Б, за адресою: АДРЕСА_42, Заявник 21 пояснила, що її дійсний намір, бажання полягає в отриманні про інвестованої нею квартири.

Розпорядник майна Боржника розглянувши заяву Заявника 21 у листі-відповіді № 21 від 05 листопада 2010 року (факт направлення розпорядником майна Заявнику 21 листа-відповіді підтверджено списком згрупованих відправлень рекомендованих листів, відправленого 11 листопада 2010 року з 192 поштового відділення Укрпошти, який скріплений печаткою 192 відділення Укрпошти (Т. 19)), повідомив Заявника 21 про результати розгляду його заяви, зокрема повідомив про те, що дійшов висновку, що заява Заявника 21 не підлягає задоволенню; Інвестиційна угода є чинною, господарські відносини за нею у встановленому порядку не розривались, відомості про розірвання у судовому порядку відсутні, в звязку з чим, відсутні підстави для виникнення грошового зобовязання; заявлена кредитором сума 111834,32 грн. до відшкодування Боржником як штрафні санкції розраховані відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України від грошового зобовязання у вигляді 3% річних та з урахування індексу інфляції і відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, до складу грошового не входить, так як такого роду нарахування має правову природу збитків; крім того, розпорядник майна зробив висновок про те, що Боржник на підставі чинної інвестиційної угоди зобовязаний після введення будинку в експлуатацію передати кредиторові готову квартиру; майнові права на квартиру № 247, загальною площею 46,68 м. кв. в житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, до ліквідаційної маси Боржника не включається, оскільки вже не належить йому на праві власності, володіння, користування, повного господарського відання на дату відкриття провадження у справі про банкрутство.

Дослідивши матеріали справи, в тому числі позицію Заявника 21, Боржника, розпорядника майна, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 06 квітня 2005 року між Заявником 21 - ОСОБА_60 (яка до зміни прізвища на момент укладення угоди була ОСОБА_60), Боржником та АКБ «Київ»була укладена Інвестиційна угода 10-02-247 (по інвестування у житлове будівництво) (надалі «Інвестиційна угода»), - аналогічна за змістом вище дослідженим Інвестиційним угодам. Інвестиційна угода є укладеною належним чином уповноваженими представниками сторін угоди. Відповідно до умов Інвестиційна угода, Інвестор, - Заявник 21, здійснює фінансування капітальних вкладень (інвестує) в житло, що будується, по поточній на момент інвестування вартості вимірної одиниці (1 кв. м), де Обєктом інвестування є квартира № 247 в будинку у АДРЕСА_42, секція Б, термін заселення, - 3 квартал 2007 р.; в свою чергу Товариство, - Боржник зобовязано після введення будинку в експлуатацію, за умови виконання відповідних умов по оплаті Обєкту інвестування Інвестором, передати Обєкт інвестування, що буде відповідати вимогам проектно-кошторисної документації та Державних будівельних норм України по акту прийому-передачі Інвестору та надати йому необхідні документи для подальшого оформлення Обєкту у власність. Судом встановлено, що Заявником 21 було оплачено 100% вартості обєкту інвестування, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями та довідкою про інвестування площі квартири від 05 травня 2005 року, виданої Товариством з повіреним. Крім того, 12 серпня 2007 року Боржником було передано Заявнику 21 майнові права на квартиру № 247 в будинку у АДРЕСА_42, секція Б на підставі акту приймання-передачі майнових прав від 12 серпня 2007 року, а рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі №2-1342-1/08 від 17 червня 2008 року за позовом Заявника 21 до Боржника, Третьої особи 1, та Київського БТІ, за ОСОБА_60. було визнано майнові права обєкт незавершеного будівництва житловий комплекс за адресою: АДРЕСА_42, секція Б, в частині однокімнатної квартири № 247 загальною будівельною площею 46,68 м. кв.; визнано за ОСОБА_60. право власності на частку в обєкті незавершеного будівництва, що складається з матеріалів, що були використані в процесі будівництва двокімнатної квартири № 247 загальною будівельною площею 88,07 кв.м. у житловому будинку Б за будівельною адресою: АДРЕСА_42, секція Б, яка була проінвестована ОСОБА_60. у розмірі 178562,67 грн. Умовами Інвестиційної угоди № 10-02-247 (про інвестування у житлове будівництво) від 06 квітня 2005 року передбачено у п.п. 2.1.5. право інвестора Заявника 21 відмовитись від інвестування шляхом дострокового розірвання Інвестиційної угоди; згідно п.п. 3.3.3. Інвестиційної угоди товариство зобовязано у випадку дострокового розірвання Інвестиційної угоди Інвестором після сплати ним комісії, згідно п. 2.3.1., та п.п. 3.6. цієї Угоди, виплатити йому протягом 90 банківських днів вартість фактично проінвестованої ним загальної площі, на день подачі заяви про розірвання Угоди. Умовами п. 6.1., 6.2. Інвестиційної угоди встановлено сторонами, що ця інвестиційна угода вступає в силу з моменту її підписання і діє до повного виконання цієї Угоди всіма Сторонами; Інвестор може розірвати цю Угоду достроково, до моменту передачі проінвестованої квартири у його власність.

Детально вивчивши матеріали справи, судом встановлено, станом на дату подачі Заяви Заявника 21 до суду з кредиторськими вимогами до Боржника, Заявник мав право згідно умов Угоди достроково відмовить від Угоди шляхом дострокового розірвання Інвестиційної угоди. Як зазначено, згідно ст. 654 Цивільного кодексу України, розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. В тексті інвестиційної угоди відсутні положення які встановлюють інший порядок розірвання угоди, виходячи з чого, вказана угода підлягає розірвання на підставі норми ст. 654 Цивільного кодексу України.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази розірвання Інвестиційної угоди № 10-02-247 (про інвестування у житлове будівництво) від 06 квітня 2005 року або відмови в належній формі від цієї Інвестиційної угоди. Судом встановлено, що вказана Інвестиційна угода, укладена між Боржником та Заявником 21 та Повіреним, станом на поточну дату згідно наявних матеріалів справи є чинною, жодні відомості про її розірвання у встановленому законом та Інвестиційною угодою порядку відсутні та жодних доказів розірвання вказаної Інвестиційної угоди у матеріалах справи немає, в тому числі відсутні жодні докази розірвання Інвестиційної угоди у судовому порядку. Відсутні будь-які докази того, що Заявник 21 скорився своїм правом на відмову від інвестування шляхом дострокового розірвання Інвестиційної угоди.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що Інвестиційна угода не містить зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, в тому числі на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. Право вимоги передачі відповідної квартири не є грошовим зобовязанням та становить речове зобовязання. На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що так як Інвестиційна угода є чинною, яка не була розірвана, а за змістом зобовязань, які має Боржник перед Заявником 21 вони не є грошовими, а згідно ст. 190 Цивільного кодексу України, належить до речових, враховуючи надані Заявником 21 усні пояснення у судовому засіданні, згідно яких наміром Заявника 21 є фактичне отримання про інвестованої квартири, відповідно до вимог ст. 1, ч. 15 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.п. 3.1.1. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 червня 2004 року №05-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимога Заявника 21 визнати її кредитором Боржника з грошовими вимогами по розміру основного боргу 178562,67 грн. не підлягає задоволенню.

Крім того, розглядаючи вимогу Заявника 21 в частині визнання її кредитором Боржника по розміру 3% річних та інфляційних втрат у сумі 111834,32 грн. нарахованих з посиланням на норми ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 625 Цивільного кодексу України, зокрема ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, - судом встановлено, що ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України «Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання»встановлено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як вже було встановлено, зобовязання Боржника перед Заявником 21 за Інвестиційною угодою не є грошовим, а є речовим, що полягає в передачі після введення в експлуатацію Обєкта інвестування передати Інвестору його Заявнику 21, в звязку з чим, норма ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України не підлягає застосуванню до не грошових зобовязань, якими є зобовязання Боржника перед Заявником 21, в звязку з чим вимога Заявника 21 в частині визнання її кредитором Боржника «по розміру 3% річних та інфляційних втрат у сумі 111834,32 грн.», - не підлягає задоволенню; в звязку з відмовою у задоволенні першої заявленої вимоги Заявника 21 у повному обсязі, друга вимога - зобовязати арбітражного керуючого включити Заявника 21 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами у сумі 290396,99 грн. не підлягає задоволенню.

Розглядаючи третю вимогу Заявника 21 - не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру №247, секція Б, за адресою: АДРЕСА_42, суд відмовляє в задоволенні цієї вимоги з вищенаведених висновків, яких дійшов суд при дослідженні аналогічних вимог попередньо розглянутих вимог Заявників, в тому числі, в звязку з таким.

Судом встановлено, що 12 серпня 2007 року Боржником було передано Заявнику 21 майнові права на квартиру № 247 в будинку у АДРЕСА_42, секція Б на підставі акту приймання-передачі майнових прав від 12 серпня 2007 року, а рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі №2-1342-1/08 від 17 червня 2008 року за позовом Заявника 21 до Боржника, Третьої особи 1 та Київського БТІ, за ОСОБА_60. було визнано майнові права обєкт незавершеного будівництва житловий комплекс за адресою: АДРЕСА_42, секція Б, в частині однокімнатної квартири № 247 загальною будівельною площею 46,68 м. кв.; визнано за ОСОБА_60. право власності на частку в обєкті незавершеного будівництва, що складається з матеріалів, що були використані в процесі будівництва двокімнатної квартири № 247 загальною будівельною площею 88,07 кв.м. у житловому будинку Б за будівельною адресою: АДРЕСА_42, секція Б, яка була проінвестована ОСОБА_60. у розмірі 178562,67 грн. В свою чергу, за результатами розгляду заяви Заявника 21 Боржником та розпорядником майна, розпорядник майна повідомив суд про те, що майнові права на квартиру №247 на шостому поверсі в секції Б, загальною площею 46,68 м.кв.,в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_42 до ліквідаційної маси не включаються, оскільки вже не належать йому на праві власності, володіння, користування, повного господарського відання. Таким чином, судовм встановлено, що майнові права на на квартиру №247 на шостому поверсі в секції Б, загальною площею 46,68 м.кв.,в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_42 перейшли до Заявника 21.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 26 Закону про банкрутство, встановивши факт відсутності права власності, права повного господарського відання у Боржника на квартиру № 247 за адресою: АДРЕСА_42, секція Б та належність майнових прав на вказану квартиру Заявнику 21, майнові права на вказану квартиру не підлягають включенню до ліквідаційної маси Боржника.

Детально дослідивши вимоги Заявників 58, 59, суд встановив:

Заявником 58, - ОСОБА_45 в заяві з вимогами до боржника від 13 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника (цит.): «1) визнати її конкурсним кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 2) визнати заявлені Заявником 58 вимоги до Боржника на загальну суму 204959,80 грн. (сто чотири тисячі девятсот пятдесят девять гривень 80 коп.), з яких 104959, 80 грн. (сто чотири тисячі девятсот пятдесят девять гривень 80 коп.) сума заборгованості перед Заявником 58 та 100000 грн. сума відшкодування завданих матеріальних та моральних збитків; 3) включити заявлені Заявником 58 вимоги до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) відшкодувати за рахунок Боржника суму державного мита та витрати за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог по справі про банкрутство».

Заявником 59, - ОСОБА_46. в заяві з вимогами до боржника від 13 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його конкурсним кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 2) визнати заявлені Заявником 59 як кредитором вимоги до Боржника на загальну суму 204959,80 грн. (двісті чотири тисячі девятсот пятдесят девять гривень 80 коп.), з яких 104959, 80 грн. (сто чотири тисячі девятсот девять гривень 80 коп.) сума заборгованості перед Заявником 59 та 100000 грн. сума відшкодування завданих матеріальних та моральних збитків; 3) включити заявлені Заявником 59 вимоги до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 4) відшкодувати за рахунок Боржника суму державного мита та витрати за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог по справі про банкрутство.

Розпорядником майна, розглянувши вимоги Заявників 58, 59 разом з Боржником повідомлено Заявників 58, 59 (факт направлення розпорядником майна Заявникам 58, 59 листів-відповідей підтверджено списками згрупованих відправлень рекомендованих листів відправлених 11 листопада 2010 року з 30 поштового відділення Укрпошти, які скріплені печаткою 30 відділення Укрпошти) про результати розгляду їх заяв. Зокрема, у листах № 54 від 08 листопада 2010 року та № 64 від 09 листопада 2010 року повідомив Заявників 58, 59 про те, що між ТОВ «Систем-Інвест»та Боржником було укладено Інвестиційний договір № 5-96 від 23 грудня 2005 року, згідно якого Боржник здійснив інвестування двокімнатної квартири № 96 в секції 5 у будинку, що будується за адресою м. Бориспіль Київської області, вул. Київський шлях, 97. 05 жовтня 2006 року між даними сторонами підписано акт приймання-передачі майнових прав. 27 жовтня 2006 року між Заявниками 58, 59, АКБ «Київ», Боржником було укладено договір № 1 про відступлення права вимоги, згідно якого ТОВ «Капіталоінвест»відступав, а Заявник набував право вимоги, що належало ТОВ «Капіталоінвест», на отримання у власність по ? частини квартири Заявником 58, 59. Розпорядник майна повідомляє, що Інвестиційний договір № 5-96 від 23 грудня 2005 року та договір № 1 про відступлення права вимоги від 27 жовтня 2006 року, є чинними, однак зобовязання за ними не є грошовими за правовою природою відповідно до вимог ст. 1, 15 Закону про банкрутство, відповідно кредиторські не містять зобовязань боржника заплатити кредитору певну грошову суму, а тому у розпорядника майна відсутні всі правові підстави для визнання Заявників 58, 59 кредиторами Боржника та для включення до реєстру вимог кредиторів Боржника. Крім того, розпорядник вказує на те, що Боржник зобовязаний виконати свої зобовязання за укладеними договорами, а саме після введення будинку в експлуатацію передати кредиторам готові квартири.

Детально вивчивши матеріали справи, позиції Боржника, Заявників 58, 59, розпорядника майна, долучені ними документи, документи надані суду товариством з обмеженою відповідальністю «Систем-Інвест»(Заявником 46) суд дійшов наступних висновків. Судом встановлено, що 23 грудня 2005 року між Заявником 46 та Боржником був укладений інвестиційний договір № 5-96, де Боржник виступив Інвестором, який зобовязався за рахунок власних чи залучених котів здійснити інвестування квартири (Обєкту) у будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_57 площею 62,70 м. кв., в свою чергу товариство, - Заявник 46 зобовязався самостійно чи з покладенням своїх обовязків на третіх осіб здійснювати заходи, повязані зі створенням Обєкта та передачі його у власність Інвестора, запланована дата введення будинку в експлуатацію 3 квартал 2007 року, термін заселення 4 квартал 2007 року. 05 жовтня 2006 року на підставі акту прийому-передачі майнових прав ТОВ «Систем-Інвест»передав, а ТОВ «Капіталоінвест» прийняв майнові права на Обєкт, а саме: на квартиру № 96, загальною площею 62, 70 кв. м., у секції 5, за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 97.

27 жовтня 2006 року між Боржником, Заявниками 58, 59 та АКБ «Київ»був укладений договір № 1 про відступлення права вимоги, згідно якого первісний кредитор, яким виступав Боржник відступив новим кредиторам Заявникам 58, 59 права вимоги на отримання у власність по ? квартири, належне первісному кредитору, і стають кредиторами за Інституційним договором № 5-96 від 23 грудня 2005 року. Заявники 58, 59 наголошують на тому, що відповідно до п.п. 4.6. договору про відступлення права вимоги Боржник поручався за виконання ТОВ «Систем-Інвест»зобовязань за Інвестиційним договором №5-96 від 23 грудня 2005 року щодо створення (будівництва) проінвестваної ними квартири № 96 за вказаною адресою. Однак ні в зазначений в договорі термін, ні пізніше будинок в якому знаходиться квартира так і не був зданий в експлуатацію та переданий під заселення, а 25 вересня 2008 року Заявники 58, 59 в звязку з цим звернулись до Боржника посилаючись на п.п. 4.4. договору про відступлення права вимоги, з заявою про розірвання договору про відступлення права вимоги та повернення Заявникам 58, 59 грошових коштів, сплачених ними по вищевказаному договору протягом 90 згідно п. 4.7. договору без врахування 10% штрафних санкцій за розірвання, однак кошти повернуті не були. Дослідивши вказані обставини, матеріали справи, суд встановив наступне.

Пунктом 4.6. договору № 1 про відступлення права вимоги сторонами встановлено: «4.6. Первісний кредитор поручається за боржника перед Новими кредиторами за виконання Боржником зобовязань за основним договором. В разі розірвання Новим Кредитором Основного договору з вини Боржника Первісний кредитор зобовязується повернути Новим кредиторам суму винагороди, сплаченої ними за цим договором на протязі 90 днів з моменту розірвання».

Пунктом 4.4. договору № 1 про відступлення права вимоги сторонами встановлено: «4.4. У випадку розірвання даного Договору з ініціативи одного з Нових кредиторів Первісний кредитор повертає новим кредиторам фактично сплачені ним кошти (в тому числі у разі повної чи часткової сплати своєї частки іншим Новим кредитором) на момент розірвання даного договору за винятком штрафу, що складає, що складає 10% від ціни Договору. Положеннями п.п. 5.1., 5.4. вказаного договору № 1 передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами зобовязань за даним договором. Правовідносини, що виникають в ході виконання цього договору та не врегульовані в ньому, регулюються чинним законодавством. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до даного Договору є його невідємною частиною і мають юридичну силу у випадку, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані Сторонами або їх уповноваженими представниками.

За наслідками вивчення Договору № 1 про відступлення права вимоги сторонами встановлено, що самим договором не встановлено іншої форми розривання договору, і п.п. 5.1., 5.4. визначено, що правовідносини, що виникають в ході виконання цього договору та не врегульовані в ньому, регулюються чинним законодавством. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до даного Договору є його невідємною частиною і мають юридичну силу у випадку, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані Сторонами або їх уповноваженими представниками.

Провівши аналіз копії Заяви, адресованої Боржнику від 25 вересня 2008 року, в який викладене прохання розірвати Договір № 1 про відступлення права вимоги та повернути кошти, встановлено, що вона по-перше, не містить жодного підтвердження направлення цієї заяви Боржнику або її вручення/одержання Боржником; по-друге, як вже встановлено судом, розірвання Договору № 1 повинно здійснюватися у порядку, передбаченому ст. ст. 651, 654 Цивільного кодексу України - в такій самій формі у формі договору або на підставі рішення суду. Суду не надано учасниками провадження, в тому числі Заявниками 58, 59 жодного належного доказу розірвання Договору № 1 про відступлення права вимоги від 27 жовтня 2006 року, а долучена копія заяви від 25 вересня 2008 року не є належним доказом розірвання вказаного Договору № 1, з вищевказаних мотивів, в тому числі, розірвання договору повинно було здійснено в тій самій формі, що й укладений договір; відсутні жодні докази направлення пропозицій розірвати договоір направлений Заявниками Боржнику. Таким чином зобовязання за інвестиційним договором № 5-96 від 23 грудня 2005 року та договором № 1 про відступлення права вимоги від 27 жовтня 2006 року, є чинними.

Відповідно до п. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до умов інвестиційного договору № 5-096 від 23 грудня 2005 року, права вимоги до кредитора ТОВ «Систем-Інвест»за яким перейшли до Заявників 58, 59, за виконання яких поручився Боржник є: згідно п.п. 1.2. самостійно або з покладенням своїх обовязків на третіх осіб зобовязалось здійснювати заходи, повязані зі створення Обєкта (квартири) та передачею його у власність; згідно п.п. 3.2.7., - після проведення технічної інвентаризації Обєкту протягом 3-х робочих днів після виконання Інвестором п. 2.7. договору передати останньому Обєкт, який буде відповідати вимогам проектно-кошторисної документації та Державним будівельним нормам, по акту прийому-передачі. Виходячи з умов договору, зобовязання за виконання яких поручився Боржник, відповідно до вказаних умов договору, норм ст. 190 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 15 Закону про банкрутство, не носять грошового характеру; в матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення Заявниками 58, 59 вимог Боржнику та отримання їх останнім з вимогами виконання взятих немайнових зобовязань за зобовязаннями поручительства, передбаченими п.п. 4.6. Договору № 1 про відступлення права вимоги чи предявлення з цього приводу позову до Боржника (де вимоги носять речовий характер).

Таким чином, зобовязання Боржника, що витікають з Договору № 1 про відступлення права вимоги від 27 жовтня 2006 року, в т.ч. п.п. 4.6. і були заявлені/викладені Заявниками 58, 59 в своїх заявах, що розглядаються, не містять зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України (щодо яких заявлено вимоги Заявників). На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, право вимоги, - Заявників 58, 59 щодо вимог визнати їх конкурсними кредиторами Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; визнати заявлені Заявниками 58, 59 як кредиторами вимоги до Боржника на загальну суму по 204959,80 грн. (двісті чотири тисячі девятсот пятдесят девять гривень 80 коп.) кожен, з яких по 104959, 80 грн. (сто чотири тисячі девятсот девять гривень 80 коп.) сум заборгованості перед Заявниками 58, 59, - не підлягають задоволенню.

Розглядаючи вимоги Заявників 58, 59 щодо визнання заявлених Заявниками вимоги до Боржника у сумі 100000 грн. - суми відшкодування завданих матеріальних та моральних збитків, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити: виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

Статтею 623 Цивільного кодексу України встановлено: Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Дослідивши заяви Кредиторів 58, 59 та додані до них документи, судом встановлено, що вимога до Боржника в частині відшкодування кожному з Заявників по 100000 грн. матеріальних та моральних збитків не обґрунтована жодними правовими нормами, не підтверджена жодними доказами; до заяв Заявників не додані жодні розрахунки заявлених сум вимог - шкоди, збитків; заяви Заявників в цій заявленій частині кредиторських вимог не відповідає вимогам 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України; Заявниками не доведений розмір збитків, в тому числі не вказаний розмір завданих матеріальних збитків та розмір моральних збитків, не доведений Заявниками факт нанесення збитків Заявника 58, 59 саме Боржником на вимогу ст. 623 Цивільного кодексу України. На підставі вищенаведеного, вимоги Заявників 58, 59 щодо визнання заявлених Заявниками вимоги до Боржника у сумі 100000 грн. - суми відшкодування завданих матеріальних та моральних збитків не підлягають задоволенню, а Заявники 58, 59 - включенню до реєстру вимог кредиторів, з підстав необґрунтованості та недоведеністю заявлених вказаних вимоги.

Розглянувши вимоги Заявника 49, - ОСОБА_42., яким в заяві про визнання кредитором від 14 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: «1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою (зважаючи на його затрати на погашення кредиту та процентів по ньому кредитний договір № 170м\1381 від 23.11.2005 року, а також різницю курсу доларів США (5,05 грн. за один долар США станом на 13.10.2010 р.), а також штраф, в сумі 1417747,50 (Один мільйон чотириста сімнадцять тисяч сімсот сорок сім) грн. 50 коп.»; 2) включити Заявника 49 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) стягнути з Боржника на користь Заявника 49 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., - суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство, крім того судом встановлено наступне. Заборгованість виникла на підставі Інвестиційної угоди (про інвестування у житлове будівництво) №14-187 від 21 жовтня 2005 року. Ухвалою господарського суду Київської області по цій справі від 19 жовтня 2010 року (факт направлення ухвали Заявнику 49 підтверджено відбитком канцелярії господарського суду Київської області №1310 від 07 грудня 2010 року), було зобовязано Заявника 49 надати суду належним чином засвідчені копії поданих документів та їх оригінали для огляду в судовому засіданні; докази фактичного понесення заявленої шкоди Заявником 49; надати Заявнику 49 письмове правове обґрунтування заявлених кредиторських вимог в частині заявлених збитків, штрафу, 3% річних, індексу інфляції з доданими розрахунками у відповідності з вимогами ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відповідні відносини та долученням відповідних документальних доказів законності вимог Заявника 49, належним чином підтверджених; надати на призначене судове засідання докази надсилання Боржнику та арбітражному керуючому копії заяви та доданих до неї документів при поданні заяви про визнання кредитором. Заявник в судове засідання не зявився; а ні на призначене судове засідання, а ні після нього по поточну дату, - не виконав вимог вказаної ухвали суду від 19 жовтня 2010 року, не надав жодних документів, пояснень витребуваних судом.

За результатами розгляду вимог Заявника 49 розпорядником майна та Боржником, розпорядник майна не визнав Заявника 49 конкурсним кредитором, з тих підстав, що за результатами аналізу фінансово-господарських документів Боржника встановив, що між Боржником, АКБ «Київ»та Заявником 49 була укладена Інвестиційна угода № 14-187 від 21 жовтня 2005 року на умовах, аналогічних з вищерозглянутими Інвестиційними угодами укладеними між Боржником та Заявниками; розпорядник майна встановив, що дана угода станом на дату розгляду заяви є чинною, в звязку з чим, наявне зобовязання Боржника перед кредитором полягає у зобовязанні передати Боржником Заявнику 49 квартиру за актом прийому-передачі № 187, загальною площею 85,14 кв.м. в житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_51, після введення обєкта будівництва в експлуатацію, які з позиції розпорядника боржника, не є грошовими відповідно до вимог ст. ст. 1, 15 Закону про банкрутство, в звязку з чим, у розпорядника майна відсутні правові підстави для визнання Заявника 49 кредитором Боржника, як і в аналогічних вищерозглянутих заявах Заявників. Крім того, розпорядник майна при розгляді кредиторських вимог Заявника 49 встановила, що Боржник має зобовязання перед Заявником 49 після введення будинку в експлуатацію передати квартиру Заявнику 49. Факт направлення листа-відповіді № 34 від 05 листопада 2010 року розпорядника майна Заявнику 49 підтверджено списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, відправлених у 30-му поштовому відділенні Укрпошти у м. Києві 11 листопада 2010 року, який скріплений печаткою 30-го поштового відділення Укрпошти.

Детально дослідивши вимоги Заявника 49 в сумі 1417747,50 грн. визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою (зважаючи на його затрати на погашення кредиту та процентів по ньому кредитний договір № 170м\1381 від 23.11.2005 року, а також різницю курсу доларів США (5,05 грн. за один долар США станом на 13.10.2010 р.), а також штраф, в сумі 1417747,50 (Один мільйон чотириста сімнадцять тисяч сімсот сорок сім) грн. 50 коп.; включити Заявника 49 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, - суд встановив наступне.

На підставі аналізу матеріалів справи судом встановлено, що 21 жовтня 2005 року між Боржником, АКБ «Київ» та Заявником 49 була укладена Інвестиційна угода № 14-187 на умовах аналогічних з вищерозглянутими Інвестиційними угодами, укладеними Боржником з іншими розглянутими вище Заявниками (в тому числі Заявниками 1.1.). Виходячи з наявних матеріалів справи, вказана угода є укладеною та чинною станом на поточну дату.

Статтею 654 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази розірвання Інвестиційної угоди № 14-187 (про інвестування у житлове будівництво) від 21 жовтня 2005 року або відмови Заявником 49 в належній формі від цієї угоди. Вказана інвестиційна угода № 14-187 (про інвестування у житлове будівництво) від 21 жовтня 2005 року укладена між Боржником, Заявником 49 та Повіреним, станом на поточну дату згідно наявних матеріалів справи є чинною, жодні відомості про її розірвання у встановленому законом та самою інвестиційною угодою порядку відсутні та жодних доказів її розірвання у матеріалах справи немає, в тому числі відсутні жодні докази її розірвання у судовому порядку.

Відповідно до умов Інвестиційної угоди № 14-187 (про інвестування у житлове будівництво) від 21 жовтня 2005 року (Т. 16) предметом угоди є участь інвестора Заявника 49 у фінансуванні будівництва Обєкта нерухомості з метою отримання у власність квартири у новозбудованому будинку, будівництво якого проводиться за адресою: АДРЕСА_51, діл. 14, шляхом внесення коштів на рахунок повіреного. В свою чергу Боржник зобовязаний за умовами угоди після введення в експлуатацію передати Заявнику 49 вказану квартиру.

Відповідно до Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 червня 2004 року №05-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, п.п. 3.1.1., кредиторами у справі про банкрутство можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи, які мають у встановленому порядку підтверджені відповідними доказами грошові вимоги до боржника, вимоги щодо виплати заробітної плати, а також щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів); згідно абз. 1 п.п. 4.3. зазначених Рекомендацій, у вирішенні питання про визначення розміру вимог за грошовими зобовязаннями господарські суди мають враховувати, що частина 7 статті 1 закону визначає грошове зобовязання як зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Вивчивши подані Заявником 49 документи встановлено, що Інвестиційна угода № 14-187 (про інвестування у житлове будівництво) від 21 жовтня 2005 року не містить зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, в тому числі на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. Як вірно дійшов висновку розпорядник майна у справі, Заявник 49 має право вимоги до Боржника передачі квартири, за яку Заявником 49 сплачено її вартість. Право вимоги передачі відповідної квартири не є грошовим зобовязанням та становить речове зобовязання згідно норми ст. 190 Цивільного кодексу України.

Крім того, Заявник 49 посилається на те, що «боржник протягом 5 років користувався його коштами, та відповідно до вимог ЦК України повинен додатково оплатити к понесеним збиткам штраф, в розмірі 124757,50 грн. 3 % річних від простроченої суми, а також урахувати встановленого індексу інфляції за час прострочення», а також на норми ст. Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст. ст. 612, 549, 551, 550, 625 Цивільного кодексу України. Вивчивши доводи Заявника, враховуючи встановлену обставину, що вказана угода є чинною станом на поточну дату, суд дійшов таких висновків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України, на яку посилається Заявник 49, встановлено «Відповідальність за порушення грошового зобов'язання», - Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Дана норма не підлягає застосуванню до правовідносин між Заявником 49 та Боржником, що існують на підставі Інвестиційної угоди № 14-187 (про інвестування у житлове будівництво) від 21 жовтня 2005 року, в звязку з тим, що зобовязання, яке було прострочено Боржником Заявнику 49, не є грошовим за правовою природою, а норма ст. 625 Цивільного кодексу України регулює відповідальність за порушення саме грошового зобов'язання. Заявником не надано жодного належного доказу розірвання вказаної Угоди та виникнення у Боржника по відношенню до Заявника грошового зобовязання.

Заявник 49 посилається на ст. ст. 549, 550, 551 у своїх вимогах просить визнати його кредиторську вимогу у вигляді штрафу.

Стаття 549, 551 Цивільного кодексу не встановлюють безпосередньо розмірів штрафів, пені, які підлягають застосування до правовідносин.

Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Заявником 49 не надано в належній формі укладеного правочину, посилання на правочин, інші докази наявності такого правочину, на підставі якого він має право на застосування до Боржника штрафу, якій він просить визнати як кредиторську вимогу до Боржника.

Крім того Заявником не виконано вимоги ухвали суду у цій справі від 19 жовтня 2010 року не надано жодних документів, пояснень витребуваних судом; в порушення вимог ч. 1 ст. 7 Закону про банкрутство, в заяві не вказано яка сума основної вимоги Заявника до Боржника, яка сума штрафу, чим передбачено сплата штрафу у відносинах між Заявником та Боржником; Заявником не надано суду жодного розрахунку заявленого розміру вимог «1417747,50 грн.», не надано доказів фактичного понесення збитків Заявником 49 (не доведений Заявником 49 факт нанесення збитків саме Боржником на вимогу ст. 623 Цивільного кодексу України), в тому силі за кредитним договором, фактичного понесення збитків по курсовій різниці. Вимога до Боржника в частині сплати штрафу не обґрунтована; посилання на понесені збитки - не підтверджені жодними доказами; долучені докази Заявником 49 подані не засвідченими у відповідності до вимог ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України; заява Заявників в цій заявленій частині кредиторських вимог не відповідає вимогам 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України; Заявником не доведений розмір збитків, в тому числі не вказаний розмір завданих матеріальних збитків.

На підставі вищенаведеного та того, що інвестиційна угода № 14-187 (про інвестування у житлове будівництво) від 21 жовтня 2005 року є чинною, яка не була розірвана; за змістом зобовязань, які має Боржник перед Заявником 49 вони не є грошовими, а згідно ст. 190 Цивільного кодексу України, належить до речових; в звязку з необґрунтованістю та недоведеністю Звявником 49 заявлених вимог стосовно індексу інфляції, 3% відсотків річних, нанесених збитків, керуючись вимогами ст. 1, ч. 15 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.п. 3.1.1., абз. 1 п.п. 4.3., Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 червня 2004 року №05-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимога Заявника 49 визнати його кредитором Боржника з грошовими вимогами в сумі 1417747,50 грн. не підлягає задоволенню, а Заявник 49 - включенню до реєстру вимог кредиторів з вищевикладених підстав.

Поряд з цим, Заявниками 21, 58, 59, 49 заявлено вимоги стягнути з Боржника на користь кожного з вказаних заявників державне мито в сумі по 85,00 гривень та плати за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі по 40,00 грн. Розглядаючи вказані вимоги кредиторів, судом встановлено таке. Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що позовна заява повинна містити: виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Дослідивши подані вказаними Заявниками Заяви, судом встановлено, що Заявниками 21, 58, 59, 49 не надано обґрунтування заявлених вимог стосовно стягнення на користь кожного з них з боржника 85 грн. державного та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі по 40,00 грн. Водночас, згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається: суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при відмові в позові - на позивача. Керуючись абз. 2 ч. 6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з відмовою суду в задоволенні вищевказаних вимог Заявників 21, 58, 59, 49, судові витрати - державне мито в сумі по 85,00 гривень, плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі по 40,00 грн. покласти на кожного з Заявників 21, 58, 59, 49.

Розглянувши заяви ОСОБА_69., ОСОБА_70, які не направляли до суду своїх заяв, однак надали їх розпоряднику майна, якій і надав копії вказаних заяв суду, суд дійшов наступних висновків. Абзацами 1, 3 ч. 1, ч. ч. 2, 3 ст. 14 Закону про банкрутство встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обгрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Судом встановлено на підставі наявних матеріалів справи, що до суду кредиторських заяв з вимогами до Боржника від ОСОБА_69. та від ОСОБА_70. не надходили; оскарження рішення боржника про невизнання їх вимог від вказаних осіб до суду не надходило. Вказані заяви не розглядаються судом і вважаються погашеними. Тим не менш суд бере до уваги заявлені розпоряднику майна їх вимоги. Так, відповідно до заяви ОСОБА_69, паспорт серії НОМЕР_105, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 30 жовтня 1997 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_106, ОСОБА_69 просить визнати його кредитором Боржника з кредиторською вимогою в сумі 326760,00грн., що полягає в отриманні у власність квартири № 44 в секції В, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яким ним було сплачено 100% її вартості; включити його до реєстру вимог кредиторів Боржника; не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 44 в секції В, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42; стягнути з Боржника на його користь державне мито в сумі 85 грн. та 40 грн. плати за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог. В листі № 67 від 10 листопада 2010 року, розглянувши вимоги ОСОБА_69., розпорядник майна повідомив останнього про те, що він не визнається конкурсним кредитором Боржника, в тому числі з тих підстав, що у ОСОБА_69. наявні цивільно-правові відносини з ТОВ «Регіон-Інвест»і зобовязання передати квартиру у власність ОСОБА_69 це зобовязання ТОВ «Регіон-Інвест», а не Боржника.

Дослідивши заяву ОСОБА_69. з доданими до неї документами, судом встановлено, що позиція розпорядника майна стосовно вимог ОСОБА_69. до Боржника є правомірною, а вимоги останнього не є вимогами до Боржника, в звязку з чим, вимоги ОСОБА_69. не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, не є кредиторською вимогою, в тому числі грошового характеру до Боржника; будь-які докази фактичної сплати державного мита та плати за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог ОСОБА_69 відсутні. Вказаний висновок ґрунтується на наступному. Судом встановлено, що 19 грудня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест», який виступив «товариством»та Боржником, який виступив «інвестором»був укладений інвестиційний договір № 44-В за змістом аналогічним вищерозглянутим інвестиційним договорам/угодам, зокрема, згідно п.п. 1.2. інвестиційного договору № 44-В на товариство покладався обовязок самостійно або з покладенням своїх обовязків на третіх осіб здійснювати заходи, повязані зі створенням Обєкта (квартири) та передачею його у власність Інвестора. В свою чергу, згідно п.п. 1.1. вказаного договору, Інвестор за рахунок власних та або запозичених коштів здійснює інвестування квартири (Обєкт) у будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_42 з метою отримання права на Обєкт після введення будинку в експлуатацію. Таким чином, відповідно до ст. ст. 510, 509 Цивільного кодексу України, ТОВ «Регіон-Інвест»виступає боржником, а ТОВ «Капіталоінвест», - кредитором у правовідносинах за інвестиційним договором № 44-В. В свою чергу судом встановлено, що 18 жовтня 2006 року між ТОВ «Капіталоінвест»та ОСОБА_69 був укладений Договір № 1/44-В про відступлення права вимоги, де згідно п.п. 1.1. договору, первісний кредитор, яким є ТОВ «Капіталоінвест» відступає новому кредитору, яким є ОСОБА_69, а новий кредитор набуває права вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором за Інвестиційним договором № 44-В від 19 грудня 2005 року, укладеним між ТОВ «Регіон-Інвест»та первісним кредитором, предметом якого є інвестування квартири в будинку по АДРЕСА_42. 18 жовтня 2006 року Боржником було передано ОСОБА_69 документи, якими посвідчується право вимоги до ТОВ «Регіон-Інвест». На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_69 є кредитором у правовідносинах з ТОВ «Регіон-Інвест»за інвестиційний договором № 44-В, а останній, - боржником в розумінні ст. ст. 510, 509 Цивільного кодексу України; ОСОБА_69 не є кредитором з грошовими вимогами до Боржника. Інших вимог, посилань на інші обставини ОСОБА_69 в своїй заяві не зазначає. Вимоги ОСОБА_69. в разі звернення у належні встановлені строки не підлягали б задоволенню з наведених підстав.

Відповідно до заяви ОСОБА_70, паспорт серії НОМЕР_107, виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві 30 січня 2002 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_108, ОСОБА_70. просить визнати його кредитором Боржника з кредиторською вимогою в сумі 453134,00., що полягає в отриманні у власність квартири № 255 в секції Б, розташованої у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42, за яку ним було сплачено 100% її вартості; включити його до реєстру вимог кредиторів Боржника; не включати в ліквідаційну масу Боржника майнові права на квартиру № 255 в секції Б, розташовану у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_42. В листі № 44 від 08 листопада 2010 року, розглянувши вимоги ОСОБА_70, розпорядник майна повідомив, що він не визнається конкурсним кредитором Боржника, в тому числі з підстав, аналогічним підставам відмови в задоволенню вимог вищерозглянутих заявників 1.1., 33, його вимоги не є грошовими, ОСОБА_70. не є кредитором у цій справі у розумінні Закону про банкрутство та не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника; інвестиційна угода, уклена між ним та Боржником є чинною, а майнові права на проівестовану ОСОБА_70. квартиру не належать Боржнику, в звязку з чим не можуть включатись до ліквідаційної маси Боржника.

Детально дослідивши копію заяви ОСОБА_70 та долучені до не неї документи судом встановлено, що вимоги останнього не підлягають задоволенню з підстав аналогічних підставам відмовизх в задоволенні аналогічних вимог Заявників 3, 4, 4-1, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 23-1, 24, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 31-1, 38, 39, 40, 41, 50, 57, 60, 62, зокрема, інвестиційна угода № 31-02-255 від 30 вересня 2005 року між Боржником та ОСОБА_70. є належним чином укладеною, дійсною; заявлені ним вимоги не є грошовими, а перша вимога є речовою, виходячи з чого, вимога щодо визнання кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з кредиторською вимогою, яка полягає у передачі Бурлаченку відповідної квартири, тавимога включити його до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 не підлягають задоволенню, він не є кредитором у цій справі у розумінні Закону про банкрутство та не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника. Будь-які докази фактичної сплати державного мита та плати за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог ОСОБА_69 відсутні. ОСОБА_70. проінвестовано 100% вартості вказаної ним квартири, майнові права на яку перейшли до нього, що визнано Боржником та розпорядником майна останнього, в звязку з чим не підлягають включенню до ліквідаційної маси Боржника.

Крім того, через канцелярію суду (загальний відділ) до господарського суду Київської області 29 жовтня 2010 року надійшла заява від громадянина України ОСОБА_71 (ідентифікаційний номер НОМЕР_109, фактичне місце проживання: АДРЕСА_59) від 27 жовтня 2010 року б/№ (вх. № 13103) про визнання кредитором.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно п.п. 8.14. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідно до частини 2 статті 14 Закону (в редакції Закону від 07.03.2002 N 3088-III) вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр кредиторів.

В абз. 3 п. 45 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року передбачено, що відповідно до частини другої цієї ж статті Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Отже, Закон пов'язує з пропуском конкурсними кредиторами строку, встановленого для подання ними заяв, припинення їх права вимоги до боржника.

В ході вивчення заяви громадянина України ОСОБА_71 встановлено наступне.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Публікація оголошення про порушення провадження у справі №Б8/086-10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталоінвест»здійснена в газеті «Голос України»№ 173 (4923) від 17 вересня 2010 року, що підтверджено оригіналом вказаної газети. Граничний строк для подачі заяв з конкурсними вимогами кредиторів становить 18 жовтня 2010 року.

Заява громадянина України ОСОБА_71 датована останнім 27 жовтня 2010 року; згідно платіжних квітанцій № 49 від 28 жовтня 2010 року та № 51 від 28 жовтня 2010 року долучених до вказаної заяви, проплата державного мита та коштів за внесення інформації до Єдиної бази даних щодо кредитора та його грошових вимог у справі, в сумі 40,00 заявником була здійснена 28 жовтня 2010 року, а безпосередньо до суду заява надійшла 29 жовтня 2010 року, що підтверджено відбитком господарського суду Київської області, вх. № 13103 від 29 жовтня 2010 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд дійшов висновків про те, що заява громадянина України ОСОБА_71 була подана господарському суду Київської області з порушення вимог норми ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ОСОБА_67 29 жовтня 2010 року, - після строку, встановленого вказаним Законом для подачі конкурсним кредитором за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у цій справі, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, яке відбулось 17 вересня 2010 року, в звязку з чим, вимоги громадянина України ОСОБА_71, викладені в зазначеній заяві не розглядається судом і вважаються погашеними.

1.43. Розглянувши додатково заявлені вимоги Кредитора 2 (ініціюючий кредитор у справі) (також іменований «Заявник 44»), товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг», ідентифікаційний код юридичної особи: 25404922, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31, яким в заяві про визнання кредитором №33 від 11 жовтня 2010 року додатково заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами на загальну суму 632645,25 грн. (шістсот тридцять дві тисячі шістсот сорок пять гривень 25 коп.); 2) включити Заявника 44 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) стягнути з Боржника на користь Заявника 44 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., де заявлені вимоги до Боржника виникли, як вказує Заявник, на підставі договору №19-ФД про надання безвідсоткової позики від 17 грудня 2009 року та договору №58-ФД про надання безпроцентної позики від 28 вересня 2007 року;

1.44. Розглянувши вимоги Заявника 42, - товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест»(ідентифікаційний код: 31351574, місцезнаходження 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31), яким в заяві про визнання кредиторських вимог від 14 жовтня 2010 року №КВ-1 заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 на загальну суму 531224,14 грн. (пятсот тридцять одна тисяча двісті двадцять чотири гривні 14 коп.); 2) стягнути з Боржника витрати на сплату державного мита в сумі 85,00 грн. та витрати в сумі 40,00 грн. на оплату послуг за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог по справі про банкрутство; 3) включити Заявника 42 до реєстру вимог кредиторів Боржника, де заявлені вимоги до Боржника, як вказує заявник, виникли на підставі договору №6-ФД про надання безвідсоткової позики від 31 липня 2008 року;

1.45. Розглянувши вимоги Заявника 34 - товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд-2000»(ідентифікаційний код: 30778312, місцезнаходження 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31), яким в заяві про визнання кредиторських вимог від 14 жовтня 2010 року №КВ-1 заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 на загальну суму 113125,87 грн. (сто тринадцять тисяч сто двадцять пять гривень 87 коп.); 2) стягнути з Боржника витрати на сплату державного мита в сумі 85,00 грн. та витрати в сумі 40,00 грн. на оплату послуг за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог по справі про банкрутство; 3) включити Заявника 34 до реєстру вимог кредиторів Боржника, де заявлені вимоги до Боржника виникли, як вказує заявник, на підставі договору №1-ФД про надання безвідсоткової позики від 28 лютого 2008 року;

1.46. Розглянувши додатково заявлені вимоги Кредитора 1 (ініціюючий кредитор у справі) - товариства з обмеженою відповідальністю «Роммакс»(ідентифікаційний код юридичної особи 32961610, місцезнаходження: 08320, Київська обл., Бориспільський район, село Мала Олександрівна, вул. Гагаріна, буд. 14-А), яким додатково в заяві про визнання кредиторських вимог № КВ-1 від 14 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами до Боржника на загальну суму 1933849,28 грн.; 2) включити Кредитора 1 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) стягнути з Боржника на користь Кредитора 1 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., де заявлені вимоги до Боржника виникли, як вказує Заявник, на підставі договору № 163-В/МП купівлі-продажу прав на квартири від 29 грудня 2006 року; додаткової угоди № 1 від 27 червня 2008 року до Договору № 163-В/МП купівлі-продажу майнових прав на квартири від 29 грудня 2006 року; договору № 164-В/МП купівлі-продажу прав на квартири від 29 грудня 2006 року; додаткової угоди № 1 від 27 червня 2008 року до Договору № 164-В/МП купівлі-продажу майнових прав на квартири від 29 грудня 2006 року; договору купівлі-продажу № 166-В/МП купівлі-продажу майнових прав на квартири від 29 грудня 2006 року; додаткової угоди № 1 від 01 липня 2010 року до Договору № 166-В/МП купівлі-продажу майнових прав на квартири від 29 грудня 2006 року; договору № 23-ФД про надання безвідсоткової позики від 09 жовтня 2007 року;

1.47. Розглянувши вимоги Заявника 43, - товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні системи»(ідентифікаційний код юридичної особи: 32162646, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31), яким в заяві про визнання кредитором б/№ від 14 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами до Боржника на загальну суму 740856,78 грн.; 2) включити Заявника 43 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) стягнути з Боржника на користь Заявника 43 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., де заявлені вимоги до Боржника виникли, як вказує Заявник, на підставі інвестиційного договору № 212-Б від 23 грудня 2005 року, додаткової угоди № 1 до Інвестиційного договору № 212-Б від 23 грудня 2005 року;

1.48. Розглянувши вимоги Заявника 53, - товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвествклад»(ідентифікаційний код юридичної особи: 30929156, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31), яким в заяві про визнання кредитором б/№ від 08 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами на загальну суму 1503239,69 грн. (один мільйон пятсот три тисячі двісті тридцять девять гривень 69 коп.); 2) включити Заявника 53 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) стягнути з Боржника на користь Заявника 53 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., де заявлені вимоги до Боржника виникли, як вказує Заявник, на підставі інвестиційного договору № 3-А від 19 грудня 2005 року, додаткової угоди № 1 від 01 листопада 2007 року до Інвестиційного договору № 3-А від 19 грудня 2005 року; протоколу заліку взаємних вимог від 02 листопада 2009 року, укладених між Заявником 53 та Боржником;

1.49. Розглянувши вимоги Заявника 54, - товариства з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд», ідентифікаційний код: 32305010, місцезнаходження: 08320, Бориспільський район, село Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 14 а, в особі арбітражного керуючого - керуючого санацією ТОВ «Київвисотбуд»Кіцула С.Б., яким 28 жовтня 2010 року подано Доповнення до Заяви про визнання кредитором №1 від 16 жовтня 2010 року, в доповненнях від 27 жовтня 2010 року до Заяви про визнання кредитором № 1 від 16 жовтня 2010 року та в поясненнях № 1 від 26 січня 2010 року, заявлено вимоги до Боржника: в яких заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати ТОВ «Київвисотбуд»кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами до Боржника на суму в розмірі 505551,95 грн., де заявлені вимоги до Боржника виникли, як вказує заявник, на підставі договору про відступлення права вимоги № 290-Б-СС від 25 листопада 2009 року та акту приймання-передачі документів від 25 листопада 2009 року;

1.50. Розглянувши вимоги Заявника 52, - товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестлайн»(ідентифікаційний код юридичної особи: 33240447, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31), яким в заяві про визнання кредитором №69 від 15 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами на загальну суму 1965054,03 грн. (один мільйон девятсот шістдесят пять тисяч пятдесят чотири гривні 03 коп.); 2) включити Заявника 52 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) стягнути з Боржника на користь Заявника 52 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., де заявлені вимоги до Боржника виникли, як вказує Заявник, на підставі інвестиційного договору № 80-А від 19 грудня 2005 року; додаткової угоди № 1 від 17 жовтня 2007року до Інвестиційного договору № 80-А від 19 грудня 2005 року; договору № 11 про позику від 24 грудня 2007 року;

1.51. Розглянувши вимоги Заявника 47, - товариства з обмеженою відповідальністю «Центробуд-трейд»(ідентифікаційний код юридичної особи: 33446835, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького/І.Франка, буд. 31/27), яким в заяві про визнання кредиторських вимог б/№ від 08 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами до Боржника на загальну суму 4718200,96 грн. (чотири мільйони сімсот вісімнадцять тисяч двісті гривень 96 коп.); 2) включити Заявника 47 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) стягнути з Боржника на користь Заявника 47 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., де заявлені вимоги до Боржника виникли, як вказує Заявник, на підставі Договору № 152-В/МП купівлі-продажу майнових прав на квартири від 29 грудня 2006 року; договору № 146-В/МП купівлі-продажу майнових прав на квартири від 29 грудня 2006 року; додаткової угоди № 1 від 01 листопада 2007 року до Договору № 152-В/МП купівлі-продажу майнових прав на квартири від 20 грудня 2006 року; додаткової угоди № 2 від 27 листопада 2007 року до Договору № 152-В/МП купівлі-продажу майнових прав на квартири від 20 грудня 2006 року; Протоколу № 1/1-11 заліку взаємних вимог від 01 листопада 2007 року; Договору № 314-Б/МП купівлі-продажу майнових прав на квартири від 29 грудня 2006 року; додаткової угоди № 1 від 27 листопада 2007 року до Договору № 314-Б/МП купівлі-продажу майнових прав на квартири від 29 грудня 2006 року; договору № 155-В/МП купівлі-продажу майнових прав на квартири від 29 грудня 2006 року; додаткової угоди № 1 від 27 листопада 2007 року до Договору № 155-В/МП купівлі-продажу майнових прав на квартири від 29 грудня 2006 року; Інвестиційного договору № 12 (про інвестування у житлове будівництво) від 16 листопада 2005 року; додаткової угоди № 1 від 20 листопада 2006 року до інвестиційного договору № 12 від 16 листопада 2005 року; додаткової угоди № 2 від 25 вересня 2007 року до інвестиційного договору № 12 від 16 листопада 2005 року; договору № 10-ФД про надання безвідсоткової позики та договору № В/10-ФД про відступлення права вимоги від 01 жовтня 2009 року;

1.52. Розглянувши вимоги Заявника 46, - товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Інвест»(ідентифікаційний код юридичної особи: 32597849, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31), яким в заяві про визнання кредитором №1/КВ від 14 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами до Боржника на загальну суму 8771293,19 грн. (вісім мільйонів сімсот сімдесят одна тисяча двісті девяносто три гривні 19 коп.); 2) включити Заявника 46 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) стягнути з Боржника на користь Заявника 46 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., де заявлені вимоги до Боржника виникли, як вказує Заявник, на підставі: договору № 4-А/МП купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 21 грудня 2007 року; додаткової угоди № 1 від 22 грудня 2008 року до договору № 4-А/МП купівлі-продажу прав на квартиру від 21 грудня 2007 року; Договору №75-А/МП купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 21 грудня 2007 року; додаткової угоди № 1 від 22 грудня 2008 року до договору № 75-А/МП купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 21 грудня 2007 року; протоколу № 1/2009 заліку взаємних вимог від 31 березня 2009 року; договору № 21-ФД про надання безвідсоткової позики від 27 березня 2008 року; договору № 28-ФД про надання безвідсоткової позики від 31 липня 2008 року; договору № 28-ФД від 31 липня 2008 року, договору № В/28-ФД про відступлення права вимоги від 03 серпня 2009 року.

1.53. Розглянувши вимоги Заявника 56, - товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант»(ідентифікаційний код юридичної особи: 33446809, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького/І.Франка, буд. 31/27), яким в заяві про визнання кредиторських вимог б/№ від 14 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами до Боржника на загальну суму 3294549,55 грн. (три мільйони двісті девяносто чотири тисячі пятсот сорок девять гривень 55 коп.); 2) включити Заявника 56 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) стягнути з Боржника на користь Заявника 56 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., де заявлені вимоги до Боржника виникли, як вказує Заявник, на підставі договору № 165-В/МП купівлі-продажу прав на квартири від 29 грудня 2006 року, додаткової угоди № 1 від 01 грудня 2007 року до договору № 165-В/МП купівлі-продажу майнових прав на квартири від 29 грудня 2006 року; договору № 8-ФД про позику від 30 жовтня 2006 року, договору № 9-ФД про позику від 15 серпня 2007 року;

1.54. Розглянувши вимоги Заявника 55, - Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», яким в заяві про визнання кредиторських вимог від 15 жовтня 2010 року №19/4201 заявлено вимоги до Боржника: визнати кредиторські вимоги Заявника 55 у справі №Б8/086-10 про банкрутство Боржника на загальну суму 13914218,84 грн. (тринадцять мільйонів девятсот чотирнадцять тисяч двісті вісімнадцять гривень 84 коп.), які з позиції Заявника 55 підлягають задоволенню у першу чергу, де заявлені вимоги до Боржника виникли, як вказує Заявник, на підставі кредитного договору № 164/06 від 25 грудня 2006 року, додаткової угоди № 1 від 28 грудня 2006 року до кредитного договору № 164/06 від 25 грудня 2006 року, додаткової угоди № 2 від 29 грудня 2006 року до кредитного договору № 164/06 від 25 грудня 2006 року, додаткової угоди № 3 від 24 січня 2007 року до кредитного договору № 164/06 від 25 грудня 2006 року, додаткової угоди № 4 від 24 травня 2007 року до кредитного договору № 164/06 від 25 грудня 2006 року, додаткової угоди № 5 від 17 серпня 2007 року до кредитного договору № 164/06 від 25 грудня 2006 року, додаткової угоди № 6 від 21 грудня 2007 року до кредитного договору № 164/06 від 25 грудня 2006 року, додаткової угоди № 7 від 22 грудня 2008 року до кредитного договору № 164/06 від 25 грудня 2006 року; заявник вказує, що вимоги Заявника 55 забезпечені іпотечним договором від 31 січня 2007 року, який зареєстровано в реєстрі за № 48; іпотечним договором від 28 грудня 2006 року, який зареєстрований за № 4671; також Заявником 55 заявлені вимоги до Боржника на підставі кредитного договору № 121/06 (про надання кредиту у вигляді кредитної лінії) від 06 вересня 2006 року, додаткової угоди № 1 від 24 листопада 2006 року до договору № 121/06 (про надання кредиту у вигляді кредитної лінії) від 06 вересня 2006 року; додаткової угоди № 1/1 від 17 серпня 2007 року до договору № 121/06 (про надання кредиту у вигляді кредитної лінії) від 06 вересня 2006 року, додаткової угоди № 2 від 04 вересня 2007 року до договору № 121/06 (про надання кредиту у вигляді кредитної лінії) від 06 вересня 2006 року, додаткової угоди № 3 від 28 серпня 2008 року до договору № 121/06 (про надання кредиту у вигляді кредитної лінії) від 06 вересня 2006 року, де виконання кредитного договору забезпечено іпотечним договором від 15 лютого 2008 року, зареєстрованого за №1096;

1.55. Розглянувши вимоги Заявника 32, - Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції (ідентифікаційний код: 21615608, місцезнаходження 04070, м. Київ, вул. Борисів Тік, буд. 30), яким в заяві про грошові вимоги до боржника від 30 вересня 2010 року №1773-07-07 заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 на загальну суму 720,26 грн. (сімсот двадцять гривень 26 коп.) по внесках до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

1.56. Розглянувши вимоги Заявника 1-1, - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 26), якою в заяві про визнання кредиторських вимог до Боржника №16095/9/24-202 від 07 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами до Боржника з майновими вимогами у сумі 52012,61 грн.; 2) включити вимоги Заявника 1-1 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) стягнути з Боржника на користь Заявника 1-1 52012,61 грн.;

1.57. Розглянувши вимоги Заявника 51 - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Бориспільському районі Київської області, ідентифікаційний код: 25885672, місцезнаходження: 08300, м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 6), яким в заяві №293 від 14 жовтня 2010 року заявлено вимога до Боржника: визнати Заявника 51 кредитором Боржника на загальну суму 194,67 грн.;

1.57. Розглянувши вимоги Заявника 45, - відкритого акціонерного товариства «АК «Укртранс» (ідентифікаційний код юридичної особи: 22890514, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд 83-А), яким в заяві про визнання кредиторських вимог №417 від 15 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: 1) розглянути заяву та визнати вимоги Заявника 45 до Боржника на суму 695110,50 грн. або 138,60 кв.м. майнових прав на квартири; 2) стягнути з Боржника на користь Заявника 45 державне мито в сумі 85,00 грн. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., де заявлені вимоги до Боржника з позиції Заявника 45 виникли на підставі Договору № 2 про інвестування будівництва від 16 серпня 2004 року, додаткової угоди № 2 від 15 листопада 2006 року до Договору № 2 про інвестування будівництва житла від 16 серпня 2004 року; додаткової угоди № 3 від 25 вересня 2007 року до Договору № 2 про інвестування будівництва житла від 16 серпня 2004 року; додаткової угоди № 4 від 19 листопада 2007 року до Договору № 2 про інвестування будівництва житла від 16 серпня 2004 року; Договору № 13 про інвестування будівництва житла від 17 жовтня 2005 року, додаткової угоди № 2 від 16 жовтня 2006 року до Додаткової угоди № 2 до Договору № 13 про інвестування будівництва житла від 17 жовтня 2005 року; додаткової угоди № 3 від 19 листопада 2007 року до Договору № 13 про інвестування будівництва житла від 17 жовтня 2005 року,

суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 п. 46 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15 визначено, що відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону заяви цих кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з підсудністю, що встановлена Законом, тобто тим господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. За змістом абзацу третього частини шостої статті 14 Закону вимоги цих кредиторів встановлюються згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

У ч. 48 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15 вказано, що відповідно до частини третьої статті 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.

12 листопада 2010 року розпорядником майна Боржника Мілютіною Л.В. подано до суду «Реєстр вимог кредиторів ТОВ «Капіталоінвест»від 11 листопада 2010 року, який складено за результатами спільного розгляду заяв кредиторів розпорядником майна, уповноваженими представниками боржника. 18 березня 2011 року розпорядником майна Боржника Мілютіною Л.В. подано до суду «Уточнений реєстр вимог кредиторів ТОВ «Капіталоінвест»від 11 березня 2011 року, який складено за результатами спільного розгляду заяв кредиторів розпорядником майна, уповноваженими представниками боржника. До уточненого реєстру вимог кредиторів поданого розпорядником майна Боржника Мілютіною Л.В. включено наступні вимоги кредиторів:

-Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва, з сумою основного зобовязання: 52 012,61 грн.;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Систем-Івест», ідентифікаційний код юридичної особи: 32597849, з сумою основного зобовязання: 7172374,00 грн., сумою штрафних санкцій: 1598 919,19 грн. та 125,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд-2000», ідентифікаційний код: 30778312, з сумою основного зобовязання: 60000,00 грн., сумою штрафних санкцій: 20185,00 грн. та 125,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестлайн», ідентифікаційний код юридичної особи: 33240447, з сумою основного зобовязання: 1272630,00 грн., сумою штрафних санкцій: 629424,03 грн. та 125,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів;

-ОСОБА_36, ідентифікаційний код: НОМЕР_110, з сумою основного зобовязання: 21232,65 грн.;

-ОСОБА_64, ідентифікаційний код: НОМЕР_111, з сумою основного зобовязання: 7588,23 грн.

Детально дослідивши заяви з кредиторськими вимогами до Боржника з долученими до них матеріалами, доказами, інші наявні матеріали справи що надійшли до суду, судом встановлено наступне. При дослідженні вимог Заявників судом та жодним з учасників провадження дійсність, належність документів на підтвердження проплат Заявниками на виконання взятих на себе зобовязань за відповідними правочинами, на підставі яких в наступному виникли заявлені вимоги Заявників до Боржника, судом під сумнів не ставиться.

Розглянувши вимоги Заявника 32, - Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції заявлено вимоги до Боржника - визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 на загальну суму 720,26 грн., які за результатом розгляду боржником та розпорядником майна відповідно до реєстру вимог кредиторів та листа № 69 від 10 листопада 2010 року визнані останніми в повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів, які з позиції розпорядника майна підлягають задоволенню в другу чергу (згідно з уточненим по реєстром вимог кредиторів поданим розпорядником майна). Вказані вимоги Заявника 32 визнаються судом та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника та задоволенню відповідно до ст. 31 Закону про банкрутство, у другу чергу.

Розглянувши вимоги Заявника 1-1, - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, якою заявлено вимоги до Боржника: визнати її кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами до Боржника у сумі 52012,61 грн.; 2) включити вимоги Заявника 1-1 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; 3) стягнути з Боржника на користь Заявника 1-1 у сумі 52012,61 грн., які за результатом розгляду боржником та розпорядником майна згідно поданого реєстру вимог кредиторів та листа № 68 від 10 листопада 2010 року визнані останніми в повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів, які з позиції розпорядника майна підлягають задоволенню в третю чергу. Вказані вимоги Заявника 1-1 визнаються судом, підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника та підлягають задоволенню в третю чергу.

Розглянувши вимоги Заявника 51 - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Бориспільському районі Київської області, яким заявлено вимогу до Боржника: визнати Заявника 51 кредитором Боржника на загальну суму 194,67 грн., які за результатом розгляду боржником та розпорядником майна визнані останніми відповідно до листа № 70 від 10 листопада 2010 року в повному обсязі та підлягають задоволенню в другу чергу, однак вказано суму - 194,07 грн. та включені до реєстру вимог кредиторів. Дослідивши заяву Заявника 51 з долученими до неї доказами судом встановлено, що вимоги Заявника 51 визнаються судом в повному обсязі 194,67 грн. та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника. Пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року №15 встановлено, що відповідно до норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які регулюють питання відповідальності за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, вимоги щодо їх стягнення визнаються безспірними, а самі ці вимоги підтверджуються документами обліку страхових внесків, що складаються цільовими страховими фондами з відповідних видів страхування. Вимоги Заявника 51 підтверджено Розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період липень-серпень 2010 року, яка складена Боржником, в якій залишок заборгованості на кінець звітного періоду вказаний у розмірі 194,67 грн., Розрахункова відомість засвідчена підписом керівника Боржника ОСОБА_64. та скріплена печаткою Боржника, в звязку з чим, вказана заборгованість у сумі 194,67 грн. визнається судом та підлягає включенню до реєстру кредиторів Боржника та задоволенню у другу чергу;

Розглянувши вимоги Заявника 53, - товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвествклад»- визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами на загальну суму 1503239,69 грн., включити Заявника 53 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10, стягнути з Боржника на користь Заявника 53 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., судом встановлено, що згідно реєстру кредиторів поданого розпорядником майна, листа № 65 від 10 листопада 2010 року, вказані вимоги Заявника 53 визнані Боржником в повному обсязі, з яких: 873860,00 грн. суми основного зобовязання, які розпорядник майна відніс до четвертої черги, 629379,69 грн. штрафних санкцій, які віднесено до шостої черги та 125,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів, які віднесено до першої черги. Вказані вимоги Заявника 53 визнаються судом та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника за черговістю визначеною розпорядником майна.

Розглянувши вимоги Заявника 47 - товариства з обмеженою відповідальністю «Центробуд-трейд», яким заявлено вимоги до Боржника: визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами до Боржника на загальну суму 4718200,96 грн. (чотири мільйони сімсот вісімнадцять тисяч двісті гривень 96 коп.); включити Заявника 47 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; стягнути з Боржника на користь Заявника 47 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., судом встановлено, що згідно реєстру кредиторів поданого розпорядником майна, листа № 59 від 08 листопада 2010 року, вказані вимоги Заявника 47 визнанні Боржником в повному обсязі, з яких: 3148450,00 грн. суми основного зобовязання, які підлягають задоволенню в четверту чергу, 1569750,96 грн. штрафних санкцій, які підлягають задоволенню у шосту чергу та 125,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів, які підлягають задоволенню в першу чергу. Вказані вимоги Заявника 47 визнаються судом та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника за черговістю визначеною розпорядником майна.

Розглянувши вимоги Заявника 56, - товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант», яким заявлено вимоги до Боржника: визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами до Боржника на загальну суму 3294549,55 грн. (три мільйони двісті девяносто чотири тисячі пятсот сорок девять гривень 55 коп.); включити Заявника 56 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; стягнути з Боржника на користь Заявника 56 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., судом встановлено, що згідно реєстру кредиторів поданого розпорядником майна, листа № 57 від 08 листопада 2010 року, вказані вимоги Заявника 56 визнані Боржником в повному обсязі, з яких: 2100508,00 грн. суми основного зобовязання, які з позиції розпорядника майна підлягають включенню до четвертої черги, 1194041,55 грн. штрафних санкцій, які підлягають віднесенню до шостої черги та 125,00 грн., витрат на оплату держмита та ін. платежів, які підлягають включенню до першої черги. Вказані вимоги Заявника 56 визнаються судом та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника за черговістю, визначеною розпорядником майна.

Розглянувши вимоги Заявника 43, - товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні системи», яким заявлено вимоги до Боржника: визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами до Боржника на загальну суму 740856,78 грн.; включити Заявника 43 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; стягнути з Боржника на користь Заявника 43 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., судом встановлено, що згідно реєстру кредиторів поданого розпорядником майна, листа № 58 від 08 листопада 2010 року, вказані вимоги Заявника 43 визнані Боржником в повному обсязі, з яких: 480111,00 грн. основного зобовязання, які підлягають задоволенню в четверту чергу, 260745,78 грн. штрафних санкцій, які підлягають задоволенню в шосту чергу та 125,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів, які підлягають задоволенню у першу чергу. Вказані вимоги Заявника 43 визнаються судом та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника за черговістю, визначеною розпорядником майна Боржника.

Розглянувши вимоги Заявника 42, - товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест», яким заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 на загальну суму 531224,14 грн. (пятсот тридцять одна тисяча двісті двадцять чотири гривні 14 коп.); стягнути з Боржника витрати на сплату державного мита в сумі 85,00 грн. та витрати в сумі 40,00 грн. на оплату послуг за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог по справі про банкрутство; включити Заявника 42 до реєстру вимог кредиторів Боржника, судом встановлено, що згідно реєстру кредиторів поданого розпорядником майна, листа № 55 від 08 листопада 2010 року, вказані вимоги Заявника 42 визнані Боржником частково, з яких визнано: суму основного зобовязання у повному обсязі у сумі 310000,00 грн., які підлягають включенню з позиції розпорядника майна до четвертої черги, 125,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів, які підлягають включенню до першої черги та нараховані 3% річних, збитки з урахуванням інфляції визнано частково на суму 94642,22 грн., які підлягають задоволенню у шосту чергу. Таким чином між Заявником 42 та Боржником наявний спір в частині нарахування пені на прострочення виконання зобовязання на суму 126581,92 грн. Детально дослідивши заяву Заявника 42 та долучені до неї матеріали, в тому числі Договором № 6-ФД про надання безвідсоткової позики від 31 липня 2008 року, судом встановлено, що позиція розпорядника майна є обґрунтованою, а позиція Заявника 42 є безпідставною та не обґрунтованою, в звязку з тим, що умовами Договір № 6-ФД про надання безвідсоткової позики від 31 липня 2008 року взагалі не передбачено нарахування пені. Відповідність учасників договору визначено розділом 6 вказаного договору, у якому встановлено, що у випадку порушення своїх зобовязань за договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Нарахування пені, вказаним договором не передбачено, а в заяві Заявника нарахування пені не обґрунтовано. Крім того, заявником заявлено пеню у вищевказаному розмірі. Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Таким чином, заявник заявив вимоги до Боржника у вигляді пені яка належить до способів забезпечення виконання зобовязання. Згідно п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі. Судом встановлено за наслідками проведеного вивчення доказів наданих учасниками провадження, що Договором № 6-ФД про надання безвідсоткової позики від 31 липня 2008 року неустойку не встановлено. Інших доказів встановлення неустойки за вказаним договором Заявником 42 чи іншими учасниками провадження, не надано. Таким чином заявлені Заявником «подвійна облікова ставка 126581,92 грн.»- Заявником є безпідставними, є не обґрунтованими Заявником та не доведені, як і їх розмір. Таким чином, судом визнані вимоги Заявника 42 у розмірі: 310000,00 грн., - суми основного зобовязання, яка підлягає задоволенню у четверту чергу, 125,00 грн. витрат на оплату держмита та плати за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог, які підлягають задоволенню у першу чергу; 3% річних та розмір інфляційних втрат у сумі 94642,22 грн., які підлягають задоволенню у шосту чергу, які (вимоги) разом підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у зазначеній черговості. Інша частина заявлених вимог Заявником 42 задоволенню не підлягає.

Розглянувши вимоги Заявника 46, - товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Інвест», яким заявлено вимоги до Боржника: визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами до Боржника на загальну суму 8771293,19 грн.; стягнути з Боржника на користь Заявника 46 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн.; включити Заявника 46 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10. Судом встановлено, що згідно реєстру кредиторів поданого розпорядником майна, листа № 56 від 08 листопада 2010 року, вказані вимоги Заявника 46 визнані Боржником в повному обсязі, з яких: 7172374,00 грн. основного зобовязання, які підлягають задоволенню у четверту чергу, 1598919,19 грн. штрафних санкцій, які підлягають задоволенню у шосту чергу та 125,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів, які підлягають задоволенню у першу чергу. Вказані вимоги Заявника 46 визнаються судом та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника у черговості, визначеній розпорядником майна.

Розглянувши вимоги Заявника 34, - товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд-2000», яким заявлено вимоги до Боржника: визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 на загальну суму 113125,87 грн. (сто тринадцять тисяч сто двадцять пять гривень 87 коп.); стягнути з Боржника витрати на сплату державного мита в сумі 85,00 грн. та витрати в сумі 40,00 грн. на оплату послуг за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог по справі про банкрутство; включити Заявника 34 до реєстру вимог кредиторів Боржника, судом встановлено, що згідно реєстру кредиторів поданого розпорядником майна, листа № 53 від 08 листопада 2010 року, вказані вимоги Заявника 34 визнані Боржником в частково на суму 80310,00 грн., з яких: 125,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів, перша черга, 60000,00 грн. штрафних санкцій основного зобовязання, - четверта черга, 20185,00 грн., - шоста черга, де сума основного зобовязання визнана в повному обсязі, а заявлені кредиторські вимоги в частині нарахованих 3% річних та збитків з урахуванням інфляції визнано частково на загальну суму 20185,00 грн. Дослідивши позиції Заявника 34, розпорядника майна, Боржника, судом встановлено, що між Кредитором (Заявником 34) та Боржником наявний спір в частині нарахування пені на прострочення виконання зобовязання. Детально вивчивши заяву Заявника 34 та долучені до неї матеріали, в тому числі Договір № 1-ФД про надання безвідсоткової позики від 28 лютого 2008 року, судом встановлено, що позиція розпорядника майна є обґрунтованою, а позиція Заявника 34 в частині вимог у сумі 30568,77 грн. у якості «подвійної облікової ставки»є безпідставною та необгрунтваною, в звязку з тим, що умовами Договору № 1-ФД про надання безвідсоткової позики від 28 лютого 2008 року взагалі не передбачено нарахування пені. Відповідність учасників договору визначено розділом 6 вказаного договору, у якому встановлено, що у випадку порушення своїх зобовязань за договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Нарахування пені, вказаним договором не передбачено, а в заяві Заявника нарахування пені не обґрунтовано. Крім того, заявником заявлено пеню у вищевказаному розмірі. Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Таким чином, заявник заявив вимоги до Боржника у вигляді пені яка належить до способів забезпечення виконання зобовязання. Згідно п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі. Судом встановлено за наслідками проведеного вивчення доказів наданих учасниками провадження, що Договором № 1-ФД про надання безвідсоткової позики від 28 лютого 2008 року неустойку не встановлено. Інших доказів встановлення неустойки за вказаним договором Заявником 34 чи іншими учасниками провадження, не надано. Таким чином заявлені Заявником «подвійна облікова ставка 30568,77 грн.»- Заявником є безпідставними, є не обґрунтованими Заявником та не доведені, як і їх розмір. Таким чином, судом визнані вимоги Заявника 34 у розмірі: 60000,00 грн., - сума основного зобовязання, яка підлягає задоволенню у четверту чергу, 125,00 грн. витрат на оплату держмита та плати за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог, які підлягають задоволенню у першу чергу; 3% річних та розмір інфляційних втрат у сумі 20185,00 грн., які підлягають задоволенню у шосту чергу, які (вимоги) разом підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у зазначеній черговості. Інша частина заявлених вимог Заявником 34 задоволенню не підлягає.

Розглянувши вимоги Заявника 52, - товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестлайн», яким заявлено вимоги до Боржника: визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами на загальну суму 1965054,03 грн. (один мільйон девятсот шістдесят пять тисяч пятдесят чотири гривні 03 коп.); включити Заявника 52 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; стягнути з Боржника на користь Заявника 52 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., судом встановлено, що згідно реєстру кредиторів поданого розпорядником майна, листа № 42 від 08 листопада 2010 року, вказані вимоги Заявника 52 визнані Боржником в повному обсязі, з яких: 1272630,00 грн. основного зобовязання, які підлягають задоволенню з позиції розпорядника майна Боржника у четверту чергу; 692424,03 грн. штрафних санкцій, які підлягають задоволенню у шосту чергу та 125,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів, які підлягають задоволенню в першу чергу. Вказані вимоги Заявника 52 визнаються судом та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника у черговості, визначеній розпорядником майна.

Розглянувши додатково заявлені вимоги Кредитора 2 (ініціюючий кредитор у справі) (також іменований «Заявник 44»), - товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг», яким додатково заявлено вимоги до Боржника: визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами на загальну суму 632645,25 грн. (шістсот тридцять дві тисячі шістсот сорок пять гривень 25 коп.); включити Заявника 44 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; стягнути з Боржника на користь Заявника 44 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., судом встановлено, що згідно реєстру кредиторів поданого розпорядником майна, листа № 60 від 08 листопада 2010 року, вказані вимоги Кредитора 2 (Заявника 44) визнані Боржником в повному обсязі, з яких: 462200,00 грн. основного зобовязання, які підлягають задоволенню з позиції розпорядника майна Боржника у четверту чергу; 169027,25 грн. штрафних санкцій, які підлягають задоволенню у шосту чергу та 1543,00 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів, які підлягають задоволенню в першу чергу. Вказані заявлені вимоги Кредитора 2 (Заявника 44) визнаються судом та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника у черговості, визначеній розпорядником майна Боржника.

Розглянувши додатково заявлені вимоги Кредитора 1 (ініціюючий кредитор у справі) - товариства з обмеженою відповідальністю «Роммакс», яким додатково заявлено вимоги до Боржника: визнати його кредитором Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10 з вимогами до Боржника на загальну суму 1933849,28 грн.; включити Кредитора 1 до реєстру кредиторів Боржника у справі про банкрутство №Б8/086-10; стягнути з Боржника на користь Кредитора 1 державне мито в сумі 85,00 грн. та плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі 40,00 грн., судом встановлено, що згідно реєстру кредиторів поданого розпорядником майна, листа № 61 від 08 листопада 2010 року, вказані вимоги Кредитора 1 визнані Боржником в повному обсязі, з яких: 1583692,30 грн. основного зобовязання, які підлягають задоволенню з позиції розпорядника майна Боржника у четверту чергу; 347348,77 грн. штрафних санкцій, які підлягають задоволенню у шосту чергу та 2933,20 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів, які підлягають задоволенню в першу чергу. Дослідивши позицію Кредитора 1 та розпорядника майна, провівши перерахунок заявлених вимог, судом встановлено, що заявлені вимоги Кредитора 1 у загальній сумі 1933974,28 грн. є обґрунтованими, в тому числі розмір штрафних санкцій складає 347348,78 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника.

Вказані додатково заявлені вимоги Кредитора 1 визнаються судом та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника у сумах: 1583692,30 грн. основного зобовязання, які підлягають задоволенню у четверту чергу; 347348,78 грн. штрафних санкцій, які підлягають задоволенню у шосту чергу та 2933,20 грн. витрат на оплату держмита та ін. платежів, які підлягають задоволенню в першу чергу.

Розпорядником майна включено до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_36 з визнаною кредиторською вимогою у сумі 21232,65 грн., частина з яких з позиції розпорядника майна, у сумі 1589,85 грн. підлягають задоволенню в першу чергу, а частина у сумі 19642,80 грн., - у другу чергу; а також включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ОСОБА_64 у сумі 7588,23 грн., які з позиції розпорядника майна підлягають задоволенню у другу чергу.

Дослідивши підстави включення розпорядником майна вказаних сум, судом встановлено наступне. Відповідно до додаткового уточненого реєстру вимог кредиторів, ОСОБА_64. та ОСОБА_36 віднесено до кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, вимог щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоровю громадян. Відповідно до абз. 1, 3 ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство, вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника. Відповідно до Відзиву Боржника від 03 вересня 2010 року, станом на вказану дату, заборгованість по заробітній платі перед працівниками Боржника складає 29617,45 грн. В свою чергу відповідно до наданої Боржником оборотно-сальдової відомості по рахунку № 61 співробітники станом на 03 вересня 2010 року, - заборгованість з 01 грудня 2008 року по 01 серпня 2010 року перед ОСОБА_36 складає 22029,22 грн., а перед ОСОБА_64. за період з 01 грудня 200 року та 01 грудня 2009 року, - 7588,23 грн. Жодних заяв від ОСОБА_64 та від ОСОБА_36 до суду не надійшло; розпорядник майна включив їх до реєстру кредитора на підставі за даних обліку боржника; жодних заперечень з боку ОСОБА_36 та від ОСОБА_64. до суду не надійшло, в звязку з чим, вказані вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у черговості визначеній розпорядником майна.

Розглянувши вимоги Заявника 55, - Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ»(ідентифікаційний код: 14371869, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 16-22), яким в заяві про визнання кредиторських вимог від 15 жовтня 2010 року №19/4201 заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати кредиторські вимоги Заявника 55 у справі №Б8/086-10 про банкрутство Боржника на загальну суму 13914218,84 грн. (тринадцять мільйонів девятсот чотирнадцять тисяч двісті вісімнадцять гривень 84 коп.), які підлягають з позиції Заявника 55 задоволенню у першу чергу. За результатами розгляду вимог Заявника 55, розпорядником майна з боржником визнано частково вимоги Заявника 55 в частині 9158935,09 грн. суми основного зобовязання, яка підлягає задоволенню в четверту чергу з позиції розпорядника майна та 878635,51 грн. штрафних санкцій, які з позиції розпорядника майна підлягають задоволенню у шосту чергу. В свою чергу, розпорядник майна в уточненому реєстрі повідомляє, що кредитори, вимоги яких забезпечені заставою, - відсутні. Суд звертає увагу на те, що при подачі первісного реєстру вимог кредиторів Боржника, розпорядником майна разом з Боржником було визнано вимоги Заявника 55 у сумі 13774767,72 грн., з яких 12739214,21 грн., - суми основного зобовязання, яка віднесена була розпорядником майна до 4-ї черги та 1035 553,51 грн. суми штрафних санкцій, віднесених розпорядником майна до шостої черги.

Таким чином наявний спір між Заявником 55 та Боржником стосовно частини заявлених вимог, по-друге, стосовно черг задоволення вимог Заявника 55.

Розглядаючи спір між Боржником та Заявником 55 суд встановив наступне: 1) стосовно кредитного договору № 164/06 від 25 грудня 2006 року (надалі за текстом Кредитний Договір 1/ за документами розпорядника майна договір-1): судом встановлено, що 25 грудня 2006 року між Боржником та Заявником було укладено кредитний договір № 164/06, за яким Боржником виступив позичальником, а Заявник 55 - кредитодавцем. Факт укладення вказаного договору та додаткових угод до нього визнано Заявником 55 та Боржником, розпорядником майна та під сумнів не ставився жодним з учасників провадження; факт належного виконання Заявником 55 перед Боржником обовязку по видачі кредиту під сумнів учасниками провадження не ставився та Боржником не заперечувався, що підтверджено матеріалми справи. Крім того, розпорядником майна в листі № 210 від 10 березня 2011 року визнано заборгованість перед Заявником частково, а саме: встановлений борг по кредиту у розмірі 5274020,00 грн., який з позиції розпорядника майна підлягає задоволенню у четверту чергу; нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 502765,82 грн., яка підлягає задоволенню, з позиції розпорядника майна у шосту чергу. Спірними є питання заборгованості по прострочених відсотках по кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом. (Факт направлення листа відповіді Заявнику 55 підтверджено списком згрупованих відправлень, відправлених з 192 поштового відділення у м. Києві 11 листопада 2010 року, який скріплено відбитком печатки вказаного поштового відділення).

Дослідивши аргументи Заявника 55, розпорядника майна та Боржника по Кредитному договору 1 суд встановив наступне. Розпорядник майна в повідомленні про уточнення суми визнаних кредиторських вимог № 210 від 10 березня 2011 року адресованого Заявнику 55 повідомляє, що відповідно до умов Кредитного договору 1 та додаткових угод № 1-6 до нього, строк повернення кредиту в сумі 5274020,00 грн. 21 грудня 2009 року; сплата процентів за користування кредитними коштами: за період з 25 грудня 2006 року, - щомісяця до останнього робочого дня поточного місяця (п.п. 4.4.9 договору), за період з 01 травня 2007 року по 30 червня 2007 року (додаткова угода № 4 від 24 травня 2007 року); за період з 01 липня 2007 року в кінці терміну дії договору -1 (додаткова угода № 5 від 17 серпня 2007 року). Розмір процентів за користування чужими коштами встановлено договором -1 з розрахунку 22% річних, до яких застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України). Тому розпорядник майна з Боржником визнають лише суму нарахованих процентів за період з 19 серпня 2007 року по 19 серпня 2010 року, тобто за період в три роки до початку провадження справи про банкрутство. При цьому, розпорядник майна вказує, що з її позиції, за період з 17 серпня 2007 року по 19 серпня 2010 року згідно даних бухгалтерського обліку Боржника нараховані проценти складають не 2864675,23 грн. як заявив Заявник 55, а 2804276,86 грн. проте строк їх сплати ще не настав. Розпорядник майна підкреслює, що з її точки зору, станом на день порушення провадження у справі про банкрутство Боржника строк виконання зобовязання зі сплати заявлених до стягнення процентів не настав. В звязку з цим, розпорядник майна вважає, що відсутнє прострочення у виконанні вказаного зобовязання, а отже пеня та штраф, визначені на дату подання заяви до господарського суду до складу грошових зобовязань Боржника не зараховується (яка заявлена Заявником 55 у сумі 248029,15 грн.).

Заявником 55 заявлено вимоги по прострочених відсотках по кредиту у сумі 2864675,23 грн.

Дослідивши умови Кредитного договору 1 з додатковими угодами до нього 1-7, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, встановлено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В обґрунтування заявлених вимог Заявником 55 надано докази належного захисту свого права за Кредитним договором 1, зокрема, до заяви № 15-51-05/354 від 04 травня 2011 року Заявник 55 надав суду рішення господарського суду м. Києва за кредитним договором № 164/06 від 25 грудня 2006 року по справі № 10/182 та рішення господарського суду м. Києва за кредитним договором № 121/06 від 06 вересня 2006 року по справі № 10/180, вивчивши які, суд встановив що надані рішення є належними доказами того факту, що Заявник 55 здійснював заходи по захисту свого права на стягнення плати з Боржника по відсоткам за користування кредитними коштів на підставі Кредитного договору 1 (а.р. 3), аналогічно Заявником 55 вживались заходи по захисту своїх прав і по стягненню заборгованості за кредитним договором № 121/06 від 06 вересня 2006 року (надалі за текстом «Кредитний договір 2»). Таким чином, керуючись п. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що врахувавши наявність належних доказів вжиття заходів Заявником 55 для захисту своїх прав протягом дії строку позовної давності щодо нарахувань по сплаті відсотків за користування кредитом за Кредитним договором 1, суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, а порушене право Заявника 55 підлягає захисту.

Факт наявності обовязку Боржника сплачувати відсотки за кредитом визнано Боржником (згідно листа-відповіді № 210 від 10 березня 2011 року, лист № 73 від 10 листопада 2010 року) розпорядника майна, поданих першого та другого реєстрів вимог кредиторів, наданих розпорядником майна за погодженням з Боржником), при цьому останній вважає, що строки для їх ще не настав згідно з умовами Кредитного договору 2 з урахуванням додаткових угод до нього. Вивчивши вказану обставину, суд дійшов наступних висновків.

Положеннями п.п. 2.1., 2.3., 2.4. Кредитного договору 1 (станом на дату його укладення) встановлено, що строк користування кредитом з 25 грудня 2006 року по 24 грудня 2007 року (включно), розмір плати за користування кредитом 22% річних. Позичальник повертає кредит не пізніше 24 грудня 2007 року; проценти за користування кредитом нараховуються в валюті кредиту, починаючи з дня перерахування коштів, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, за період фактичного користування фактичною сумою кредиту, з розрахунку фактичної кількості днів поточного року. Відповідно до п.п. 4.4.9 Кредитного договору 1,- позичальник, - Боржник зобовязався нараховані проценти за користування кредитом перераховувати на вказаний в договорі розрахунковий рахунок щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця. Додатковими угодами №№1-3 збільшена сума кредиту; додатковою угодою № 4 до Кредитного договору 1 від 24 травня 2007 року, сторони дійшли згоди та встановили, що Боржник зобовязався нараховані проценти за користування кредитом перераховувати на відповідний рахунок щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця, нараховані проценти за травень, червень 2007 року перерахувати на відповідний рахунок до 30 червня 2007 року. В додатковій угоді № 5 від 17 серпня 2007 року сторони дійшли згоди та встановили, що Боржник зобовязався нараховані проценти за користування кредитом перераховувати на відповідний рахунок в кінці терміну дії договору. В свою чергу Додатковою угодою № 6 від 21 грудня 2007 року до Кредитного договору 1 сторони внесли зміни до п.п. 2.1. договору та встановили, що: «2.1. Кредитодавець надає Позичальнику кредит для поповнення обігових коштів для здійснення статутної діяльності на наступних умовах: ліміт кредиту 11507596,00 грн. Строк користування кредитом з 25 грудня 2006 року по 22 грудня 2008 року; розмір плати за користування кредитом 22% річних.», інші пункти договору змін не зазнали. Додатковою угодою № 7 від 22 грудня 2008 року, сторони договору внесли зміни до п.п. 2.1. Кредитного договору 1 та встановили, що строк погашення кредиту по 21 грудня 2009 року.

Таким чином, відповідно до п.п. 2.3. Кредитного договору 1, який не був змінений сторонами договору, - строк повернення кредиту Позичальником - 24 грудня 2007 року; строком погашення кредиту, згідно п.п. 2.1. в його останній редакції, - 21 грудня 2009 року; нараховані проценти за користування кредитом позичальник зобовязаний перераховувати на відповідний рахунок Заявника 55 в кінці терміну дії договору. Відповідно до п.п. 10.1 договору, цей договір діє до повного виконання Позичальником зобовязань за ним.

Частиною 7 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кредитним договором 1 однозначно встановлено сторонами строк погашення кредиту - 21 грудня 2009 року.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно абз 2 ч. 2 ст. 1048 Цивільного кодексу України, у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Абзацом 1 ч. 1, ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Нормою ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до умов п.п. 2.1. Кредитного договору 1, - строком погашення кредиту є 21 грудня 2009 року, а згідно п.п. 2.3. договору строк повернення кредиту Позичальником - 24 грудня 2007 року (який, як встановлено судом на підставі наявних матеріалів справи не був змінений сторонами Кредитного договору 1). Таким чином, Боржник має зобовязання по погашенню кредиту, яке є прострочене в порушення вимоги ст. 629 Цивільного кодексу України. В разі його належного виконання, - відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання за Кредитним договором 1 було припиненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, судом встановлено, що за правовою природною кредитний договір 1 є кредитним договором та відносини, встановлені ним регулюються вищенаведеними спеціальними нормами, - параграфами 1, 2 Глави 71 Цивільного кодексу України, керуючись якими, суд дійшов висновку про те, що повернення кредиту згідно умов Кредитного договору 1 є простроченим у сумі 5274020,00 грн., заборгованість яка визнана Боржником.

Відповідно до 2.1. кінцем терміну дії договору, є 21 грудня 2009 року і нараховані проценти за користування кредитом позичальник зобовязаний перераховувати на відповідний рахунок Заявника 55 до 21 грудня 2009 року.

Виходячи з наведеного, позиція Боржника про те, що строк по сплаті відсотків за користування кредитом не настає, є необґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам Кредитного договору 1 в т.ч. п.п. 2.1., 2.3., 4.9., нормам параграфів 1, 2 Глави 71 Цивільного кодексу України, справжній волі сторін в момент укладення додаткової угоди № 5 від 17 серпня 2007 року, Кредитного договору 1, та є таким, що настав, відповідно п.п. 2.1. Кредитного договору 1 21 грудня 2009 року. Боржником (згідно наданих уточнень) не наданого розрахунку за даними бухгалтерського обліку відсотків за користування кредитом, зазначивши, що за період з 17 серпня 2007 року по 19 серпня 2010 року наявне зарахування у сумі 2804276,86 грн., однак не надано жодних пояснень стосовно якої саме частини він не визнає вимоги та в якій сумі. Суд перевіривши розрахунок на підставі умов Кредитного договору 1, визнає вимогу Заявника 55 по прострочених відсотках по кредиту у сумі 2864675,23 грн., яку вважає обґрунтованою.

Також виходячи з вищенаведеного, встановивши факт прострочення сплати Божником відсотків за користування кредитом за Кредитним договором 1, вимоги Заявника 55 по визнанню пені за несвоєчасну сплату відсотків є обгрнутованою та підлягає задоволенню на підставі п.п. 8.1. Кредитного договору 1, ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, Заявником 55 заявлено вимогу віднесення вимог Заявника 55 до 1 черги задоволення вимог кредиторів в звязку з наявністю укладених правочинів, якими забезпечується вимога Заявника 55 до Боржника. Дослідивши вказану вимогу, судом встановлено, що на підтвердження цієї вимоги, Заявником 55 надано іпотечний договір від 31 січня 2007 року, укладений на забезпечення виконання зобовязання за Кредитним договором № 164/04 від 25 грудня 2006 року та додаткових угод до нього, стосовно розміру та терміну повернення кредиту, сплати процентів і штрафних санкцій, за яким (Кредитним договором 1) Іпотекодавець отримав кредит, який (договір) укладений між іпотекодавцем, - яким виступив Боржник та іпотекодержателем, яким є Заявник 55. Вказаний договір укладений в нотаріальній формі, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_72. та зареєстровано в реєстрі за № 48 31 січня 2007 року. Також виконання Кредитного договору 1 з додатковими угодами до нього забезпечено іпотечним договором від 28 грудня 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_72., який зареєстрований в реєстрі за № 4671 на аналогічних умовах іпотечному договору посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_72. зареєстрованого в реєстрі за № 48 31 січня 2007 року (Т. 15).

Жодних заперечень, спростувань фактів укладення, дійсності, проведення державної реєстрації перелічених іпотечних договорів Боржником, розпорядником майна суду не надано, жодних належних доказів щодо їх (іпотечних договорів) не укладення, не дійсності або повного виконання своїх зобовязань за Кредитним договором 1 суду не надано, не надано суду й доказів припинення, розірвання вказаних двох іпотечних договорів з будь-яких підстав, в тому числі в судовому порядку.

Відповідно до п.п. а ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: 1) у першу чергу задовольняються: а) вимоги, забезпечені заставою.

Частиною 1 ст. 574 Цивільного кодексу України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Частиною 1 ст. 576 Цивільного кодексу України визначено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Частиною 5 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»(в ред.. станом на дату укладення договорів іпотеки) визначено, що предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору. Дослідивши вказані іпотечні договори зареєстровані за №№ 4671 від 7 грудня 2006 року, 48 від 31 січня 2007, суд дійшов висновку про те, що вимога Заявника 55 в частині включення вимог Заявника 55 до першої черги підлягає задоволенню в повному обсязі (за Кредитним договором 1), так як вимоги Заявника 55 в повному обсязі, в тому числі сплата штрафних санкцій забезпечені зазначеними іпотечними договорами.

2) Розглядаючи спір між Боржником та Заявником 55 стосовно кредитного договору № 121/06 від 06 вересня 2006 року (надалі за текстом Кредитний Договір 2): судом встановлено, що 06 вересня 2006 року між Боржником та Заявником було укладено кредитний договір № 121/06, де Борждник виступив позичальником, а Заявник 55 - кредитодавцем. Факт укладення вказаного договору та додаткових угод до нього визнано Заявником 55 та Боржником, розпорядником майна та під сумнів не ставився жодним з учасників провадження; факт належного виконання Заявником 55 перед Боржником обовязку по видачі кредиту під сумнів учасниками провадження не ставився та Боржником не заперечувався, що підтверджено матеріалами справи. Крім того, розпорядником майна в листі № 210 від 10 березня 2011 року визнано заборгованість перед Заявником частково, а саме: встановлений борг по кредиту за Кредитним договором 2 у розмірі 3083000,00 грн., який з позиції розпорядника майна підлягає задоволенню у четверту чергу; Заявником 55 також заявлено вимоги до Боржника: заборгованість по прострочених відсотках по кредиту у розмірі 1517508,95 грн., по пені за несвоєчасне повернення кредиту 293898,59 грн., по пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом 129321,10 грн. В свою чергу, розпорядником майна разом з Боржником за результатами розгляду вимог Заявника 55 визнано: заборгованість по процентам у розмірі 801915,09 грн., яка підлягає задоволенню у четверту чергу; нарахована пеня згідно Договору 2 за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту 293898,59 грн., нараховану пеню за несвоєчасну сплату процентів за договором 2 81971,10 грн. Поряд з цим, розпорядник майна зазначає, що згідно даних бухгалтерського обліку боржника станом на 19 вересня 2010 року, заборгованість за процентами складає не 1517508,92 грн. не як заявив Кредитор (Заявник 55), а 1478992,57 грн.

Таким чином, спірними є питання заборгованості по прострочених відсотках по кредиту, пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, по прострочених відсотках по кредиту та питання черги задоволення вимог Заявника 55.

Дослідивши аргументи Заявника 55, розпорядника майна та Боржника, суд встановив наступне. Розпорядник майна в повідомленні про уточнення суми визнаних кредиторських вимог № 210 від 10 березня 2011 року адресованого Заявнику 55 повідомляє, що відповідно до умов Кредитного договору 2 та додаткових угод до нього № 1, 1/1, 2, 3, строк повернення кредиту в сумі 3083000,00 грн. 02 вересня 2009 року включно; сплата процентів за користування кредитними коштами: за період з 06 вересня 2006 року по 31 липня 2007 року, - щомісяця не пізніше останнього робочого дня поточного місяця (додаткова угода № 1/1 від 16 серпня 2007 року), за період з 01 серпня 2007 року по дату погашення кредиту (додаткова угода № 1/1 від 16 серпня 2007 року), не пізніше дати погашення кредиту;

Розмір процентів за користування чужими коштами встановлено договором -2 з розрахунку 22% річних за період з 06 вересня 2006 року по 24 листопада 2006 року та 24% за період з 01 листопада 2006 року по дату погашення кредиту, до яких застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України). Розпорядник майна вказує на те, що стосовно вимоги про сплату 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки згідно п. 8.1. договору 2 має застосовуватись спеціальна позовна давність в один рік, оскільки ці проценти за своєю природою є неустойкою. Поряд з цим, розпорядник майна вказує, що кредит та заборгованість по процентах повинні бути сплачені Боржником в останній день періоду сплати тобто 02 вересня 2009 року. Проте, сплачені не були і тому ця заборгованість за процентами станом на 02 вересня 2009 в сумі 801915,09 грн. та заборгованість по кредиту в сумі 3083000,00 грн. станом на 02 вересня 2009 року вважаються простроченими. Тому зважаючи на прострочення Боржником періоду сплати процентів в сумі 801915,09 грн. за період з 19 вересня 2007 року по 02 вересня 200 року, пеня нараховується з врахуванням ст. 3 Закону України від 22 листопада 1996 року, № 543/96-ВР, ст. 6 ГКУ та ст. ст. 258, ст. 549 ЦКУ за період з 03 вересня 2009 р. по 03 березня 2009 року і складає 81971,10 грн. Тому визнається розпорядником майна заборгованість за несвоєчасну сплату процентів за договором-2 в частині 81971,10 грн.

Дослідивши умови Кредитного договору 2 з додатковими угодами до нього 1- 3, суд дійшов наступних висновків.

В обґрунтування заявлених вимог Заявником 55 надано докази належного захисту свого права за Кредитним договором 2, зокрема, до заяви № 15-51-05/354 від 04 травня 2011 року Заявник 55 надав суду рішення господарського суду м. Києва за кредитним договором № 121/06 від 06 вересня 2006 року по справі № 10/180, за наслідками аналізу якого суд встановив, що Заявник 55 здійснював належні заходи по захисту свого права на стягнення з Боржника плати по відсоткам за користування кредитними коштів на підставі Кредитного договору 2 (а.р. 3). Таким чином, керуючись п. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що врахувавши наявність належних доказів вжиття заходів Заявником 55 для захисту своїх прав протягом дії строку позовної давності щодо нарахувань по сплаті відсотків за користування Боржником кредитом за Кредитним договором 2, суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, а порушене право Заявника 55 таким, що підлягає захисту. Факт наявності обовязку Боржника сплачувати відсотки за кредитом визнано Боржником.

Вивчивши вказані обставини, суд дійшов наступних висновків.

Положеннями п.п. 2.1., 2.2., 2.4. Кредитного договору 2 (станом на дату його укладення) встановлено, що строк користування кредитом з 06 вересня 2006 року по 05 версеня 2007 року (включно), розмір плати за користування кредитом 22% річних. Позичальник повертає кредит не пізніше 05 вересня 2007 року; проценти за користування кредитом нараховуються в валюті кредиту, починаючи з дня перерахування коштів, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, за період фактичного користування фактичною сумою кредиту, з розрахунку фактичної кількості днів поточного року. Відповідно до п.п. 4.4.9 Кредитного договору 2, - позичальник, - Боржник зобовязався нараховані проценти за користування кредитом перераховувати на вказаний в договорі розрахунковий рахунок щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця. Додатковою угодою № 1/1 від 17 серпня 2007 року сторони дійшли згоди та встановили, що проценти за користування кредитом перераховувати зобовязаний Боржник на таких умовах: починаючи з дати видачі кредиту по 31 липня 2007 року щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця; за період з 01 серпня 2007 року по дату погашення кредиту, не пізніше дати погашення кредиту. У додатковій угоді № 1 від 04 вересня 2007 року сторони дійшли згоди внести зміни до п.п. 2.1. Кредитного договору 2, яким встановили строк користування кредитом з 06 вересня 2006 року по 03 вересня 2008 року та встановили розмір плати за користування кредитом 24 % річних. Додатковою угодою № 3 від 28 серпня 2008 року, сторони дійшли згоди внести змін до п.п. 2.1., яким встановили строк користування кредитом з 06 вересня 2006 року по 02 вересня 2009 року та встановили розмір плати за користування кредитом 24 % річних.

Таким чином, відповідно до п.п. 2.4. Кредитного договору 2, який не був змінений сторонами договору, - строк повернення кредиту Позичальником 05 вересня 2007 року; строк користування кредитом, згідно п.п. 2.1. в його останній редакції, закінчується 02 вересня 2009 року; нараховані проценти за користування кредитом позичальник зобовязаний перераховувати на відповідний рахунок Заявника 55: з дати видачі кредиту по 31 липня 2007 року щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця; за період з 01 серпня 2007 року по дату погашення кредиту, не пізніше дати погашення кредиту.

Розпорядником майна не надано детального розрахунку відсотків по кредиту (до наданого уточненого реєстру вимог кредиторів). З метою встановлення суми заборгованості Боржника перед Заявником 55 по відсоткам за Кредитним договором 2, провівши арифметичний перерахунок заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами на підставі наявних матеріалів справи, судом встановлено, що розрахунок виконаний Заявником 55 є вірним, обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи, а сума заборгованості по відсоткам по Кредитному договору, які є простроченими становить 1517508,95 грн.

Також судом встановлено, що розпорядником майна визнано суму боргу по пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 293898,59 грн.

Поряд з цим, досліджуючи обставини спору стосовно нарахованої пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, з позиції розпорядника майна та Боржника «сума нарахованих процентів за період з 03 вересня 2009 року по 19 серпня 2010 року є звичайною платою за користування кредитом; це заборгованість, яка виникла після закінчення дії договору 2 і не вважається простроченою, оскільки строк виконання такого зобовязання встановлено п.п. 4.4.9. та п.1 Додаткової угоди № 1/1 від 07 серпня 2007 року не пізніше сплати погашення кредиту. В момент, коли Боржник поверне кредит, Боржник повинен буде сплатити і проценти за його використання, саме в цій момент зобовязання припиниться і договір 2 вважатиметься виконаним. … Враховуючи зазначене, станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство Боржника строк виконання зобовязання зі сплати заявлених процентів, що нараховані за період з 03 вересня 2009 року по 19 серпня 2010 року в сумі 67077,48 грн. не настав.».

Дослідивши зазначені догоди боржника положення Кредитного договору 2, судом встановлено таке.

Відповідно до п.п. 2.4. Кредитного договору 2, який не був змінений сторонами договору, - строк повернення кредиту Позичальником 05 вересня 2007 року; строк користування кредитом, згідно п.п. 2.1. в його останній редакції, закінчується 02 вересня 2009 року; нараховані проценти за користування кредитом позичальник зобовязаний перераховувати на відповідний рахунок Заявника 55: з дати видачі кредиту по 31 липня 2007 року щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця; за період з 01 серпня 2007 року по дату погашення кредиту, не пізніше дати погашення кредиту.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до умов п.п. 2.1. Кредитного договору 2, - строком користування кредитом є з 06 вересня 2006 року по 02 вересня 2009 року, а згідно п.п. 2.4. договору позичальник зобовязався повернути кредит не пізніше 05 вересня 2007 року. Таким чином, Боржник має зобовязання по погашенню кредиту, яке є прострочене в порушення вимоги ст. 629 Цивільного кодексу України. В разі його належного виконання, - відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання б припинилося б.

Таким чином, судом встановлено, що за правовою природою Кредитний договір 2 є кредитним договором та відносини, встановлені ним регулюються вищенаведеними спеціальними нормами, - параграфами 1, 2 Глави 71 Цивільного кодексу України, керуючись якими, суд дійшов висновку про те, що повернення кредиту за умовами Кредитного договору 2 є простроченим у сумі 3083000,00 грн., заборгованість яка визнана Боржником.

Відповідно до відповідно до п.п. 2.4. Кредитного договору 2, який не був змінений сторонами договору, - строк повернення кредиту Позичальником 05 вересня 2007 року; строк користування кредитом, згідно п.п. 2.1. в його останній редакції, закінчується 02 вересня 2009 року; нараховані проценти за користування кредитом позичальник зобовязаний перераховувати на відповідний рахунок Заявника 55: з дати видачі кредиту по 31 липня 2007 року щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця; за період з 01 серпня 2007 року по дату погашення кредиту, не пізніше дати погашення кредиту.

Виходячи з наведеного, позиція Боржника про те, що строк по сплаті відсотків за користування кредитом не настав, є необґрунтованим, таким, що не відповідає Кредитному договору 2 в т.ч. п.п. 2.1., 2.4., 4.9., вищенаведеним нормам параграфів 1, 2 Глави 71 Цивільного кодексу України, справжній волі сторін в момент укладення додаткової угоди № 3, Кредитного договору 2.

Строк сплати відсотків за кредитом є таким, що настав 02 вересня 2009 року, що є датою погашення, повернення кредиту.

Відповідно до п.п. 8.1. Кредитного договору 2, при порушенні строку повернення кредиту та сплати процентів за його користування за цим договором Позичальник сплачує Кредитодавцеві пеню в розмірі 0,1 процентів від простроченого платежу за кожен день за весь час прострочки.

Розпорядник майна вказує, що з її точки зору розрахунок повинен проволитись з урахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, зокрема ст. 3, згідно якої розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, від 16 січня 2003 року, встановлено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання, крім того Цивільний кодекс України не містить обмеження максимального розміру пені.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство, викладених в Постанові від 18 грудня 2009 року № 15, Пленумом Верховного Суду України постановлено дати судам таке розяснення: у випадках колізії нормативних приписів Закону та співвідносних норм інших законів судам слід керуватися розясненнями Конституційного Суду України, викладеними в п. 3 мотивувальної частини його Рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп про про набуття чинностi Конституцiєю України (Рiшення Конституцiйного Суду у справi за конституцiйним зверненням ОСОБА_73 щодо офiцiйного тлумачення частини п'ятої статтi 94 та статтi 160 Конституцiї України, Справа № 18/183-97). У вказаному рішенні Конституційного Суду України вказано: «Конкретна сфера суспiльних вiдносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, якi за змiстом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часi акт мiстить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо iнше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який дiяв у часi ранiше.». Дане розяснення також обумовлює застосування акту, прийнятого пізніше у часі, яким є Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року (тоді як Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" 543/96-ВР був прийнятий 22 листопада 1996 року). Відповідно застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу України та положення п.п. 8.1. Кредитного договору 2, а не норми зазначеного Закону, на який посилається розпорядник майна.

Арифметичним перерахунком судом встановлено, що при проведенні перерахунку пені за Кредитним договором 2 розпорядник майна застосував не положення п.п. 8.1. Кредитного договору 2, а застосував норму ст. 3 Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР з застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, що з позиції суду є помилковим та безпідставним.

Також виходячи з вищенаведеного, встановивши факт прострочення сплати Божником відсотків за користування кредитом за Кредитним договором 2, перевіривши обґрунтованість розрахунків Боржника та Заявника 55, шляхом арифметичного підрахунку, суд дійшов висновку, що виконаний Заявником 55 розрахунок по пені за несвоєчасну сплату відсотків є обгрнутованим, вірним, відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи та сума боргу та 129321,10 грн. підлягає задоволенню на підставі п.п. 8.1. Кредитного договору 2, ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, з урахуванням норми ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, Заявником 55 заявлено вимогу віднесення вимог Заявника 55 по Кредитному договору 2 до 1 черги задоволення вимог кредиторів в звязку з наявністю укладених правочинів, якими забезпечується вимога Заявника 55 до Боржника. Дослідивши вказану вимогу, судом встановлено, що на підтвердження цієї вимоги, Заявником 55 надано іпотечний договір від 15 лютого 2008 року, укладений на забезпечення виконання зобовязання за Кредитним договором № 121/06 від 06 вересня 2006 року, укладеним між Кредитодавцем, яким є Заявник 55 та позичальником, яким є Боржником (сторонами ж іпотечного договору є: іпотекодавець Боржник, позичальник за Кредит ним договором 2; іпотекодержатель Заявник 55, позикодавець за Кредитним договором 2); згідно п.п. 1.1. вказаного іпотечного договору, цим договором забезпечується виконання Іпотекодавця за Кредитним договором «121/06 укладеним між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем 06 вересня 2006 року та додаткових угод до нього, які укладені 24 листопада 2007 року, 04 вересня 2007 року, а також які можуть бути укладені в майбутньому між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем стосовно розміру та терміну повернення кредиту, сплати процентів і штрафних санкцій, за яким Іпотекодавець отримав кредит з лімітом 3083000,00 грн.; судом встановлено, що, вказаний договір укладений в нотаріальній формі, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_74. та зареєстровано в реєстрі за № 1095 15 лютого 2008 року.

Жодних заперечень, спростувань фактів укладення, дійсності, проведення державної реєстрації вказаного іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_74. та зареєстровано в реєстрі за № 1095 15 лютого 2008 року Боржником, розпорядником майна суду не надано, жодних належних доказів щодо їх (іпотечних договорів) не укладення, не дійсності або повного виконання своїх зобовязань за Кредитним договором 2 суду не надано, не надано суду й доказів припинення, розірвання вказаних двох іпотечних договорів з будь-яких підстав, в тому числі в судовому порядку.

Частиною 5 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»(в ред. станом на дату укладення договору іпотеки) визначено, що предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору. Дослідивши вказані іпотечні договори, суд дійшов висновку про те, що вимога Заявника 55 в частині включення вимог Заявника 55 до першої черги підлягає задоволенню в повному обсязі (по Кредитному договору 2), так як вимоги Заявника 55 в повному обсязі, в тому числі сплата штрафних санкцій забезпечена зазначеним іпотечним договором.

Суд також наголошує на тому, що Заявник 55 був залучений у цій справі у третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Заявників у справі. При розгляді кожної з заяв Заявників,Третю особу 1 було зобовязано надати власну позицію стосовно тієї чи іншої заяви Заявників у цій справі, однак, жодного документу від Третьої особи 1 не надійшло стосовно заяв Заявників, жодного заперечення, пояснень тих чи інших фактів тощо, рівно як і від Третіх осіб 2, 3, 4 у цій справі.

Також суд наголошує на тому, що при розгляді кредиторських вимог юридичних осіб судом не ставилося під сумні факти укладеності правочинів, які витупили підставами для виникнення зобовязань, вказані правочини визнані Боржником та кредитами, та не ставились судом під сумнів факти виконання зобовязань заявниками за вказаними правочинами.

Таким чином, судом визнано вимоги Заявника 55 в повному обсязі, які підлягають задоволенню у першу чергу.

Розглянувши вимоги Заявника 45, - відкритого акціонерного товариства «АК «Укртранс», яким в заяві про визнання кредиторських вимог №417 від 15 жовтня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: розглянути заяву та визнати вимоги Заявника 45 до Боржника на суму 695110,50 грн. або 138,60 кв. м. майнових прав на квартири; стягнути з Боржника на користь Заявника 45 державне мито в сумі 85,00 грн. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., судом встановлено, що відповідно до листа № 72 від 10 листопада 2010 року розпорядника майна Боржника (факт направлення листа Заявнику 45 підтверджено списком згрупованих відправлень, відправлених з 192 поштового відділення Укрпошти у м. Києві 11 листопада 2010 року, який скріплено відбитком печатки вказаного поштового відділення) та реєстру вимог кредиторів Боржника, надані розпорядником майна Боржника, згідно яких, вимоги Заявника 45 не визнано Боржником та розпорядником майна в звязку з тим, що з позиції останнього вимоги Заявника 45 за природою не є вимогами конкурсного кредитора, а строк сплати залишкової суми інвестиції ще не настав.

Детально дослідивши спір між Заявником 45 та Боржником суд встановив таке.

З метою підготовки до розгляду заяви Заявника 45 з вимогами до Боржника, ухвалою Господарського суду в цій справі від 18 жовтня 2010 року було зобовязано Заявника та Боржника надати суду низку доказів по справі, в тому числі: оригінали договорів для їх огляду в судовому засіданні, низку пояснень та доказів з тих чи інших питань стосовно правомочності укладення договорів, на підставі яких Заявником 45 заявлено вимоги до Боржника, оригінали поданих документів для огляду в судовому засіданні; оригінал доказів направлення копії заяви Заявника 45 і матеріалів Боржнику та розпоряднику майна у встановлений законодавством термін; оригінал доказу сплати коштів Заявником 45 у встановлений законодавством термін за внесення інформації до Єдиної бази даних щодо кредитора та його грошових вимог у справі, в сумі 40,00; оригінали та належним чином засвідчені копії: свідоцтва про державну реєстрацію Заявника 45; статутів - в останній редакції та в редакціях, що були чинні на дати: 16 серпня 2004 року, 15 листопада 2006 року, 25 вересня 2007 року, 19 листопада 2007 року, 17 жовтня 2005 року, 16 жовтня 2006 року; Додаткової угоди № 1 до Договору № 2 про інвестування будівництва житла від 16 серпня 2004 року; Додаткової угоди № 1 до Договору № 13 про інвестування будівництва житла від 17 жовтня 2005 року; було зобовязано надати всі невідємні частини Договору № 2 про інвестування будівництва житла від 16 серпня 2004 року та Договору № 13 про інвестування будівництва житла від 17 жовтня 2005 року, в тому числі зміни, доповнення, додатки 1- 3, за винятком вже долучених документів до справи; довідку про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; свідоцтво про державну реєстрацію Заявника 45; довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) з відображенням керівника (кожного з керівників) Заявника 45, який був на цій посаді: 16 серпня 2004 року, 15 листопада 2006 року, 25 вересня 2007 року, 19 листопада 2007 року, 17 жовтня 2005 року, 16 жовтня 2006 року; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження в Єдиному державному юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Заявника 45; протоколи Загальних зборів/іншого повноважного вищого органу Заявника 45 про обрання / переобрання на посаду Голови Правління: ОСОБА_75., та ОСОБА_76., на посаду заступника голови правління з підтвердженням його повноважень; кадрові накази про приступання ОСОБА_75., ОСОБА_76. до виконання обовязків Голови Правління, заступника голови правління відповідно, Заявника 45; в разі наявності в статуті чи інших установчих документах Заявника 45 обмежень щодо укладання головою правління договорів, зобовязано було Заявника 45 надати відповідний погоджувальний документ вищого органу товариства про уповноваження директора на укладання: 1) Договору про інвестування будівництва житла № 2 від 16 серпня 2004 року та усіх додаткових угод, договорів до нього, та 2) Договору про інвестування житла № 13 від 17 жовтня 2005 року та усіх додаткових угод, договір до нього; зобовязано провести звірку розрахунків з Боржником та надати суду акт звірки розрахунків з Боржником по: 1) Договору про інвестування будівництва житла № 2 від 16 серпня 2004 року з урахуванням всіх додаткових угод та договорів до нього; 2) Договору про інвестування житла № 13 від 17 жовтня 2005 року; було зобовязано Заявника 45 надати письмове правове обґрунтування заявлених кредиторських вимог у відповідності з вимогами ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відповідні відносини та долученням відповідних документальних доказів; витребувано у Заявника 45 оригінали для огляду в судовому засіданні та засвічені копії: ліцензії на будівельну діяльність, проектно-кошторисну документацію, усі необхідні ліцензії, дозволи на проведення відповідних будівельних робіт; зобовязано надати суду докази проплати Боржником за Договором про інвестування будівництва житла № 2 від 16 серпня 2004 року та усіх додаткових угод, договорів до нього, та Договором про інвестування житла № 13 від 17 жовтня 2005 року та усіх додаткових угод, договорів до нього; докази повернення майнових прав Боржником Заявнику 45, що було передано згідно: Акту № 1 від 26 серпня 2004 року, акту № 2 від 15 листопада 2006 року, акту від 25 вересня 2007 року, - оформлених на виконання Договору про інвестування будівництва житла № 2 від 16 серпня 2004 року; акту № 1 від 29 жовтня 2005 року, акту № 2 від 16 жовтня 2006 року, - оформлених на виконання Договору про інвестування житла № 13 від 17 жовтня 2005 року; зобовязано Боржника направити копію Заяви Заявника 45 та додатних до неї документів Боржнику та розпоряднику майна протягом одного дня з моменту одержання даної ухвали, та витребувано інші докази на підтвердження заявлених вимог.

Суду Заявником 45 не було надано доказів виконання жодної з вимог ухвали суду по 10 серпня 2011 року (факт направлення ухвали суду Заявнику 45 підтверджено відбитком канцелярії господарського суду Київської області за № 73), в тому числі жодних доказів проведення вказаної проплати, доказів того, що заяву підписано уповноваженою особою керівником, доказів правомірності укладення договорів, угод, на підставі яких заявлено вимоги Заявника 45. Крім того, згідно наявних матеріалів справи, зважаючи на те, що з цього приводу Заявник 45 на вимогу суду також не надав жодного документа чи пояснень, суд бере до уваги те, що виходячи з пояснень розпорядника майна Боржника, останнім визнано факт укладення договорів та додаткових угод, на підставі яких заявлено Заявником 45 кредиторські вимоги, - Договору № 2 про інвестування будівництва від 16 серпня 2004 року, додаткової угоди № 2 від 15 листопада 2006 року до Договору № 2 про інвестування будівництва житла від 16 серпня 2004 року; додаткової угоди № 3 від 25 вересня 2007 року до Договору № 2 про інвестування будівництва житла від 16 серпня 2004 року; додаткової угоди № 4 від 19 листопада 2007 року до Договору № 2 про інвестування будівництва житла від 16 серпня 2004 року; Договору № 13 про інвестування будівництва житла від 17 жовтня 2005 року (надалі за текстом «основний договір № 2»), додаткової угоди № 2 від 16 жовтня 2006 року до Додаткової угоди № 2 до Договору № 13 про інвестування будівництва житла від 17 жовтня 2005 року; додаткової угоди № 3 від 19 листопада 2007 року до Договору № 13 про інвестування будівництва житла від 17 жовтня 2005 року. Відповідно Договору про інвестування будівництва житла від 16 серпня 2004 року, Боржник виступив інвестором, який зобовязався здійснити інвестування будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним гаражем на земельній ділянці, що розташована на розі вулиць АДРЕСА_51, а Заявник 45, - який виступив виконавцем за договором, зобовязався здійснити капітальне будівництво Будинку своїми або залученими силами за власні або залучені кошти і надати Інвестору всі необхідні документи для оформлення у власність Обєкту інвестування, визначеного п. 1.2. даного Договору; Обєктом інвестування за договором є квартири загальною площею 1222,82 кв. м.; запланований термін здачі будинку в експлуатацію: 30 грудня 2006 року. Відповідно до п.п. 2.3. договору, по закінченню будівництва Виконавець та Інвестор проводять остаточний розрахунок ціни 1кв. м. забудованого житла, що є обєктом інвестування, згідно п.п. 1.2. основного договору № 2 виходячи з фактичної повної собівартості 1 кв. м. забудованої площі …; Згідно п.п. 6.1. основного договору № 2, право власності на обєкти інвестування (квартири) переходять до Інвестора з дати державної реєстрації права власності на ці квартири, яке оформляється ним самостійно в порядку, передбаченому чинним законодавством. Додатковою угодою №2 від 15 листопада 2006 року до вказаного Договору № 2, було внесені зміни до Договору, в тому числі до п.п. 1.5., де змінено загальний обсяг інвестицій на 4497696,00 грн. в т.ч. ПДВ. В п.п. 1.6. основного договору вказано, що за рахунок внесених інвестицій зад даним договором Інвестор отримує у власність квартири, які є обєктом інвестування за даним договором. Внесено зміни до п. 1.7. терміни будівництва обєкта початок будівництва ІІІ квартал 2006 року, введення обєкту в експлуатацію - ІІІ квартал 2006 року. Додатковою угодою № 3 від 25 вересня 2007 року до Договору № 2 віл 16 серпня 2004 року, внесено зміни до пп. 1.5. договору, зменшено загальний обсяг інвестицій за договором до 2847584 грн., і розрахунку вартості 1 кв. м. площі, яка складає 3680,00 грн. в т.ч. ПДВ. В звязку із зменшенням обсягу обєкту інвестування Виконавець зобовязався повернути Інвестору оплачені ним грошові кошти в розмірі 1652416,00 грн. в строк до 25 жовтня 2007 року. Доказі повернення коштів заявником 45 Боржнику у вказаному угодою розмірі суду не надано, однак факт повернення коштів визнано розпорядником майна.

19 листопада 2007 року між Боржником та Заявником 45 укладено Додаткову угоду № 4 до Договору № 2 від 16 серпня 2004 року, згідно з якою змінено обєкт інвестування який тепер складав 813,70 м.кв., що будуються в будинку на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса м. Києва; внесено зміни до п.п. 1.5. згідно якого загальний обсяг інвестицій за цим договором на момент укладання складає 2994416,00 грн. в т.ч. ПДВ із розрахунку вартості 1 кв.м. площі, яка складала 3680,00 грн. в т.ч. ПДВ. Суд звертає увагу на той факт, що строк передбачений основним договором для здійснення інвестування, - до 07 вересня 2004 року, станом на дату укладення додаткової угоди 4 минув, а строку для внесення додаткової інвестиції, - встановлено не було.

Аналогічний за змістом був укладений Договір № 13 про інвестування будівництва житла від 13 жовтня 2005 року між Боржником, який виступив Інвестором та Заявником 45, який виступив Виконавцем (основний договір №13), на аналогічних умовах. Зокрема, відповідно Договору основного договору № 13, Боржник виступив інвестором, який зобовязався здійснити інвестування будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним гаражем на земельній ділянці, що розташована на розі вулиць АДРЕСА_51, а Заявник 45, - який виступив виконавцем за договором, зобовязався здійснити капітальне будівництво Будинку своїми або залученими силами за власні або залучені кошти і надати Інвестору всі необхідні документи для оформлення у власність Обєкту інвестування, визначеного п. 1.2. даного Договору; Обєктом інвестування за договором є квартири загальною площею 900,00 кв. м.; запланований термін здачі будинку в експлуатацію: 4 квартал 2007 року. Згідно п.п. 2.1. вказаного договору (станом на 16 жовтня 2005 року) загальна вартість обєкту складала 4999500,00 в т.ч. ПДВ, яку інвестор зобовязався внести наступним чином: 1000 000,00 грн. до 20 жовтня 2005 року; 2000000,00 грн. до 27 жовтня 2005 року; 1999500,00 грн. до 28 грудня 2005 року. Договірна ціна є твердою. Відповідно до п. 4.4.6 Договору № 13, інвестор має право залишити у себе резерв коштів в обсязі 5% від договірної ціни вартості будівництва Обєкту до моменту передачі його під залучення експлуатуючій організації та усунення Виконавцем та Генпідрядником можливих упущень в будівництві для оплати виконання цих робіт інвесторами чи іншими підрядниками, якщо Виконавець та Генпідрядник не здійснять їх усунення у місячний термін після письмового звернення. Додатковою угодою № 2 до основного договору № 13 від 16 жовтня 2006 року були внесені зміни до основного договору № 2, в тому числі збільшено обєкт інвестування до 901,50 м.кв. та збільшено загальний обсяг інвестицій за договором до 5007832,50 грн. в т.ч. ПДВ; при цьому внесено зміни до п.п. 2.1. основного договору № 13, згідно якого інвестор зобовязаний здійснювати інвестування наступним чином: 1 000000,00 грн., - до 20 жовтня 2005 року; 2000000,00 грн. до 27 листопада 2008 року; 1999500,00 грн. до 28 квітня 2006 року; 8332, 50 грн. до 01 травня 2007 року. Додатковою угодою № 3 від 19 листопада 2007 року до основного договору № 13 було внесено зміни до основного договору № 13 згідно яких змінено обєкт інвестування, який збільшено до 998,70 кв. м. та встановлено, що загальний обсяг інвестицій за договором складає 5547778,50 грн., в т.ч. ПДВ. Строку для внесення додаткової інвестиції, - встановлено сторонами договору прямо, не було.

Таким чином, як і визнано розпорядником майна сумарний розмір залишкової інвестиції за Основним договором 2 та основним договором 13, становить 695110,00 грн.

Суд також бере до увагу обставину, яка є істотною, що відповідно до наявних матеріалів справи, Обєкти інвестування виходячи з інформаційного листа № 320 від 09 серпня 2011 року, кредиторських заяв заявників, які уклади інвестиційні договори про інвестування квартир у житлових будинках, які будуються Заявником 45 на підставі Основних договорів 2, 13, укладених між Заявником 45 та Боржником, - не були добудовані за Основними договорами 2, 13. У матеріалах справи відсутні будь-які докази завершення будівництва Обєктів інвестування за Основними договорами 2, 13, їх введення в екстпуатацію; на виконання вимог ухвали суду по цій справі від 18 жовтня 2010 року, винесеної з метою забезпечення розгляду вимог Заявника 45, - Заявником 45 не надано жодних відомостей, документів, що підтверджують виконання взятих на себе зобовязань за Основними договорами 2, 13 перед Боржником.

Судом встановлено, що відповідно до п.п. 2.8. Основних договорів 2, 13, сторонами договору було встановлено, що у випадку, якщо загальна площа збудованих квартир згідно технічного паспорту, виданого Бюро технічної інвентаризації, буде перевищувати загальну площу згідно даного договору, то ця різниця сплачується Інвестором Виконавцю за ціною вимірної одиниці загальної площі Обєкта інвестування протягом 20-ти календарних днів з моменту введення в експлуатацію Обєкта інвестування.

Детально дослідивши Основні договори 2, 13 з наявними змінами та доповненнями, врахувавши фактичні обставини справи та ступінь виконання Заявником взятих зобовязань на підставі Основних договорів 2, 13, виходячи виключено з наявних матеріалів справи, судом встановлено, що строк сплати інвестицій за основними договорами 2, 13 визначений подією, закріпленою сторонами у п.п. 2.8. основних договорів 2, 13 з урахуванням змін та доповнень, - а саме становить строк протягом 20-ти календарних днів з моменту введення в експлуатацію Обєкта інвестування.

Судом встановлено, що в звязку з тим, що відсутні будь-які докази введення Обєктів інвестування за Основними договорами 2, 13 в експлуатацію, в тому числі вони не були надані самим Заявником 45, - в звязку з чим, строк сплати заявлених вимог Заявника 45 є таким, що не настав. Заявником не надано суду жодних документів, що підтверджують належне та своєчасне виконання взятих на себе зобовязань по будівництву та введенню обєктів в експлуатацію за основними договорами 2, 13 у відповідних сумах про інвестованих Боржником.

Частиною 1 ст. 14 Закону про банкрутство встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкурство, конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Заявником 45 не виконано вимог ухвали суду від 18 жовтня 2010 року, в тому числі, не надано доказів правомірності укладення правочинів, на які посилається Заявник як на підставу виникнення своїх заявлених вимог, не надано суду документів, що підтверджують особу, що підписала Заяву з кредиторськими вимогами до Боржника, - документ про призначення / обрання на посаду керівника Заявника 45, не надано належних доказів, що підтвердужують виконання Заявником 45 в повному обсязі у встановлені договорами строки взятих на себе обовязків за Основними договорами 2, 13; право вимоги до Боржника по сплаті додаткових інвестицій в тому числі у заявленій заявником 45 сумі 695110,00 грн. за основними договорами 2, 13 виникне після введення Обєктів інвестування в експлуатацію, таким чином, Заявником 45 не обґрунтовано та не доведено наявність конкурсних кредиторських вимог до Боржника, виходячи з чого, заявлені вимоги Заявника 45 не підлягають задоволенню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається: суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при відмові в позові - на позивача. Керуючись абз. 2 ч. 6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з відмовою суду в задоволенні вимог Заявника 45, судові витрати - державне мито в сумі по 85,00 гривень, плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог в сумі по 40,00 грн. покласти на Заявника 45.

Розглянувши вимоги Заявника 54, - товариства з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд», ідентифікаційний код: 32305010, місцезнаходження: 08320, Бориспільський район, село Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 14 а, в особі арбітражного керуючого - керуючого санацією ТОВ «Київвисотбуд»Кіцула С.Б., яким в заяві від 16 жовтня 2010 року № 1, в доповненнях від 27 жовтня 2010 року до Заяви про визнання кредитором № 1 від 16 жовтня 2010 року та в поясненнях № 1 від 26 січня 2010 року заявлено вимоги до Боржника: визнати Заявника 54 кредитором Боржника на суму вимог в розмірі 505551,95 грн., судом встановлено наступне.

За результатами розгляду вимог Заявника 54, розпорядник майна та боржник в листі № 71 від 10 листопада 2010 року адресованому Заявнику 54 (факт направлення якого Заявнику 54 підтверджено списком згрупованих поштових відправлень, відправлених 11 листопада 2010 року з 192 поштового відділення Укрпошти, скріпленого печаткою вказаного поштового відділення), а також згідно поданого уточненого реєстру кредиторів Боржника, боржником та розпорядником майна не визнано вимоги Заявника 54 та не включено до реєстру вимог кредиторів з підстав, що доповнені кредиторські вимоги в сумі 505551,95 грн. заявлені Заявником 54 з пропуском встановленого ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство тридцятиденного терміну, а також в звязку з відсутністю документів, відповідно до яких кредитор визначає та заявляє свої вимоги до Боржника, а також відсутністю документів, які підтверджують ці вимоги.

Дослідивши вимоги долучені документи Заявником 54, мотиви Боржника та розпорядника майна Боржника, судом встановлено таке. Публікація оголошення про порушення провадження у справі №Б8/086-10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталоінвест»здійснена в газеті «Голос України»№ 173 (4923) від 17 вересня 2010 року. Граничний строк для подачі заяв з конкурсними вимогами кредиторів становить 18 жовтня 2010 року. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 51 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Судом встановлено, що тридцяти денний строк для подачі заяв з конкурсними вимогами кредиторів становить 17 жовтня 2010 року, яке припадає на вихідний день неділя, в звязку з чим, на підставі ч. 3 ст. 51 Господарського процесуального кодекс України, днем закінчення строку (граничним строком) вважається перший наступний за ним робочий день 18 жовтня 2010 року - понеділок. 18 жовтня 2010 року від Заявника 54 надійшла заява з вимогами до Боржника, яка підлягає розгляду судом і є такою що подана у встановлені строки.

Частиною 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині.

Детально вивчивши обставини справи, суд бере до уваги надані Заявником 54 пояснення з приводу причин неможливості подачі разом з заявою від 16 жовтня 2010 року підтверджені кредиторські вимоги заявника 54, - не передача документів попереднім керуючим санацією у справі Б13/058-08/3 Баскаковим О.В. новому керуючому санацією Кіцулу С.Б., який є представником Заявника 54 (факт призначення Кіцула С.Б. підтверджено матеріалами справи ухвалою у справі № Б13/058-08/3 від 28 вересня 2010 року), що звернувся до суду з вимогами до Боржника, з застереженням в заяві про наступне уточнення вимог до Боржника, які (причини) суд визнає обєктивним та поважними, заявник вжив всіх необхідних та можливих заходів з метою належного виконання покладених на нього обовязків керуючого санацією Заявника 54 визначених Законом про банкрутство, в звязку з чим, суд дійшов висновку про те, що Заявник 54 мав право до прийняття рішення по справі стосовно розгляду заяви з заявленими вимогами до Боржника, збільшити розмір позовних вимог, що і було ним зроблено у Доповненнях до Заяви від 27 жовтня 2010 року про визнання кредитором за № 1 від 16 жовтня 2010 року, до якої долучено належні документальні докази заявлених вимог. Посилання Боржника на відсутність документів, відповідно до яких кредитор (Заявник 54) визначає та заявляє свої вимоги до Боржника, а також відсутність документів, які підтверджують ці вимоги, як на підставу не визнання заявлених Заявником 54 вимог є безпідставними, оскільки Заявником 54 надано належні документи, на підставі яких заявлено ним кредиторські вимоги до Боржника (Т. 17).

Дослідивши заявлені вимоги Заявника 54 та подані ним докази судом встановлено, що Договір про відступлення права вимоги № 290-Б-СС є належним чином укладеним 25 листопада 2009 року договором у відповідності до вимог законодавства уповноваженими представниками правочину (громадянкою ОСОБА_77., підписом якої скріплено договір (що виступила первісним кредитором), Боржником, - де договір скріплений підписом директора Боржника ОСОБА_64., яка відповідно до наявних матеріалів справи була призначена / обрана на посаду директора 28 листопада 2008 року, підпис якої засвідчено печаткою Боржника та Заявником 54 в особі керуючого санацією Баскакова О.В., що діяв на підставі ухвали господарського суду м. Києва від 04 квітня 2008 року у справі №Б13/058-08, а також комітету кредиторів ТОВ «Київвисотбуд»№ 2 від 01 вересня 2009 року (новий кредитор), який діяв на підставі Закону України про банкрутство); укладеним правочином не передбачено покладення додаткових зобовязань на Боржника; договір № 290-Б-СС укладений з повним дотриманням вимог ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, - підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб сторін правочину. За змістом Договір про відступлення права вимоги № 290-Б-СС від 25 листопада 2009 року укладений у відповідності до чинного на момент укладення законодавства. Факт належної передачі оригіналів документів, що підтверджують право вимоги Заявника 54 до Боржника згідно вимоги п.п. 4.4. вказаного договору підтверджено актом приймання-передачі документів, укладеного 25 листопада 2009 року.

Пунктами 1.2., 1.3. вказаного договору № 290-Б-СС від 25 листопада 2009 року сторони дійшли згоди про те, що у звязку з істотним простроченням будівництва і введення будинку в експлуатацію первісний кредитор в односторонньому порядку розриває основний договір, а Боржник приймає таке його розірвання та відмовляється від стягнення штрафних санкцій, встановлених основним договором. Первісний кредитор та Боржник дійшли згоди, що у відповідності до п. 1.2. цього договору Первісний кредитор стає кредитором Боржника на суму, сплачену Первісним кредитором Боржнику відповідно до вимог основного договору інвестиційного договору № 4 від 15 листопада 2004 року, а саме 505551,95 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.п. 3.1. вказаного договору, право вимоги, що відступається визначене сторонами в розмірі здійсненого Первісним кредитором інвестування в Обєкт інвестування за Основним договором, і складає в загальній сумі 505551,95 грн. в т.ч. ПДВ. Відповідно до п.п. 2.5. зазначеного договору, стороні засвідчили, що підписанням цього Договору, Первісний кредитор свідчить, що ним повінню сплачено на користь Боржника кошти по основному Договору, а Боржник свідчить, що Первісний кредитор повністю розрахувався з ним по основному договору в розмірі визначеному в п.п. 31. Договору. Таким чином, підписуючи договір № 290-Б-СС від 25 листопада 2009 року його сторони підтвердили факт повного розрахунку (виконання) первісним кредитором взятих на себе зобовязань по сплаті коштів за ним. Пунктом 2.7. договору встановлено, що сторони дійшли згоди, що повідомлення про заміну Первісного кредитора на Нового кредитора передбачене Цивільним кодексом України Боржнику не надсилає, оскільки останній є стороною цього Договору. На підставі вищенаведеного, судом встановлено наявність дійсного зобовязання Боржника перед Заявником 54 у сумі 505551,95 грн. Жодних заперечень щодо суті цього зобовязання Боржником, розпорядником майна суду не надано, не заявлено, в звязку з чим суд дійшов висновку про те, що заявлена вимога Заявника 54 підлягає задоволенню в повному обсязі та підлягає включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, заслухавши представників кредиторів Заявників, ініціюючих кредиторів в тому числі, розпорядника майна та представника Боржника суд дійшов висновку, що наявних в справі документів достатньо для прийняття рішення у даному судовому засіданні про затвердження реєстру вимог кредиторів.

Включенню до реєстру вимог кредиторів підлягають грошові вимоги у розмірі, що вище визнані судом в даному судовому засіданні.

За результатами розгляду справи в попередньому засіданні суд прийшов до висновку про затвердження реєстру вимог кредиторів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 31, 11, 13, 14, 15, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 41, 22, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року № 15, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 04 червня 2004 року №05-5/1193, суд -

УХВАЛИВ:

1.Визнати вимоги кредиторів, включити до реєстру кредиторів боржника та затвердити реєстр вимог кредиторів боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталоінвест», в наступному складі та обсязі:

-Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції, ідентифікаційний код: 21615608, в сумі 720,26 (сімсот двадцять гривень 26 коп. ) грн., - друга черга задоволення вимог кредиторів;

-Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва, в сумі 52 012,61 (пятдесят дві тисячі дванадцять гривень 61 коп.) грн. третя черга задоволення вимог кредиторів;

-Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Бориспільському районі Київської області, ідентифікаційний код: 25885672, в сумі 194,67 грн. (сто девяносто чотири гривні 67 коп.), - друга черга задоволення вимог кредиторів;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Центрінвествклад», ідентифікаційний код юридичної особи: 30929156, в сумі 873860,00 (вісімсот сімдесят три тисячі вісімсот шістдесят грн. 00 коп.) грн., - четверта черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 629379,69 (шістсот двадцять девять тисяч триста сімдесят девять грн. 69 коп. ) грн. шоста черга задоволення вимог кредиторів та в сумі 125,00 (сто двадцять пять грн. 00 коп.) грн., - перша черга задоволення вимог кредиторів;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Центробуд-трейд», ідентифікаційний код юридичної особи: 33446835, в сумі: 3148450,00 (три мільйони сто сорок вісім тисяч чотириста пятдесят грн. 00 коп.) грн., - четверта черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 1569750,96 (один мільйон пятсот шістдесят девять тисяч сімсот пятдесят грн. 96 коп.) грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів (з яких сума пені складає 61959,07 грн.) та в сумі 125,00 (сто двадцять пять грн. 00 коп.) грн. перша черга задоволення вимог кредиторів;

-громадянин України ОСОБА_34, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_68, в сумі 315273,01 (триста пятнадцять тисяч двісті сімдесят три грн. 01 коп.) грн., - шоста черга задоволення вимог кредиторів та в сумі 125,00 (сто двадцять пять грн. 00 коп.) грн., - перша черга задоволення вимог кредиторів, в іншій частині заявлених вимог відмовити;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант», ідентифікаційний код юридичної особи: 33446809, в сумі 2100508,00 (два мільйони сто тисяч пятсот вісім грн. 00 коп.) грн., - четверта черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 1194041,55 (один мільйон сто девяносто чотири тисячі сорок одна грн. 55 коп.) грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів та в сумі 125,00 (сто двадцять пять грн. 00 коп.) грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні системи», ідентифікаційний код юридичної особи: 32162646, в сумі 480111,00 (чотириста вісімдесят тисяч сто одинадцять грн. 00 коп.) грн., - четверта черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 260745,78 (двісті шістдесят тисяч сімсот сорок пять грн. 78 коп.) грн., - шоста черга задоволення вимог кредиторів та в сумі 125,00 (сто двадцять пять грн. 00 коп.) грн., - перша черга задоволення вимог кредиторів;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест», ідентифікаційний код: 31351574, в сумі 310000,00 (триста десять тисяч грн. 00 коп.) грн., - четверта черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 94642,22 (девяносто чотири тисячі шістсот сорок дві грн. 22 коп.) грн., - шоста черга задоволення вимог кредиторів та 125,00 (сто двадцять пять грн. 00 коп.) грн., - перша черга задоволення вимог кредиторів, в іншій частині заявлених вимог відмовити.

-товариство з обмеженою відповідальністю «Систем-Івест», ідентифікаційний код юридичної особи: 32597849, в сумі 7172374,00 (сім мільйонів сто сімдесят дві тисячі триста сімдесят чотири грн. 00 коп.) грн., - четверта черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 1598 919,19 (один мільйон пятсот девяносто вісім тисяч девятсот девятнадцять грн. 19 коп.) грн., - шоста черга задоволення вимог кредиторів (з яких сума пені складає 143671,23 грн.) та в сумі 125,00 (сто двадцять пять грн. 00 коп.) грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд-2000», ідентифікаційний код: 30778312, в сумі 60000,00 (шістдесят тисяч грн. 00 коп.) грн., - четверта черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 20185,00 (двадцять тисяч сто вісімдесят пять грн. 00 коп.) грн., - шоста черга задоволення вимог кредиторів та 125,00 (сто двадцять пять грн. 00 коп.) грн., - перша черга задоволення вимог кредиторів, в іншій частині заявлених вимог відмовити;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестлайн», ідентифікаційний код юридичної особи: 33240447, в сумі, - 1272630,00 (один мільйон двісті сімдесят дві тисячі шістсот тридцять грн. 00 коп.) грн., - четверта черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 692424,03 (шістсот девяносто дві тисячі чотириста двадцять чотири грн. 03 коп.) грн., - шоста черга задоволення вимог кредиторів, та в сумі 125,00 (сто двадцять пять грн. 00 коп.) грн., - перша черга задоволення вимог кредиторів;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг», ідентифікаційний код юридичної особи 25404922, в сумі 462200,00 (чотириста шістдесят дві тисячі двісті грн. 00 коп.) грн., - четверта черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 169027,25 (сто шістдесят девять тисяч двадцять сім грн. 25 коп.) грн., - шоста черга задоволення вимог кредиторів (з яких сума пені складає 6831,04 грн.), та в сумі 1543,00 (одна тисяча пятсот сорок три грн. 00 коп.) грн., - перша черга задоволення вимог кредиторів;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Роммакс», ідентифікаційний код юридичної особи 32961610, в сумі 1583692,30 (один мільйон пятсот вісімдесят три тисячі шістсот девяносто дві грн. 30 коп.) грн., - четверта черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 347348,78 (триста сорок сім тисяч триста сорок вісім грн. 78 коп.) грн., - шоста черга задоволення вимог кредиторів (з яких сума пені складає 28994,12 грн.) та 2933,20 (дві тисячі девятсот тридцять три грн. 20 коп.) грн., - перша черга задоволення вимог кредиторів;

-публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», ідентифікаційний код: 14371869, в сумі 13914218,84 (тринадцять мільйонів девятсот чотирнадцять тисяч двісті вісімнадцять грн. 84 коп.) грн., - перша черга задоволення вимог кредиторів, - як зобовязання в повному обсязі забезпеченому заставою (з яких 1175014,66 грн. пені, яка складається з пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 796664,41 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом у сумі 378350,25 грн.);

-ОСОБА_36, ідентифікаційний код: НОМЕР_110, в сумі 19642,80 (девятнадцять тисяч шістсот сорок дві грн. 80 коп.) грн., - друга черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 1589,85 (одна тисяча пятсот вісімдесят девять грн. 85 коп.) грн., - перша черга задоволення вимог кредиторів;

-ОСОБА_64, ідентифікаційний код: НОМЕР_111 в сумі 7588,23 (сім тисяч пятсот вісімдесят вісім грн. 23 коп.) грн.,- друга черга задоволення вимог кредиторів;

-товариство з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд», ідентифікаційний код: 32305010, в сумі 505551,95 (пятсот пять тисяч пятсот пятдесят одна грн. 95 коп.) грн., - четверта черга задоволення вимог кредиторів.

2.Відмовити у задоволенні наступних Заяв:

-від 14 жовтня 2010 року громадянки України ОСОБА_4, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_7, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 (паспорт серії НОМЕР_8, виданий Канівським МРВ УМВС України в Черкаській області 12 лютого 2004 року);

-від 13 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_27 ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_55, який проживає за адресою: АДРЕСА_22 (паспорт серії НОМЕР_56, виданий Дніпровським РУ ГУМВС України в м. Києві 21 квітня 1998 року);

-від 13 жовтня 2010 року громадянки України ОСОБА_35, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_70, яка проживає за адресою: АДРЕСА_30 (паспорт серії НОМЕР_71, виданий Житомирським РВ УМВС України в Житомирській області 09 грудня 2003 року);

-від 15 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_36, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_72, який проживає за адресою: АДРЕСА_31, паспорт серії НОМЕР_73;

-від 15 жовтня 2010 року громадянки України ОСОБА_37, яка проживає за адресою: 12443, АДРЕСА_30 (паспорт серії НОМЕР_74, виданий Житомирським РВ УМВС України в Житомирській області 04 жовтня 2008 року);

-від 12 жовтня 2010 року громадянки України ОСОБА_1, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві 02 серпня 2005 року);

-12 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_2, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 (паспорт серії НОМЕР_4, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 11 квітня 1996 року) та громадянки України ОСОБА_3 ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 (паспорт серії НОМЕР_6, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 25 січня 1996 року);

-від 12 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_5, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_9, який проживає за адресою: АДРЕСА_4 (паспорт серії НОМЕР_10, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 24 жовтня 2000 року);

-від 12 жовтня 2010 року громадянки Російської Федерації ОСОБА_6 (ОСОБА_6 (Рос.)), ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_11, яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 (паспорт НОМЕР_12, виданий ОВС міста Нягани Ханти-Мансійського автономного округу Югри Тюменської області 12 вересня 2006 року);

-від 12 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_7, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_13, який проживає за адресою: АДРЕСА_6 (паспорт серії НОМЕР_14, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 24 листопада 1998 року);

-від 12 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_8, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_15, який проживає за адресою: АДРЕСА_7 (паспорт серії НОМЕР_16, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 26 березня 1998 року) та громадянки України ОСОБА_9, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_17, яка проживає за адресою: АДРЕСА_7 (паспорт серії НОМЕР_18, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 26 березня 1998 року);

-від 12 жовтня 2010 року громадянки України ОСОБА_10, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_19, яка проживає за адресою: АДРЕСА_8 (паспорт серії НОМЕР_20, виданий Нетішинським МВ УМВС України в Хмельницькій області 11 серпня 2000 року);

-від 12 жовтня 2010 року громадянки України ОСОБА_11, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_21, яка проживає за адресою: АДРЕСА_9 (паспорт серії НОМЕР_22, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 09 червня 1998 року) (надалі за текстом «Заявник 11»);

-від 12 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_12, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_23, який проживає за адресою: АДРЕСА_10 (паспорт серії НОМЕР_24, виданий Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 22 березня 1997 року);

-від 11 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_13, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_25, який проживає за адресою: АДРЕСА_11 (паспорт серії НОМЕР_26, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 30 липня 1996 року);

-від 12 жовтня 2010 року громадянки України ОСОБА_14, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_27, яка проживає за адресою: АДРЕСА_60 (паспорт серії НОМЕР_10, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 24 жовтня 2000 року);

-від 12 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_15, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_29, який проживає за адресою: АДРЕСА_13 (паспорт серії НОМЕР_30, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 19 листопада 1996 року);

-від 11 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_16, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_31, який проживає за адресою: АДРЕСА_61 (паспорт серії НОМЕР_32, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 27 березня 1997 року);

-від 07 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_17, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_33, який проживає за адресою: АДРЕСА_15 (паспорт серії НОМЕР_34, виданий Енергодарським МВ УМВС України в Запорізькій області 17 березня 1999 року);

-від 14 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_18, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_35, який проживає за адресою: АДРЕСА_16 (паспорт серії НОМЕР_36, виданий Фастівським МРВ ГУМВС України в Київській області 10 червня 1999 року);

-від 14 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_19, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_37, який проживає за адресою: АДРЕСА_17 (паспорт серії НОМЕР_38, виданий Корольовським РВ ГУМВС України в Житомирській області 27 березня 1999 року);

-від 14 жовтня 2010 року громадянки України ОСОБА_20, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_39, яка проживає за адресою: АДРЕСА_18 (паспорт серії НОМЕР_40, виданий Краматорським МВ ГУМВС України в Донецькій області 18 грудня 2007 року);

-від 07 жовтня 2010 року громадянки України ОСОБА_22, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_43, яка проживає за адресою: АДРЕСА_55 (паспорт серії НОМЕР_45, виданий Ленінським РВ УМВС України в Київській області 25 грудня 1997 року);

-від 14 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_23, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_46, який проживає за адресою: АДРЕСА_48 (паспорт серії НОМЕР_48, виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в м. Києві 18 вересня 1997 року) та громадянки України ОСОБА_24, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_49, яка проживає за адресою: АДРЕСА_48 (паспорт серії НОМЕР_50, виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в м. Києві 05 листопада 1996 року);

-від 14 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_25, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_51, який проживає за адресою: АДРЕСА_20 (паспорт серії НОМЕР_52, виданий Подільським РУ ГУМВС України в м. Києві 02 грудня 1999 року);

-від 15 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_28, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_57, який проживає за адресою: АДРЕСА_23 (паспорт серії НОМЕР_58, виданий Харківським РУ ГУМВС України в м. Києві 25 січня 2001 року);

-від 14 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_29, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_59, який проживає за адресою: АДРЕСА_24 (паспорт серії НОМЕР_60, виданий Святошинським РУ ГУМВС України в м. Києві 20 травня 2010 року);

-від 15 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_30, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_61, який проживає за адресою: АДРЕСА_25 (паспорт серії НОМЕР_62, виданий Святошинським РУ ГУМВС України в м. Києві 26 лютого 2008 року);

-від 13 жовтня 2010 року громадянки України ОСОБА_31, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_63, яка проживає за адресою: АДРЕСА_26;

-від 14 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_32, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_64, який проживає за адресою: АДРЕСА_27 (паспорт серії НОМЕР_65, виданий Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві 30 жовтня 2004 року) та громадянки України ОСОБА_33, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_66, яка проживає за адресою: АДРЕСА_62 (паспорт серії НОМЕР_67, виданий Радянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 21 березня 2000 року);

-від 15 жовтня 2010 року громадянки України ОСОБА_38, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_75, яка проживає за адресою: АДРЕСА_32 (паспорт серії НОМЕР_76, виданий Московським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28 січня 2001 року);

-від 14 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_39, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_77, який проживає за адресою: АДРЕСА_33 (паспорт серії НОМЕР_78, виданий Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 23 вересня 1999 року);

-від 13 жовтня 2010 року громадянки України ОСОБА_40, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_79, яка проживає за адресою: АДРЕСА_34 (паспорт серії НОМЕР_80, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 14 жовтня 1997 року);

-від 14 жовтня 2010 року громадянки України ОСОБА_44, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_87, яка проживає за адресою: АДРЕСА_54 (паспорт серії НОМЕР_88, виданий Московським РУ ГУ МВС України в м. Києві 05 серпня 1997 року);

-від 15 жовтня 2010 року громадянки України ОСОБА_47, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_94, яка проживає за адресою: АДРЕСА_40 (паспорт серії НОМЕР_95, виданий Любарським РВ УМВС України в Житомирській області 04 березня 2003 року);

-від 15 жовтня 2010 року громадянки України ОСОБА_48, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_96, яка проживає за адресою: АДРЕСА_41 (паспорт серії НОМЕР_97, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 18 квітня 1997 року);

-від 13 жовтня 2010 року громадянки України ОСОБА_45, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_90, яка проживає за адресою: АДРЕСА_63 (паспорт серії НОМЕР_91, виданий Дніпровським РВ Дніпродзержинського УМВС України в Дніпропетровській області 26 березня 2007 року);

-від 13 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_46, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_92, який проживає за адресою: АДРЕСА_39 (паспорт серії НОМЕР_93, виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 14 вересня 2000 року);

-від 12 жовтня 2010 року громадянки України ОСОБА_60, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_41, яка проживає за адресою: АДРЕСА_19, (паспорт серії НОМЕР_42, виданий Дарницьким РУ ГУМВС України в м. Києві 27 лютого 2007 року);

-від 14 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_42, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_83, який проживає за адресою: АДРЕСА_36 (паспорт серії НОМЕР_84, виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві 27 травня 1999 року);

-від 15 жовтня 2010 року громадянки України ОСОБА_43, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_85, яка проживає за адресою: АДРЕСА_53 (паспорт серії НОМЕР_86, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 11 серпня 1998 року);

-від 13 жовтня 2010 року громадянина України ОСОБА_26, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_53, який проживає за адресою: АДРЕСА_21 (паспорт серії НОМЕР_54, виданий Ленінградським РУ ГУМВС України в м. Києві 16 грудня 1997 року);

-від 14 жовтня 2010 року громадянки України ОСОБА_41, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_81, яка проживає за адресою: АДРЕСА_35 (паспорт серії НОМЕР_82, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 14 грудня 2007 року);

Судові витрати заявників, визначених в цьому пункті резулятивної частини ухвали покласти на останніх.

Вимоги заявників, вказаних в цьому пункті, у заявлених ними розмірах, які встановлені судом у цій ухвалі не включаються до реєстру вимог кредиторів Боржника.

3. Відмовити у задоволенні заяви №417 від 15 жовтня 2010 року Відкритого акціонерного товариства «АК «Укртранс», ідентифікаційний код юридичної особи: 22890514, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд 83-А. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «АК «Укртранс», ідентифікаційний код юридичної особи: 22890514, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд 83-А державне мито у сумі по 85,00 (вісімдесят пять грн. 00 коп.) гривень, плату за внесення до Єдиної бази інформації щодо кредитора та його грошових вимог у сумі 40,00 (сорок грн. 00 коп.) грн. в доход державного бюджету України.

Вимоги заявника, вказаного в цьому пункті, у заявленому ним розмірі не включаються до реєстру вимог кредиторів Боржника.

4.Заяву громадянина України ОСОБА_71 від 27 жовтня 2010 року про визнання кредитором відхилити; вимоги Климчука О.В., викладені в заяві від 27 жовтня 2010 року не розглядаються і вважаються погашеними.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

5.Встановити, що конкурсні вимоги всіх кредиторів, що заявлені до Боржника після 18 жовтня 2010 року, або не заявлені взагалі по даній справі, відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство вважаються погашеними. В подальшому боржник є вільним від всіх вказаних у цьому пункті ухвали зобовязань.

6.Призначити проведення перших зборів кредиторів на 17 серпня 2011 року.

7.Призначити підсумкове судове засідання в процедурі розпорядження майном на 08 листопада 2011 року на 11 год. 00 хв., яке відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області.

8.Явка представників, крім розпорядника майна та голови комітету кредиторів - не обовязкова.

9.Копію ухвали надіслати учасникам провадження: Кредитору 1 - товариству з обмеженою відповідальністю «Роммакс»(08300, Київська область м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14), Кредитору 2 / заявнику 44 - товариству з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг»(08300, Київська область м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14), Боржнику - товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталоінвест»(08300, Київська область м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14), державному реєстратору Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (08300, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74), розпоряднику майном Боржника Мілютіній Ліні Василівні (на дві адреси: АДРЕСА_64; АДРЕСА_65), Управлінню з питань банкрутства у м. Києві та Київській області (03680, м. Київ, вул. Любченка, буд. 15); Третій особі 1, - акціонерному комерційному банку «Київ»(01030 м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22); Третій особі 2, - товариству з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд»(08320, Бориспільський район, село Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 14 а); Третій особі 3 - територіальному управлінню м. Києва, Київської, Житомирської, Черкаської та Чернігівської областей Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (01001, м. Київ-1, вул. Б. Грінченка, буд. 30); Третій особі 4 - територіальному управлінню у м. Києві та Київській області Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (03680, м. Київ-150, вул. Горького, буд. 51); Заявнику 1-1 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 26); Заявнику 3 - ОСОБА_1. (АДРЕСА_1); Заявнику 4 - ОСОБА_2. (АДРЕСА_2); Заявнику 4-1 - ОСОБА_3. (АДРЕСА_2); Заявнику 5 - ОСОБА_4. (АДРЕСА_3); Заявнику 6 - ОСОБА_5 (АДРЕСА_4); Заявнику 7 - громадянці Російської Федерації ОСОБА_6 (ОСОБА_6 (Рос.)) (АДРЕСА_5); Заявнику 8 - ОСОБА_7 (АДРЕСА_6); Заявнику 9 - ОСОБА_8 (АДРЕСА_7); Заявнику 9-1 - ОСОБА_9. (АДРЕСА_7); Заявнику 10 - ОСОБА_10. (АДРЕСА_8); Заявнику 11 - ОСОБА_11 (АДРЕСА_9); Заявнику 12 - ОСОБА_12 (АДРЕСА_10); Заявнику 13 - ОСОБА_13 (АДРЕСА_11); Заявнику 14 - ОСОБА_14. (АДРЕСА_12); Заявнику 15 - ОСОБА_15. (АДРЕСА_13); Заявнику 16 - ОСОБА_16 (АДРЕСА_66); Заявнику 17 - ОСОБА_17. (АДРЕСА_15); Заявнику 18 - ОСОБА_18 (АДРЕСА_16); Заявнику 19 - ОСОБА_19. (АДРЕСА_17); Заявнику 20 - ОСОБА_20. (АДРЕСА_18); Заявнику 21 - ОСОБА_60. (АДРЕСА_19); Заявнику 22 - ОСОБА_22 (АДРЕСА_55); Заявнику 23 - ОСОБА_23. (АДРЕСА_48); Заявнику 23-1 - ОСОБА_24. (АДРЕСА_48); Заявнику 24 - ОСОБА_25. (АДРЕСА_20); Заявнику 25 - ОСОБА_26. (АДРЕСА_21); Заявнику 26 - ОСОБА_27. (АДРЕСА_22); Заявнику 27 - ОСОБА_28 (АДРЕСА_23); Заявнику 28 - ОСОБА_29 (АДРЕСА_24); Заявнику 29 - ОСОБА_30 (АДРЕСА_25); Заявнику 30 - ОСОБА_31. (АДРЕСА_26); Заявнику 31 - ОСОБА_32. (АДРЕСА_27); Заявнику 31-1 - ОСОБА_33. (АДРЕСА_28); Заявнику 32 - Київському обласному відділенню Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції (04070, м. Київ, вул. Борисів Тік, буд. 30); Заявнику 33 - ОСОБА_34 (АДРЕСА_29); Заявнику 34 - товариству з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд-2000»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31); Заявнику 35 - ОСОБА_35 (АДРЕСА_67); Заявнику 36 ОСОБА_36. (АДРЕСА_31); Заявнику 37 - ОСОБА_37. (12443, АДРЕСА_30); Заявнику 38 - ОСОБА_38. (АДРЕСА_32); Заявнику 39 - ОСОБА_39. (АДРЕСА_33); Заявнику 40 - ОСОБА_40. (АДРЕСА_34); Заявнику 41 - ОСОБА_41 (АДРЕСА_35); Заявнику 42 - товариству з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31); Заявнику 43 - товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні системи» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31); Заявнику 45 - Відкритому акціонерному товариству «АК «Укртранс»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд 83-А); Заявнику 46 - товариству з обмеженою відповідальністю «Систем-Івест»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31; Заявнику 47 - товариству з обмеженою відповідальністю «Центробуд-трейд»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького/І.Франка, буд. 31/27); ОСОБА_67. (АДРЕСА_59); Заявнику 49 - ОСОБА_42. (АДРЕСА_36); Заявнику 50 - ОСОБА_43. (АДРЕСА_53); Заявнику 51 - Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Бориспільському районі Київської області (08300, м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 6; Заявнику 52 - товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестлайн»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31); Заявнику 53 - товариству з обмеженою відповідальністю «Центрінвествклад»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 31); Заявнику 54 товариству з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд»(08320, Бориспільський район, село Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 14 а); Заявнику 55 - публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ»(01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 16-22); Заявнику 56 - товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького/І.Франка, буд. 31/27); Заявнику 57 - ОСОБА_44 (АДРЕСА_54); Заявнику 58 ОСОБА_45 (АДРЕСА_38); Заявнику 59 - ОСОБА_46 (АДРЕСА_39); Заявнику 60 - ОСОБА_47. (АДРЕСА_40); Заявнику 62 - ОСОБА_48. (АДРЕСА_41); в прокуратуру Київської області (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2).

СуддяСкутельник П.Ф.

Часті запитання

Який тип судового документу № 20745587 ?

Документ № 20745587 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 20745587 ?

Дата ухвалення - 10.08.2011

Яка форма судочинства по судовому документу № 20745587 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 20745587 ?

В Господарський суд Київської області

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 20745587, Господарський суд Київської області

Судове рішення № 20745587, Господарський суд Київської області було прийнято 10.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 20745587 відноситься до справи № б8/086-10

Це рішення відноситься до справи № б8/086-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 20745529

Наступний документ : 20745602

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Ухвала суду № 20745587, 10.08.2011, Господарський суд Київської області