Рішення № 20744840, 21.12.2011, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-551/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2011 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючий суддя Бобко Т.В.

секретар судових засідань Прихненко Г.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, яким просить стягнути солідарно з відповідачів 58147 гривень у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 10000 гривень у рахунок моральної шкоди, витрати з надання правової допомоги у сумі 800 гривень, а також судові витрати судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у загальній сумі 800 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 06 лютого 2010 року о 12 годині ОСОБА_4, керуючи, без належної підстави, автомобілем марки Ніссан, що належить ОСОБА_3, рухаючись по пр. Тракторобудівників в м. Харкові, на перехресті з вул.. немишлянською, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Шкода Октавія, яким керував позивач. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали технічні ушкодження, з місця ДТП ОСОБА_4 пішов. Постановою суду ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні ДТП. Внаслідок ДТП позивачу була заподіяна матеріальна шкода у розмірі 57636,34 гривень, позивачем оплачену проведення експертизи у сумі 510,67 гривень. Крім того, позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях через аварію, теща, що знаходилася в салоні автомобіля під керуванням позивача в момент ДТП була дуже налякана подіями, внаслідок зіткнення автомобілів пошкодила коліно. Позивач переніс сильне душевне хвилювання через пошкодження його майна, оскільки автомобіль був придбаний півроку тому, в результаті ДТП позивач не мав можливості користуватися автомобілем, у звязку з сильним його пошкодженням був змушений продати транспортний засіб за половину його вартості, що змінило звичний для нього спосіб життя. Також, позивач змушений витрачати багато часу на відвідування органів дізнання, суду, експертних установ. Моральну шкоду позивач оцінює у суму у розмірі 10000 гривень.

Представник позивача ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не зявилася, надала суду заяву, якою просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, розглянути справу у її відсутність, у разі відсутності відповідачів ухвалити заочне рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила, заперечень за позовом та заяви про розгляд справи у її відсутність суду не надала.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності, у судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутність суду не надали.

Представник відповідача ОСОБА_4 надав суду заперечення проти позову, якими не визнає позовні вимоги та зазначає наступне. Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП закрито у звязку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. В резолютивній частині постанови відсутній будь-який висновок про наявність у діях ОСОБА_4 складу правопорушення. Висновок авто товарознавчого дослідження, яким визначений розмір матеріальної шкоди у сумі 57636 гривень носить безпідставний, необґрунтований та незрозумілий характер, оскільки певні розрахунки та формули з посиланням на програмний комплекс «AUDATEX»містяться лише на 2-х сторінках висновку. Дослідження здійснено за допомогою вказаного комплексу, але чи мав спеціаліст повноваження на його застосування, чи є цей комплекс належним чином сертифікований, чи має експерт відповідну ліцензію на застосування комплексу з висновку дослідження не вбачається. На думку представника відповідача автомобіль позивача отримав незначні ушкодження, вартість яких складає не більше 15000 гривень, тому висновок авто товарознавчого дослідження є помилковим та надуманим, розмір реальної матеріальної шкоди завищений у декілька раз. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження понесених ним витрат з ремонту автомобіля, а також не надано жодного доказу на підтвердження заподіяної йому моральної шкоди у розмірі 10000 гривень.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за згодою позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06 лютого 2010 року о 12 годин 00 хвилин ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки Ніссан, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по пр. Тракторобудівників в м. Харкові, на перехресті з вул. Немишлянською виїхав на смугу зустрічного руху, чим порушив п.п. 11.4 ПДР України, внаслідок чого відбулося зіткнення з належним ОСОБА_2 автомобілем марки Шкода Октавія, реєстраційний номер НОМЕР_2, який не рухався. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження. ОСОБА_4 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п. 2.10 ПДР України.

Як вбачається з повідомлення УДАІ ГУМВС України в Харківській області від 15.10.2010 року № 7281, автомобіль Ніссан, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на імя ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 20.10.2005 року.

Постановою інспектора ВВМ ДТП та дізнання УДАІ ГУМВС України в Харківській області Лаптій А.П. від 16.02.2010 року за фактом дорожньо-транспортної пригоди було відмовлено у порушенні кримінальної справи.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 травня 2010 року дії водія ОСОБА_4 кваліфіковані за ст. 122-4, 124 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення у його відношенні закрито в звязку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Вищезазначена постанова суду у передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення порядку оскаржена або опротестована не була.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Виходячи з положень ст.61 ЦПК України, яка передбачає постанову суду у справі про адміністративне правопорушення як підставу звільнення від доказування, суд вважає встановленим, що шкоду майну позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 06.02.2010 року завдано з вини відповідача ОСОБА_4

Відповідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобовязана відшкодувати її на загальних підставах.

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі, відшкодовується винною особою.

Суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що у ОСОБА_4 на момент вчинення ДТП була будь-яка правова підстава на володіння, у тому числі й керування, належним ОСОБА_3 автомобілем Ніссан.

При таких обставинах, суд вважає, що субєктом відповідальності за шкоду, завдану позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є відповідач ОСОБА_3, яка володіє автомобілем Ніссан, реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 20.10.2005 року.

Відповідачем ОСОБА_3 не надано суду відомостей щодо неправомірного заволодіння належним їй автомобілем відповідачем ОСОБА_4

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 1289 від 10.03.2010 року, винесеного Харківським НДІСЕ ім. Засл.проф.Н.С. Бокаріуса, вартість матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Шкода Октавія, реєстраційний номер НОМЕР_3, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається ринковою вартістю автомобіля та складає 57636,34 гривень.

Висновок експертного автотоварознавчого дослідження суд вважає законним та обґрунтованим, оскільки він грунтується на технічному огляді автомобіля, проведенні необхідних розрахунків та на підставі спеціальної літератури та нормативних актів.

Таким чином, при встановленні розміру завданої позивачу матеріальної шкоди 57636,24 гривень суд виходить з висновку спеціаліста автотоварознавця.

Представником відповідача ОСОБА_4 не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх доводів щодо неправильності визначення спеціалістом автотоварознавцем розміру матеріальної шкоди, а також не надано обґрунтувань своїх доводів щодо завищення її розміру.

Позовні вимоги в частині відшкодування витрат позивача по оплаті проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 510 гривень 67 копійок , підлягають задоволенню, оскільки є фактичними витратами позивача, повязаними з завданою позивачу матеріальної шкодою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню на суму 2000 гривень, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом встановлено, що в результаті дорожньо транспортної пригоди позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у звязку з пошкодженням його автомобіля, що знаходиться у його володінні, у звязку з цим змінився нормальний життєвий уклад позивача в результаті позбавлення позивача можливості користуватися транспортним засобом, необхідності відвідувати експертну установу для визначення розміру матеріальної шкоди, органи дізнання та суду.

При визначенні судом розміру відшкодування завданої позивачу моральної шкоди суд виходить з вимог розумності та справедливості та враховує обставини, викладені вище.

Згідно квитанції І-5 від 20.10.2010 року позивачем були сплачені витрати на правову допомогу з ведення цієї цивільної справи у сумі 800 гривень. Також, позивачем сплачені судовий збір у розмірі 680,00 гривень, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, що підтверджується квитанціями №№ 4374887, 4374907 від 05.11.2010 року.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом судової справи належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на правову допомогу.

Питання про розподіл понесених позивачем судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, а саме позивачу суд присуджує з відповідача понесені ним і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума заявлених позовних вимог складає 68147,01 гривень, загальна сума задоволених позовних вимог складає 60147,01 гривень, що складає 88,26 % ціни позову.

При таких обставинах з відповідача на користь позивача стягуються судові витрати у сумі 1412,16 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192 ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 61, 79, 86, 88, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 58147 (пятдесят вісім сто сорок сім) гривень відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2000 (дві тисячі) відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 1412 (одна тисяча чотириста дванадцять) гривень 16 копійок.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Іншими особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: