Рішення № 20744808, 05.01.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

05 січня 2012 р. Справа 6/164/2011/5003

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Домашній гостинець "Крим"

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 26 970,86 грн.

Головуючий суддя Говор Н.Д.

Cекретар судового засідання Мовчан Г.М.

Представники

позивача : не з'явився

відповідача : не з'явився

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 05.01.2012р.

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Вінницької області подана позовна заява про стягнення з відповідача 26970,86 грн., в тому рахунку 9960,46 грн. основного боргу, 507,98 грн. інфляційних нарахувань, 266,88 грн. 3 % річних, 16235,54 грн. штрафу.

19.12.2011р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 3499,57 грн. основного боргу, 462,32 грн. інфляційних нарахувань, 242,88 грн. 3% річних, 14776,16 грн. штрафу. Заява про уточнення позовних вимог розцінюється судом як зменшення позовних вимог позивачем до 3499,57 грн. основного боргу, 462,32 грн. інфляційних нарахувань, 242,88 грн. 3% річних, 14776,16 грн. штрафу.

Дана заява приймається судом на підставі ст. 22 ГПК України.

Судом встановлено, що відповідач частково сплатив позивачу борг в сумі 5565,56 грн. після порушення провадження у справі, що підтверджується платіжними дорученнями № 45 від 03.11.2011р., № 56 від 08.12.2011р. (а.с. 28), тому провадження в справі в частині стягнення із відповідача основного боргу в сумі 5565,56 грн. підлягає припиненню згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору з віднесенням на відповідача судових витрат у цій частині.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив з наступних підстав: зазначає, що договору № 25/01-2010В від 25.01.2010р. між сторонами не було підписано, відвантаження продукції проводилося по видатковим накладним. Відповідно не було визначено і строків проведення проплати за поставлений товар. Вимог в письмовій формі щодо проведення розрахунків позивач на адресу відповідача не надсилав. Таким чином визначення позивачем штрафів та розрахунок таких штрафів, пені є безпідставним та необґрунтованим. Також стверджує, що відповідач на вимогу позивача перерахував грошові кошти в розмірі 3500 грн. на картковий рахунок головного бухгалтера позивача ОСОБА_2 у відповідності до платіжних квитанцій від 14.02.2011р. та 22.03.2011р., та просить врахувати в рахунок погашення боргу суму 1830 грн., сплачену платіжним дорученням № 21 від 21.09.2010р.

Позивач в заяві про уточнення позовних вимог зазначає, що сума за наданими чеками відповідача в розмірі 1000 грн. та 2500 грн., що нібито отримана бухгалтером позивача (без зазначення підстав такої проплати), в рахунок сплати заборгованості за накладною № РН- 0000450 від 18.11.2010р. не була отримана ТОВ «Домашній гостинець «Крим».

В судове засідання 05.01.12 р. представники позивача, відповідача не з'явилися, не зважаючи на те, що про час та місце розгляду справи сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується ознайомленням сторін про оголошення перерви в судовому засіданні по справі № 6/164/2011/5003 в матеріалах справи (а.с. 46).

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у їх відсутність. Спір відповідно до положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Повно, всебічно і обєктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

ТОВ «Домашній гостинець «Крим» (Позивач) передало (відпустило) Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (Відповідачу) товарів по накладній № РН-0000450 від 18.11.2010р. на суму 25 674,77 грн.

Відповідач частково повернув позивачу отриманий товар на загальну суму 12109,64 грн. , а саме:

- 02.03.2011р. за накладною № ДГВ 0000099 повернуто товарів на суму 7317 грн. 30 коп.

- 23.05.2011р. за накладною № ВН-0000058 повернуто товарів на суму 4792 грн. 34 коп. що стверджується накладними на повернення (а.с. 31-32).

Відповідач частково оплатив отриманий товар на загальну суму 10065,86 грн., а саме:

30.05.2011р. перераховано 1000 грн.

23.06.2011р. перераховано 1000 грн.

19.09.2011р. перераховано 1500 грн.

30.09.2011р. перераховано 1000 грн.

03.11.2011п. перераховано 3000 грн.

08.12.2011р. перераховано 2565,56 грн., що стверджується платіжними дорученнями (а.с. 28-30).

Таким чином борг відповідача перед позивачем станом на день розгляду спору складає 3499 грн. 57 коп.

Характер зобов'язань, що виникли між сторонами свідчить про те, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 54 ЦК України (купівля-продаж).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати у власність другій стороні (покупцеві) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму після прийняття товару, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, товар на суму 25647,77 грн. одержаний відповідачем за видатковою накладною № РН-0000450 від 18.11.2010р. був поставлений на підставі договору № 25/01-2010В від 25.01.2010р.

Разом з цим, у накладній № РН-0000450 від 18.11.2010р. відсутнє посилання на договір, як на підставу поставки товару, у договорі № 25/01-2010В від 25.01.10р. не зазначено найменування, ціни, кількості товару, що передається, у платіжних дорученнях, якими відповідач частково оплатив товар, підставою призначення платежу вказано не договір, а накладну від 18.11.2010р.

За таких обставин суд дійшов висновку, що товар за накладною № РН-0000450 від 18.11.2010р. був поставлений без укладання письмового договору.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, наявність зобов'язання у відповідача щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту ч. 1 ст. 692 ЦК України.

За таких обставин судом встановлений факт отримання товару за видатковою накладною, що є самостійною підставою виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Згідно з ст. ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Заперечення відповідача щодо оплати ним 3500 грн. на картковий рахунок ОСОБА_2 у відповідності до платіжних квитанцій від 14.02.2011р. та 22.03.2011р., та 1830 грн. сплачених платіжним дорученням № 21 від 21.09.2010р. в рахунок погашення боргу не приймаються судом з тих підстав, що отримувачем коштів у платіжних квитанціях від 14.02.2011р. та 22.03.2011р. зазаначено ОСОБА_2, а призначення платежу - надходження готівки за платіжними картками, отже вказані квитанції не можуть бути належними та допустимими доказами перерахування грошових коштів на користь юридичної особи - ТОВ "Домашній гостинець "Крим".

Щодо платіжного доручення № 21 від 21.09.2010р. , то в призначенні платежу вказано " за товар згідно накладної № 0000322 від 04.08.2010р." Оскільки предметом господарського спору є оплата за товар, поставлений відповідачу за накладною № РН-0000450 від 18.11.2010р., оплата , здійснена пл. дорученням № 21 від 21.09.2010р., не може бути зарахована в погашення боргу за накладною № РН-0000450 від 18.11.2010р.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення

Позовні вимоги щодо стягнення основного боргу стверджуються видатковою накладною № РН-0000450 від 18.11.10р. (а.с. 18), платіжними дорученнями (а.с. 28-30), накладними на повернення (а.с. 31-32), іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 3499,57 грн. відповідно до ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України.

Крім основного боргу позивач пред'явив до стягнення 462,32 грн. інфляційних нарахувань за період з листопада 2010р. по жовтень 2011р., 242,88 грн. 3 % річних за період з 19.11.2010р. по 31.12.2011р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних підтверджуються видатковою накладною № РН-0000450 від 18.11.10р. (а.с. 18), платіжними дорученнями (а.с. 28-30), накладними на повернення (а.с. 31-32), а тому підлягають задоволенню в сумі 462,32 грн. інфляційних нарахувань за період з листопада 2010р. по жовтень 2011р., 242,88 грн. 3 % річних за період з 19.11.2010р. по 31.12.2011р. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

В частині стягнення 14776,16 грн. штрафу позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів того, що товар переданий за видатковою накладною № РН-0000450 від 18.11.10р., поставлений на підставі договору, який містить умову про забезпечення зобовязань пенею та штрафом. Як вже було зазначено вище, у договорі № 25/01-2010В від 25.01.2010 р. не зазначено назви, ціни та кількості товару, що передається, а у накладній відсутнє посилання на договір.

Виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою ( штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання , вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані представником позивача докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню відповідно до чинного законодавства всього в сумі 4204,77 грн., з яких:

основний борг - 3499,57 грн.;

інфляційних нарахувань 462,32 грн. за період з листопада 2010р. по жовтень 2011р.;

3 % річних - 242,88 грн. за період з 19.11.2010р. по 31.12.2011р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ :

Провадження у справі в частині стягнення 5565,56 грн. основного боргу припинити.

Позов задовольнити частково в сумі 4194,77 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, 21000, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домашній гостинець "Крим"" (вул. Московська, 37/2, кв.67, м. Київ, 01015, ідентифікаційний код 33918833) 3499,57 грн. основного боргу, 462,32 грн. інфляційних нарахувань, 242,88 грн. 3% річних, 97,81 грн. державного мита та 85,49 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Копію рішення направити сторонам.

Суддя Говор Н.Д.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 10 січня 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Московська, 37/2, кв.67, м. Київ, 01015)

3, 4 - відповідачу (АДРЕСА_1, 22100;

АДРЕСА_3)