Рішення № 20740384, 15.12.2011, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 2-838/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року Бородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого-судді Унятицького Д.Є.,

при секретарі –Бурак Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КЕМП" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені з роботи,

          ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року, позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила, визнати незаконними накази ТОВ "КЕМП" про переведення на неповний робочий час та відправлення у відпустки без збереження заробітної плати № 5 від 1 лютого 2010 року, № 40 від 1 липня 2009 року, № 53 від 3 серпня 2009 року, № 63 від 1 вересня 2009 року, № 68 від 1 жовтня 2009 року, № 72 від 2 листопада 2009 року, № 80 від 1 грудня 2009 року, № 1 від 2 січня 2010 року, № 9 від 3 травня 2010 року, № 10 від 1 червня 2010 року, № 11 від 1 липня 2010 року, № 12 від 2 серпня 2010 року, № 13 від 1 вересня 2010 року, № 14 від 1 жовтня 2010 року, № 16 від 1 листопада 2010 року, №17 від 1 грудня 2010 року, № 1а від 2 січня 2011 року, № 2 від 1 лютого 2011 року, № 4 від 1 березня 2011 року, № 5 від 1 квітня 2011 року, №6 від 3 травня 2011 року, №7 від 1 червня 2011 року. Стягнути з ТОВ "КЕМП" на її користь 40 030,26 грн. заборгованості по невиплаченій заробітній платі, у тому числі компенсації за невикористану відпустку, та заробітної плати по день подання заяви до суду. Стягнути з ТОВ "КЕМП" на її користь 3000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Мотивуючи позов тим, що при звільнені їй не було виплачено заборгованість по заробітній платі, компенсація за дві невикористані відпустки, накази про надання відпусток незаконні оскільки, за наданням таких відпусток не зверталася і їх тривалість не може бути більше 15 днів на рік. Оскільки весь час працювала, про відпустки не знала, вважала, що їй повинна бути нарахована заробітна плата в мінімальному розмірі. Такими діями їй заподіяна моральна шкода.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, викладене підтвердила.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав, пояснив, що позивачка не могла працювати по вісім годин, оскільки ОСОБА_1 була прийнятий на неповний робочий час. Накази про переведення на неповний робочий час та про надання відпусток виносились без ознайомлення працівників та без їх заяв.

Вислухавши пояснення сторін, покази свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ТОВ підприємство "КЕМП" №26 від 1 червня 2003 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу сторожем на неповний робочий день, що підтверджується даною копією наказу (а.с.50).

Наказом від 7 червня 2011 року №8 ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки АА №912192 (а.с.5).

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З довідки по заробітній платі вбачається, що заборгованість за березень, травень 2009 року становить 880,75 грн. (а.с.47).

Оскільки позивачці при звільнені не сплачено заборгованість сумі 880,75 грн., то її необхідно стягнути з відповідача.

Відповідно до копій розрахункових відомостей по заробітній платі (а.с.82-88) позивачці з червня по грудень 2003 року нараховувалась заробітна плата виходячи з розміру 117,45 гривень.

Відповідно до копій наказів ТОВ "Підприємства "КЕМП" № 5 від 1 лютого 2010 року, № 40 від 1 липня 2009 року, № 53 від 3 серпня 2009 року, № 63 від 1 вересня 2009 року, № 68 від 1 жовтня 2009 року, № 72 від 2 листопада 2009 року, № 80 від 1 грудня 2009 року, № 1 від 2 січня 2010 року, № 9 від 3 травня 2010 року, № 10 від 1 червня 2010 року, № 11 від 1 липня 2010 року, № 12 від 2 серпня 2010 року, № 13 від 1 вересня 2010 року, № 14 від 1 жовтня 2010 року, № 16 від 1 листопада 2010 року, №17 від 1 грудня 2010 року, № 1а від 2 січня 2011 року, № 2 від 1 лютого 2011 року, № 4 від 1 березня 2011 року, № 5 від 1 квітня 2011 року, №6 від 3 травня 2011 року, №7 від 1 червня 2011 року, у зв'язку з виробничою необхідністю та з економічною кризою в країні, ОСОБА_1 надавались відпустки без збереження заробітної плати, що підтверджується копіями даними наказів (а.с.51-71).

З лютого 2010 року по 30 квітня 2010року на ТОВ підприємстві "КЕМП" було встановлено неповний робочий час, що підтверджується копією наказу №5 від 1 лютого 2010 року №5 (а.с.11).

Відповідно до ч.3 ст.32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Як було встановлено в судовому засіданні, про зміну істотних умов праці позивачку не було повідомлено, а тому зазначений наказ необхідно скасувати.

Відповідно до ст.84 КЗпП України, відпустка без збереження заробітної плати надається працівникам за його бажанням і не може тривати більше 15 днів на рік. Таким чином, оскільки відпустки без збереження заробітної плати надавались без бажання позивачка, відповідних заяв, тому зазначені накази необхідно скасувати.

Відповідно до ч.1 ст.94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Враховуючи викладене позивачці за час роботи сторожем з березня 2009 року по 7 червня 2011 року повинна бути виплачена відповідна заробітна плата.

Відповідно до ст. 1 Закон України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік" №372-IV від 26 грудня 2002 року, розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2003 року становить 185 гривень на місяць, а з 1 грудня 2003 року - 237 гривень на місяць.

Оскільки у червні-листопаді 2003 року позивачці нараховувалась заробітна плата виходячи з розміру 117,45 гривень, що складає 63,49% від розміру мінімальної заробітної плати, а в подальшому ні умови праці ні посада не змінились, то суд вважає за необхідне зобов"язати відповідача провести перерахунок заробітної плати позивачки за період з 1 березня 2009 року по 7 червня 2011 року, нарахувавши її виходячи з 63,49% розміру мінімальної заробітної плати в місяць та після відрахування всіх податків, зборів та обов"язкових платежів, виплатити позивачці нараховані суми заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до ст.55 Закон України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати - 605 гривень, з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень, з 1 листопада 2009 року - 744 гривні на місяць.

Таким чином заробітна плата позивачці в 2009 році повинна була нарахована:

- протягом січня-березня 2009 року в розмірі 384,12 грн. на місяць (63,49% від 605 грн.)

- протягом квітня-червня 2009 року в розмірі 396,81 грн.. на місяць (63,49% від 625 грн.)

- протягом липня-вересня 2009 року в розмірі 399,99 грн.. на місяць (63,49% від 630 грн.)

- в жовтні 2009 року в розмірі 412,69 грн.. (63,49 % від 650 грн.)

- протягом листопада-грудня 2009 року в розмірі 472,37 грн. на місяць (63,49% від 744 грн.)

Тому розмір середньої заробітної плати за 2009 рік позивачки становить 408,35 грн. (4900,19грн/12міс).

Відповідно до ст. 53 Закон України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" №2154-VI від 27квітня 2010 року, мінімальна заробітна плата на 2010 рік становить:

у місячному розмірі: з 1 січня - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні;

- протягом січня-березня 2010 року в розмірі 551,73 грн. на місяць (63,49% від 869 грн.)

- протягом квітня-червня 2010 року в розмірі 561,25 грн. на місяць (63,49% від 884 грн.)

- протягом липня-вересня 2010 року в розмірі 563,79 грн.. на місяць (63,49% від 888 грн.)

- протягом жовтня-листопада 2010 року в розмірі 575,85 грн. на місяць (63,49 % від 907 грн.)

- протягом грудня 2010 року в розмірі 585,38 грн. на місяць (63,49% від 922 грн.)

Тому розмір середньої заробітної плати за 2010 рік позивачки становить 563,95 грн. (6767,39грн/12міс).

Таким чином з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути як компенсацію за невикористані відпустки протягом 2009 –2010 років в сумі 972,3 грн.

Статтею 117 КЗпП України, передбачена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (далі - Порядок), середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до ст.22. Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" №2857-VI від 23.12.2010 з 1 квітня 2001 року мінімальна заробітна плата з 1 квітня встановлена в розмірі - 960 гривень.

Таким чином, середній заробіток позивачки за квітень-травень 2011 року складає 627,84 грн. (63,49% від 960 грн.).

Тому з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 3657,02 грн. за час затримки розрахунку з 8 червня 2011 року по 8 грудня 2011 року (6 міс. х 609,50).

Враховуючи тривалість порушення законодавства про працю при нарахуванні та виплаті заробітної плати суд вважає, що позивачці була заподіяна моральна шкода, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивачки в частині стягнення 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню, оскільки зазначена сума співрозмірна шкоді яка була заподіяна.

Відповідно до ст.88 ЦПК України та ст.4 Закону України "Про судовий збір" стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КЕМП" в дохід бюджету судовий збір в сумі 278,61 грн. (загальна сума до стягнення становить 8510,25 грн. з неї судовий збір майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 188,20 грн., судовий збір по немайновому характеру складає 0,1 розмір мінімальної заробітної плати, що становить 90,41 грн.).

Керуючись ст.10, 11, 88, 209, 212, 213, 218 ЦПК України, ст. 32,83,84,94,116,117 КЗпП України, ст.22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" ,53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" ,55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік",89 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" суд,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КЕМП" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені з роботи задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати накази ТОВ "Підприємство "КЕМП" № 5 від 1 лютого 2010 року "Про встановлення неповного робочого часу" ОСОБА_1 № 40 від 1 липня 2009 року, № 53 від 3 серпня 2009 року, № 63 від 1 вересня 2009 року, № 68 від 1 жовтня 2009 року, № 72 від 2 листопада 2009 року, № 80 від 1 грудня 2009 року, № 1 від 2 січня 2010 року, № 9 від 3 травня 2010 року, № 10 від 1 червня 2010 року, № 11 від 1 липня 2010 року, № 12 від 2 серпня 2010 року, № 13 від 1 вересня 2010 року, № 14 від 1 жовтня 2010 року, № 16 від 1 листопада 2010 року, №17 від 1 грудня 2010 року, № 1а від 2 січня 2011 року, № 2 від 1 лютого 2011 року, № 4 від 1 березня 2011 року, № 5 від 1 квітня 2011 року, №6 від 3 травня 2011 року, №7 від 1 червня 2011 року про надання ОСОБА_1 відпусток без збереження заробітної плати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КЕМП" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за березень –квітень 2009 року в сумі 880 (вісімсот вісімдесят) гривень 75 копійок.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КЕМП" провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з 1 травня 2009 року по 7 червня 2011 року, нарахувавши її виходячи з 63,49% розміру мінімальної заробітної плати в місяць та після відрахування всіх податків, зборів та обов'язкових платежів, виплатити ОСОБА_1 нараховані суми заробітної плати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КЕМП" на користь ОСОБА_1 972 (дев'ятсот сімдесят дві) гривні 30 копійок, як компенсацію за невикористані відпустки, 3657 (три тисячі шістсот п’ятдесят сім) гривень 2 копійки, як середню заробітну плату за час затримки розрахунку.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КЕМП" на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КЕМП" в дохід бюджету (код ЄДРПОУ 23569872, банк отримувача ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, рахунок 31215206700124,код платежу 22030001) судовий збір в сумі 278 (двісті сімдесят вісім) гривень 61 копійка.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ОСОБА_5Унятицький