Рішення № 20739836, 13.01.2012, Єнакіївський міський суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2012 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Букрєєвої І.А.

при секретарі Димченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Орджонікідзевугілля»про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Орджонікідзевугілля» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що тривалий час більш 27 років він працював на підприємствах вугільної промисловості, а саме на шахті «Єнакіївська» ДП «Орджонікідзевугілля»з повним робочим днем під землею.

Звільнено 30 червня 2006 року за ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з переходом на пенсію.

Під час роботи на підприємстві він отримав профзахворювання.

У березні 2006 року він знаходився на обстеженні у Київському науково-дослідному інституті медицини праці Академії медицинских наук України, згідно висновку комісії якої 17 березня 2006 року вперше було встановлено діагноз: «вибрационная болезнь П ст., вегетосенсорная полиневропатия верхних конечностей с вегетативно-трофическими нарушениями в кистях, в сочетании с дефартрозом локтевых суставов 1 ст.». Захворювання професійне.

По факту одержання ним професійних захворювань був складений акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 10 квітня 2006 року.

30 червня 2006 року висновком МСЕК йому вперше було встановлено 40% втрати професійної працездатності по профзахворюванню по сукупності, безстроково, визнано інвалідом Ш групи.

Професійними захворюваннями, викликаними умовами виробництва, постійними фізичними болями, які він випробовував у зв'язку із професійними захворюваннями, отриманими в результаті не забезпечення відповідачем санітарно-гігієнічних умов, що запобігають виникнення професійних захворювань, втратою здоров'я й працездатності йому заподіяна значна моральна шкода, що виражається в постійних фізичних болях і моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, фізична біль підсилюється при незначних навантаженнях, не може довгий час сидіти, стояти, пересуватися, страждає постійною задишкою, кашлем, йому протипоказаний важка фізична праця, не має змоги виконувати яку-небудь домашню роботу, стал дратівливим, агресивним, у зв'язку із чим відбулися змушені зміни в його життєвих відносинах.

Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності 40% у сумі 100000 гривен.

Також просить поновити строк позовної давності, оскільки йому не було відомо про діючу норму законодавства про відшкодування моральної шкоди, відповідач не інформував його, оскільки це не у його інтересах, а крім того він постійно хворіє.

Представник відповідача - ДП «Орджонікідзевугілля»в судовому засіданні позов визнав частково.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що тривалий час, а саме більш 27 років позивач працював на підприємствах вугільної промисловості, а саме на шахті «Єнакіївська» ДП «Орджонікідзевугілля»з повним робочим днем під землею.

Звільнено 30 червня 2006 року за ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з переходом на пенсію.

Під час роботи на підприємстві позивач отримав профзахворювання.

У березні 2006 року позивач знаходився на обстеженні у Київському науково-дослідному інституті медицини праці Академії медицинских наук України, згідно висновку комісії якої 17 березня 2006 року вперше було встановлено діагноз: «вибрационная болезнь П ст., вегетосенсорная полиневропатия верхних конечностей с вегетативно-трофическими нарушениями в кистях, в сочетании с дефартрозом локтевых суставов 1 ст.». Захворювання професійне.

По факту одержання позивачем професійних захворювань був складений акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 10 квітня 2006 року.

30 червня 2006 року висновком МСЕК ОСОБА_1 вперше було встановлено 40% втрати професійної працездатності по профзахворюванню по сукупності, безстроково, визнано інвалідом Ш групи.

Таким чином, внаслідок профзахворювання на виробництві ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, порушенні його нормальних життєвих зв'язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Однак згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105 від 23 вересня 1999 року, з змінами та доповненнями у ст.34 якою була передбачена виплата моральної шкоди частина третя виключена на підставі Закону № 717-У (717-16) від 23 лютого 2007 року.

Згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" у ст.44 вказано "відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.

Згідно з вимогами ст..153 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Ст..158 КЗпП України передбачена зобов'язаність відповідача приймати усі міри для зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації тощо.

Згідно зі ст..163 КЗпП України та ст..8 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Таким чином у судовому засіданні було встановлено, що відповідачем порушені вимоги ст..ст.153, 158, 163 КЗпП України, що спричинило виникненню професійного захворювання у ОСОБА_1.

Право на відшкодування власником заподіяної моральної шкоди працівникові передбачено ст..237-1 КЗпП України, згідно якої та п.13 Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року вказано, що за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (виконання робіт у небезпечних для життя та здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно з вимогами Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року у редакції постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При таких обставинах суд вважає, що позивачу заподіяна відповідачем моральна шкода, однак суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди - 100000 гривен занадто велика.

З урахуванням ступеня втрати працездатності вперше по профзахворюванню - 40%, конкретних обставин справи, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 12000 гривен.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення моральної шкоду з порушенням строку, передбаченого вимогами ст..233 КЗпП України, однак суд вважає за необхідне поновити пропущений строк звернення до суду з позовом, оскільки на думку суду цей строк пропущено позивачем з поважних причин..

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, Законом України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", ст. 237-1 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В :

позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Орджонікідзевугілля»про відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

ОСОБА_1 поновити пропущений строк звернення до суду

Стягнути з шахти «Єнакієвська »державного підприємства "Орджонікідзевугілля (м.Єнакієве, вул..Трестівська,10) р\р 26002301636482 у філії відділення ПІБ в м.Єнакієве, МФО 334215 код ОКПО 32276912 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривен та на користь держави судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

В інший частині позову –відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя

2-3842/11 2/517/316/2012

13.01.2012