Постанова № 20738041, 07.12.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2011 року м.Полтава Справа № 2а-1670/9230/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чеснокової А.О.,

при секретарі Пшенишному В.С.,

за участю:

представників позивача - Бихкало О.В., Бровко О.О.,

представників відповідача - Шкіля О.О., Тіщенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод дорожніх машин"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2011 року позивач ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІпро скасування податкового повідомлення-рішення від 24 жовтня 2011 року № 0001112302/217.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо неправомірності заявлення ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за липень 2011 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення яке декларувалось в квітні, травні червні 2011 року, що є наслідком порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили суд відмовити у його задоволенні, дії Кременчуцької ОДПІ вважають правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства в частині заявлення до відшкодування податку на додану вартість внаслідок чого ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 74329,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення податкового законодавства в сумі 18582,00 грн. на підставі статті 123 Податкового кодексу .

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

Кременчуцькою ОДПІ в період з 20 вересня 2011 року по 03 жовтня 2011 року проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2011 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення яке декларувалось в квітні, травні червні 2011 року.

За результатами перевірки 10 жовтня 2011 року складено акт № 7103/23-309/05762565, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму від'ємного значення за липень 2011 року на суму 176667,00 грн.

- пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за липень 2011 року на суму 74329,00 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки від 10 жовтня 2011 року № 7103/23-309/05762565 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2011 року №0001112302/217, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 18582,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 24 жовтня 2011 року №0001112302/217, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що податковим органом за наслідками проведеної перевірки правильності визначення від'ємного значення за квітень 2011 року підтверджено правомірність формування податкового кредиту у розмірі 4451236,00 грн. та визначення від'ємного значення у сумі 3948454,00 грн. (довідка від 06 липня 2011 року 4714/23-309/05762565 наявна в матеріалах справи а.с. 30-32).

З урахуванням викладеного, сума заявленого до відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 3948454,00 грн. є обґрунтованою.

Відповідно до вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Довідкою Кременчуцької ОДПІ № 6688/23-309/05762565 від 16 вересня 2011 року (а.с. 33-40), що складена за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року, підтверджено, що за червень 2011 року підтверджено суму бюджетного відшкодування з розрахунку залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, а саме: частини сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 932750,00 грн. Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачами товарів, складала 1007079,00 грн., що на 74329,00 грн. більше, ніж задекларовано до відшкодування. Разом зі цим вказаною перевіркою підтверджено правомірність бюджетного відшкодування на суму в розмірі 932750,00 грн., але не враховано суму в розмірі 74329,00 грн., яка утворилась у попередніх податкових періодах, проте до відшкодування позивачем не заявлялась.

Аналізуючи вищевикладене суд відзначає, що чинне податкове законодавство не пов'язує та не обмежує право на бюджетне відшкодування зі сплатою податку на додану вартість безпосередньо в одному попередньому податковому періоді.

Таким чином, оскільки заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість в розмірі 74329,00 грн. фактично сплачена позивачем у травні 2011 року, що підтверджується платіжним дорученням від 10 травня 2011 року № 3755 (а.с. 41), не заявлена до відшкодування у червні 2011 року, то позивач має всі правові підстави для заявлення такої суми до відшкодування у липні 2011 року.

З урахуванням викладеного та за відсутності порушення податкового законодавства з боку ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" є підстави стверджувати, що податковим органом неправомірно та безпідставно до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції, передбачені пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Підсумовуючи вищевикладене та враховуючи факт правомірного декларування бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачем, суд вважає позовні вимоги ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 24 жовтня 2011 року № 0001112302/217 про застосування штрафних (фінансових) санкцій - обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2011 року №0001112302/217 є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 24 жовтня 2011 року № 0001112302/217.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод дорожніх машин" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 24 жовтня 2011 року №0001112302/217.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Кременчуцький завод дорожніх машин" (39600, вул. 60-річчя Жовтня, 4, м. Кременчук, Полтавська область, ЄДРПОУ 05762565, р/р 2600301643535 в філії АТ"Укрексімбанк", м. Полтава, МФО 331649) сплачений судовий збір у розмірі 28 (двадцять вісім) грн. 23 коп. згідно платіжного доручення від 08 листопада 2011 року № 9079.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12 грудня 2011 року.

Суддя А.О. Чеснокова