Постанова № 20733104, 10.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2012                                                                                           № 07/5026/2129/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           

ри секретаріКулачок О.А.

за участю представників:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше Травня Комбікормовий Завод"

на рішення господарського суду Черкаської області від 03.11.2011 року

у справі № 07/5026/2129/2011 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом Фермерського господарства «Глобине-Росія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше Травня Комбікормовий Завод"

про стягнення 134445,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 03.11.2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Перше Травня "Комбікормовий завод" (вул. Центральна, 2, с. Хутори, Черкаський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 36330229) на користь фермерського господарства "Глобине-Росія" (вул. Східно-Кільцева, 12, м. Глобине, Полтавська область, ідентифікаційний код 33189999) - 120120 грн. основного боргу, 3123 грн. 12 коп. інфляційних нарахувань, 3123 грн. 12 коп. 3 % річних, 1250 грн. 60 коп. витрат на сплату державного мита і 219 грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше Травня Комбікормовий Завод" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2011 року у справі № 07/5026/2129/2011 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено 10.01.2012 року.

В судове засідання 10.01.2012 року представники позивача та відповідача не з’явилися про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача та відповідача враховуючи, що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Представники позивача та відповідача отримали ухвалу від 29.11.2011 року про порушення апеляційного провадження 03.12.2011 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами даної справи, 25 серпня 2009 року фермерське господарство "Глобине-Росія", як постачальник, і товариство з обмеженою відповідальністю "Перше Травня "Комбікормовий завод", як покупець, уклали договір поставки № 25/08/09-01 (далі - договір №25/08/09-01), згідно з яким постачальник зобов'язався передати у власність покупцю 100 тон + - 10% сої за ціною 5200 грн. з ПДВ за одну тону, усього на загальну суму 520000 грн. + -10%.

Згідно з п. 7.1 договору №25/08/09-01 покупець зобов'язався здійснити оплату сої шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів, що становлять 100 % вартості поставленого товару, на протязі 21 календарного дня з дати виставлення рахунку-фактури.

У п. 8.1 договору №25/08/09-01 його сторони передбачили, що у разі прострочення здійснення оплати вартості товару відповідно до п. 7.1 договору більше ніж на 3 банківські дні покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення зобов'язання від вартості частини товару, що був поставлений згідно графіку поставки, зазначеного в додатковій угоді до даного договору.

На виконання договору поставки від № 25/08/09-01 фермерське господарство "Глобине-Росія" за видатковою накладною від 28.08.2009 року № 40 передало товариству з обмеженою відповідальністю "Перше Травня "Комбікормовий завод", а останнє прийняло через свого представника Кузякіну В.І., яка діяла на підставі довіреності від 28.08.2009 року №КК3296, - 23,1 тонн сої на загальну суму 120120 грн.

Того ж дня 28.08.2009 року фермерське господарство "Глобине-Росія" виставило рахунок від 28.08.2009 року № 45 на оплату товариством з обмеженою відповідальністю "Перше Травня "Комбікормовий завод" вартості сої на загальну суму 120120 грн.

3 березня 2011 року фермерське господарство "Глобине-Росія" рекомендованим листом надіслало поштою товариству з обмеженою відповідальністю "Перше Травня "Комбікормовий завод" лист-вимогу від 02.03.2011 року № 10 про оплату боргу за сою в сумі 120120 грн., проте цей борг відповідач не сплатив.

Як вбачається з матеріалів справи, за прострочення оплати поставленого товару фермерське господарство Глобине-Росія" нарахувало товариству з обмеженою відповідальністю "Перше Травня "Комбікормовий завод" до сплати:

- 9358 грн. 81 коп. передбаченої п. 8.1 договору № 25/08/09-01 пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період прострочення з 16.03.2011 року по 16.09.2011року;

- 1816 грн. 61 коп. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних за період прострочення з 16.03.2011 року по 16.09.2011 року;

- 3123 грн. 12 коп. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань за період з березня по липень 2011 року.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Передбачена п. 7.1 договору №25/08/09-01 умова щодо виставлення рахунку-фактури не передбачає її надіслання (вручення) постачальником покупцю. Фактична наявність такої рахунку-фактури означає про її виставлення. Тому наявність рахунку фермерського господарства "Глобине-Росія" від 28.08.2009 року № 45 на оплату товариством з обмеженою відповідальністю "Перше Травня "Комбікормовий завод" вартості сої у сумі 120120 грн. означає про виставлення позивачем передбаченої п. 7.1 договору №25/08/09-01 рахунок-фактури.

Відтак відповідач зобов'язаний був оплатити поставлену йому позивачем сою протягом 21 календарного дня з дати виставлення позивачем рахунку від 28.08.2009 року № 45, тобто у період з 29.08.2009 року по 18.09.2009 року. Проте відповідач цього зобов'язання не виконав і борг у сумі 120120 грн. не сплатив, тому позивач вправі вимагати стягнення з відповідача цієї суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення сплати боргу, процентів річних, а також передбаченої договором пені.

Стягувані суми інфляційних нарахувань і 3 % річних нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленої позивачем сої, вимогами законодавства і умовами договору № 25/08/09-01.

Передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячний строк для нарахування штрафних санкцій у даному випадку припадає на період з 19.09.2009 року по 18.03.2010 року. Заявлену до стягнення суму пені - 9358 грн. 81 коп. позивач нарахував поза межами цього періоду, тому позивач не має права на її стягнення з відповідача.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення 120120 грн. основного боргу за поставлену сою, 3123 грн. 12 коп. інфляційних нарахувань, 1816 грн. 61 коп. 3 % річних.

Як вбачається з рішення суду першої інстанції, в резолютивній частині останнього допущено помилку та стягнуто 3123 грн. 12 коп. 3 % річних, а стягненню підлягає 3% річних в розмірі 1816 грн. 61 коп.

Суд першої інстанції правомірно розглянув справу за відсутності представника відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання.

Колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зміни рішення господарського суду Черкаської області від 03.11.2011 року у справі № 07/5026/2129/2011 в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Черкаської області від 03.11.2011 року у справі № 07/5026/2129/2011 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Перше Травня "Комбікормовий завод" (вул. Центральна, 2, с. Хутори, Черкаський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 36330229) на користь фермерського господарства "Глобине-Росія" (вул. Східно-Кільцева, 12, м. Глобине, Полтавська область, ідентифікаційний код 33189999) - 120120 грн. основного боргу, 3123 грн. 12 коп. інфляційних нарахувань, 1816 грн. 61 коп. 3 % річних, 1250 грн. 60 коп. витрат на сплату державного мита і 219 грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволені решти позову відмовити.

2. Видачу наказу доручити господарському суду Черкаської області.

3. Справу № 07/5026/2129/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.

4. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

11.01.12 (відправлено)