11.01.12 <>
УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
14000,м.Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 67-28-47
Іменем України
РІШЕННЯ
10 січня 2012 року Справа № 5028/12/126/2011
Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,
АДРЕСА_1
Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Колорит-Агро",
вул. Центральна, 10, м. Носівка, 17100
Предмет спору: про стягнення заборгованості 34079,5 грн.
Суддя Л.М.Лавриненко
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 06.12.2011 року, представник
від відповідача: не з"явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 34079 грн. 50 коп. боргу оплати за виконану роботу з обробітку площ Замовника (дискування), відповідно до Договору №3/2011 від 12.04.2011 року.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 17725507 від 24.12.2011 року, але повноважного представника в судове засідання не направив, документів, витребуваних ухвалою суду від 23.12.2011 року суду не надав.
На час розгляду справи заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.
Представник позивача надав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.
Представник позивача виклав свої позовні вимоги на заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.
В судовому засіданні 10.01.2012 року судом було здійснено огляд оригіналів: Договору № 3/2011 від 12.04.2011 року, Акту приймання виконаних робіт від 26.06.2011 року, рахунку №17 від 26.06.2011 року та виписок з рахунку про перерахування коштів.
Не зявлення в судове засідання повноважного представника відповідача не є перешкодою для розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору та вислухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд встановив:
У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
12.04.2011 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Колорит-Агро” (Замовник) було укладено Договір № 3/2011.
Розділом І Договору сторони передбачили, що Виконавець (позивач) виконує роботи з обробітку площ Замовника (відповідача): дискування 2000 га. Ціна одного гектара складає 75 грн. Ціна дискування одного гектара складає: фармет 70 грн.; європак 75 грн. Кількість оброблюваних площ може змінюватись за обопільною згодою сторін і оформлюється актом виконаних робіт.
Пунктами 2.1., 2.2. Договору виконавець зобовязаний провести обробіток землі, якість якого повинна відповідати правилам агрономії, а Замовник зобовязаний надати готові до обробітку площі, здійснювати контроль якості робіт у процесі обробітку, а після закінчення робіт прийняти площі і підписати акт виконаних робіт (п.п. 3.1., 3.2., 3.4. Договору).
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином укладений між сторонами договір по своїй правовій природі є договором про надання послуг.
Статтею 905 Цивільного кодексу України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 5.1. Договору, Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання його умов.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
На виконання умов Договору № 3/2011 від 12.04.2011 року, позивач виконав взяті на себе зобовязання та здійснив дискування земельної ділянки площею 2124,3 га, фармет 1101,1 га, європак 862,4 га, які відповідають правилам агрономії, що підтверджується Актом приймання виконаних робіт від 26.06.2011 року, підписаного представниками сторін та скріпленого печатками, копія якого додана до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Позивачем (виконавцем) було виставлено відповідачу (замовнику) рахунок № 17 від 26.06.2011 року на суму 301079 грн. 50 коп. на оплату виконаних робіт: дискування земельної ділянки площею 2124,3 га, фармет 1101,1 га, європак 862,4 га.
Відповідно до п. 3.5. Договору, Замовник (відповідач) зобовязаний був здійснити розрахунок за виконані роботи шляхом попередньої оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, Замовник свої зобовязання щодо оплати виконаних робіт виконав частково, сплативши 267000,00 грн., а саме: 19.04.2011 року 20000,00 грн.; 05.05.2011 року 10000,00 грн.; 13.05.2011 року 7000,00 грн.; 16.05.2011 року 20000,00 грн.; 17.05.2011 року 20000,00 грн.; 20.05.2011 року 20000,00 грн.; 19.08.2011 року 10242,00 грн.; 19.08.2011 року 89758,00 грн.; 01.09.2011 року 70000,00 грн., що підтверджується виписками з рахунку про перерахування коштів, копії яких додано до матеріалів справи.
Умовами Договору № 3/2011 від 12.04.2011 року не визначено кінцевий строк оплати виконаних робіт в разі не здійснення відповідачем попередньої оплати.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо сторонами не визначено строк виконання зобов'язання, то кредитор має право вимагати його виконання в будь - який час, а боржник зобов'язаний виконати вимогу кредитора на протязі семи днів з моменту пред'явлення вимоги кредитором.
12.12.2011 року позивачем була направлена відповідачу претензія на суму 34079,50 грн. про оплату решти суми заборгованості за виконані роботи в семиденний строк, що підтверджується фіскальним чеком від 13.12.2011 року, доданого позивачем до матеріалів справи.
Таким чином, претензію позивача від 12.12.2011 року на суму 34079,50 грн. про оплату решти суми заборгованості за виконані роботи відповідач зобовязаний був виконати до 20.12.2011 року включно.
Відповідач претензію позивача в семиденний строк не виконав, і заборгованість в сумі 34079,50 грн. в строк до 20.12.2011 року включно не сплатив.
Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання не виконав, за виконані роботи своєчасно в повній сумі не розрахувався і вимоги позивача не оспорив, суд, з урахування вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 34079 грн. 50 коп. боргу.
Оскільки спір виник у звязку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст.4 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1411 грн. 50 коп. (2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01.01.2011р.).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” передбачено, що сплачена сума судового збору повертається, зокрема, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Приймаючи до уваги, що позивачем при ціні позову 34079,50 грн., сплачено 1506,00 грн. судового збору, тобто внесено судовий збір в більшому розмірі, то відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України „Про судовий збір”, позивачу Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) підлягає поверненню з Державного бюджету м. Чернігова 94 грн. 50 коп. надлишково сплаченого судового збору, згідно платіжного доручення № 418 від 01.12.2011р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 5028/12/126/2011 господарського суду Чернігівської області.
Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 626, 629, 901, 903, 905 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст. 7 Закону України „Про судовий збір”, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит-Агро", вул. Центральна, 9, м. Носівка, Чернігівська область, 17100 (код ЄДРПОУ 34593909, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити відсутні ) 34079 грн. 50 коп. боргу та 1411 грн. 50 коп. судового збору.
Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.
3. Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) з Державного бюджету м. Чернігова рахунок № 31212206700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592 код ЄДРПОУ 22825965 надлишково сплачений судовий збір в сумі 94 грн. 50 коп. згідно платіжного доручення № 418 від 01.12.2011р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 5028/12/126/2011 господарського суду Чернігівської області.
4. Це рішення є підставою для повернення надлишково сплаченого судового збору з Державного бюджету.
Суддя Л.М. Лавриненко
Повне рішення підписано 11.01.2012 року.
Судове рішення № 20733022, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 11.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 12/126. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: