Рішення № 20733007, 11.01.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2012 р.Справа № 15/5025/2188/11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький

до Дочірнього підприємства "Катіон Житлово - комунальне господарство" Відкритого акціонерного товариства "Катіон"м. Хмельницький

про стягнення 4151,16грн.

Суддя Муха М.Є.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №3827 від 29.12.2011р.

відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1507,35 грн. заборгованості за спожиту електроенергію та 2643,81грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за період квітень - липень 2011 року, посилаючись на умови договору від 05.05.2008р. № 456, ст.ст. 525,526 ЦК України.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, про причини неявки та неподання доказів не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався. При цьому, адреса відповідача та його правовий статус підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно на цю адресу та адресу, зазначену у позовній заяві, направлялась ухвала суду про порушення провадження у справі. При цьому судом враховано положення ст. 64 ГПК України, відповідно до якої вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена стороні належним чином, якщо вона надіслана за адресою місцезнаходження сторони, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на викладене , відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне:

Між позивачем (постачальник) та дочірнім підприємством "Катіон - житлово-комунальне господарство" ВАТ "Катіон" (споживач) 05.05.2008р. укладено договір про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності №456, згідно умов якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача потужністю 416.0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (п.1 договору).

Відповідно до п.2.3 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком 4 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Згідно із додатком до договору №10 розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності до 20 числа розрахункового періоду 50% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду, до 25 числа розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.

Відповідно до п.4.2. договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Договір укладено на строк до 31.12.2008 р. і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. (п. 9.4 )

Позивач, на виконання своїх договірних зобовязань, постачав споживачу (відповідачу) електроенергію у період з квітня 2011р. по травень 2011р. що підтверджується рапортами про відпуск електроенергії (код абонента № 456) від 29.03.2011р., 27.04.05.2011р. та виставив до оплати відповідачу рахунки-фактури.

Відповідачем в листопаді та грудні 2009 року перевищено договірну величину споживання електричної енергії в результаті чого у нього утворилась заборгованість в сумі 2 643,81 грн., яка останнім не погашена.

Оскільки відповідач в добровільному порядку заборгованість в сумі 1507,35 грн. за спожиту електроенергію та 2643,81грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії не сплатив, позивач звернувся до суду із позовом.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується:

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як слідує з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності № 456 від 05.05.2008р. за умовами якого позивач зобов'язувався продавати електричну енергію, а відповідач зобов'язувався своєчасно оплачувати надані послуги.

Відповідно ст. 714 ЦК України, ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2 правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ 31.07.96р. №28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. №910, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442 (надалі правила) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобовязання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач спожиту електроенергію за квітень - травень 2011р. в сумі 1 507,35 грн. та 2643,81грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання за листопад - грудень 2009 р. електричної енергії не оплатив. Доказів про погашення заборгованості та спростування позовних вимог суду не подано.

Враховуючи вищенаведене та приписи ст.33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, позовні вимоги заявлені обґрунтовано, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 32-34, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж до дочірнього підприємства "Катіон-житлово-комунальне господарство" відкритого акціонерного товариства "Катіон" про стягнення 4 151,16 грн. задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства "Катіон-житлово-комунальне господарство" відкритого акціонерного товариства "Катіон" (код 23656134) на користь публічного акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2,( код 22764703) 1 507,35 грн. (одну тисячу п'ятсот сім гривень 35 коп.) заборгованості за спожиту електроенергію, 2 643,81 грн. (дві тисячі шістсот сорок три гривні 81 коп.) заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 1411,50грн. (одну тисячу чотириста одинадцять гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

СуддяМ.Є. Муха

Віддруковано 2 примірники: 1 - до справи, 2 - відповідачу (рекомендованим: м.Хмельницький, вул.Тернопільська,19).