Рішення № 20732974, 10.01.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2012 р.Справа № 15/5025/1935/11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір-М" м. Хмельницький

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення 55000,0 грн. заборгованості

Суддя Муха М.Є.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю №б/н від 25.10.11р.

від відповідача: ОСОБА_3- за довіреністю від 10.11.2011р.

Суть спору: позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні просять суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість в сумі 55000грн. відповідно до умов договору від 19.06.2011р. обґрунтовуючи позовні вимоги наявними в матеріалах справи доказами.

Представником відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечуються. Крім того, останнім подано клопотання про зупинення провадження по справі на час розслідування слідчим відділом Кам'янець - Подільського РВ УМВС України у Хмельницькій області кримінальної справи про незаконне заволодіння коштами ТОВ "Явір-М". В обґрунтування клопотання посилається на постанову про порушення кримінальної справи №9/3686 від 21.10.2011р. за фактом шахрайського заволодіння належними ТОВ "Явір-М" 50 000грн. громадянином ОСОБА_4

Представник позивача заперечує щодо зупинення провадження по справі.

При розгляді зазначеного клопотання судом враховується, що відповідно до ч.2 ст.79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником. Тобто, вказана норма не передбачає зупинення провадження по справі до закінчення розслідування кримінальної справи. А тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

19.01.2011р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Явір-М" (покупець) укладено договір відповідно до п.1 якого продавець зобов'язується відпустити покупцю продукцію, в подальшому товари по ціні та кількості згідно супроводжувальних документів, а покупець прийняти та оплатити товар та надані послуги. Кількість товару : пиломатеріал 110 м.куб., по ціні 500 грн. за метр кубічний. Загальна сума 55 000 грн.

Згідно п.3.2 договору покупець зобов'язаний провести передплату в розмірі 100% від вартості товару, послуг та провести повну оплату товару, послуг на протязі трьох банківських дні з дня отримання товару, послуг.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011р. (п.5.1 договору).

Позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку №14 від 29.08.2011р. платіжним дорученням №39 від 30.08.2011р. перераховано останньому 55 000грн. за пиломатеріали.

10.10.2011р. позивачем було направлено відповідачу вимогу про поставку товару на протязі 7 днів з моменту пред'явлення вимоги або повернення коштів перерахованих в якості попередньої оплати за товар згідно рахунку №14 від 29.08.2011р. Дана вимога залишена ФОП ОСОБА_1 без відповіді.

В зв'язку з не поставкою відповідачем товару в повному розмірі та в добровільному порядку позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п.п. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Ст.526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.712 за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 693 Цивільного Кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наявне в матеріалах справи платіжне доручення №39 від 30.08.2011р. свідчить про отримання відповідачем попередньої оплати відповідно до умов договору від 19.08.2011р. Крім того, позивачем було направлено відповідачу вимогу про поставку товару на протязі 7 днів з моменту пред'явлення вимоги або повернути кошти перераховані в якості попередньої оплати за товар згідно рахунку №14 від 29.08.2011р., яка залишена ним без відповіді.

Натомість відповідачем не подано доказів поставки позивачу пиломатеріалів як то передбачено зазначеним договором, а також не спростовано факту отримання передоплати в розмірі 55 000 грн.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення 55 000 грн. передоплати обґрунтовані матеріалами справи, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному об'ємі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 44, 49, ст.ст.82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір-М" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 55000,0 грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір-М" м. Хмельницький, вул.Ковпака, 12 (код за ЄДРПОУ 30876445) - 55 000,00 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч гривень 00 коп.) попередньої оплати, 550грн. (п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.) державного мита та 236, 00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу).

Видати наказ.

СуддяМ.Є. Муха

віддруковано 1 примірник до матеріалів справи.