Рішення № 20732186, 12.01.2012, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 2-143/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" січня 2012 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді:Кушнірчук Р.О.,

при секретарі: Ковтун Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж»про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2011 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. Позовні вимоги обґрунтував тим, що під час перевірки стану електричних приладів обліку електроустановок у відповідача, представниками енергопостачальника було виявлено факт самовільного підключення до мережі енергопостачальника та як наслідок безоблікове користування електроенергією. Такі дії є правопорушенням в електроенергетиці, що прямо передбачено ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, що стало причиною звернення до суду з вказаним позовом.

31 серпня 2011 року суд ухвалив заочне рішення, яким позовні вимоги задовольнив, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж»вартість недорахованої електроенергії у розмірі 2336,16 гривень та судові витрати по справі (а.с.25).

15 вересня 2011 року ухвалою суду було задоволено заяву відповідача про перегляд заочного рішення, яке було скасоване та справу призначено до розгляду в загальному порядку (а.с.37).

19 грудня 2011 року відповідач подала зустрічну позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, обґрунтувавши її тим, що всі дії Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж», включаючи заміну приладу обліку електроенергії, встановлення факту самовільного підключення та безоблікове користування електроенергією відповідачем і як наслідок нарахування збитків є незаконними, акт експертизи лічильника також складений без дотримання встановлених Правил, а відключенням будинку від мережі електропостачання, їй завдано моральної шкоди, розмір якої в сумі 10000 гривень, вона просить стягнути з відповідача на її користь (а.с.48-54).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовну заяву просив її задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Відповідач просила відмовити повністю у задоволенні первісного позову та задовольнити її зустрічну позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічної позовної заяви слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що під час перевірки стану електричних приладів обліку електроустановок у відповідача за адресою: АДРЕСА_1 (особистий рахунок № НОМЕР_1), що проводилась 12 травня 2011 року, представниками енергопостачальника було виявлено факт самовільного підключення до мережі енергопостачальника та як наслідок безоблікове користування електроенергією шляхом самовільної заміни приладу обліку та заниження його показів (а.с.7).

Вказаний акт був відписаний відповідачем з зауваженням про те, що влітку 2010 року приходив контролер та за проханням відповідача здійснив перенос лічильники у безпечне місце, оскільки останній стояв під сходами.

На підставі вказаного акту було здійснено нарахування вартості недорахованої електричної енергії внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 (надалі ПКЕЕн) в сумі 2336,16 гривень, відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656) (а.с.11).

Ці обставини також підтверджені актом технічної перевірки (а.с.9), відповідно до якого прилад обліку відповідача було замінено на інший з причин порушення відповідачем ПКЕЕн, які зазначені в акті порушення від 12.05.2011 року, а також у п. 7 зазначено про необхідність явки споживача на засідання комісії з розгляду актів з порушення Правил користування електричною електроенергією, про що відповідач розписався (а.с.9).

З протоколу засідання комісії з розгляду актів з порушення Правил користування електричною електроенергією (а.с.12) вбачається, що відповідач на засідання комісії не зявилася та будь яких заперечень і пояснень з приводу встановленого в акті порушення не надала.

Відповідно до акту проведення експертизи лічильника, який був знятий за результатами встановленого порушення, пломба лічильника № 0071799 була порушена, лічильник визнано не приданим, а заниження показів лічильника здійснювалося у звязку з відсутністю пластини фіксатора осі рахункового механізму, відсутнє зчеплення між барабанчиком рахункового механізму внаслідок випадіння трибків (а.с.18).

Про проведення експертизи споживач повідомлявся, про що свідчить акт повідомлення (а.с.17), однак на її проведення також не зявився.

В судовому засіданні відповідач вказувала не те, що вона приходила за місцем проведення засідання комісії та проведення експертизи лічильника за адресою АДРЕСА_2, як це було зазначено в акті повідомленні, в якому вона розписалася (а.с.17), але нікого там не знайшла. Однак до таких тверджень відповідача суд відноситься критично, оскільки вони не були підтверджені жодним доказом.

Згідно п.42 ПКЕЕн, споживач, зобов'язується забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред'явлення ними службових посвідчень до квартири або до іншого об'єкту для обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача.

Згідно ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач електроенергії несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією згідно діючого законодавства України.

Пунктом 48 ПКЕЕн, передбачено відповідальність споживача за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656), встановлений порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕн для населення, а тому посилання відповідача на необґрунтованість розрахунку збитків з посиланням на п. 2 цієї Методики є безпідставними, оскільки він застосовується до відносин енергопостачальника із споживачами - суб'єктами господарювання, а не населенням.

Отже покладення відповідальності у вигляді розрахованої суми збитків на позивача є правомірним, оскільки факт порушення Правил знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а розмір цих збитків розрахований у відповідності до вимог діючих нормативно правових актів.

Оскільки неправомірними діями відповідача, повязаними з неправильним використанням електроенергії позивачу було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому звязку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи, а отже первісний позов підлягає задоволенню у заявлений позивачем спосіб.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд виходить з того, що п. 37, 35 ПКЕЕн, передбачено право енергопостачальника на тимчасове відключення споживача від мережі без його згоди у випадку розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби, що й було зафіксовано в акті про порушення ПКЕЕн від 12.05.2011 року, а щодо невідповідності обставинам відомостей зазначених в цьому акті, то згідно п. 53 ПКЕЕн, у разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника, як це в ньому і відображено.

Суд критично відноситься до тверджень позивача за зустрічним позовом з приводу порушення пломби працівниками Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж»під час проведення заміни лічильника 12 травня 2011 року, оскільки вони не підтвердженні жодним допустимим доказом, як того вимагає ст. 59-61 ЦПК України, а навпаки відповідач ОСОБА_1 сама зазначила в судовому засіданні, що заміну цього лічильника 12.05.2011 року здійснювали за її замовленням, під час присутності її та чоловіка, інспекторів вона сама впускала для проведення цих робіт, а в самому акті про порушення (а.с.7) вона цих зауважень не вказала, а в акті технічної перевірки від 12.05.2011 року (а.с.9) взагалі стоїть підпис споживача про погодження з виявленими порушеннями без будь яких зауважень.

Не можуть бути взяті до уваги твердження відповідача також з приводу не належного виконання обовязків працівниками Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж»під час перенесення у 2010 році в її будинку лічильника у безпечне місце за її заявою та можливе їх не опломбування, оскільки жодного документу, який би свідчив про виконання таких робіт, позивачем за зустрічним позовом не було надано.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією (товар, робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), виникає у випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Виниклі між сторонами відносини врегульовані, зокрема Законом України «Про захист прав споживачів».

Частина 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»не є самостійною підставою для стягнення моральної шкоди, тому задоволення такої вимоги можливе з урахуванням положень п.5 ч. 1 ст.4 вищевказаного Закону, що передбачає право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної виключно небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.

Оскільки позивач за зустрічним позовом не надала доказів того, що моральна шкода, завдана саме небезпечними для її життя і здоров'я діями, суд не знаходить правових підставі для задоволення позовних вимог в цій частині.

Приходячи до висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд також керувався приписами ст. 11 ЦПК України, відповідно до якої, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд роз'яснював позивачу його права та обов'язки, попереджав про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, однак позивач розпорядився своїми правами на власний розсуд.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду справи в їх сукупності та розглядаючи позови в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, як того вимагає ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову у заявлений позивачем спосіб.

Керуючись ст.ст. 57-64, 88, 169, 197, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.27 Закону України «Про електроенергетику», Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись п.п.21, 37, 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж»вартість недорахованої електроенергії у розмірі 2336,16 гривень на рахунок зі спеціальним режимом використання № 260393021240 в ОПЕРО філії Дніпропетровського обласного управління ВАТ «Ощадбанк», код банку: МФО 305482, ЄДРПОУ 00130777, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, на р/р 26008050202488, ПАТ КБ «Приватбанк», код банку: МФО 305299, ЄДРПОУ 00130777.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовити повністю.

Судові витрати з розгляду зустрічного позову віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук