Рішення № 20731911, 10.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

10.01.2012Справа №5002-33/4399-2011 за позовом публічного акціонерного товариства «Крименерго»

(95034, м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

до відповідача Гвардійської селищної ради

(97513, Сімферопольський район, смт Гвардійське, вул. Карла Маркса, 63)

про стягнення 17166.82 грн.

Суддя Ю.А.Радвановська

Представники сторін

Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність від 22.04.2011 р № 330-Д, ПАТ «Крименерго».

Від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність від 01.07.2011 р. № 1466/02-13, Гвардійська селищна рада.

Суть спору: публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Гвардійської селищної ради та просить суд стягнути 17166.82 грн. за перевищення договірної величини.

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем вимог договору на поставку електричної енергії № 131 від 02 березня 2004 року, що виразилося в неоплаті перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Відповідач позов визнав частково, в сумі 9228.36 грн. (а.с. 49-50).

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Відповідно до статуту відкрите акціонерне товариство «Крименерго» перейменоване у публічне акціонерне товариство «Крименерго» згідно з вимогами та положеннями Закону України «Про акціонерні товариства» № 514 від 17 вересня 2008 року (а.с. 33).

02 березня 2004 року між відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (постачальник) та Гвардійською селищною радою (споживач) укладений договір на поставку електричної енергії № 131, відповідно до пункту 1 якого постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електропостачання, пеню, за графиком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) у відповідності з умовами цього договору та додатками до нього, які є його невідємними частинами.

Розділом 2 договору сторони домовилися під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, які не обумовлені даним договором, керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією.

Пунктом 2.2 договору споживач взяв на себе зобовязання виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії у відповідності з умовами розділу 5 договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії у відповідності з умовами додатку «порядок розрахунків»; забезпечити утримання своїх мереж у відповідності з вимогами нормативних документів; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача відповідно до додатку № 5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електричної енергії.

Облік електричної енергії, спожитої споживачем, здійснюється у відповідності з вимогами Правил обліку електроенергії та Правил користування електричною енергією (пункт 7.1 договору).

У відповідності до пункту 7.2 договору перевірка стану розрахунків за електроенергію проводиться за розрахунковий період щомісячно та оформлюється двостороннім актом звірення між споживачем та постачальником, який споживач зобовязаний повернути підписаним до наступного розрахункового періоду.

Відповідно до додатку № 4.2 до договору про поставку електричної енергії № 131 від 02 вересня 2004 року (а.с. 15) розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються у відповідності до пункту 6.6 ПКЕЕ. Дата для розрахунків встановлюється 09 числа кожного місяця.

Показники розрахункових засобів обліку у відповідності до Переліку обєктів та точці комерційного обліку фіксуються 08 числа кожного місяця та оформлюються актом про облік переданої споживачу електричної енергії.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи додатку № 1 до договору, договірна величина споживання електричної енергії на 2011 рік була встановлена у розмірі 33.2 тис. кВт/г (а.с. 16).

Позивач вказує, що протягом травня, квітня, червня та липня 2011 року позивачем були перевищені договірні величини споживання, у зв'язку з чим останньому були виставлені відповідні рахунки-накладні.

Так, рахунок-накладна № 131/45/0411Л на суму 11430.71 грн. направлений відповідачу 09 квітня 2011 року (а.с. 19).

Також, 09 травня 2011 року на адресу відповідача направлений рахунок-накладна № 131/45/0511Л5 на суму 14620.32 грн. (а.с. 24).

09 червня 2011 року на адресу відповідача направлений рахунок-накладна № 131/45/0611Л3 на суму 16957.94 грн. (а.с. 28).

Так, позивач стверджує, що відповідачем зазначені рахунки були отримані без зауважень, однак оплачені не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним склалася заборгованість в розмірі 17166.82 грн.

У звязку з тим, що оплата по виставлених рахунках відповідачем в повному обсязі проведена не була, це зявилося підставою для звернення публічного акціонерного товариства «Крименерго» до господарського суду з позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки спірні правовідносини виниклі в процесі постачання і споживання електричної енергії між її постачальником та споживачем, вони повинні регулюватися положеннями Закону України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі Правила, ПКЕЕ).

Так, відповідно до частин 2, 4 статті 26 Закону України «Про електроенергію» споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 6.1 Правил КЕЕ розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що споживач за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначені відповідно до вимог розділу 5 цього договору, платить постачальнику пятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Відповідно до частин 2, 4 статті 26 Закону України «Про електроенергію» споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 6.1 Правил КЕЕ розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Частина 5 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачає, що споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до пункту 1.2 ПКЕЕ, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 зі змінами та доповненнями в редакції постанови НКРЕ від 22 серпня 2002 року № 928 та від 17 жовтня 2005 року № 910 (тобто в редакції, що діяла на моменту складення спірного договору), договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. У разі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів споживання (пункт 4.2 ПКЕЕ).

Відповідно до пункту 6.14 ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору (пункт 6.16 ПКЕЕ).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялися рахунки за перевищення договірної величини споживання електричної енергії (а.с. 16, 19, 24) та акти про перевіщення договірних величин споживання електричної енергії, які отримані відповідачем, однак не оплачені, у зв'язку з чим, за відповідачем числиться заборгованість в розмірі 17166.82 грн. за перевищення договірної величини.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, відповідачем під час розгляду даної справи не були надані суду докази оплати заборгованості в сумі 17166.82 грн., у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача, викладених ним у відзиві на позов, про невірний розрахунок позивачем показників перевищення договірної величини споживання електричної енергії, суд має зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами складений додаток № 1 до договору № 131 від 02 березня 2004 року, яким сторони встановили обєми поставки електричної енергії споживачу та субспоживачам на 2011 рік, по кожному обєкту на кожний місяць.

Відповідно до пункту 2 додатку № 4.2 до договору № 131 від 02 березня 2004 року розрахункова дата встановлюється 9 числа кожного місяця.

Тобто, розрахунковим вважається період з 09 числа поточного місяця до 09 наступного місяця. Показання розрахункових засобів обліку згідно з переліком обєктів та точок комерційного обліку фіксуються 09 числа кожного місяця та оформлюються «Актом про обєми переданої споживачу (спожитої споживачем) електроенергії» в двох екземплярах.

Таким чином, показник перевищення договірної величини береться на кінець розрахункового періоду, чим спростовуються доводи відповідача про необхідність зняття показників на початку періоду.

З огляду на приписи статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 11 січня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Гвардійської селищної ради (97513, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. Карла Маркса, 63, ЄДРПОУ 04368234) на користь публічного акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р\р 260073013142, філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 001314000) 17166.82 грн. заборгованості, 171.67 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.