Постанова № 20729002, 18.08.2011, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 4-230/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.08.2011 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Дядечко І.І., при секретарі Монт А.Ю., за участю прокурора Лазоренко О.В., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місці Кременчуці Полтавської області скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою в інтересах ОСОБА_2, де просить скасувати постанову заступника начальника СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ Дем'яненко Д.П. від 14.07.2011 року про порушення кримінальної справи № 1155338018 за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірнично - збагачувальний комбінат", що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Свої вимоги мотивував тим, що згідно з протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ ПГЗК від 14.05.2010 року № 24, головою правління ВАТ ПГЗК призначений ОСОБА_2, який і здійснює поточне керівництво даним товариством.

14.07.2011 року начальником СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ Дем'яненко Д.П. порушено кримінальну справу № 1155338018 за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірнично - збагачувальний комбінат", що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Дана справа порушена на підставі твердження слідчого, що службові особи ВАТ «Полтавський ГЗК»в порушення положень п.п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР та п.п. 7.2.1. п. 7.2., п.п. .".2 п. 7.7, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від -97року, за період часу з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року, безпідставно зависили суми валових витрат по податку на прибуток та суми податкового кредиту по податку на додану вартість, щодо придбання аудиторських послуг у ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги»та в порушенні положень п.п. 7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.7.2 п. 7.7, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97 ВР від 03.04.97 року, за період часу з 01.08.2006 року по 01.09.2006 року, безпідставно зависили суму податкового кредиту по податку на додану вартість по операціям з придбання екскаватора ЗКГ-8И 1985 року випуску зав. №1738 у ПП " Зовнішторг", в результаті чого нібито ухилились від сплати податків в загальній сумі 1801276 грн., що в 9006 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.

Постанова ґрунтується виключно на данних акту виїзної планової перевірки ВАТ ПГЗК з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2006 року № 390/23-210/00191282 від 16.07.2007 року. На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення рішення від 16.07.2007 року про зменшення ВАТ ПГЗК суми бюджетного відшкодування з ПДВ у загальній сумі 934860 грн. Зазначене повідомлення рішення було скасовано постановою Господарського суду Полтавської області від 09.10.2007 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2008 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2008 року касаційне провадження за касаційною скаргою Кременчуцької ОДПІ було закрите у звязку з відмовою Кременчуцької ОДПІ від касаційної скарги. Стосовно залишкової суми податків у розмірі 866416 грн., які інкремінуються службовим особам ВАТ ПГЗК, як злочин за ч.3 ст. 212 КК України, на дану суму Кременчуцькою ОДПІ податкові повідомлення рішення не виносились, а приймаючи до уваги те, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи до ВАТ ПГЕК не спрямовувалась, скаржник вважає, що походження цієї суми виявити на момент звернення з даною скаргою не вбачається за можливе.

Зазначив, що податкова інспекція Кременчуцької ОДПІ, погодившись з вищевказаними судовими рішеннями, стверджує про відсутність заборгованості з ПДВ у загальній сумі 934860 грн., а податкова міліція Кременчуцької ОДПІ стверджує про умисне ухилення від сплати даної суми податків службовими особами ВАТ ПГЗК.

Як вбачається із акту перевірки, всі документи, в тому числі і податкові декларації під час перевірки перевіряючим були надані у повному обсязі. Будь який спір щодо інкремінуємої службовим особам ВАТ ПГЗК суми податків є неможливим у звязку з закінченням строку давності.

Кримінальна справа порушена всупереч ст. 94 КПК України, оскільки приводом для порушення кримінальної справи є висновок слідчого про умисне ухилення від сплати податків службовими особами ВАТ ПГЗК, але цей висновок слідчого співпадає з висновками, наведеними перевіряючими в акті перевірки, що дає підстави для висновку, що дана кримінальна справа порушена виключно з приводу існування акту перевірки.

Вказав, що згідно роз'яснень ВГСУ від 12.05.1995 року № 02-5/451 та президії ВГСУ від 26.01.2000 року № 02-5/35, вбачається, що акти податкових перевірок не можуть бути предметом спору в суді. Ці документи не мають обов'язкового характеру, а викладені в них обставини можуть бути лише підставою для застосування керівником податкового органу чи його заступником відповідних заходів. Наведені приписи ВГСУ не суперечать чинному на поточний момент процесуальному та податковому законодавству. Отже, сам по собі акт перевірки є лише думкою, припущенням податкового органу і не має і не може мати для платника податків будь-яких наслідків. Навіть у судовому порядку цей акт перевірки оскаржити не можливо, у зв'язку з чим він ні у якому разі не може служити ані приводом, ані підставою для порушення кримінальної справи.

Також вказав, що у органа досудового слідства не було підстав для порушення кримінальної справи, так як податкове зобовязання, що є предметом кримінальної справи не було узгоджено, а потім було скасовано, тобто ніяких податкових зобовязань у ВАТ ПГЗК не існувало, а дані про порушення податкового законодавства містились виключно в актах перевірок податкового органу, які не мають статусу приводів до порушення кримінальної справи.

Факт фактичного ненадходження до державного бюджету податків в особливо великих розмірах ніким не перевірявся і не встановлювався.

Органом досудового слідства не беруться до уваги вищенаведені судові рішення, які набрали законної сили.

Також органом досудового слідства не приймається до уваги практика Верховного Суду України. Як видно з дії п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 року №15 "Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів інших обов'язкових платежів" кримінальна відповідальність за ст. 212 КК України за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів настає в разі, коли ці діяння призвели до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних, великих чи особливо великих розмірах. Передбачений ст. 212 КК України злочин слід кваліфікувати як вчинений у значних, великих чи особливо великих розмірах, коли сума, що фактично не надійшла до бюджетів чи державних цільових фондів, утворилася внаслідок несплати як одного податку, збору, іншого обов'язкового платежу, так і різних їх видів у розмірах, передбачених приміткою до зазначеної статті.

З Акту перевірки вбачається, що усі спірні операції (операції по придбанню аудиторських послуг у ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги»та екскаватора ЗКГ-8И у ПП " Зовнішторг") були належим чином включені до податкового обліку ВАТ ПГЗК та оподатковані, про що була складена та направлена до КОДПІ відповідна податкова звітність. В свою чергу по результатам перевірки ці операції були незаконно виключені Кременчуцькою ОДПІ з податкового обліку ВАТ ПГЗК, що було використано слідством як підстава для порушення кримінальної справи. Тобто КОДПІ сама здійснила перевірку, сама виключила певні суми з податкового обліку, сама здійснила відповідне коригування звітності, сама на власний розсуд, донарахувала суму податків, а потім порушила кримінальну справу за фактом ухилення від сплати податків.

Крім того, згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 року №15 "Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" за змістом ст. 212 КК України, відповідальність за ухилення від сплати податків настає лише в разі, коли це діяння вчинено умисно.

Витрати, які були понесені ВАТ ПГЗК в межах операції по придбанню аудиторських послуг у ТОВ «Ернс енд Янг Аудиторські послуги»та екскаватора ЗКГ-8И у ПП " Зовнішторг", Кременчуцька ОДПІ кваліфікувала як "безтоварні", тобто вчинені лише на папері, а вказані угоди самостійно визначила як незаконні.

Однак такий висновок Кременчуцької ОДПІ є повністю протиправним, так як ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України платникам податків гарантована свобода договору. Крім того, "безтоварність" угод повинна доводитись не шляхом виключення тієї чи іншої господарської операції з податкового обліку платника податку, а шляхом встановлення відповідних фактичних обставин.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 скаргу підтримав.

Скаржник ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи належним чином повідомлявся.

Прокурор просив скаргу залишити без задоволення, оскільки вважає, що постанова начальника СВ ПМ Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції Дем»яненко Д.П. про порушення кримінальної справи є законною та обґрунтованою, винесеною за наявності, на час її винесення, достатніх на те приводів і підстав.

Дослідивши матеріали, що містяться в матеріалах провадження по скарзі, матеріали на підставі яких було винесено постанова про порушення кримінальної справи, заслухавши пояснення представника скаржника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1, думку прокурора, пояснення слідчого Дем»яненко Д.П., суд встановив наступне.

14.07.2011 року начальником СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ Дем'яненко Д.П. порушено кримінальну справу № 1155338018 за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірнично - збагачувальний комбінат", що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Відповідно до ст.236 8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Згідно чинного кримінально процесуального закону, кримінальну справу порушено компетентною особою.

Доказів, щоб свідчили про незаконність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, сторонами не надано і вони відсутні в матеріалах справи.

Статтею 98 КПК України передбачено, що при наявності підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобовязані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.

Відповідно до ст.94 КПК України приводами для порушення кримінальної справи є зокрема заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором ознак злочину.

Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Такими достатніми даними вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину).

Статтею 97 КПК України передбачено, слідчий, орган дізнання зобов»язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.

По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання зобов»язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю.

Тобто, із змісту наведених норм вбачається, що за наявності законних приводів і достатніх підстав, а також за відсутності обставин, що виключають провадження по справі, прокурор, слідчий, орган дізнання виносять постанову про порушення кримінальної справи.

Як вбачається із оскаржуваної постанови та наданих і досліджених в судовому засіданні матеріалів, приводом до порушення зазначеної кримінальної справи є повідомлення установи - службова записка заступника начальника Кременчуцької ОДПІ Любченко А.А. № 536/23-208 від 24.07.2007 року зареєстрована у книзі обліку інформації про злочин ВПМ Кременчуцької ОДПІ від 25.07.2007 року № 403 та безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину.

Підставами для порушення кримінальної справи стали достатні данні, які містяться у матеріалах дослідчої перевірки зібраних ВПМ Кременчуцької ОДПІ, у тому числі: Акт Кременчуцької ОДПІ № 390/23-210/00191282 від 04.07.2007 року, реєстрації та документи податкової звітності ВАТ «Полтавський ГЗК», ТОВ «Ернест енд Янг Аудиторські послуги»та ПП «Зовнішторг», первині документи щодо взаємовідносин ВАТ «Полтавський ГЗК»з ПП «Зовнішторг», пояснення ревізорів Кременчуцької ОДПІ, документи судового провадження ПП «Пілат», ПП «Океан»та ТОВ «Енергопром»та інші матеріали у їх сукупності які вказують на наявність в діях службових осіб ВАТ «Полтавський ГЗК»ознак злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб та безпосереднє виявлення органами дізнання ознак злочину, відповідно до вимог ст.94 КПК України є приводами для порушення кримінальної справи. Тобто при порушенні кримінальної справи у слідчого були наявні законні приводи для порушення кримінальної справи.

Разом з тим, щоб перевірити інші доводи, які викладені в скарзі, а саме наявність чи відсутність в діях посадових осіб Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірнично - збагачувальний комбінат" складу злочину, необхідно суду вдаватись до оцінки доказів, що на стадії розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи є неприпустимим.

При цьому, із досліджених в судовому засіданні матеріалів, а саме з витягу з протоколу № 24 чергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат»від 14.05.2010 року вбачається, що ОСОБА_2 обрано головою правління - генеральним директором ВАТ «Полтавський ГЗК»14.05.2010 року.

Обставини, які стали приводом і підставою для порушення кримінальної справи відбулися в період часу, коли ОСОБА_2 не був головою правління- генеральним директором ВАТ «Полтавський ГЗК» та іншою посадовою особою, яка мала причетність до цих обставин.

Відповідно ст. 236-7 КПК України, скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину може бути подана до суду особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа.

Суд визнає необґрунтованим порушення прав та інтересів скаржника, оскільки порушена кримінальна справа не стосується його інтересів, а тому ОСОБА_2 не підпадає під коло осіб, які можуть оскаржувати дану постанову про порушення кримінальної справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, містять достатньо даних, що свідчать про фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину, а саме наявність в діях посадових осіб Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірнично - збагачувальний комбінат" ознак злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

За таких обставин, при порушенні 14.07.2011 року кримінальної справи відносно посадових осіб Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірнично - збагачувальний комбінат", за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України, були наявні законні приводи та достатні підстави для порушення кримінальної справи і доводи представника скаржника не спростовують наявність вказаних приводів та підстав для порушення кримінальної справи, а тому в задоволенні скарги необхідно відмовити у зв»язку з її безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову начальника СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ Дем'яненко Д.П. від 14.07.2011 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірнично - збагачувальний комбінат", за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом 7 діб з моменту її винесення.

Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.

Суддя: