Рішення № 20728343, 29.12.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2011 року                                        Справа № 09/5026/2849/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача - Тімофєєв В.С. за довіреністю, відповідача - Каханій О.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом Компанії "ПАРАЙ ЛЛС" (Республіка Сейшельські острови) в особі "Представництва "ПАРАЙ ЛЛС" м.Київ до дочірнього підприємства "Черкаси-Фарма" м.Черкаси про стягнення 42 101 800,00 доларів США (336 389 171,82 грн.), -

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій Компанія "ПАРАЙ ЛЛС" (Республіка Сейшельські острови) в особі її Представництва в Україні (позивач) просить стягнути з дочірнього підприємства "Черкаси-Фарма" (відповідач) збитки в сумі 42 101 800,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України (НБУ) на 15.12.2011 року становить 336 389 171,82 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на забезпечення виконання зобов'язання за зовнішньоекономічними договорами на переробку давальницької сировини, укладеними позивачем (замовник за договорами) і ТОВ "Черкаська продовольча компанія" (виконавець за договорами), між позивачем та ДП "ЧПК-Фарма" (правопопередник відповідача) були укладені договори поруки. Оскільки виконавцем не були виконані умови основного договору, згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй (ст.ст.25, 61, 74 - 77) відповідно до ст.ст. 553, 554 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відповідач, як солідарний боржник, відповідає перед позивачем у повному обсязі за завдані збитки, які складаються з сум контрактів проформи 16/16-27.09.2055 №001-018, укладених між позивачем та компанією "Williams Transit Corp", що не виконані позивачем з вини виконавця переробки давальницької сировини, внаслідок чого позивачу завдані збитки, які складаються з неодержаного доходу (втрачена вигода), на який позивач мав право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання ТОВ "Черкаська продовольча компанія". Згідно умов договорів поруки за завдані позивачу збитки відповідає у повному обсязі також відповідач, як поручитель (а.с.2-5).

У письмовому відзиві на позовну заяву позовні вимоги відповідач визнав повністю, посилаючись на невиконання виконавцем зобов'язань з переробки давальницької сировини, які забезпечені порукою, тому згідно з умовами договорів поруки, ст.ст.553, 554 ЦК України відповідач несе відповідальність, як солідарний боржник, у повному обсязі (а.с.126).

У судовому засіданні:

- представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити у повному обсязі, надав для дослідження оригінали документів, на підставі яких заявлені позовні вимоги, пояснив, що ТОВ "Черкаська продовольча компанія" не виконала зобов'язання договорів на переробку давальницької сировини, які були забезпечені порукою, за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності до ТОВ "Черкаська продовольча компанія" була застосована санкція у виді індивідуального режиму ліцензування, протиправна поведінка виконавця за основними договорами полягає у невжитті заходів для усунення недоліків, за які була застосована санкція, що не є форс-мажорними обставинами, відповідач, як поручитель, має відповідати перед позивачем у повному обсязі;

- представник відповідача позовні вимоги визнав повністю з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно Реєстраційного свідоцтва від 17.11.2004 року (сертифікат №017427) та Статуту Компанія "ПАРАЙ ЛЛС" (позивач у справі) є міжнародною комерційною компанією, яка зареєстрована відповідно до Закону про міжнародні комерційні компанії Республіки Сейшельські острови (Закон 24,1994), реєстраційне свідоцтво від 17 листопада 2004, видане в Вікторії, Сейшелли, сертифікат №017427. Апостиль (Гаазька конвенція від 5 жовтня 1961 року) підтверджено в Вікторії 19 серпня 2005 року М.ВІДО, Реєстратор, Верховний Суд №9305, 2005) (а.с.108-125).

Міністерством економіки України зареєстроване представництво фірми Компанії "ПАРАЙ ЛЛС" в Україні, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію від 10.10.2005 року, реєстраційний номер №ПІ-3561 (а.с.107).

Дочірнє підприємство "Черкаси - Фарма" (відповідач у справі), зареєстроване як юридична особа 12.10.1998 року, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за станом на 22.12.2011 року (а.с.58-60).

23 листопада 2006 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Черкаська продовольча компанія" (виконавець) у місті Черкаси укладено Договір №680 на переробку давальницької сировини, відповідно до якого замовник поставляє, а виконавець приймає по узгодженому графіку на давальницьких умовах м'ясну сировину, виконавець перероблює давальницьку сировину в блоки із жилованого м'яса свинини односортної замороженої, консерви м'ясні "Свинина відварна у власному соку"; право власності на давальницьку сировину і готовий продукт належить замовнику і до виконавця не переходить. Згідно з пунктами 7.1, 7.2 Договору №680 спірні питання, що виникають при виконанні цього Договору, підлягають розгляду в господарському суді Черкаської області. Сторони погодились, що правом, яке підлягає застосуванню при вирішенні спорів, являється право України (а.с.17-23).

Також, 23 листопада 2006 року між позивачем (замовник) та ДП "ЧПК-Фарма" ТОВ "Черкаська продовольча компанія" (поручитель) укладено Договір поруки, відповідно до якого поручитель поручається за виконання виконавцем (ТОВ "Черкаська продовольча компанія") обов'язків, які виникли на підставі основного договору (Договору №680 на переробку давальницької сировини) або можуть виникати на його підставі у майбутньому, а саме: обов'язку переробити давальницьку сировину в блоки з жилованого м'яса свинини односортної замороженої, консерви м'ясні "Свинина відварна у власному соку"; обов'язку виконавця переробити "давальницьку сировину" згідно технологічних схем переробки давальницької сировини, які викладені в додатках №1-10 основного договору; обов'язку виконавця поставляти готовий продукт по домовленості із замовником; обов'язку виконавця відшкодувати замовнику всі понесені збитки, штрафні санкції, упущену вигоду, не отриманий прибуток у випадку неналежного виконання умов основного договору (п.2.1 Договору поруки) (а.с.15-16).

Згідно п.3.1 Договору поруки виконавець і поручитель відповідають перед замовником за порушення зобов'язань, перелічених у статті 2 даного Договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед замовником у тому ж обсязі, що й виконавець.

26 лютого 2007 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Черкаська продовольча компанія" (виконавець) укладено Договір №251 на переробку давальницької сировини, відповідно до якого замовник поставляє, а виконавець приймає по узгодженому графіку на давальницьких умовах м'ясну сировину, виконавець перероблює давальницьку сировину в "М'ясо сушене свинини"; право власності на давальницьку сировину і готовий продукт належить замовнику і до виконавця не переходить. Згідно з пунктами 7.1, 7.2 Договору №251 спірні питання, що виникають при виконанні цього Договору, підлягають розгляду в господарському суді Черкаської області. Сторони погодились, що правом, яке підлягає застосуванню при вирішенні спорів, являється право України (а.с.9-14).

Також, 26 лютого 2007 року між позивачем (замовник) та ДП "ЧПК-Фарма" ТОВ "Черкаська продовольча компанія" (поручитель) укладено Договір поруки, відповідно до якого поручитель поручається за виконання виконавцем (ТОВ "Черкаська продовольча компанія") обов'язків, які виникли на підставі основного договору (Договору №251 на переробку давальницької сировини) або можуть виникати на його підставі у майбутньому, а саме: обов'язку переробити давальницьку сировину в "м'ясо сушене свинини; обов'язку виконавця переробити "давальницьку сировину" згідно технологічних схем переробки давальницької сировини, які викладені в додатках №1-10 основного договору; обов'язку виконавця поставляти готовий продукт по домовленості із замовником; обов'язку виконавця відшкодувати замовнику всі понесені збитки, штрафні санкції, упущену вигоду, не отриманий прибуток у випадку неналежного виконання умов основного договору (п.2.1 Договору поруки) (а.с.7-8).

Згідно п.3.1 Договору поруки виконавець і поручитель відповідають перед замовником за порушення зобов'язань, перелічених у статті 2 даного Договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед замовником у тому ж обсязі, що й виконавець.

З метою подальшої реалізації готової продукції, яка виготовлена з давальницької сировини, позивачем було укладено 18 контрактів проформи 16/16-27.09.2055 №№WIL001-WIL018 з компанією "Williams Transit Corp" (Республіка Панама) на загальну суму 42 101 800,00 доларів США (а.с.27-44, 68-103).

Листом від 20.04.2007 року ТОВ "Черкаська продовольча компанія" просило позивача призупинити відвантаження і перенести строк поставки давальницької сировини по укладених договорах у грудні 2006 року - лютому 2007 року на вересень 2007 року, в зв'язку із дією Постанови КМУ від 13.04.2007 року №619 "Про тимчасову заборону ввезення окремих видів давальницької сировини на митну територію України" (а.с.25).

Листом від №16.05.2007 року №1726 компанія "Мерск Україна" повідомила ТОВ "Черкаська продовольча компанія" про те, що у порту Іллічевськ (Україна) знаходяться 99 контейнерів, а в порту перевалки Gioia Tauro (Італія) 247 контейнерів, якій надійшли на адресу ТОВ "Черкаська продовольча компанія", і компанія "Мерск Україна" наполегливо просить прийняти міри для вивезення вказаних контейнерів для подальшого розвантаження даних портів (а.с.26).

У травні 2007 року компанія "Perdigao Agroindustrial S/A" направило позивачу лист, у якому вказало, що у зв'язку із відсутністю можливості компанії "ПАРАЙ ЛЛС" своєчасно прийняти замовлений нею вантаж, в проміжкових портах накопичилась велика кількість контейнерів, ними отримано лист-попередження від контейнерної лінії "Мерск Лайн" про необхідність термінового вивезення контейнерів з території порту, інакше контейнерна лінія загрожує передати вантаж на утилізацію. У зв'язку із тим, що дана ситуація склалася із-за несвоєчасної оплати простоїв вантажоотримувача компанії "ПАРАЙ ЛЛС", кампанія "Perdigao", як вантажовідправник, змушена була погасити суму простоїв в розмірі 1 500 000,00 доларів США у період з 18.04.2007 по 20.05.2007 і на вказану суму збільшується заборгованість компанії "ПАРАЙ ЛЛС" перед компанію "Perdigao" при розрахунках за поставлену продукцію (а.с.104-105).

Листом від 21.12.2007 року ТОВ "Черкаська продовольча компанія" просило позивача перенести строк поставки давальницької сировини по укладених договорах у грудні 2006 року - лютому 2007 року на квітень 2008 року, в зв'язку із дією Постанови КМУ від 21.11.2007 року №1351 "Про тимчасову заборону ввезення окремих видів давальницької сировини на митну територію України та проведення операцій, пов'язаних з її переробкою" (а.с.24).

У грудні 2007 року дочірнє підприємство "ЧПК-Фарма" ТОВ "Черкаська продовольча компанія" змінило назву на дочірнє підприємство "Черкаси-Фарма", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №135116 (а.с.50).

Листом від 21.10.2010 року №07/989, у відповідь на претензію позивача на суму 143 946 486,32 долара США, ТОВ "Черкаська продовольча компанія" визнала її повністю і повідомила позивача про те, що не може перерахувати кошти, вказані у претензії, в зв'язку з тяжким фінансовим становищем та застосуванням до нього спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності відповідно до наказу Міністерства економіки України від 18.02.2008 року №102/74 (а.с.129-131).

Згідно оголошення, опублікованого в газеті "Урядовий кур'єр" №175 від 23.09.2011 року, ухвалою господарського суду Черкаської області від 01 червня 2011 року порушено провадження по справі № 01/5026/1159/2011 про банкрутство ТОВ "Черкаська продовольча компанія". Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.09.2011 року у справі про банкрутство ТОВ "Черкаська продовольча компанія" введено процедуру розпорядження майном боржника (а.с.132-136).

Компанією "ПАРАЙ ЛЛС" подано позов до ТОВ "Черкаська продовольча компанія" (виконавець за договорами на переробку давальницької сировини) про стягнення з останнього 143 946 486,32 доларів США збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язань 164 зовнішньоекономічних договорів на переробку давальницької сировини. За даним позовом порушено провадження у господарській справі №02/5026/2137/2011. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14 жовтня 2011 року провадження у справі №02/5026/2137/2011 зупинено на підставі ч.1 ст.79 ГПК України, у зв'язку з її пов'язаністю зі справою №01/5026/1159/2011 про банкрутство ТОВ "Черкаська продовольча компанія" та неможливістю її розгляду до затвердження у справі про банкрутство ТОВ "Черкаська продовольча компанія" реєстру кредиторів (а.с.139-141).

Також, ухвалою господарського суду Черкаської області від 03 листопада 2011 року порушено провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства "Черкаси-Фарма", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на все майно боржника, призначено підготовче засідання. Оголошення про банкрутство ДП "Черкаси-Фарма" не опубліковано (а.с.137-138).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення з поручителя збитків, завданих позивачу неналежним виконанням, забезпечених порукою господарських зобов'язань по договорах на переробку давальницької сировини, укладених між юридичною особою - іноземним суб'єктом господарювання та юридичною особою - суб'єктом господарювання України.

1. Щодо вирішення спору за участю іноземного суб’єкта (позивач) господарським судом Черкаської області та визначення права, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин з іноземним елементом.

          Згідно вищенаведених Установчого Договору та Статуту Компанія "ПАРАЙ ЛЛС" (позивач у справі) є міжнародною комерційною компанією, яка зареєстрована відповідно до Закону про міжнародні комерційні компанії (Закон 24,1994) Республіки Сейшелли, має зареєстроване в установленому порядку постійне представництво в Україні.

          Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року №77-р, яке було чинним на дату укладання договорів, та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №143-р, яке чинне на даний час, Сейшельські Острови включені до Переліку офшорних зон. Офшорна зона - це країна, територія, де встановлено пільговий режим оподаткування для певних категорій компаній. Як правило, такий режим застосовується до компаній, зареєстрованих в офшорній зоні, які практично не здійснюють фінансову та господарську діяльність на території країни реєстрації.

Позивач звернувся за захистом порушеного права до господарського суду Черкаської області за місцезнаходженням відповідача, що відповідає його праву, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.4 Господарського процесуального кодексу України (далі вживається скорочено - ГПК України) господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України (254к/96-ВР), цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

          Спір має ознаки іноземного елементу, оскільки позивач (учасник спірних приватноправових відносин) являється іноземною юридичною особою.

          Порядок регулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов’язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, встановлює Закон України "Про міжнародне приватне право" від 23 червня 2005 року №2709-ІУ, із змінами (далі вживається скорочено - ЗУ "Про міжнародне приватне право").

          Згідно з ч.1 ст.4 ЗУ "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів.

          Відповідно до ст.73 ЗУ "Про міжнародне приватне право" іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

          Відповідно до ст.123 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

          Згідно зі ст.124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно умов договорів на переробку давальницької сировини, виконання зобов'язань за якими забезпечено договорами поруки, спірні питання, що виникають при їх виконанні, підлягають розгляду в господарському суді Черкаської області. Сторони також погодились, що правом, яке підлягає застосуванню при вирішенні спорів, являється право України.

Міжнародна Угода між державою Україна та Республікою Сейшельські острови не укладена.

          Таким чином, враховуючи місцезнаходження сторін, предмет спору, наведені норми законодавства, умови договорів, встановлені ст.ст.12, 15, 16, 124 ГПК України правила підвідомчості та підсудності справ господарським судам України, суд вважає, що даний спір підлягає розгляду господарським судом Черкаської області.

          Враховуючи обставини справи, умови укладених сторонами договорів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню право України.

          2. Стосовно позовних вимог про стягнення збитків, суд виходить з наступного.

Договори на переробку давальницької сировини, на підставі яких виникли зобов'язання української сторони (виконавця за договорами) і виконання зобов'язань за якими забезпечується порукою, укладені у місті Черкаси (Україна). Предметом договорів, виконання зобов'язань за якими забезпечується порукою, є переробка давальницької сировини на замовлення іноземного суб'єкта господарювання; договори поруки укладені між позивачем (замовник за договором) і відповідачем (поручитель).

Зазначені договори являються договорами у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні регулюється спеціальним Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року №959-ХІІ, із змінами і доповненнями, врахованими судом на дату укладання договорів (далі вживається скорочено - ЗУ "Про ЗЕД").

Згідно з приписами ст.6 ЗУ "Про ЗЕД" суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах в Україні регулюються Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 15 вересня 1995 року № 327/95-ВР (Закон введено в дію з дня опублікування - 31 жовтня 1995 року), із наступними змінами і доповненнями, які враховані на відповідну дату виникнення між сторонами правовідносин (далі вживається скорочено - ЗУ "Про операції з давальницькою сировиною у ЗЕД").

Договори на переробку давальницької сировини та договори поруки, на підставі яких виникли майнові господарські зобов'язання сторін, визнаються сторонами, не суперечать законодавству України, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, тому відповідно до ст.629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З вищенаведених матеріалів справи вбачається, що виконавець за договорами на переробку давальницької сировини неодноразово звертався до замовника (позивач у справі) з листами про відтермінування строків поставки давальницької сировини з посиланням на обмеження ввезення на митну територію України окремих видів давальницької сировини, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 13.04.2007 року №619, від 21.11.2007 року №1351.

Зважаючи на взаємні домовленості, прийняті нормативно-правові акти, дія договорів була пролонгована до усунення відповідних обставин. Однак в подальшому, відповідно до наказу Міністерства економіки України від 18.02.2008 року №102/74, до ТОВ "Черкаська продовольча компанія" (виконавця по договорах на переробку давальницької сировини) була застосована спеціальна санкція у виді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності з підстав порушення ТОВ "Черкаська продовольча компанія" ст.37 ЗУ "Про ЗЕД" та пов'язаних з ним законів. Оскільки ТОВ "Черкаська продовольча компанія" (виконавець) не усунуло недоліків, що були підставою застосування до нього санкцій, виконавець не забезпечив прийняття поставленої йому позивачем для переробки давальницької сировини. Внаслідок несумлінних дій виконавця позивач не зміг ввезти на митну територію України давальницьку сировину та отримати від її переробки готову продукцію. Наявність давальницької сировини та здійснення її поставки суд вважає доведеним, підтверджуються, зокрема, листами компанії Маерс Україна від 16.05.2007 року №1726, компанії "Пардігао Агроіндустріал", травень 2007.

Відповідно до ст.10 ЗУ "Про операції з давальницькою сировиною у ЗЕД"

держава гарантує додержання прав і законних інтересів замовників і виконавців операцій з давальницькою сировиною, у тому числі право розпоряджатися на власний розсуд давальницькою сировиною і готовою продукцією, виготовленою з її використанням.

Під очікувану готову продукцію, яку позивач мав отримати від переробки давальницької сировини, він уклав з компанією "Williams Transit Corp" (Республіка Панама) 18 контрактів проформи №№WIL001-WIL018 на загальну суму 42 101 800,00 доларів США.

Укладення позивачем контрактів проформи на продаж (поставку) готової продукції, яку він мав отримати від переробленої в Україні, поставленої ним давальницької сировини, відповідає його праву, передбаченому умовами договорів на переробку давальницької сировини та законодавством, зокрема, ЗУ "Про ЗЕД", ЗУ "Про операції з давальницькою сировиною у ЗЕД".

У зв'язку з простроченням виконання позивачем вказаних зовнішньоекономічних контрактів проформи і неможливістю їх виконання через невиконання українським суб'єктом господарювання переробки давальницької сировини, компанія "Williams Transit Corp" (Республіка Панама) повідомила позивача про розірвання вказаних контрактів.

Право компанії "Williams Transit Corp" на розірвання з її ініціативи вказаних контрактів проформи є доведеним, оскільки позивач прострочив виконання поставки і, в подальшому, не виконав і не міг виконати поставку, оскільки не мав передбачуваний контрактами об'єм поставки готової продукції, який очікував від переробки, поставленої ТОВ "Черкаська продовольча компанія" (виконавець), давальницької сировини.

Внаслідок припинення контрактів проформи шляхом їх розірвання з ініціативи покупця готової продукції через невиконання, яке сталося внаслідок невиконання ТОВ "Черкаська продовольча компанія" переробки поставленої позивачем давальницької сировини, позивач не отримав доходи, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право на переробку поставленої давальницької сировини не було порушено.

Порушення зобов'язання виникло внаслідок протиправної поведінки ТОВ "Черкаська продовольча компанія", яке не вжило таких заходів, які є розумними за даних обставин для зменшення шкоди, включаючи упущену вигоду, що виникла внаслідок порушення договору.

Таким чином, внаслідок порушення господарського зобов'язання позивачу завдані збитки.

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту права або законні інтереси якого порушено.

З метою відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договорів переробки давальницької сировини, компанія "ПАРАЙ ЛЛС" також подала позов до виробника (вищенаведена справа №02/5026/2137/2011). Однак провадження у цій справі зупинено до затвердження у справі №01/5026/1159/2011 про банкрутство ТОВ "Черкаська продовольча компанія" реєстру кредиторів.

Виконання зобов'язань по договорах переробки давальницької сировини забезпечено вищенаведеними договорами поруки.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Договорами поруки встановлено, що поручитель поручається за виконання виконавцем обов'язків, які виникли з основного договору, у тому числі обов'язку виконавця відшкодувати замовнику всі понесені збитки, штрафні санкції, упущену вигоду, не отриманий прибуток у випадку неналежного виконання умов основного договору. При цьому також передбачено, що виконавець і поручитель відповідають перед замовником за порушення вказаних зобов'язань, як солідарні боржники.

До правовідносин поруки слід застосовувати загальні правила, що стосуються солідарних та субсидіарних зобов'язань - ст. ст. 541 - 544 та ст. 619 ЦК України.

Зважаючи на наведені умови договорів, норми чинного законодавства України, суд вважає, що позивач має право на підставі ст. 543 ЦК України, звернутися з вимогами як до боржника за основним зобов'язанням, так і до поручителя; як разом, так і окремо; як повністю, так і в частині боргу, оскільки при солідарній поруці кредитор наділяється правом самостійно вирішувати питання про те, до кого з них - боржника чи поручителя - чи до обох разом, в якій частині і в якій послідовності пред'являти свої вимоги.

Розмір збитків, що підлягають стягненню з поручителя, позивач визначив, виходячи з принципів відшкодування збитків, передбачених Конвенцією Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року (дата підписання: 11.04.1980; дата приєднання: 23.08.1989; дата набуття чинності для України: 01.02.1991) (далі вживається - Конвенція ООН).

Упущеною вигодою позивача є сума коштів, яку він міг отримати від реалізації компанії "Williams Transit Corp" (Республіка Панама) готової продукції, проте не отримав їх з причини невиконання зобов'язань іншою стороною (виконавцем), за яку поручився відповідач. Сума коштів, яку не отримав позивач, є сума за невиконаними компанії "Williams Transit Corp" (Республіка Панама) поставок продукції, яка становить 42 101 800,00 доларів США, що в перерахунку по офіційному курсу НБУ на 15.12.2011 року еквівалентно 336 389 171,82 грн. (42 101 800,00 доларів США х 7,9899 - офіційний курс НБУ долара до гривні на 15.12.2011).

З огляду на викладене, суд визнає доводи позивача такими, що відповідають його праву, передбаченому договорами, законодавством України, а також ст.ст.25,74-77 Конвенції ООН.

Відповідачем не наведені обставини, які б давали підстави для звільнення його від встановленої відповідальності, не встановлені вони також судом. Визнання позову відповідачем суд вважає таким, що відповідає його процесуальному праву, передбаченому ст.22 ГПК України, встановленим обставинам справи, чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 56460,00 грн. судового збору, сплаченого останнім при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          Задовольнити позов повністю.

          Стягнути з дочірнього підприємства "Черкаси-Фарма" (м.Черкаси, вул.Смілянська, буд. 122/30, ідентифікаційний код 30200532) на користь Компанії "ПАРАЙ ЛЛС" (Республіка Сейшельські острови), "Представництво "ПАРАЙ ЛЛС" (м.Київ, вул.Оранжарейна, буд.3, ідентифікаційний код 26599371) - 42 101 800,00 доларів США (сорок два мільйони сто одна тисяча вісімсот доларів США), що в гривневому еквіваленті по офіційному курсу НБУ становить 336 389 171,82 грн. (триста тридцять шість мільйонів триста вісімдесят дев'ять тисяч сто сімдесят одна гривня 82 коп.) збитків та 56460,00 грн. (п'ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят гривень 00 коп.) судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Суддя                                                                                Н.М.Курченко

          Повне рішення складено 03 січня 2012 року.