Рішення № 20727966, 28.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.11 Справа № 5015/6396/11

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Красне, Львівська область

за участю:

Третьої особи (на стороні Позивача): ТзОВ «Торговий дім «Дольче Віта», м. Київ

про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Суддя О.Шпакович

Секретар М.Кміть

Представники:

від Позивача: ОСОБА_4 довіреність від 31.07.2009 року,

від Відповідача: не зявився,

від Третьої особи: ОСОБА_5 довіреність № 79 від 05.12.2011 року.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з вимогою витребування майна: морозильної камери марки UCUR UDD 300 ARKV (що передана Позивачу у безоплатне користування Товариством «Торговий дім «Дольче Віта»), - із незаконного володіння Відповідача.

При цьому, зазначено, що майно передано Відповідачу на підставі Договору від 21.03.2009 року, проте, 07.09.2011 року Позивачем надіслано письмову Вимогу № 97 про повернення морозильної камери, яку іншою Стороною не виконано.

Представник Позивача заявлену вимогу (про витребування майна) - підтримав та надав усні пояснення по суті спору.

Відповідачем вимог суду не виконано, заперечень стосовно позовних вимог не надано.

Третя особа (на стороні Позивача) надала письмові Пояснення, де зазначено про наявність у Позивача підстав для передання майна, що належить на праві власності ТзОВ «Торговий дім «Дольче Віта», іншим особам, оскільки це не суперечить умовам Договору № 120 від 03.02.2009 року та господарським взаємовідносинам (Позивача та Власника майна).

Представник Третьої особи надав відповідні усні пояснення.

У ході ознайомлення з обставинами справи та дослідження поданих доказів, а також - заслухання пояснень представників Позивача та Третьої особи, - судом встановлено:

03.02.2009 року Позивачем та Третьою особою укладено Договір № 120, відповідно до умов якого (п. 1) Товариство «Торговий дім «Дольче Віта»надало Підприємцю ОСОБА_1 у тимчасове безоплатне користування (позичку) обладнання: морозильні камери у кількості 53 шт., що зазначені у двосторонньому Акті приймання-передавання № 324-09 від 19.03.2009 року.

Оскільки умовами зазначеного Договору не обмежено право Позивача (Користувача) на передання обладнання у користування іншим особам, 21.03.2009 року Підприємець ОСОБА_1 надав Відповідачу у позичку (тимчасове безоплатне користування) одну морозильну камеру, - згідно з умовами двостороннього Договору (між Позивачем та Відповідачем) та Акту приймання-передавання від 21.03.2009 року.

Згідно з умовами п. 8.4. Договору, конкретний строк позички Сторонами не встановлено, що відповідає нормі ст. 831 ЦКУ, яка допускає визначення строку позички залежно від мети користування річчю.

Відповідно до норми ст. 834 ЦКУ, Позичкодавець має право вимагати повернення речі (наданої у позичку) лише при умові розірвання Договору (припинення його дії).

Проте, Позивачем жодних пропозицій Відповідачу про розірвання Договору не надсилалось, тому, у Підприємця ОСОБА_2 і надалі наявні правові підстави для користування морозильною камерою (переданою у позичку).

Доказів розірвання Договору в односторонньому порядку та наявність підстав для таких дій (передбачених умовами п. 8.1. Договору), - Позивачем не надано.

Письмова Вимога Позивача (№97 від 07.09.2011 року) про повернення Відповідачем майна, при відсутності факту розірвання Договору (припинення його дії), юридичних наслідків не породжує, так як не зумовлює виникнення у Відповідача обовязку з повернення речі, набутої у користування на законних підставах (відповідно до правочину).

Отже, при наявності у Відповідача правових підстав користування переданою річчю, відсутній факт «незаконного володіння»ним спірним майном.

Тому, підстави для задоволення позову (про витребування майна) відсутні.

Норми ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПКУ (у редакції, чинній до 01.11.2011 року) є підставою для покладення на Позивача судових витрат у справі.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 193 ГК України; ст.ст. 11, 509, 526, 629, 827, 831, 834 ЦК України; ст.ст. 4-3, 4-7, 27, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82 ГПК України, - суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя О.Шпакович

Повне Рішення складено 03.01.2012 р. (відповідно до ч. 4 ст. 85 ГПКУ).