Рішення № 20727840, 21.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.11 Справа № 32/5009/6940/11

Суддя Колодій Н.А.

за позовом Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (69065,м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А)

до відповідача Житлово-будівельного кооперативу № 277 “Перетворювач-4” (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 58, кв. 32)

про стягнення основного боргу за використану теплову енергію в гарячій воді в сумі 89032 грн. 68 коп.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 15/27 від 04.01.2011 р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

31.10.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району м. Запоріжжя з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу № 277 “Перетворювач-4” про стягнення 89032 грн. 68 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 720 від 01.08.2002 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.11.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 32/5009/6940/11 з призначенням судового засідання на 15.11.2011 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку. Поштові повідомлення свідчать, що сторони належним чином повідомлені і про дату, час і місце проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 15.11.2011 р. у звязку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 21.12.2011 р.

19.12.2011 р. на адресу господарського суду Запорізької області від Житлово-будівельного кооперативу № 277 “Перетворювач-4” надійшло клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи. Також, в клопотанні зазначив, що проти суми боргу не заперечує, зауважив, що відповідач після звернення позивача до суду з позовом, частково здійснив оплату в сумі 18000 грн. в рахунок погашення основного боргу за договором № 720 від 01.08.2002 р. (на доказ чого суду надано платіжне доручення № 97 від 19.12.2011 р.) та просить відстрочити виконання судового рішення на один рік.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги та обґрунтовує їх ст., ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 625, 626, 640 Цивільного кодексу України та ст., ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України та умовами договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 720 від 01.08.2002 р.

Відповідач в судове засідання 21.12.2011 р. повторно не зявився. Клопотання щодо відкладення розгляду справи судом залишено без задоволення, суд звертає увагу відповідача на те, що сторони по справі № 32/5009/6381/11 є юридичними особами, згідно зі ст. 28 ГПК України керівник підприємства зобовязані забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засіданні або особисто прийняти участь при розгляді справи.

Крім того, строк розгляду спору закінчується 01.01.2012 р. Клопотання, згідно ст. 69 ГПК України, про продовження терміну розгляду спору в судове засідання від сторін не надходило. Таким чином, у суду відсутні правові підстави і обєктивні причини для відкладення судового засідання.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Справа розглянута, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вирішення спору закінчено в судовому засіданні 21.12.2011 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2002 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (позивачем) та Житлово-будівельним кооперативом № 277 “Перетворювач-4” (відповідачем) був укладений Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 720 (далі за текстом договір).

За умовами договору позивач (теплопостачальна організація) зобовязався постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі відповідача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.2 договору).

Пунктами 10.1 сторони узгодили, що договір діє з 01.08.2002 р. по 31.07.2003 р. та вважається продовженим на кожний наступний рік, крім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Відповідно до п. 3.2.2 пункту 3.2 договору споживач зобов'язаний виконувати умови і порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію в терміни, які передбачені розділом VI договору.

Додатковою угодою від 10.06.2010 р. до договору передбачено, розрахунки за договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не суперечить чинному законодавству, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показників вузлу обліку теплової енергії, а у випадках їх відсутності відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, розрахованих згідно законодавства та умов договору (п. 6.1).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 6.3 договору, енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобовязаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його енергопостачальній організації.

Пунктом 6.6 договору встановлено, що споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передплату.

На виконання умов договору позивачем надані відповідачу обумовлені договором послуги по постачанню теплової енергії в грудні 2010 р. по вересень 2011 року на загальну суму 148535,17 грн., факт надання цих послуг підтверджується Актом приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Зазначені Акти приймання-передачі теплової енергії відповідачем підписані не були, але вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків за спірний період.

У звязку із цим, позивач відповідачу виставив рахунок на оплату наданих послуг за договором № 720 від 01.08.2002 р. на суму 148535,17 грн. з ПДВ.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обовязки.

Відповідач плату за надані послуги по постачанню теплової енергії за грудень 2010 р. по вересень 2011 року станом на час вирішення справи в судовому засіданні здійснив частково, а саме перерахував грошові кошти в сумі 59502,49 грн.

Отже, відповідач взяті на себе зобовязання згідно умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 720 від 01.08.2002 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Таким чином, на момент звернення до суду з позовом позивач просить стягнути з відповідача 89032,68 грн. заборгованості за надані послуги за договором.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

25.10.2011 р. позивачем надіслано на адресу відповідача лист № 1999-ю з попередженням та вимогою сплатити суму заборгованості.

Лист позивача № 1999-ю залишився відповідачем без відповіді та задоволення.

Після порушення провадження у справі (19.12.2011 р.) відповідач частково погасив борг, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 18000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 97 від 19.12.2011 р.

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 18000 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України через відсутність предмету спору.

Приймаючи до уваги те, що на момент закінчення розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 71032,68 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 71032,68 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Проаналізувавши підстави, викладені у клопотанні Житлово будівельного кооперативу № 277 “Перетворювач-4” про надання відстрочки виконання рішення на один рік, суд визнає доводи відповідача щодо надання відстрочки обґрунтованими, а обставини, на які він посилається - винятковими та такими, що ускладнюють виконання рішення у справі, виходячи з наступного:

- згідно з п. 2 Розяснень президії Вищого господарського суду України від 12.09.1996р. № 02-5/33 “Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України”, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу і порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини , які ускладнюють виконання рішення суду, чи роблять неможливим в строк чи встановлений судом спосіб. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на застосування способів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не потребує, і господарський суд законодавчо не обмежений будь якими конкретними строками відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Однак, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати інтереси сторін, їх фінансове положення, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіки держави та інші обставини справи.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Але вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, тому строк відстрочки, який просить надати відповідач, суд скорочує до 6 місяців.

На підставі викладеного, а також враховуючи обставини, що погашення заборгованості можливе лише за рахунок коштів населення мешканців будинку, суд вважає за можливе надати відстрочку виконання рішення суду на 6 місяців в частині стягнення заборгованості за теплову енергію в розмірі 71032,68 грн.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати, в тому числі держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід покласти на відповідача, тому що частина боргу ним погашена після звернення позивача з позовною заявою до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.Позов Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району до Житлово-будівельного кооперативу № 277 “Перетворювач-4” про стягнення 89032 грн. 68 коп. задовольнити частково.

2.В частині стягнення 18000 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

3.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 277 “Перетворювач-4” (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 58, кв. 32, код ЄДРПОУ 20515924) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) 71032 (сімдесят одна тисяча тридцять дві) грн.68 коп. основного боргу, 890 (вісімсот девяносто) грн. 33 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.Надати відстрочку виконання рішення суду на 6 місяців в частині стягнення заборгованості за теплову енергію в розмірі 71032,68 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 26.12.2011 р.

26.12.2011