Вирок № 2071436, 23.06.2008, Шумський районний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 1-30/2008 р. від 07.04.2008 року

23 червня 2008 року Шумський районний суд Тернопільської області

В складі головуючої судді Олійник Т.М.

При секретарі Щепановській І.Б.

З участю прокурора Левченка С.О.

Захисника Жигайла А.Г.

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шумськ, кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що народився в АДРЕСА_1, проживає в АДРЕСА_2 ½, гр. України, з освітою середньою, непрацюючого, вдівця, раніше не судимого

За ч. 1 ст. 121 КК України

В С Т А Н О В И В :

8 січня 2008 року приблизно о 1 годині 50 хвилин, підсудній ОСОБА_1, перебуваючи у нетверезому стані в житловому приміщенні, що знаходиться біля житлового будинкуАДРЕСА_2 , належному йому на праві приватної власності , під час суперечки, яка виникла з приводу права володіння та користування житловим будинком, що в АДРЕСА_2, ½, вмисно наніс потерпілому ОСОБА_2 удар кухонним ножем в область живота , внаслідок чого останній отримав тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення у вигляді проникаючого поранення живота з пошкодженням тонкого кишківника.

Своєї вини у вчиненні злочину підсудній ОСОБА_1 не визнав, не заперечуючи факту нанесення удару в область живота кухонним ножем потерпілому ОСОБА_2 , пояснивши , що в ніч із 7 на 8 січня 2008 року в його житлове приміщення, де він перебував разом із дочкою ОСОБА_3 та її хлопцем ОСОБА_4,  зайшов потерпілий по справі , який є його зятем із пропозицію випити, принісши із собою спиртне. Розпиваючи спиртне, між ним , його дочкою ОСОБА_5 та потерпілим виник спір з приводу права їх проживання в житловому будинку, який належить йому на праві власності, однак , який зайняла його дочка та зять і відмовляються звільнити протягом 10 років. В ході цього спору, його дочка ОСОБА_5 вилила йому в обличчя горілку із стопки та нанесла кілька ударів в область обличчя та голови тапочком. Після чого потерпілий ОСОБА_2 наніс йому удар рукою в область грудей, від якого він впав на землю, а потерпілий продовжив наносити йому удари руками та ногами по різних частинах тілах. Залишивши його, потерпілий ОСОБА_2 почав шарпатися із ОСОБА_4, через що вони впали на диван .Вставши із підлоги , він запропонував ОСОБА_2 та дочці ОСОБА_5 залишити його житло, однак ОСОБА_2 у відповідь наніс йому не сильний удар в область грудей, від якого він не впав. Побачивши, що потерпілий ОСОБА_2 стоїть розстібнутий, а живіт його повністю оголений, він взяв кухонний ніж , підійшов до ОСОБА_2 та « шпорнув» ним його по оголеній частині живота . Після цього потерпілий ОСОБА_2 із його дочкою ОСОБА_5 пішли з будинку.

Незважаючи на те, що підсудній своєї вини у вчиненні злочину не визнав, вина його стверджується показами потерпілого, свідків, іншими матеріалами справи.

Так, з показів потерпілого ОСОБА_2, даних в судовому засіданні стверджується , що дійсно між ним та підсуднім існують неприязні відносини протягом десяти років з приводу права проживання в житловому будинку, в якому він проживає, як зять підсуднього із 1998 року, і з якого постійно його сім'ю вигонить підсудній . В ніч 8 січня 2008 року, коли він знаходився в житловому приміщенні , де проживає підсудній , і де вони разом розпивали спиртне, виник черговий спір з приводу права користування житлом. При цьому він не наносив будь- яких тілесних ушкоджень підсудньому , а мав лише конфлікт із ОСОБА_4, як майбутнім зятем підсуднього, оскільки останній теж втрутився в конфлікт, заявивши і свої права на житло. Шарпаючись із ОСОБА_4, вони попадали на диван, поборились і піднялися з дивана . Коли встали, то його дружина дала йому куртку, щоб він одягався і йшов додому, при цьому він стояв біля дверей разом із ОСОБА_4 . В той момент не було ні сварок, ні бійок, конфліктна ситуація закінчилася, коли він почув голос дочки підсуднього ОСОБА_3, яка зверталася до його дружини Світлани, повідомивши , що в нього з живота виглядає кишка. Поглянувши на свій живіт , він теж побачив, що в нього з живота вилізла кишка, однак при цьому він не відчував сильної болі. Поглянувши на підсуднього, він побачив , що той стоїть із кухонним ножем в руках. Ніж із рук підсуднього вирвала дочка ОСОБА_3 і викинула під стіл, після чого він разом із ОСОБА_5 залишив будинок підсуднього звернувся за медичною допомогою.

Той факт, що в ніч із 7 на 8 січня 2008 року в житловому приміщенні підсуднього ОСОБА_1, перебував потерпілий з дружиною , де розпивали спиртні напої разом із підсуднім, та в ході чого виник спір між ними з приводу права користування та володіння житловим будинком, в якому проживає сім'я підсуднього , ствердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4

При цьому свідки ствердили, що дійсно конфлікт загострився з моменту, коли дочка підсуднього ОСОБА_5 під час спору за житло , вилила підсудньому ОСОБА_1 в обличчя горілку та тапочком нанесла удари останньому по голові та обличчю, чим його розгнівила і через що він встав з-за столу. В той момент, коли підсудній стояв в кімнаті , потерпілий наніс йому удар рукою в ліву частину грудної клітки, від чого підсудній впав на підлогу.

Однак свідки заперечили, що в момент, коли підсудній впав на підлогу, йому лежачому потерпілий ОСОБА_2 наносив будь- які тілесні ушкодження, при цьому пояснивши, що конфлікт переріс у шарпання ОСОБА_2 та ОСОБА_4, через що вони обоє впали на диван.

Підвівшись з дивану, як пояснив свідок ОСОБА_4, він та потерпілий ОСОБА_2 стояли біля дверей, щоб вийти на двір. При цьому ніхто нікому не наносив будь- яких ударів чи побоїв, в тому числі і потерпілий не наносив підсудньому будь- яких ударів , спір теж вичерпався. Тому він навіть не здогадувався, що потерпілий із дружиною вийшов із житла із раною в животі, яку йому наніс підсудній кухонним ножем , про це дізнався наступного дня від своєї дівчини, а дочки підсуднього ОСОБА_3.

З показів свідка ОСОБА_3 вбачається , що перед тим, як залишив житлове приміщення , в якому вона проживає та підсудній ОСОБА_1, потерпілий із її сестрою ОСОБА_5, вона побачила живіт потерпілого, оскільки він був оголений , так як верхній одяг його був розстібнутий, з якого виглядала кишка , поглянувши на підсуднього, вона побачила в його руках кухонний ніж, ручка якого була обмотана синьою «ізолентою» , і зрозумівши, що це зробив підсудній, вона вирвала з його рук ніж та кинула його на підлогу під стіл .

Факт повернення з житла підсуднього в своє житло потерпілого з раною в животі стверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 8.02.2008 року : а.с. 52.

Свідок ОСОБА_6, яка являється дочкою підсуднього, однак проживає в іншому господарстві, ствердила, що дійсно після смерті її матері, що мало місце 8 років назад , між підсуднім , який є її батьком та сестрами ОСОБА_5, ОСОБА_3 та зятем, який є потерпілим по справі, існує спір з приводу права володіння та користування житлом, що в АДРЕСА_2½.

Протоколом огляду місця події від 08 .01.2008 року , стверджується, що при огляді житлового приміщення, в якому проживає підсудній, що в АДРЕСА_2½ , в кімнаті , під столом виявлено ніж, довжиною 31,8 см, шириною 1,5 см, товщиною леза 2 мм, довжиною леза 19,8 см, шириною 1,5 см, ручка якого обмотана ізолентою синього кольору, який було поміщено в поліетиленовий пакет, прошитий ниткою білого кольору, кінці якої на бірці опечатано печаткою « Для пакетів № 1 Шумського РВ УМВСУ» та вилучено в якості речового доказу в Шумський РВ УМВСУ: а.с. 6-8.

Згідно висновку експерта № 16/18/08 від 11 березня 2008 року з експертно- криміналістичного забезпечення роботи Шумського УМВС України в Тернопільській області майора міліції Командирчика С.О. встановлено, що представлений на дослідження ніж, вилучений був під час огляду місця події 08.01.2008 року в АДРЕСА_2½ , був доставлений на дослідження через канцелярію Шумського РВ УМВСУ в Тернопільській області запакованим в пакет чорного кольору з полімерного матеріалу розміром 425*425мм. Пакет перев'язаний ниткою білого кольору, кінці якого наклеєні на паперову бірку білого кольору розміром 53*75 мм і скріплені відтиском печатки « Відділення судово- медичної цитології 02009531» Тернопільського бюро судово- медичної експертизи. Цілісність печатки та упаковки не пошкоджена. Досліджуваний ніж складається із клинка та руків'я, загальна довжина ножа 318мм. Клинок з одним лезом двосторонньої заточки в поперечному січені має форму клину, виготовлений із металу сірого кольору, що притягується магнітом. Довжина клинка 200 мм, найбільша ширина клинка 31,2 мм, товщина клинка 1,4 мм. Обух клинка прямий. Ширина заточки 6 мм, кут заточки становить 5 градусів. Поверхня клинка рівна, на заточці клинка є сліди грубої обробки металу. Руків'я ножа виготовлене з металу сірого кольору, що притягується магнітом. Руків'я кріпиться на хвостику клинка накладним способом і фіксується за допомогою трьох заклепок. Форма руків'я фігурна з трьома виступами у нижній частині. Поверх руків'я вкрите липкою стрічкою з полімерного матеріалу синього кольору шириною 18 мм. Довжина руків'я 118 мм, найбільша ширина 15,2 мм, висота 24,5 мм.

Даним висновком встановлено, що ніж , вилучений під час огляду місця події 08.01.2008 року є кухонним ножем господарсько- побутового призначення і не відноситься до холодної зброї: а.с.66-70.

Висновком судово- медичного експерта цитолога Прокопчук І.В. № 036 Тернопільського обласного бюро судово- медичної експертизи встановлено ,що при дослідженні мікронакладень слідів світло- коричневого кольору, розташованих на клинку ножа знайдено кров та епітеліальні клітини, статева належність яких не встановлена через відсутність придатних ядер для дослідження. Серологічно виявлено антиген В системи АВ0, що не виключає походження виявленої крові від потерпілого ОСОБА_2, як і від будь- якої іншої особи/осіб/, в крові яких/ якої/ міститься антиген В системи АВО: а.с. 57-59.

Що саме ножем, який досліджувався по цих двох експертизах , було нанесено тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 8 січня 2008 року ствердив в судовому засіданні підсудній ОСОБА_1

Висновком експерта № 157 Тернопільського обласного бюро судово- медичної експертизи, експертиза яким проводилася з 22.01.2008 року по 30.01.2008 року , встановлено , що у потерпілого ОСОБА_2 при поступленні 08 січня 2008 року на стаціонарне лікування у анестезіологічне відділення Шумської ЦРЛ, було виявлено проникаюче поранення живота з пошкодженням тонкого кишківника. З приводу зазначеного, того ж дня , було проведено оперативне втручання- лапаротомію з послідуючим ушиванням вказаного вище ушкодження.

Вид такої травми, характер рани, відомості про виконання оперативного втручання свідчать про те, що вона утворилася від колючо- ріжучої дії гострого предмету незадовго до госпіталізації ОСОБА_2 у лікувальний заклад.

Виявлене у потерпілого ОСОБА_2 проникаюче поранення живота за ознакою небезпеки для життя на момент спричинення відноситься до тяжких тілесних ушкоджень : а.с. 38-39.

Суд вважає ці висновки науково- обґрунтованими, такими , що вичерпно і чітко дали відповіді на поставленні перед експертами запитання і в сукупності з іншими доказами дають підставу стверджувати, що саме ножем, який був вилучений в приміщенні , де проживає підсудній ОСОБА_1 зразу ж після подій, що мали місце 8 січня 2008 року в нічну пору , потерпілому ОСОБА_2 були нанесені тілесні ушкодження , які є тяжкими за ступенем тяжкості.

Згідно протоколу відтворення обстановки і обставин скоєного злочину від 25 березня 2008 року , вбачається, що підсуднім ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2. було детально розказано та показано на місці, а саме в приміщенні житла, де 8 січня 2008 року вони розпивали спиртне разом з іншими особами, яким чином підсудній наніс удар ножем в область живота потерпілого ОСОБА_2, а потерпілий його отримав: а.с. 100-102.

В ході цього відтворення підсудній ОСОБА_1 посилався на те, що удар ножем він наніс потерпілому ОСОБА_2 з метою захисту , оскільки в момент , коли він наніс удар потерпілому, останній наносив йому тілесні ушкодження руками в область грудей.

Однак, в судовому засіданні це не знайшло свого ствердження, сам підсудній пояснив, що перед тим, як взяти ніж і нанести удар потерпілому , останній стояв напроти нього разом із свідком ОСОБА_4 А. , живіт потерпілого був оголений, верхній одяг розстібнутий , цей живіт він бачив перед собою ясно і чітко і , що наніс він удар саме в оголений живіт і бажання нанести удар в живіт було цілеспрямованим, що, як суд вважає , виключає перебування підсуднього у стані необхідної оборони.

Про те , що у підсуднього була необхідність оборонятися від посягань зі сторони потерпілого, заперечили в судовому засіданні і свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4

Таким чином в судовому засіданні повністю знайшло своє ствердження, пред'явлене підсудньому обвинувачення.

Дії підсуднього вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, за кваліфікуючими ознаками вмисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, оскільки він на грунті особистих неприязнених відносин, які існують тривалий час, вмисно наніс потерпілому ОСОБА_2 тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення живота з пошкодженням тонкого кишківника.

Призначаючи міру покарання підсудньому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що злочин був вчинений ним у нетверезому стані і вважає, що виправлення підсуднього без ізоляції від суспільства не можливе, однак при цьому враховує особу підсуднього , який позитивно характеризується , є вдівцем , проживає один з дочкою, яка є інвалідом 2 групи дитинства , раніше не судимий, його передпенсійний вік , незадовільний стан здоров'я, та вважає, що ці підстави дають право суду застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 1 ст. 121 КК України.

Що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 в частині стягнення із підсуднього в його користь матеріальних збитків в сумі 17417 грн. 53 коп., то суд вважає, що він підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення із підсуднього в користь потерпілого 707 гривень 53 коп. за витрати, пов'язанні з придбанням медичних препаратів для лікування отриманих тілесних ушкоджень, оскільки така сума підтверджена довідкою Шумської ЦРЛ № 515 від 14.05.2008 року про те, яке потерпілий отримав лікування та вартістю проти кожного медичного препарату , проставленою аптекою. Що стосується інших витрат, а саме витрат на проведення операції, оплату наркозу, за здачу крові донорам, придбання продуктів харчування , та втрата заробітків в м. Києві на будівельних роботах, то в цій частині в позові слід відмовити, оскільки потерпілим не представлено будь- яких доказів, які б свідчили про понесення ним на таку суму матеріальних збитків.

Однак, разом із тим, суд рахує за доцільне частково задовольнити позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування йому моральної /немайнової/ шкоди/, нанесеної підсуднім і вважає, що дійсно він, отримавши ножове поранення від руки підсуднього , переніс велику фізичну біль, яка тривала довгий час, так, як він потребував і йому було проведено хірургічне втручання , переніс сильні душевні страждання, коли побачив свій живіт із кишкою, яка з нього виглядала , страждання , як душевні так і фізичні відчував і впродовж іншого часу, коли перебував на лікарняному ліжку і стягнути із підсуднього в його користь 3 000 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 /два/ роки в місцях, що визначають органи , які відають виконанням покарань.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 моральну /немайнову / шкоду в сумі 3 000/ три тисячі / гривень та 707 гривень 53 коп. матеріальної шкоди, в решті позовних вимог відмовити.

Речовий доказ по справі: кухонний ніж господарсько- побутового призначення знищити після вступу вироку в законну силу.

Міру запобіжного заходу у відношенні засудженого ОСОБА_1 змінити із підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду.

На даний вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Тернопільської області через Шумський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 в той же строк з дня отримання копії цього вироку.

Суддя: