Постанова № 20703540, 26.12.2011, Львівський апеляційний господарський суд

Дата ухвалення
26.12.2011
Номер справи
2/63/5022-1151/2011
Номер документу
20703540
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.11 Справа № 2/63/5022-1151/2011

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіКордюк Г.Т.

суддівГриців В.М.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Клін»

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.11.2011 року

у справі № 2/63/5022-1151/2011

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг», м. Київ

до відповідача: ТзОВ «Аква Клін», м. Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», м. Київ

про стягнення 277175,12 грн. заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача: Айдаров В.М. представник

від відповідача: не зявився

від третьої особи: не зявився

Права та обовязки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.11.2011 року у справі №2/63/5022-1151/2011 (суддя Колубаєва В.О.) позовні вимоги ТзОВ «АУЗ Факторинг»задоволено: стягнуто з ТзОВ «Аква-Клін»на користь ТзОВ «АУЗ Факторинг»186800,00 грн. заборгованості по кредиту, 41391,99 грн. заборгованості по відсоткам, 37879,87 грн. втрат від інфляційних процесів, 11103,26 грн. 3% річних за користування коштами, 2771,75 грн. в повернення сплаченого державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Місцевий господарський суд мотивував рішення тим, що відповідно до договору факторингу № 03/09 та додатку № 1 до договору, до позивача перейшло право вимоги щодо ТзОВ «Ома»і сумі 228191,00 грн. заборгованості, яка утворилась за кредитним договором і яку позичальник не погасив. Про відступлення права вимоги за кредитним договором, боржника було повідомлено вимогами ТзОВ «Агенція по управлінню заборгованістю»в інтересах позивача № 9С17/2 від 17.12.2009 року та № 01В07. Однак, платіж боржником факторові не здійснено, що є підставою для стягнення заборгованості в судовому порядку

Не погоджуючись з рішення місцевого господарського суду, ТзОВ Аква-Клін»подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю, оскільки судом першої інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права та висновки господарського суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Як на підставу скасування рішення, відповідач покликається на те, що позивачем при подані позовної заяви порушено Правила надання послуг поштового звязку, затверджені постановою КМ України № 270 від 05.03.2005 року, оскільки список відправлень від 21.07.2011 року не підкріплений розрахунковим документом, а тому позовна заява подана з порушенням ч.1 ст. 57 ГПК України.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем не здійснено оплату державного мита у порядку передбаченому Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», оскільки платником значиться ТзОВ «Кредекс Фінанс», яке не є стороною у справі.

Цінний лист, який був відправлений ТзОВ «Ома»на адресу м. Дніпропетровськ, не є належним доказом виконання позивачем вимог ухвали суду щодо проведення звірки, оскільки відповідач за зазначеною адресою не знаходиться.

Крім того, зазначає відповідач, що Одеська філія ТзОВ «Ома»код ЄДРПОУ 35787271, за адресою м. Одеса, Суворівський район, припинила своє існування 01.06.2011 року, а тому дана адреса не могла вважатися адресою власника відповідача та не була активна на момент розгляду судом справи.

Між сторонами по справі не було затверджено акту взаємозаліку отриманих та сплачених коштів згідно кредитного договору № 29/07-КЛ від 14.11.2007 року та договору факторингу №03/09 від 26.09.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу, зазначає, що твердження відповідача про те, що позивач не належно направив йому копію позовної заяви не відповідає дійсності, адже копія направлялася цінним листом з описом та з повідомленням про вручення, докази чого були додані до позовної заяви.

Доводом відповідача є те, що позивач не належно сплатив державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки платником є ТзОВ «Кредекс Фінанс», є необґрунтованими зважаючи на те, що чинним законодавством не заборонена сплата судових витрат особою, яка не є позивачем, про що також зазначено в пункту 4.1 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», відповідно до якого, якщо державне мито сплачено у встановленому порядку і розмірі за позивача (заявника) іншою особою, господарський суд повинен виходити з того, що державне мито фактично надійшло до державного бюджету і, отже, немає підстав для повернення позовної заяви (заяви) за мотивом сплати державного мита неналежною особою.

Також, позивач зазначив, що вимоги боржнику із зазначенням суми заборгованості та повідомленням про відступлення права вимоги, направлялися відповідачу неодноразово, простою та рекомендованою кореспонденцією. Зокрема, направлялися вимога від 18.11.2009 року, яка отримана відповідачем 24.11.2009 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи представника позивача, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області належить залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Аква-Клін»без задоволення, виходячи з наступного:

14.11.2007 року між АТ «Індустріально-експортний банк», назву якого згідно п. 1.2 Статуту змінено на ПАТ«Креді Агріколь Банк» та ТзОВ «Ома», укладено кредитний договір № 29/07-КЛ відповідно до п. 1.1. якого, банк відкриває позичальнику (відповідачу) відзивну кредитну лінію у розмірі 190000,00 грн., в рамках якої банк надає позичальнику кредит (а.с. 11).

14.11.2007 року маж АТ «Індустріально-експортний банк», громадянином ОСОБА_1 (поручитель) та ТзОВ «Ома»(позичальник) укладено договір поруки № 29/07-КЛ/32, відповідно до п. 1.1 якого «Предмет договору», сторони договору встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання солідарно відповідати перед кредитором по зобовязанням позичальника, які виникають в останнього з умов кредитного договору № 29/07-КЛ від 14.11.2007 року на суму 190000,00 грн., щодо повернення в повному обсязі наданого позичальнику кредиту, сплати відсотків та інших платежів (в тому числі пені, штрафів), передбачених договором про надання овердрафту (а.с. 18).

14.11.2007 року для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №29/07-КЛ від 14.11.2007 року, між АТ «Індустріально-експортний банк»та ТзОВ «Ома», укладено договір про заставу товарів в обігу № 29/07-КЛ/30 (а.с. 20).

26.09.2009 року між ТзОВ «АУЗ Факторинг»(фактор) та АТ «Індустріально-експортний банк»(клієнт) укладено договір факторингу № 03/09 від 26.09.2009 року, відповідно до розділу 2 якого «Предмет договору», фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта («сума фінансування») за плату («винагорода»), а клієнт зобовязується відступити «факторові»право вимоги, визначене у Реєстрі прав вимог.

Додатком № 1 до договору факторингу (витяг), клієнт відступив фактору заборгованість ТзОВ «Ома»по кредитному договору в сумі 186800,00 грн. (неповернуті кредитні кошти) та 41615,58 грн. несплачених відсотків, всього 228191,98 грн.

26.09.2009 року між ТзОВ «АУЗ Факторинг»(замовник) і ТзОВ «Агенція по управлінню заборгованістю»(агентство) укладено договір доручення № 26/09/09-І (а.с. 44), відповідно до розділу 1 якого «Предмет договору», агентство за дорученням замовника приймає на себе зобов'язання від свого імені або від імені замовника, але за його рахунок здійснювати дії по стягненню заборгованості фізичних та/або юридичних осіб боржників замовника (далі - боржники). Замовник гарантує, що заборгованість боржників, вказаних в даному договорі дійсно має місце, не погашена, не пробачена, а також, що права вимоги повернення заборгованості не передані замовником третім особам, замовник не укладав угод про заміну зобов'язань по її поверненню іншими зобов'язаннями і у боржників немає законних підстав для відмови в її погашенні. Агентство діє в інтересах замовника на території України.

17.12.2009 року ТзОВ «Агенція по управлінню заборгованістю»боржнику ТзОВ «Ома»направлено вимогу № 9С17/2 (а.с. 109) про погашення кредитної заборгованості фактору за договором факторингу ТзОВ «АУЗ Факторинг»та зазначено розрахунковий рахунок. Доказом направлення вимоги і її отримання ТзОВ «Ома»є повідомлення про вручення (а.с. 9-10 копія та оригінал а.с. 112).

ТзОВ «Ома»суму заборгованості фактору не сплатив.

Доказів направлення вимоги № 01/В07 матеріали справи не містять, оскільки дана вимога не містить дати, то відповідно повідомлення від 20.11.2009 року, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 9) не підтверджує направлення боржнику саме цієї вимоги.

На вимогу ухвали Львівського апеляційного господарського суду, позивачем додано до матеріалів справи вимогу № 9117/2 від 18.11.2009 року, про сплату ТзОВ «Ома»коштів в сумі 228191,99 грн. і як доказ направлення цієї вимоги, позивач вказав на наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 9-10 копія та оригінал а.с. 113).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним (ч. 2 ст. 1082 ЦК України).

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обовязку перед клієнтом.

Матеріалами справи підтверджується направлення фактором (за дорученням ТзОВ «АУЗ Факторинг»- ТзОВ «Агенція по управлінню заборгованістю») та отримання божником письмового повідомлення про відступлення грошової вимоги, в якому визначена грошова вимога, яка підлягала виконанню, а також зазначений фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник не скористався правом визначеним ч. 2 ст. 1082 ЦК України щодо вимагання від фактора надання йому доказів в розумний строк чи справді мало місце відступлення права вимоги факторові, а тому він є зобовязаний перед фактором щодо сплати суми по вимозі.

Однак суми, зазначеної у вимозі № 9С17/2 та № 91117/2 не сплатив, у звязку з чим місцевий господарський суд вірно прийшов до висновку про стягнення такої в примусовому порядку.

Крім того, апеляційна інстанція погоджується із висновком місцевого господарського суду про стягнення з боржника інфляційних та річних на підставі ст. 625 ЦК України, з огляду на те, що вимога № 91117/2 направлена та отримана боржником 24.11.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 113) та копія (а.с. 9). Другу вимогу відповідач отримав 22.12.2009 року (а.с. 112 та копія а.с. 9).

Доводи апеляційної скарги, апеляційна інстанція відхиляє, оскільки:

доказом направлення позовної заяви з додатками відповідачу є опис вкладення в цінний лист (а.с. 51-52) з штемпелем органу звязку про дату відправлення, а тому порушень ст.57 ГПК України, суд не вбачає;

відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мита», чинного на момент подання позовної заяви, п. 4.1 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», відповідно до якого, якщо державне мито сплачено у встановленому порядку і розмірі за позивача (заявника) іншою особою, господарський суд повинен виходити з того, що державне мито фактично надійшло до державного бюджету і, отже, немає підстав для повернення позовної заяви (заяви) за мотивом сплати державного мита неналежною особою, що спростовує доводи апелянта про те, що оплату державного мита здійснено товариством, яке не є стороною у справі;

ухвалою суду від 06.09.2011 року зобовязано позивача провести звірку розрахунків і направити на адресу відповідача акт звірки. З довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 13.10.2011 року вбачається, що державним реєстратором 27.04.2011 року здійснено запис щодо державної реєстрації змін до установчих документів ТзОВ «Ома»(ідентифікаційний код 31321712) щодо зміни назви позивача на ТзОВ «Аква-Клін»(ідентифікаційний код 31321712). Про що свідчить також відповідь Державного управління статистики у Тернопільській області від 12.10.2011 року № 31-2294 (а.с. 139). У звязку з чим ухвалою господарського суду Тернопільської області замінено позивача правонаступником ТзОВ «Аква-Клін».

Крім того, правонаступництво ТзОВ «Ома»підтверджується Статутом ТзОВ «Аква-Клін»(п. 1.1 Статуту).

01.11.2011 року в канцелярії суду ТзОВ «Аква-Клін»зареєстроване клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, в клопотанні адресу відповідач вказав: м. Тернопіль, вул. В.Симоненка, 10/89. А тому доводи апеляційної скарги, що Одеська філія ТзОВ «Ома»припинила своє існування і її адреса не може вважатись адресою власника є безпідставне, оскільки позов подано до юридичної особи, яка є стороною у кредитному договорі і за адресою зазначеною у кредитному договорі. А при заміні судом відповідача його правонаступником, позивач позовну заяву з додатками направляв на адресу засновника ТзОВ «Аква-Клін», зазначену у витягу з ЄДРЮО та ФОП (а.с. 106), про що свідчить опис вкладення в цінний лист, список відправлень та фіскальний чек органу звязку (а.с. 103-105);

не затвердження між сторонами акту взаємозаліку отримання та оплати коштів згідно кредитного договору та договору факторингу, не звільняє боржника від обовязку здійснити платіж на користь фактора в силу ч. 1 ст. 1082 ЦК України, а саме в сумі зазначеній в повідомленні, яке отримано боржником.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Апелянт, при наданих йому можливостях апеляційним господарським судом, вимог позивача та дійсних обставин справи не спростував.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення господарського суду Тернопільської області від 01.11.2011 року залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Аква-Клін» без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддяКордюк Г.Т..

суддяГриців В.М.

суддяМурська Х.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 20703540 ?

Документ № 20703540 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 20703540 ?

Дата ухвалення - 26.12.2011

Яка форма судочинства по судовому документу № 20703540 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 20703540 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 20703540, Львівський апеляційний господарський суд

Судове рішення № 20703540, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 26.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 20703540 відноситься до справи № 2/63/5022-1151/2011

Це рішення відноситься до справи № 2/63/5022-1151/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 20703539
Наступний документ : 20703546