Постанова № 20692690, 06.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.09.11Справа №2а-1492/11/2770

м. Севастополь

12 год. 59 хв.

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Трігуб Г.В.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1- довіреність б/н від 07.04.2010р.

- ОСОБА_2 - довіреність б/н від 30.08.2011р.

представника відповідача - ОСОБА_3 - довіреність № 4217/9/10-0 від 23.11.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомВідкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод"доДержавної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополяпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Севастопольський морський завод» (далі ВАТ «Севастопольський морський завод») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (далі ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000381520/0 від 20.04.2011 про застосування штрафних санкції з податку на додану вартість у розмірі 102460,44 грн. та № 0000371520/0 від 20.04.2011 про застосування штрафних санкції з податку на додану вартість у розмірі 16884,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000р., у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, оскільки податковому органу не надано права змінювати призначення платежу, визначеному у платіжному дорученні підприємства при сплаті узгоджених податкових зобовязань. Позивач наполягає, що перераховані ним суми податку на додану вартість, відповідачем неправомірно розподілені на погашення боргу за минулі періоди, а не за призначенням платежу, вказаним у платіжних дорученнях. Перевірка проведена та розмір штрафних санкцій розрахований відповідачем з порушенням порядку, встановленого Податковим кодексом України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 06.05.2011р. відкрито провадження в адміністративній справі, призначене попереднє судове засідання.

Ухвалою суду від 31.05.2011р. закінчено підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду.

Розпорядженням в.о. голови Окружного адміністративного суду м. Севастополя № 39 від 04.08.2011 року, у звязку із переводом судді Окружного адміністративного суду м. Севастополя - Єфременко О.О. на посаду судді господарського суду м. Севастополя, 01 серпня 2011 року проведений перерозподіл адміністративних справ.

В ході судового розгляду представники позивача на позовних вимогах наполягали, надали суду пояснення в обґрунтування вимог, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, просив у позові відмовити з підстав вказаних у запереченнях. Вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняти відповідно до вимог діючого законодавства України, оскільки згідно п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків (а.с.70).

07.04.2011 співробітниками ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя проведена документальна невиїзна перевірка ВАТ «Севастопольський морський завод» щодо своєчасності сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість за звітні податкові періоди травень, червень, липень, серпень, вересень 2009, за результатами якої складений акт № 526/10/15-2/14312370 (а.с.22-24).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке виразилося у несвоєчасному погашенні узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість за звітні податкові періоди травень, червень, липень, серпень, вересень 2009, а саме: на суму 70784 грн. по терміну 30.06.2009, зазначені у декларації з податку додану вартість за травень 2009; на суму 87208 грн. по терміну 30.07.2009, зазначені у декларації з податку додану вартість за червень 2009; на суму 153905 грн., по терміну 31.08.2009, зазначені у декларації з податку додану вартість за липень 2009; на суму 194848 грн., по терміну 30.09.2009, зазначені у декларації з податку додану вартість за серпень 2009; на суму 174423 грн. по терміну 30.10.2009, зазначені у декларації з податку на додану вартість за вересень 2009, що призвело до утворення недоїмки.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі акту перевірки ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000381520/0 від 20.04.2011 про застосування до ВАТ «Севастопольський морський завод» штрафних санкції з податку на додану вартість у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу у сумі 102460,44 грн. та № 0000371520/0 від 20.04.2011 про застосування до ВАТ «Севастопольський морський завод» штрафних санкції з податку на додану вартість у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу у сумі 16884,08 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя № 0000381520/0 від 20.04.2011 про застосування штрафних санкції з податку на додану вартість у розмірі 102460,44 грн. та № 0000371520/0 від 20.04.2011 про застосування штрафних санкції з податку на додану вартість у розмірі 16884,08 грн. в повному обсязі.

Суд, заслухавши представників позивача, відповідача, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Встановлено, що 07.04.2011р. ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя на підставі пункту 200.10 статті Податкового кодексу України та згідно з наказом ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя № 138 від 28.03.2011р. проведена документальна невиїзна перевірка ВАТ «Севастопольський морський завод» щодо своєчасності сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість за звітні податкові періоди травень, червень, липень, серпень, вересень 2009р.

За результатами перевірки складено акт № 526/10/15-2/14312370.

В ході перевірки встановлено порушення з боку позивача підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке виразилося у несвоєчасному погашенні узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість за звітні податкові періоди травень, червень, липень, серпень, вересень 2009р.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000381520/0 від 20.04.2011р. про застосування до ВАТ «Севастопольський морський завод» штрафних санкції з податку на додану вартість у розмірі 102460,44 грн. та № 0000371520/0 від 20.04.2011р. про застосування до ВАТ «Севастопольський морський завод» штрафних санкції з податку на додану вартість у розмірі 16884,08 грн.

Пунктом 3 частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», що діяла станом на момент сплати позивачем узгоджених податкових зобовязань, передбачено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», діючого під час виникнення та сплати податкових зобовязань, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків в строк, то вона признається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачений принцип рівності бюджетних інтересів. З цією метою встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

При цьому, частиною пятою статті 50 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що з поданням позивачем до установи банку платіжних доручень на перерахування сум податку на додану вартість його обовязок сплати цього податку в цих сумах припинився.

Пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976 (далі Інструкція ) передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками (пункт 3.8 Інструкції).

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключено платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків, серед таких заходів немає.

Беручи до уваги вищевикладене, позивач має право самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів, а також самостійно визначати призначення платежів.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що в платіжних дорученнях про сплату податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень 2009р., позивач самостійно визначив призначення платежу з вказівкою конкретного періоду, тобто його дії не суперечать вимогам діючого законодавства. Сплата податку на додану вартість призначалась саме за ті періоди, які вказані в платіжних дорученнях.

Судом не приймаються посилання відповідача на пункт 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з приводу того, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, оскільки ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямовує кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обовязку по своєчасній сплаті сум податкових зобовязань та направляти такі суми при проведенні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог статті 87.9 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, тобто контролюючому органу надано право вести облік платежів платника податків у порядку їх календарного поступлення без врахування призначення платежу, встановленого платником податку.

Дана норма, на думку суду, не розповсюджується на правовідносини, яки виникли до 01.01.2011р.

Як встановлено, розрахунок штрафних санкцій ДПІ у Нахімовському районі здійснив, виходячи з хронологічного порядку платежів платника податків, без врахування призначення даних платежів. Відповідач здійснив, як вбачається з розрахунку штрафних санкцій виходячи із сум непогашеного податкового боргу.

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом не приймається посилання відповідача, як на підставу правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень, на норми пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, оскільки згідно Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, тому він не може розповсюджувати свою дію на правовідносини, що існували до набрання ним чинності. За цих обставин, посилання податкового органу на можливість зміни призначення платежу та зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, також є необґрунтованим.

27.10.2010р. працівниками ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя було проведено планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства за період з 01.01.2008р по 30.06.2010р., за результатами якої був складений акт перевірки від 27.10.2010р. № 3598/10/23-123/14312370/180.

07.04.2011р. працівниками ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя, на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, відповідно наказу № 138 від 28.03.2011р., проводилась документальна невиїзна перевірка щодо своєчасності сплати податкових зобовязань з ПДВ за звітні податкові періоди травень, червень, липень, серпень, вересень 2009р.

Таким чином ці перевірки не є перевірками з одного й того самого питання, тому доводи позивача у частині проведення останньої перевірки не знайшли підтвердження в ході судового засідання.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого Державна податкова інспекція в Нахімовському районі м. Севастополя зобов'язана діяти на підставі та межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, застосовує інші нормативно-правові акти, прийняти відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень покладено саме на ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. З огляду на це суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для застосування до позивача штрафних санкцій, внаслідок чого податкові повідомлення-рішення № 0000381520/0 від 20.04.2011 про застосування до ВАТ «Севастопольський морський завод» штрафних санкції з податку на додану вартість у розмірі 102460,44 грн. та № 0000371520/0 від 20.04.2011 про застосування до ВАТ «Севастопольський морський завод» штрафних санкції з податку на додану вартість у розмірі 16884,08 грн. повинні бути скасовані як такі, що прийняті з порушенням частини третьої ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України постанова складена у повному обсязі та підписана 09.09.2011р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя № 0000381520/0 від 20.04.2011р. про застосування до Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»штрафних санкції з податку на додану вартість у розмірі 102460,44 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя № 0000371520/0 від 20.04.2011р. про застосування до Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»штрафних санкції з податку на додану вартість у розмірі 16884,08 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31113095700007 в ГУДКУ у м. Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району м. Севастополя 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»(99001, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13, код ЄДРПОУ 14312370) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя< підпис >О.В. Мінько

З оригіналом згідно

Головуючий суддя< підпис >О.В. Мінько