Постанова № 20691201, 31.10.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/9074/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л.

при секретаріГуцулу С.І.

за участі:представника позивача - ОСОБА_3 за довіреністю від 01.08.2011р.

представників відповідачів - ОСОБА_4 за довіреністю від 05.01.11р. №65/09, ОСОБА_5 за дорученням від 07.09.2011р. №5/14062,

ОСОБА_6 за довіреністю від 11.01.11р. №15-07/33-213 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >товариства з обмеженою відповідальністю "Глобо ЛТД" <3-тя особа >до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому , управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Хмельницькій області , Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області <3-тя особа >про визнання неправомірної вимоги, стягнення суми сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 11199,99 грн., -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст. 160 КАС України.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобо ЛТД" звернулося в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому, управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Хмельницькій області, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про визнання неправомірною вимоги органу ОРЕВ ДАІ УМВС України в Хмельницькій області про необхідність сплати позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при реєстрації придбаного автомобіля "Toyota Highlander Lux" в органах ДАІ; стягнення з управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому суму примусово сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 11199,99 грн. шляхом списання відповідної суми з облікового рахунку управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому, відкритого у Головному управлінні Державного казначейства України в Хмельницькій області; зобов'язання Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області списати відповідну суму примусово сплаченого позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 11199,99 грн. з облікового рахунку УПФ України в м.Хмельницькому, відкритого у Головному управлінні Державного казначейства України в Хмельницькій області.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що згідно рахунку №GM-5148 від 03.06.2011 року придбав автомобіль "Toyota Highlander Lux" вартістю 373350 грн. без ПДВ, при реєстрації якого в органах ОРЕВ ДАІ УМВС України в Хмельницькій області сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 11199,99 грн., що становить 3% від вартості автомобіля. Проте вважає, що обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадках відчуження, а не купівлі автомобілів, що випливає з п.7 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", яким визначено перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зазначає, що без сплати зазначеного збору органи державтоінспекції не проводять реєстрацію легкових автомобілів.

Представник управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом. Відповідно до п.12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне песнійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998 року, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій. Зазначає, що згідно п.7 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", збір сплачується фізичними та юридичними особами при відчуженні легкових автомобілів, не конкретизуючи якою із сторін договору - покупцем чи продавцем, а Порядок сплати збору на обов'язкове державне песнійне страхування з окремих видів господарських операцій прямо вказує на обов'язок сплати збору саме особою, яка набуває право власності на автомобіль. Вказує, що вимога щодо стягнення коштів є незаконною, оскільки управління не є розпорядником даних коштів. Збір позивачем сплачено добровільно, і він не звертався з заявами про повернення сплачених коштів.

Представник Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області проти позову заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що обовязок сплати позивачем до пенсійного фонду збору з відчуження автомобіля передбачений чинним законодавством, а саме положеннями п.п.12, 13, 15 Порядку сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Згідно із ст.50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету. Повернення платникам помилково та/або надміру сплачених платежів, надходження яких забезпечується іншими державними органами, здійснюється органами Державного казначейства за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету на підставі заяви платника про повернення, оригіналу довідки відповідного державного органу, на який покладено справляння платежу, що повертається, з обовязковим зазначенням необхідності повернення та оригіналу документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. І саме при наявності передбачених документів, орган Державного казначейства як орган державної влади може здійснювати повернення помилково чи надміру сплачених коштів. Звертає увагу на те, що позивачем не було подано належний пакет документів для безспірного повернення йому надміру або помилково сплачених коштів.

Представник управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Хмельницькій області проти позову заперечує. Зазначає, що відповідно до Закону України «Про дорожній рух» державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски, а державна реєстрація і облік транспортних засобів здійснюється органами Державтоінспекцій МВС України, а їх порядок встановлюється Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів"). Відповідно до зазначеного Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Вказує, що управління здійснює лише контроль за сплатою збору.

Заслухавши представника позивача, представників відповідачів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному звязку і сукупності, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з підстав наведених нижче.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

В силу ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобо ЛТД" як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа зареєстроване 18.02.2003 року Хмельницькою районною державною адміністрацією Хмельницької області та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код - 32301189, що підтверджується копією довідки АА №173541 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Судом встановлено, що 07.06.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Глобо ЛТД" відповідно до договору купівлі-продажу купило у товариства з обмеженою відповідальністю «Ганд Мотор» автомобіль "Toyota Highlander Lux" вартістю 373350 грн. без ПДВ, що підтверджується копією видаткової накладної №GM-5148 від 21.06.2011 року, актом прийому-передачі автомобіля від 08.06.2011 року, рахунком №GM-5148 від 03.06.2011 року. При реєстрації даного автомобіля позивачем було сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 11199,99 грн., що складає 3% від його вартості та підтверджується банківською випискою від 21.06.2011 року.

Вважаючи, що сплачена сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів до Пенсійного фонду є вимушеною, а обовязок сплати зазначеного збору є таким, що не передбачений вимогами чинного законодавства позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірної вимоги та стягнення суми сплаченого збору на обовязкове державне пенсійне страхування розмірі 11199,99 грн..

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон), передбачено перелік осіб, які є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та ставка, за якою він обчислюється.

Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Пунктом 6 статті 2 Закону передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 Закону є вартість легкового автомобіля.

Статтею 3 вищенаведеного Закону передбачено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 8 статті 4 Закону чітко визначено, що для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюється ставка збору в розмірі 3% від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 6 статті 2 цього Закону.

Отже, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується при купівлі-продажу легкових автомобілів в обов'язковому порядку.

Законом України "Про державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 №2857 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів передбачений як дохід Державного бюджету.

Пунктом 9 статті 4 Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна, з користування та надання послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до вимог ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.39 ст.2 Бюджетного кодексу України органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, - органи державної влади, а також органи місцевого самоврядування, уповноважені здійснювати контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), інших надходжень бюджету.

Згідно зі ст.45 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 №226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за №1000/7288 регулюється повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету зборів при відчуженні легкових автомобілів.

Відповідно до вимог зазначеного Порядку, для повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, яке платник надає до відповідного органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Крім того, постановою КМУ від 16.02.2011 №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів" контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень від сплати збору при відчуженні легкових автомобілів покладено на Пенсійний фонду України, тобто подання на повернення зазначених коштів має бути підготовлено відповідним Управлінням Пенсійного фонду України.

Позивачем було самостійно та у добровільному порядку сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, який був визначений у розмірах передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до вимог Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та, внаслідок чого зазначені платежі не можуть бути визнані судом, як надмірно або помилково сплачені.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" здійснюється на підставі Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (далі - Порядок №1740).

У відповідності до пунктів 12-15 вказаного Порядку, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством);міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.

Таким чином, вказаною нормою встановлено, що умовою для сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є відчуження автомобіля, а також одним із суб'єктів сплати такого збору визначено фізичних осіб, які набувають право власності на легкові автомобілі.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.

Органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.

Відповідно до пункту 8 "Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію, зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що він не є платником збору з операцій з відчуження автомобіля, оскільки останній був отриманий ним внаслідок договору купівлі-продажу. Оскільки згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, що і є змістом права власності. Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача (у даному випадку покупця) майна за договором виникає з моменту передання майна. Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів. Пунктом 1 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на майно припиняється у разі відчуження власником свого майна.

З системного аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що підставою припинення права власності на певне майно є юридичні факти (певні обставини), з якими закон пов'язує припинення права власності. За загальним правилом припинення права власності на певне майно у однієї особи водночас означає виникнення права власності на це ж майно у іншої особи. Відчуження власником свого майна полягає в тому, що власник шляхом волевиявлення реалізує своє право щодо розпорядження належною йому річчю, визначаючи її подальшу юридичну та фактичну долю. Волевиявлення власника, який відчужує право власності на річ, є узгодженим з волевиявленням особи, якій зазначена річ передається у власність. Юридичним фактом, що лежить в основі переходу права власності від відчужувача до набувача, є договір, у зв'язку з цим відчуження права власності має відбуватися з дотриманням вимог, що пред'являються до вчинення правочинів.

Юридичним фактом зміни права власності зазначеного автотранспортного засобу від продавця до покупця було здійснено шляхом укладення сторонами договору купівлі-продажу. Тобто на виконання статті 328 Цивільного кодексу України позивач, виходячи зі змісту права власності, у спосіб та на підставах, що не заборонені законом, шляхом укладення правочину у формі договору купівлі-продажу, набув право власності на автомобіль у результаті відчуження майна від продавця до покупця шляхом його продажу згідно договору.

Як вбачається з вищевикладеного, учасниками правовідносин, що виникають на підставі правочину щодо відчуження (договору купівлі-продажу) є продавець та покупець.

Зважаючи на вищевикладене позивач являючись покупцем легкового автомобіля є учасником правовідносин щодо його відчуження. Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" закріплений обов'язок юридичних та фізичних осіб при відчуженні легкових автомобілів сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, але не визначено конкретно чи цей обовязок покладений на продавця чи на покупця легкового автомобіля.

Водночас, Порядком №1740 передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі. Таким чином, Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій не суперечить Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а лише конкретизує його, визначаючи хто саме з учасників правовідносин з відчуження легкового автомобіля повинен сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, твердження позивача про те, що він не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є безпідставними.

Таким чином, обов'язок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі-продажу легкових автомобілів покладається на покупця. А тому, підстави для повернення коштів в сумі 11199,99 грн. відсутні.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Глобо ЛТД" до управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому, управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Хмельницькій області, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про визнання неправомірної вимоги, стягнення суми сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 11199,99 грн. відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/< Суддя >

"Згідно з оригіналом" СуддяД.Л. Фелонюк