Постанова № 20689000, 23.12.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2011 року м. Київ 492/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Малихіні Д.Ю., за участю

представників позивача: Рева Н.І., Юцевич О.В.,

представника відповідача : Шкоропад О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арс Констракт»

доДержавної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арс Констракт» (надалі позивач або ТОВ «Арс Констракт») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області (надалі відповідач або ДПІ у Макарівському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 27.12.2010 № 0000502300/0, відповідно до якого позивачеві нараховане податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2302966,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки відповідачем надано неправильну оцінку фактичним обставинам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки про порушення позивачем положень пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 та підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виявилось у завищенні валових витрат у розмірі 6141243, 25 грн., за період серпень-грудень 2008 року.

Позивач зазначив, що на законних підставах у серпні-грудні 2008 року сформував валові витрати, оскільки господарські операції з придбання підрядних робіт, послуг по будівництву від постачальника ТОВ «Ріскатор - Трейд»мали реальний характер та підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку.

У звязку з цим, позивач просив суд визнати протиправним і скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав у письмовій формі та просив суд у задоволені позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийняте ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арс Констракт», як юридична особа зареєстроване Макарівською районною державною адміністрацією 01.02.2008, про що здійснено запис за № 13401020000000956. Як платник податків перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Макарівському районі Київської області з 01.02.2008 за № 17.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є розбирання та знесення будівель; земляні роботи, будівництво будівель, будівництво місцевих магістральних трубопроводів, ліній звязку та енергопостачання, монтаж та встановлення збірних конструкцій, виготовлення каркасних конструкцій і покрівель.

16 грудня 2010 року посадовими особами ДПІ у Макарівському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Арс Констракт», яке перебувало у фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Ріскатор - Трейд»за період з 01.02.2008 по 31.12.2009.

За результатами перевірки складений акт від 16.12.2010 № 433/180/23-0/35706229 (надалі Акт перевірки), у якому зроблено висновок про те, що в силу положень статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України правочини між ТОВ «Арс Констракт»з контрагентом ТОВ «Ріскатор-Трейд»протягом серпня-грудня 2008 року є нікчемними. Тому, при формуванні валових витрат позивачем порушені положення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 та підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виявилось у завищенні валових витрат у розмірі 6141243,25 грн. та призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1535310,81 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2008 року у розмірі 160169,15 грн., за IV квартал 2008 року у розмірі 1375141,66 грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на тому, що у період з серпня по грудень 2008 року ТОВ «Арс Констракт»здійснювало операції з придбання товарів робіт послуг у ТОВ «Ріскатор Трейд», які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а були направлені на зменшення суми податків, що підлягають сплаті до бюджету.

Так, 01.08.2008 між ТОВ «Арс Констракт»(замовник) в особі директора Чубія С.М. та ТОВ «Ріскатор Трейд»(виконавець) в особі директора ОСОБА_6. був укладений договір за № 1108 на проведення ремонтно-будівельних робіт на обєктах замовника.

На підтвердження виконання умов вказаного договору та додаткових угод до нього, до матеріалів справи позивачем надані: копія зазначеного договору із додатковими угодами, податкові накладні: № 290902 від 29.09.2008 року, №№ 300915 300937 від 30.09.2008 року, №№ 311028 311043 від 31.10.2008 року, №№ 281136 281143 від 28.11.2008 року, №№ 311208, 311217 311223 від 31.12.2008.

Водночас, згідно наявних в матеріалах справи пояснень директора та засновника ТОВ «Ріскатор Трейд»ОСОБА_6 (том ІІІ а.с.32-34), він зареєстрував дане підприємство за грошову винагороду та без мети зайняття господарською діяльністю. Фактично, він господарську діяльність не здійснював, жодних фінансово господарських та інших первинних бухгалтерських документів від імені ТОВ «Ріскатор - Трейд»не підписував та повноважень на їх укладання або підписання нікому не надавав.

Крім цього, спеціалістом сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Соломянського РУ НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві лейтенантом міліції Гречанюк О.О. проведено почеркознавчу експертизу підписів на первинних бухгалтерських документах.

В якості порівняльного матеріалу на експертизу було надано умовно-вільні зразки підписів та почерку громадянина ОСОБА_6 на поясненнях ОСОБА_6 та відібрані зразки підпису ОСОБА_6 на 5 аркушах.

На дослідження були надані копія договору з додатками від 01.08.2008 за № 1108, податкові накладні видані продавцем ТОВ «Ріскатор - Трейд»покупцеві ТОВ «Арс Констракт» у період з 29.09.2008 по 31.12.2008, акти приймання виконаних ТОВ «Ріскатор - Трейд»підрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за цей період (том ІІІ а.с. 52-58).

За висновками експерта, підписи від імені ОСОБА_6 на представлених для дослідження документах виконані не ОСОБА_6, а іншою особою.

З наведених фактів відповідачем зроблено висновок про те, що діяльність ТОВ «Арс Констракт»була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з незаконним отриманням податкової вигоди; укладаючи договір з ТОВ «Ріскатор - Трейд»позивач діяв без належної обачності. А відтак, правочини, укладені між ТОВ «Арс Констракт» і ТОВ «Ріскатор - Трейд», не спричинили реального настання правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, а отже є нікчемними.

Оскільки витрати, понесені позивачем у звязку з придбанням у ТОВ «Ріскатор - Трейд»продукції за нікчемним правочином, були безпідставно віднесені позивачем до складу валових витрат, податковим органом зроблено висновок про їх завищення у розмірі 6141243,25 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1535310,81 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2008 року у розмірі 160169,15 грн., за IV квартал 2008 року у розмірі 1375141,66 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Макарівському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2010 № 0000502300/0, відповідно до якого позивачеві нараховане податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2302966,22 грн., в тому числі: 1535310,81 грн. за основним платежем; 767655,41 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із даним рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2008 між ТОВ “Арс Констракт” та ТОВ “Ріскатор-Трейд” укладено договір № 1108, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник на свій ризик виконує власними силами згідно узгоджених розцінок ремонтно-будівельні роботи на обєктах замовника. Сторони не заперечують тієї обставини, що на виконання договору позивачем сплачено грошові кошти у розмірі 6141243,25 грн. на користь ТОВ “Ріскатор-Трейд”.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що як на дату укладення договору від 01.08.2008 № 1108 так і дату укладення всіх додаткових до нього угод, відповідно до яких сторони зобовязувались проводити, приймати й оплачувати виконані роботи, ОСОБА_6, прізвище якого зазначено на даних документах, не був директором ТОВ «Ріскатор - Трейд».

Так, відповідно до листа Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.12.2011 № 05/23-10195, згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі 12.08.2008 було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Ріскатор - Трейд», повязаних із зміною керівника, а саме змінено керівника ТОВ «Ріскатор - Трейд»Лінькову А.К. на ОСОБА_6

Оскільки жодних документів, які підтверджували б повноваження ОСОБА_6, як представника ТОВ «Ріскатор - Трейд», як у ході проведення перевірки так і під час розгляду справи не надано, суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 лише з 12.08.2008 мав право вчиняти юридично значимі дії від імені ТОВ «Ріскатор - Трейд».

Крім цього, матеріали справи містять акти приймання від ТОВ «Ріскатор-Трейд»виконаних підрядних робіт типової форми № КБ -2в, складені у період серпень-грудень 2008 року (том IV а.с. 2-248). Разом з цим, відповідно до висновку експерта, вказані акти підписані невстановленою особою зі сторони ТОВ «Ріскатор - Трейд»та у них відсутнє посилання на дату та рік їх складання зі сторони ТОВ «Ріскатор - Трейд».

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток судом зясовувалось питання про можливу обізнаність ТОВ «Арс Констракт»щодо дефектів у правовому статусі ТОВ «Ріскатор - Трейд»(відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Так, відповідно до пояснень позивача, інформацію про те, що ОСОБА_6 є директором ТОВ «Ріскатор - Трейд»він дізнався з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Разом з цим, як вже зазначалось судом, станом на дату укладення договору від 01.08.2008 та додаткових угод до нього, директором ТОВ «Ріскатор - Трейд»була Лінькова А.К., а не ОСОБА_6

А відтак, позивач знав або повинен був знати щодо наявності дефектів у правовому статусі його контрагента.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, а саме: пояснень ОСОБА_6, висновку експерта та актів виконаних робіт, результати, що відображені у даних податкової звітності ТОВ «Арс Констракт», фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій (надання послуг) з боку ТОВ «Ріскатор - Трейд», оскільки ОСОБА_6 не є тією посадовою особою, що вказана у даних податкового обліку та первинних документах.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, відповідно до якого про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини як надання послуг іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах.

Правовідносини, що виникають у звязку з формуванням платником податку валових витрат, на дату виникнення спірних правовідносин, регулювались положеннями статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно вимог абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».)

Згідно правил, визначених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (надалі - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, що повністю кореспондується з правилами, встановленими статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Системний аналіз наведених норм права у їх взаємозвязку дозволяє дійти висновку, що платник податків не має права відносити до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами вважаються первинні документи, що обовязково містять найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відсутність, або недостовірність встановлених нормативами обовязкових даних у документі означає його невідповідне оформлення, а відтак, неможливість його використання, як первинного документу, для формування складу валових витрат.

Як встановлено судом, документами, що використовувались позивачем як первинні і слугували підтвердженням господарських взаємовідносин по договору № 1108 від 01.08.2008 з ТОВ “Ріскатор-Трейд” у періоді серпень грудень 2008, були податкові накладні: № 290902 від 29.09.2008, №№ 300915 300937 від 30.09.2008, №№ 311028 311043 від 31.10.2008, №№ 281136 281143 від 28.11.2008, №№ 311208, 311217 311223 від 31.12.2008, акти приймання від ТОВ «Ріскатор-Трейд»виконаних підрядних робіт типової форми № КБ -2в складених за період серпень-грудень 2008 року (том IV а.с. 2-248), довідки про вартість будівництва.

Водночас, за висновком експерта, судом встановлено, що зазначені документи від імені ТОВ «Ріскатор-Трейд» складені не встановленою особою, а отже, їх дані не дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а відомості, що містяться у них є не достовірними.

Оскільки, документи, на підставі яких сформовано склад валових витрат позивачем, не відповідають вимогам встановленим до первинних документів бухгалтерського обліку у розумінні приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення № 88, суд дійшов висновку, що позивач, в порушення приписів абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, безпідставно відніс до складу валових витрат суми витрат по взаємовідносинах з ТОВ “Ріскатор-Трейд” у розмірі 6141243,25 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1535310,81 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2008 року у розмірі 160169,15 грн., за IV квартал 2008 року у розмірі 1375141,66 грн.

Підтвердженням даного висновку про невідповідність складених документів вимогам чинного законодавства є також пояснення директора ТОВ “Ріскатор-Трейд” ОСОБА_6 відповідно до якого, останній зареєстрував за грошову винагороду ТОВ “Ріскатор-Трейд” без мети зайняття господарською діяльністю, фактично господарською діяльністю не здійснював, а також не підписував відповідні фінансово-господарські документи ТОВ “Ріскатор-Трейд” та не здійснював переоформлення таких прав на інших осіб.

Доказів на уповноваження здійснення правочинів від імені ТОВ “Ріскатор-Трейд” третіх осіб, або схвалення ОСОБА_6 укладених з позивачем правочинів у період, що перевірявся, суду не надано.

А відтак, має місце юридична дефектність відповідних первинних документів, що не дозволяє формувати на їх підставі дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку учасників господарської операції та відсутність реально вчиненої господарської операції з боку ТОВ «Ріскатор - Трейд»у перевіряємий період.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім цього, надання платником податків до податкового органу всіх належним чином оформлених документів, що передбачені податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не доведе, що відомості, які містяться в цих документах, є неповними, недостовірними й/або суперечливими.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду добуті у визначений процесуальним законодавством спосіб докази невідповідності вимогам чинного законодавства документів, на підставі яких позивачем було сформовано валові витрати, довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій та, відповідно, прийнятого рішення.

Водночас, докази подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження їх на його користь відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.Д. Панченко

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 28.12.2011